Постанова

від 02.09.2013 по справі 827/1967/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

ПОСТАНОВА

Іменем України

02 вересня 2013 року Справа №827/1967/13-а місто Севастополь

13 год. 15 хв.

Окружний адміністративний суд міста Севастополя у складі:

судді - Балась Т.П., при секретарі - Нікішенко Г.О.,

за участю:

представника позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Югторсан"- Батаєва Миколи Олександровича, довіреність від 23.05.2013 року № б/н;

представника відповідача - Державної податкової інспекції у Гагарінському районі Головного управління Міндоходів у м. Севастополі - Таточенко Інни Віталіївни, довіреність від 30.07.2013 року №19/9/27-05-10-25,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Югторсан" до Державної податкової інспекції у Гагарінському районі Головного управління Міндоходів у м. Севастополі про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень,-

В С Т А Н О В И В :

У липні 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Югторсан" звернулось до Окружного адміністративного суду міста Севастополя з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Гагарінському районі Головного управління Міндоходів у м.Севастополі про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 24.07.2013 року №0000112210 в частині збільшення суми грошового зобов'язання податку на додану вартість на 107 725 грн. 00 коп., та начислення штрафних санкцій на суму 26 931 грн. 25 коп., № 0000102210 в частині збільшення суми грошового зобов'язання податку на прибуток на суму 365 746 грн. 00 коп.

Ухвалами Окружного адміністративного суду м. Севастополя від 02 серпня 2013 року відкрито провадження у справі № 827/1967/13-а, закінчено підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду.

В обґрунтування позову позивач посилався на те, що відповідачем безпідставно прийняте оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 24.07.2013 року №0000112210 в частині збільшення суми грошового зобов'язання податку на додану вартість на 107 725 грн. 00 коп., та начислення штрафних санкцій на суму 26 931 грн. 25 коп., від 24.07.2013 року №0000102210 в частині збільшення суми грошового зобов'язання податку на прибуток на суму 365 746 грн. 00 коп, які частково суперечать вимогам законодавства і підлягають скасуванню.

У судовому засіданні представник позивача наполягав на задоволенні позову.

Представник відповідача заперечував проти позову, зазначив, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення є правомірним, вважає, що позивачем здійснювалися фінансово-господарські операції з ТОВ «Борей-Крим», ТОВ «Акура-Будсервіс», які мають ознаки недійсних, та відсутній факт придбання/реалізації товарів (робіт,послуг), а відповідні суми не можуть включатися до складу доходів/витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкових зобов'язань/податкового кредиту для цілей оподаткування податком на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Заслухавши доводи представників сторін, встановивши обставини справи, дослідивши докази, якими обґрунтовуються позовні вимоги та заперечення проти позову, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Югторсан» (код ЄДРПОУ 14348190) зареєстровано Гагарінською районною державною адміністрацією 17.08.1992 року, що підтверджується довідкою з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України серії АА № 621963.

Посадовими особами Державної податкової інспекції у Гагарінському районі Головного управління Міндоходів у м.Севастополі було проведено документальну планову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Югторсан» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2011 року по 31.12.3012 року.

За результатами перевірки складено акт від 12.07.2013 року №127/22.1.-09/14348190, в якому зафіксовано факт порушення позивачем вимог пункту 103.9 статті 103, підпункту 160.2 статті 160, підпункту 138.1.1, пункту 138.1, 138.8 статті 138, пункту 146.2, 146.15 статті 146, підпункту 176.2 «а», 176.2 «б», пункту 198.3 статті 198, пункту 199.1 статті 199, пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України.

У ході перевірки працівниками податкового органу встановлено:

- заниження податку на прибуток всього у сумі 370755 грн. 00 коп., зокрема, за 2 квартал 2011 року у сумі 356942 грн. 00 коп., за 3 квартал 2011 року у сумі 8804 грн. 00 коп.. та за 4 квартал 2012 року у сумі 5009 грн. 00 коп.;

- заниження податку на прибуток в 2 та 3 кварталах 2011 року, на думку податкової інспекції з'явилося наслідком порушення ТОВ «Югторсан» підпункту 138.1.1. пункту 138.1., пункту 138.8. статей 138, підпункту 139.1.6. пункту 139.1. статей 139 ПК України, в результаті витрати були завищені всього на суму 1590198,66 грн., зокрема, по взаємовідносинам з ТОВ «Борей-Крим» в 2 кварталі 2011 року на суму 1551919,05 та з ПП «Акура-будсервіс» у 3 кварталі 2011 року на суму 38279 грн.61 коп.;

- завищення податкового кредиту по ПДВ всього на суму 129508 грн.78 коп. зокрема у травні 2011 року на суму 28712 грн.18 коп., у серпні 2011 року на суму 76927 грн. 07 коп. у вересні 2011 року на суму 2085 грн. 53 коп. у грудні 2011 року на суму 21784 грн.00 коп.;

- завищення податкового кредиту по ПДВ у травні 2011 року на суму 28712 грн. 18 коп. (з урахуванням розподільного коефіцієнта) 31 % відповідно до вимог пунктів 199.1. і 199.2. статей 199 ПК України), на думку податкової, з'явилося наслідком порушення ТОВ «Югторсан» пункту 198.3. статей 198, пункту 199.1. статей 199 ПК України по взаємовідносинам з ТОВ «Борей-Крим»;

- завищення податкового кредиту по ПДВ у вересні 2011 року на суму 2085 грн. 53 коп. з урахуванням розподільного коефіцієнта 31 % відповідно до вимог пунктів 199.1. 199.2. статей 199 ПК України), на думку податкової, з'явилося наслідком порушення ТОВ «Югторсан» пункту 198.3. статей 198, пункту 199.1. статей 199 ПК України по взаємовідносинам з ПП «Акура-будсервіс»;

- завищення податкового кредиту по ПДВ у серпні 2011 року на суму 76927 грн. 07 коп. ( з урахуванням розподільного коефіцієнта 31 % відповідно до вимог пунктів 199.1. і 199.2. статей 199 ПК України), на думку податкової інспекції, з'явилося наслідком порушення ТОВ «Югторсан» пункту 201.10. статей 201 ПК України, а саме: до складу податкового кредиту по ПДВ включена сума ПДВ по податковій накладній від 31.07.2011 року № 381, не зареєстрована постачальником - ПАТ «Севастопольгаз» в ЄРПН.

Перевіркою визнано правочини учинені між ТОВ «Югторсан» і ТОВ «Борей-Крим» такими, що мають ознаки недійсних. Відповідач засновує свій висновок на Акті перевірки Феодосійської МДПІ від 20.04.2012 року № 299/22-03/33373008, відповідно до якої визнано нікчемним договір між ТОВ «Борей-Крим» і його постачальником - ПП «Салют-С» у зв'язку з відсутністю у ПП «Салют-С» трудових ресурсів, складських приміщень і виробничих потужностей для здійснення господарської діяльності.

Також, зазначаючи про недійсність договорів між ТОВ «Югторсан», ТОВ «Акура-будсервіс» у Акті від 01.07.2011 року № 247/11 і від 04.07.2011 року № 251, відповідач засновує свій висновок на Акті перевірки Ленінської ДПІ в м. Севастополі ДПС від 10.08.2012 року № 27/22-2/35060681, відповідно до якого податкова визнає нікчемними договори між ТОВ «Акура-будсервіс» з постачальниками - ТОВ «НВП «Інпол», ПП «Леас», а також відсутністю на момент проведення зустрічної перевірки за місцезнаходженням ТОВ «Акура-будсервіс».

Не погодившись з висновками відповідача, 18.07.2013 року позивачем було направлено на адресу Державної податкової інспекції у Гагарінському районі Головного управління Міндоходів у м. Севастополі відповідне заперечення.

У відповідь на заперечення відповідач у листі від 24.07.2013 року №370/27-05-22-01-24 не знайшов підстав для їх задоволення, а висновки перевіряючих у акті визнав об'єктивними та обґрунтованими.

На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем 24.07.2013 були прийняті податкові повідомлення-рішення № 0000112210 в частині збільшення суми грошового зобов'язання податку на додану вартість на 129 509 грн. 00 коп., та нарахування штрафних санкцій на суму 32 377 грн. 25 коп., № 0000102210 в частині збільшення суми грошового зобов'язання податку на прибуток на суму 370 755 грн. 00 коп. та нарахування штрафних санкцій на суму 1 252,25 грн.

При цьому, позивач не оскаржує нарахування податкового зобов'язання з ПДВ на суму 21 748,00 грн. та штрафних санкцій на суму 5446,00 грн. (а.с. 43) по податковому повідомленню-рішенню № 0000112210, а також нарахування податкового зобов'язання з податку на прибуток на суму 5009,00 грн. і штрафних санкцій на суму 1 252,25 грн. по податковому повідомленню-рішенню № 0000102210 (а.с. 21-22).

Позивач зазначене податкове повідомлення-рішення у адміністративному порядку не оскаржував.

В акті перевірки № 127/22.1-09/14348190 від 12.07.2013 року, зокрема, відображено, що відносини ТОВ "Югторсан" з ТОВ "Борей-Крим" виникли на підставі договору поставки мазуту № 338/10 від 19.10.2010.

На виконання умов договору поставки № 338/10 від 19.10.2010 сторонами договору були оформлено акти приймання нафтопродуктів по кількості № 31031, 16041, 22041, накладні на отримання мазуту, прибуткові ордери на нафтопродукти, податкові накладні, здійснений розрахунок за товар згідно платіжних доручень № 797 від 13.04.2011, № 886 від 27.04.2011, № 970 від 10.05.2011 на загальну суму 1 636 470,0 грн., у тому числі ПДВ 272745,00 грн.; та доставка товару на адресу покупця, що підтверджується залізничними накладними: № 46900775 від 28.03.2011, № 47409586 від 14.04.2011, № 47530126 від 19.04.2011 /а.с.153, - оборотна сторінка /а.с.150-168/.

На підставі абзацу 3 підпункту 5.3.3 пункту 5.3 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" Товариством з обмеженою відповідальністю "Югторсан" до складу валових витрат Декларації з податку на прибуток за 2 квартал 2011 року включена сума 1 551 919,05 грн. (вартість мазуту 1363725,0 грн. та 188194,05 грн. частка розподіленого ПДВ) за податковими накладними від ТОВ "Борей-Крим".

На підставі вказаних положень Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" виписані Товариством з обмеженою відповідальністю "Борей-Крим" накладні є підставою для включення зазначених у них сум до складу валових витрат з податку на прибуток підприємств.

Відповідно до пункту 198.1 статі 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України.

За правилом пункту 198.2 статі 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (пункт 198.3 статті 198 Податкового кодексу України).

За приписами пунктів 199.1, 199.2 Податкового кодексу України у разі якщо придбані та/або виготовлені товари/послуги частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково - ні, до сум податку, які платник має право віднести до податкового кредиту, включається та частка сплаченого (нарахованого) податку під час їх придбання або виготовлення, яка відповідає частці використання таких товарів/послуг в оподатковуваних операціях. Частка використання сплаченого (нарахованого) податку за придбаними (ввезеними) товарами (послугами) між оподатковуваними та неоподатковуваними операціями визначається у відсотках як відношення обсягів з постачання оподатковуваних операцій (без урахування сум податку) за попередній календарний рік до сукупних обсягів постачання оподатковуваних та неоподатковуваних операцій (без урахування сум податку) за цей же попередній календарний рік. Визначена у процентах величина застосовується протягом поточного календарного року.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу) У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону (пункт 198.6 статті 198 Податкового кодексу України).

Перевіркою, за результатами якої складений Акт 127/22.1-09/14348190 від 12.07.2013 року, не встановлено фактів неналежного документального оформлення операцій позивача з придбання товарів у ТОВ "Борей-Крим". Всі наведені вище вимоги Податкового кодексу України стосовно формування податкового кредиту з податку на додану вартість позивачем дотримані й податковий кредит за період, що перевірявся, із застосуванням розподільного коефіцієнту у зв'язку з використанням придбаного товару - мазуту, для власних потреб (вироблення перегрітого пару котельні ТОВ "Югторсан" для забезпечення технологічного процесу приймання нафтопродуктів з залізничного транспорту) у розмірі 55 838,77 грн. за квітень 20011 року та у розмірі 28 712,18 грн. за травень 2011 року, сформований законно та вірно.

Використання позивачем мазуту у власних потребах підтверджується накладними на внутрішнє переміщення (зі складу до котельної): № 25 № ПМ-0328 від 08.04.2011, № 26, №ПМ-0367 від 22.04.2011, №ПМ-0418 від 06.05.2011, а також актами списання паливно-мастильних матеріалів: № 124 від 12.04.2011, № 128 від 14.04.2011, № 137 від 27.04.2011, № 138 від 30.04.2011, № 139 від 05.05.2011, № 148 від 12.05.2011, № 415 від 26.12.2011 та відповідними до них розрахунками потреб котельної у паливі.

На думку відповідача відсутність умов для здійснення господарських операцій постачальником Товариства з обмеженою відповідальністю "Борей-Крим"- та ПП "Салют С", унеможливлює існування такої діяльності між ТОВ "Борей-Крим" та ТОВ "Югторсан", а всі операції між ними є нікчемними по всьому ланцюгу, до остаточного придбавача.

Проте, такий висновок спростовується наявністю вже постановлених судових рішень, в яких вже досліджувалось питання нікчемності укладеної між ТОВ "Борей-Крим" та ТОВ "Югторсан" угоди від 19.10.2010 року.

Відповідно до частини 1 статті 72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Так, постановою Окружного адміністративного суду міста Севастополя від 12.09.2011 року, залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду, по справі № 2а-2303/11/2770 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Югторсан" до Державної податкової інспекції у Гагарінському районі м. Севастополя, про скасування податкових повідомлень-рішень, зобов'язання вчинити певні дії, були задоволені позовні вимоги, та договір між TOB "Югторсан" та TOB "Борей-Крим" від 19.10.2010 року № 338/10 визнано таким, що не має ознак правочину, що порушує публічний порядок, а відповідно не є нікчемним.

Аналогічне питання також було предметом розгляду судової справи № 2а-1460/12/2770 в Окружному адміністративному суді м. Севастополя, у якій винесено постанову від 23.07.2012 року, яка залишена без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 25.09.2012 року.

Таким чином, висновок відповідача про нікчемність укладеної між ТОВ "Борей-Крим" та ТОВ "Югторсан" угоди від 19.10.2010 року є необґрунтованим та не підлягає доказуванню при розгляді даної справи.

По взаємовідносинам позивача та ТОВ «Акура-Будсервіс» встановлено, що між ними були укладені: Договір від 01.07.2011 року № 247/11 на виконання робіт з ремонту побутових приміщень та Договір від 04.07.2011 року № 251 на виконання поточного ремонту будівлі.

На підтвердження виконання умов даних договорів позивачем були представлені суду первинні документи, а саме: довідки про вартість будівельних робіт (форма КБ-3) за серпень 2011 року, Акти приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в), Підсумкові відомості ресурсів /а.с. 97-а.с. 144/. Перерахування коштів на розрахунковий рахунок ТОВ «Акура-Будсервіс» здійснювалось у безготівковій формі з рахунку позивача згідно з платіжними дорученнями від 18.08.2011 року № 1954 на суму 13 551,62 грн., у т.ч. ПДВ 2 258,6 грн., від 18.08.2011 року № 1955 на загальну суму 26 813,52 грн., у т.ч. ПДВ 4468,92 грн.

У склад витрат Декларації з податку на прибуток за 3 кв. 2011 року включена сума 38 279,61 грн. (вартість послуг - 33637,62 грн. + 4 641,99 грн. частка розподіленого ПДВ).

Висновок відповідача про недійсність договорів від 01.07.2011 року № 247/11 та від 04.07.2011 № 251 ґрунтується на тому, що посадові особи TOB "Акура-Будсервіс» начебто не могли фактично здійснювати господарські операції з урахуванням часу, місцезнаходження майна, TOB "Акура-Будсервіс" здійснювало діяльність, спрямовану на здійснення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди третіх осіб. Такі висновки робляться з врахуванням висновків актів перевірки контрагентів TOB "Акура-Будсервіс", а саме ТОВ «НВП «Інпол» (код ЄДРПОУ 34981513) та ПП «Леас» (код за ЄДРПОУ 36868267), які на думку податкової, не мали можливості проводити господарську діяльність.

Проте, такий висновок відповідача є помилковим.

Згідно з ч. 2 ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Таким чином, нікчемним правочином є тільки ті правочини, щодо яких їх недійсність прямо встановлена законом.

Частиною 2 статті 228 ЦК України встановлено, що нікчемним є правочин, який порушує публічний порядок. Згідно ч. 1 ст. 228 ЦК України встановлено, що правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на:

- порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина;

- знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, АР Крим, територіальної громади;

- незаконне заволодіння ним (тобто майном).

У пункті 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" від 06 листопада 2009 року № 9 наведений перелік правочинів, які є нікчемними і такі, що порушують публічний порядок, визначений ст. 228 Цивільного кодексу України: 1) правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина: 2) правочини. спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави. Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Такими є правочини, що посягають на економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, які спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; -правочини. що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо.

Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.

Навіть за умови відсутності у якогось суб'єкта господарювання умов для вироблення товарно-матеріальних цінностей, як-то: матеріальних ресурсів, виробничих приміщень, робочої сили і таке інше, не виключена фізична наявність певного товару у розпорядженні відповідної особи та здійснення такою особою господарських операцій з товарами; зокрема, товари можуть залучатися на умовах товарного кредиту, з доставкою покупцю чи безпосередньо особі, якої він перепродається й так далі. Цивільним та господарським законодавством України передбачена значна кількість видів господарських договорів, які дозволяють здійснювати господарську діяльність без власних складських приміщень, транспорту, з незначною кількістю працюючих, у тому числі, однією посадовою особою. Будь-які матеріальні цінності можуть знаходитися у розпорядженні суб'єкта господарювання й внаслідок незаконного отримання таких цінностей. Але, все це, не виключає фізичної наявності товару, який може виступати предметом купівлі-продажу. Неналежне ведення суб'єктом господарювання бухгалтерського та податкового обліку, не оприбуткування матеріальних цінностей, знаходження таких поза його обліком, знов-таки не виключає можливість фізичної наявності певного товару та його продажу іншим суб'єктом господарювання. У такому разі, відповідальність за дії щодо ухилення від належного обліку товарно-матеріальних цінностей, не відображення операцій з товарно-матеріальними цінностями у податковій звітності, несплату податків з відповідних операцій, в силу частини другої статті 61 Конституції України (юридична відповідальність особи має індивідуальний характер) має нести саме та особа, яка допустила такі порушення, а не добросовісний покупець, який веде бухгалтерський та податковий облік фінансово-господарських операцій у повній відповідності з вимогами законодавства.

Окрім того, Товариство з обмеженою відповідальністю "Югторсан" фінансово-господарських відносин безпосередньо з ТОВ «НВП «Інпол» та ПП «Леас» не мало, й виконання робіт у перевіряємому періоді замовляло у іншого суб'єкта господарювання.

Таким чином, висновки органів державної податкової служби у актах перевірок, що стосуються ланцюга ТОВ «НВП «Інпол» та ПП «Леас» - ТОВ "Акура-Будсервіс"- ТОВ "Югторсан" щодо неможливості фактичного здійснення господарської діяльності, є не більш ніж припущенням.

Викладення позивачем в акті перевірки висновків, які засновані на припущеннях не відповідає вимозі пункту 6 розділу І "Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства", затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010, № 984, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 12 січня 2011 р. за N 34/18772 (далі - Порядок № 984) щодо викладення в акті документальної перевірки фактів виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, чітко, об'єктивно та в повній мірі.

Обставини, щодо фактичного виконання ремонтних робіт - ТОВ "Акура-Будсервіс" на замовлення ТОВ "Югторсан", виконання сторонами інших умов договору, наявність у позивача господарської мети у вчиненні операцій по замовленню ремонтних робіт у ТОВ "Акура-Будсервіс" знайшли своє документальне підтвердження й сумнівів не викликають.

Суд зазначає, що згідно з принципом персональної відповідальності платник податку TOB "Югторсан" не може нести і не несе відповідальність за правильність ведення податкового обліку іншими платниками податків, в т.ч. безпосередніми контрагентами та іншими платниками "за ланцюгом".

Відносно нібито факту завишення податкового кредиту, що мав місце, по ПДВ в серпні 2011 року на суму 76927,07 грн. (з урахуванням коефіцієнту розподілу 31% відповідно до вимог пунктів 199.1., 199.2. статей 199 Податкового кодексу України), внаслідок включення до складу податкового кредиту по ПДВ суми ПДВ по податковій накладній від 31.07.2011 року № 381 (сума ПДВ 248151.85 грн.), не зареєстровану постачальником - ПАТ "Севастопольгаз" в ЕРПН, слід зазначити наступне.

Так, ТОВ "Югторсан" отримало від постачальника ПАТ "Севастопольгаз" наступні податкові накладні (стор. 35 Акту перевірки):

№ 372 від 31.07.2011 року на суму ПДВ 90000,00 грн.

№ 381 від 31.07.2011 року на суму ПДВ 90000,00 грн.

№ 421 від 31.07.2011 року на суму ПДВ 68151,85 грн.

Оригінали даних податкових накладних наявні у позивача та були представлені під час перевірки.

Податкову накладну від 31.07.2011 року № 381 на суму ПДВ 248151, 85 грн. ТОВ "Югторсан" від ПАТ "Севастопольгаз" не отримувало.

21.09.2011 року ДПІ в Гагарінському районі м. Севастополя звернулась до ТОВ "Югторсан" з листом вих. № 4349/10/15-237 про надання копії податкової накладної від 31.07.2011 року № 381 на суму ПДВ 248151,85 грн.

Листом від 26.09.2011 року вих. № 726 позивач надіслав на адресу ДПІ податкові накладні № 372 від 31.07.2011 року на суму ПДВ 90000, 00 грн. № 381 від 31.07.2011 року на суму ПДВ 90000, 00 грн. і № 421 від 31.07.2011 року на суму ПДВ 68151, 85 грн.

Крім того, 20.12.2011 року вих. №15-9329 головний бухгалтер ПАТ "Севастопольгаз" звернувся до ДПІ в Ленінському районі м. Севастополя (до податкової інспекції, в якому перебуває на обліку) із поясненнями, в яких вказано, що при нарахуванні податкових зобов'язань ПАТ "Севастопольгаз" помилково внесло 24 8151,85 грн. По факту було виписано три податкових накладних: № 372 від 31.07.2011 року на суму ПДВ 90 000,00 грн. № 381 від 31.07.2011 року на суму ПДВ 90000, 00 грн. та № 421 від 31.07.2011 року на суму ПДВ 68151, 85 грн. (лист від 20.12.2011 № 15-9329 міститься в матеріалах справи).

Тобто, помилка була допущена контрагентом - ПАТ "Севастопольгаз". Позивач податкову накладну від 31.07.2011 року № 381 на суму ПДВ 248151, 85 грн. не отримував.

Абзацом 2 пункту 201.10. статей 201 Податкового кодексу України передбачено, що при здійсненні операцій по постачанню товарів/послуг платник податків - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцеві податкову накладну після реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до пункту 11 Підрозділу 2 Розділи ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України реєстрація податкових накладних платниками податку на додану вартість - продавцями в Єдиному реєстрі податкових накладних вводиться для платників цього податку, у яких сума податку на додану вартість в одній податковій накладній складає:

понад 1 мільйон гривень - з 1 січня 2011 року;

більше 500 000 гривень - з 1 квітня 2011 року;

більше 100 000 гривень - з 1 липня 2011 року;

більше 10 тисяч гривень - з 1 січня 2012 року.

Тобто, в період виписки постачальником - ПАТ "Севастопольгаз" податкових накладних

№ 372 від 31.07.2011 року на суму ПДВ 90000,00 грн. № 381 від 31.07.2011 року на суму ПДВ 90000,00 грн. і № 421 від 31.07.2011 року на суму ПДВ 68151, 85 грн. законодавчої вимоги про реєстрацію податкових накладних на суму ПДВ менше 100000,00 грн. не було.

Абзацом 1 пункту 201.10. статей 201 Податкового кодексу України передбачено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції по постачанню товарів/послуг, на вимогу покупця і є підставою для нарахування суми податку що відносяться до податкового кредиту.

Таким чином, ТОВ "Югторсан" мало законне право на віднесення суми 76927, 07 грн. (з урахуванням коефіцієнту розподілу 31% відповідно до вимог пунктів 199.1. і 199.2. статей 199 Податкового кодексу України) до складу податкового кредиту.

Дана сума віднесена до складу податкового кредиту в серпні 2011 року, оскільки вказані податкові накладні були отримані від ПАТ "Севастопольгаз" після 20.08.2011 року.

Законодавство України не передбачає залежності права платника податків на податковий кредит від виконання вимог податкового законодавства його контрагентом.

Частиною 1 ст. 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України

у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 1 статті 71 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги чи заперечення.

Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем не доведено правомірності висновків зроблених у акті перевірки відносно завищення податкового кредиту у травні 2011 року на суму 28712,18 грн., серпні 2011 року в сумі 76 927,07 грн., вересні 2011 року на суму 2085,53 грн., у зв'язку з чим винесення податкового повідомлення-рішення № 0000112210 від 24.07.2013 в частині збільшення суми податкового зобов'язання з ПДВ на 107725,00 грн. та нарахування штрафних санкцій на суму 26 931,25 грн. є неправомірним. Також у суді спростовано позицію відповідача стосовно правильності нарахування податкового зобов'язання з податку на прибуток на суму 365 746,00 грн., у зв'язку з чим повідомлення-рішення № 0000102210 від 24.07.2013 року у цій частині визнається теж неправомірним.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню, а оскаржувані в частині податкові повідомлення-рішення скасуванню.

Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись статтями 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В :

1. Позов задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000112210 від 24.07.2013 року Державної податкової інспекції у Гагарінському районі Головного управління Міндоходів у м. Севастополі в частині збільшення суми податкового зобов'язання з ПДВ на 107725,00 грн. та нарахування штрафних санкцій на суму 26 931,25 грн.

3. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000102210 від 24.07.2013 року Державної податкової інспекції у Гагарінському районі Головного управління Міндоходів у м. Севастополі в частині збільшення суми податкового зобов'язання з податку на прибуток на суму 365 746,00 грн.

4. Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Югторсан» судові витрати у розмірі 3 912,86 грн. (три тисячі дев'ятсот дванадцять гривень) 86 копійок.

Постанова набирає законної сили у порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, та може бути оскаржена до Севастопольського апеляційного адміністративного суду у порядку і строки, передбачені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя (підпис) Т.П. Балась

З оригіналом згідно

Суддя Т.П. Балась

Постанова у повному обсязі складена 10 вересня 2013 року