Ухвала

від 06.11.2013 по справі 827/1967/13-а

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 827/1967/13-а

06.11.13 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Омельченка В. А.,

суддів Дадінської Т.В. ,

Дудкіної Т.М.

при секретарі судового засідання Щербініні О.О.

за участю сторін:

представник позивача, Товариства з обмеженою відповідальністю "Югторсан"- Батаэв Микола Олександрович, довіреність № б/н від 23.05.13

представник відповідача, Державної податкової інспекції у Гагарінському районі Головного управління Міндоходів у м. Севастополі- Таточенко Інна Віталіївна, довіреність № 21/9/27-05-10-25 від 29.08.13

представник відповідача, Державної податкової інспекції у Гагарінському районі Головного управління Міндоходів у м. Севастополі- Гінтер Крістіна Федорівна, довіреність № 32/9/27-05-10-25 від 30.08.13

розглянувши матеріали справи № 827/1967/13-а за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Гагарінському районі Головного управління Міндоходів у м. Севастополі на постанову Окружного адміністративного суду міста Севастополь (суддя Балась Т.П. ) від 02.09.13

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Югторсан" (Західний берег Камишової бухти, 1, м. Севастополь,99014)

до Державної податкової інспекції у Гагарінському районі Головного управління Міндоходів у м. Севастополі (вул. Пролетарська, буд. 24, м. Севастополь,99014)

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

У липні 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Югторсан" звернулось до Окружного адміністративного суду міста Севастополя з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Гагарінському районі Головного управління Міндоходів у м.Севастополі про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 24.07.2013 року №0000112210 в частині збільшення суми грошового зобов'язання податку на додану вартість на 107 725 грн. 00 коп., та начислення штрафних санкцій на суму 26 931 грн. 25 коп., № 0000102210 в частині збільшення суми грошового зобов'язання податку на прибуток на суму 365 746 грн. 00 коп.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Севастополь від 02.09.13 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Югторсан" до Державної податкової інспекції у Гагарінському районі Головного управління Міндоходів у м. Севастополі про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення № 0000112210 від 24.07.2013 року Державної податкової інспекції у Гагарінському районі Головного управління Міндоходів у м. Севастополі в частині збільшення суми податкового зобов'язання з ПДВ на 107725,00 грн. та нарахування штрафних санкцій на суму 26 931,25 грн.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення № 0000102210 від 24.07.2013 року Державної податкової інспекції у Гагарінському районі Головного управління Міндоходів у м. Севастополі в частині збільшення суми податкового зобов'язання з податку на прибуток на суму 365 746,00 грн.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Югторсан" судові витрати у розмірі 3 912,86 грн. (три тисячі дев'ятсот дванадцять гривень) 86 копійок.

Не погодившись з даною постановою суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Севастополь від 02.09.13 та прийняти нове рішення по справі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального права. А саме, апелянт посилається на те, що позивачем здійснювалися фінансово-господарські операції з ТОВ "Борей-Крим", ТОВ "Акура-Будсервіс", які мають ознаки недійсних, та відсутній факт придбання/реалізації товарів (робіт,послуг), а відповідні суми не можуть включатися до складу доходів/витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкових зобов'язань/податкового кредиту для цілей оподаткування податком на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 07.10.2013 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Гагарінському районі Головного управління Міндоходів у м. Севастополі.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "Югторсан" (код ЄДРПОУ 14348190) зареєстровано Гагарінською районною державною адміністрацією 17.08.1992 року, що підтверджується довідкою з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України серії АА № 621963.

Посадовими особами Державної податкової інспекції у Гагарінському районі Головного управління Міндоходів у м.Севастополі було проведено документальну планову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Югторсан" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2011 року по 31.12.3012 року.

За результатами перевірки складено акт від 12.07.2013 року №127/22.1.-09/14348190, в якому зафіксовано факт порушення позивачем вимог пункту 103.9 статті 103, підпункту 160.2 статті 160, підпункту 138.1.1, пункту 138.1, 138.8 статті 138, пункту 146.2, 146.15 статті 146, підпункту 176.2 "а", 176.2 "б", пункту 198.3 статті 198, пункту 199.1 статті 199, пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України.

У ході перевірки працівниками податкового органу встановлено:

- заниження податку на прибуток всього у сумі 370755 грн. 00 коп., зокрема, за 2 квартал 2011 року у сумі 356942 грн. 00 коп., за 3 квартал 2011 року у сумі 8804 грн. 00 коп.. та за 4 квартал 2012 року у сумі 5009 грн. 00 коп.;

- заниження податку на прибуток в 2 та 3 кварталах 2011 року, на думку податкової інспекції з'явилося наслідком порушення ТОВ "Югторсан" підпункту 138.1.1. пункту 138.1., пункту 138.8. статей 138, підпункту 139.1.6. пункту 139.1. статей 139 ПК України, в результаті витрати були завищені всього на суму 1590198,66 грн., зокрема, по взаємовідносинам з ТОВ "Борей-Крим" в 2 кварталі 2011 року на суму 1551919,05 та з ПП "Акура-будсервіс" у 3 кварталі 2011 року на суму 38279 грн.61 коп.;

- завищення податкового кредиту по ПДВ всього на суму 129508 грн.78 коп. зокрема у травні 2011 року на суму 28712 грн.18 коп., у серпні 2011 року на суму 76927 грн. 07 коп. у вересні 2011 року на суму 2085 грн. 53 коп. у грудні 2011 року на суму 21784 грн.00 коп.;

- завищення податкового кредиту по ПДВ у травні 2011 року на суму 28712 грн. 18 коп. (з урахуванням розподільного коефіцієнта) 31 % відповідно до вимог пунктів 199.1. і 199.2. статей 199 ПК України), на думку податкової, з'явилося наслідком порушення ТОВ "Югторсан" пункту 198.3. статей 198, пункту 199.1. статей 199 ПК України по взаємовідносинам з ТОВ "Борей-Крим";

- завищення податкового кредиту по ПДВ у вересні 2011 року на суму 2085 грн. 53 коп. з урахуванням розподільного коефіцієнта 31 % відповідно до вимог пунктів 199.1. 199.2. статей 199 ПК України), на думку податкової, з'явилося наслідком порушення ТОВ "Югторсан" пункту 198.3. статей 198, пункту 199.1. статей 199 ПК України по взаємовідносинам з ПП "Акура-будсервіс";

- завищення податкового кредиту по ПДВ у серпні 2011 року на суму 76927 грн. 07 коп. ( з урахуванням розподільного коефіцієнта 31 % відповідно до вимог пунктів 199.1. і 199.2. статей 199 ПК України), на думку податкової інспекції, з'явилося наслідком порушення ТОВ "Югторсан" пункту 201.10. статей 201 ПК України, а саме: до складу податкового кредиту по ПДВ включена сума ПДВ по податковій накладній від 31.07.2011 року № 381, не зареєстрована постачальником - ПАТ "Севастопольгаз" в ЄРПН.

Перевіркою визнано правочини учинені між ТОВ "Югторсан" і ТОВ "Борей-Крим" такими, що мають ознаки недійсних. Відповідач засновує свій висновок на Акті перевірки Феодосійської МДПІ від 20.04.2012 року № 299/22-03/33373008, відповідно до якої визнано нікчемним договір між ТОВ "Борей-Крим" і його постачальником - ПП "Салют-С" у зв'язку з відсутністю у ПП "Салют-С" трудових ресурсів, складських приміщень і виробничих потужностей для здійснення господарської діяльності.

Також, зазначаючи про недійсність договорів між ТОВ "Югторсан", ТОВ "Акура-будсервіс" у Акті від 01.07.2011 року № 247/11 і від 04.07.2011 року № 251, відповідач засновує свій висновок на Акті перевірки Ленінської ДПІ в м. Севастополі ДПС від 10.08.2012 року № 27/22-2/35060681, відповідно до якого податкова визнає нікчемними договори між ТОВ "Акура-будсервіс" з постачальниками - ТОВ "НВП "Інпол", ПП "Леас", а також відсутністю на момент проведення зустрічної перевірки за місцезнаходженням ТОВ "Акура-будсервіс".

Не погодившись з висновками відповідача, 18.07.2013 року позивачем було направлено на адресу Державної податкової інспекції у Гагарінському районі Головного управління Міндоходів у м. Севастополі відповідне заперечення.

У відповідь на заперечення відповідач у листі від 24.07.2013 року №370/27-05-22-01-24 не знайшов підстав для їх задоволення, а висновки перевіряючих у акті визнав об'єктивними та обґрунтованими.

На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем 24.07.2013 були прийняті податкові повідомлення-рішення № 0000112210 в частині збільшення суми грошового зобов'язання податку на додану вартість на 129 509 грн. 00 коп., та нарахування штрафних санкцій на суму 32377 грн. 25 коп., № 0000102210 в частині збільшення суми грошового зобов'язання податку на прибуток на суму 370755 грн. 00 коп. та нарахування штрафних санкцій на суму 1 252,25 грн.

При цьому, позивач не оскаржує нарахування податкового зобов'язання з ПДВ на суму 21748,00 грн. та штрафних санкцій на суму 5446,00 грн. (а.с. 43) по податковому повідомленню-рішенню № 0000112210, а також нарахування податкового зобов'язання з податку на прибуток на суму 5009,00 грн. і штрафних санкцій на суму 1252,25 грн. по податковому повідомленню-рішенню № 0000102210 (а.с. 21-22).

Судова колегія, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

На виконання умов договору поставки № 338/10 від 19.10.2010 сторонами договору були оформлено акти приймання нафтопродуктів по кількості № 31031, 16041, 22041, накладні на отримання мазуту, прибуткові ордери на нафтопродукти, податкові накладні, здійснений розрахунок за товар згідно платіжних доручень № 797 від 13.04.2011, № 886 від 27.04.2011, № 970 від 10.05.2011 на загальну суму 1 636 470,0 грн., у тому числі ПДВ 272745,00 грн.; та доставка товару на адресу покупця, що підтверджується залізничними накладними: № 46900775 від 28.03.2011, № 47409586 від 14.04.2011, № 47530126 від 19.04.2011 /а.с.153, - оборотна сторінка /а.с.150-168/.

На підставі абзацу 3 підпункту 5.3.3 пункту 5.3 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" Товариством з обмеженою відповідальністю "Югторсан" до складу валових витрат Декларації з податку на прибуток за 2 квартал 2011 року включена сума 1551919,05 грн. (вартість мазуту 1363725,0 грн. та 188194,05 грн. частка розподіленого ПДВ) за податковими накладними від ТОВ "Борей-Крим".

На підставі вказаних положень Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" виписані Товариством з обмеженою відповідальністю "Борей-Крим" накладні є підставою для включення зазначених у них сум до складу валових витрат з податку на прибуток підприємств.

Статтею 185 Податкового кодексу України закріплено визначення об'єкта оподаткування, де у п. б) п.п. 185.1. закріплено, що об'єктом оподаткування є операції платників податку зокрема з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку (п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України).

Право на віднесення сум податку до податкового кредиту згідно п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України виникає у разі здійснення операцій в т.ч. з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно п. 198.2. ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.6 ст. 198 ПКУ встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Згідно п. 201.10 ст. 201 ПКУ податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Перевіркою, за результатами якої складений Акт 127/22.1-09/14348190 від 12.07.2013 року, не встановлено фактів неналежного документального оформлення операцій позивача з придбання товарів у ТОВ "Борей-Крим". Всі наведені вище вимоги Податкового кодексу України стосовно формування податкового кредиту з податку на додану вартість позивачем дотримані й податковий кредит за період, що перевірявся, із застосуванням розподільного коефіцієнту у зв'язку з використанням придбаного товару - мазуту, для власних потреб (вироблення перегрітого пару котельні ТОВ "Югторсан" для забезпечення технологічного процесу приймання нафтопродуктів з залізничного транспорту) у розмірі 55 838,77 грн. за квітень 20011 року та у розмірі 28 712,18 грн. за травень 2011 року, сформований законно та вірно.

Використання позивачем мазуту у власних потребах підтверджується накладними на внутрішнє переміщення (зі складу до котельної): № 25 № ПМ-0328 від 08.04.2011, № 26, №ПМ-0367 від 22.04.2011, №ПМ-0418 від 06.05.2011, а також актами списання паливно-мастильних матеріалів: № 124 від 12.04.2011, № 128 від 14.04.2011, № 137 від 27.04.2011, № 138 від 30.04.2011, № 139 від 05.05.2011, № 148 від 12.05.2011, № 415 від 26.12.2011 та відповідними до них розрахунками потреб котельної у паливі.

Окрім того, постановою Окружного адміністративного суду міста Севастополя від 12.09.2011 року, залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду, по справі № 2а-2303/11/2770 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Югторсан" до Державної податкової інспекції у Гагарінському районі м. Севастополя, про скасування податкових повідомлень-рішень, зобов'язання вчинити певні дії, були задоволені позовні вимоги, та договір між TOB "Югторсан" та TOB "Борей-Крим" від 19.10.2010 року № 338/10 визнано таким, що не має ознак правочину, що порушує публічний порядок, а відповідно не є нікчемним.

Аналогічне питання також було предметом розгляду судової справи № 2а-1460/12/2770 в Окружному адміністративному суді м. Севастополя, у якій винесено постанову від 23.07.2012 року, яка залишена без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 25.09.2012 року.

Таким чином, висновок відповідача про нікчемність укладеної між ТОВ "Борей-Крим" та ТОВ "Югторсан" угоди від 19.10.2010 року є необґрунтованим та не підлягає доказуванню при розгляді даної справи.

По взаємовідносинам позивача та ТОВ "Акура-Будсервіс" встановлено, що між ними були укладені: Договір від 01.07.2011 року № 247/11 на виконання робіт з ремонту побутових приміщень та Договір від 04.07.2011 року № 251 на виконання поточного ремонту будівлі.

На підтвердження виконання умов даних договорів позивачем були представлені суду первинні документи, а саме: довідки про вартість будівельних робіт (форма КБ-3) за серпень 2011 року, Акти приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в), Підсумкові відомості ресурсів /а.с. 97-а.с. 144/. Перерахування коштів на розрахунковий рахунок ТОВ "Акура-Будсервіс" здійснювалось у безготівковій формі з рахунку позивача згідно з платіжними дорученнями від 18.08.2011 року № 1954 на суму 13 551,62 грн., у т.ч. ПДВ 2 258,6 грн., від 18.08.2011 року № 1955 на загальну суму 26 813,52 грн., у т.ч. ПДВ 4468,92 грн.

У склад витрат Декларації з податку на прибуток за 3 кв. 2011 року включена сума 38 279,61 грн. (вартість послуг - 33637,62 грн. + 4 641,99 грн. частка розподіленого ПДВ).

Висновок відповідача про недійсність договорів від 01.07.2011 року № 247/11 та від 04.07.2011 № 251 ґрунтується на тому, що посадові особи TOB "Акура-Будсервіс" начебто не могли фактично здійснювати господарські операції з урахуванням часу, місцезнаходження майна, TOB "Акура-Будсервіс" здійснювало діяльність, спрямовану на здійснення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди третіх осіб. Такі висновки робляться з врахуванням висновків актів перевірки контрагентів TOB "Акура-Будсервіс", а саме ТОВ "НВП "Інпол" (код ЄДРПОУ 34981513) та ПП "Леас" (код за ЄДРПОУ 36868267), які на думку податкової, не мали можливості проводити господарську діяльність.

Окрім того, щодо доводів апелянта, відносно нікчемності правочинів позивача з його контрагентами, судова колегія зазначає наступне.

Згідно з ч.5 ст. 203 Цивільного кодексу України правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ст. 215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до ч. 1 ст.216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодуванні

Згідно ст. 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

При цьому згідно постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 р. №9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» при кваліфікації правочину за ст. 228 Цивільного кодексу України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Окрім того, судова колегія зазначає, що відповідачем не надано вироку у кримінальній справі, яким би встановлювались обставини протиправної діяльності позивача, його контрагентів, з яких би вбачався зв'язок та обізнаність позивача щодо можливої протиправної діяльності та щодо можливої спрямованості певних угод на ухилення від сплати податків.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Югторсан" фінансово-господарських відносин безпосередньо з ТОВ "НВП "Інпол" та ПП "Леас" не мало, й виконання робіт у перевіряємому періоді замовляло у іншого суб'єкта господарювання.

Таким чином, висновки органів державної податкової служби у актах перевірок, що стосуються ланцюга ТОВ "НВП "Інпол" та ПП "Леас" - ТОВ "Акура-Будсервіс"- ТОВ "Югторсан" щодо неможливості фактичного здійснення господарської діяльності, є не більш ніж припущенням.

Викладення позивачем в акті перевірки висновків, які засновані на припущеннях не відповідає вимозі пункту 6 розділу І "Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства", затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010, № 984, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 12 січня 2011 р. за N 34/18772 (далі - Порядок № 984) щодо викладення в акті документальної перевірки фактів виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, чітко, об'єктивно та в повній мірі.

Обставини, щодо фактичного виконання ремонтних робіт - ТОВ "Акура-Будсервіс" на замовлення ТОВ "Югторсан", виконання сторонами інших умов договору, наявність у позивача господарської мети у вчиненні операцій по замовленню ремонтних робіт у ТОВ "Акура-Будсервіс" знайшли своє документальне підтвердження й сумнівів не викликають.

Згідно з принципом персональної відповідальності платник податку TOB "Югторсан" не може нести і не несе відповідальність за правильність ведення податкового обліку іншими платниками податків, в т.ч. безпосередніми контрагентами та іншими платниками "за ланцюгом".

Відносно нібито факту завишення податкового кредиту, що мав місце, по ПДВ в серпні 2011 року на суму 76927,07 грн. (з урахуванням коефіцієнту розподілу 31% відповідно до вимог пунктів 199.1., 199.2. статей 199 Податкового кодексу України), внаслідок включення до складу податкового кредиту по ПДВ суми ПДВ по податковій накладній від 31.07.2011 року № 381 (сума ПДВ 248151.85 грн.), не зареєстровану постачальником - ПАТ "Севастопольгаз" в ЕРПН, слід зазначити наступне.

Так, ТОВ "Югторсан" отримало від постачальника ПАТ "Севастопольгаз" наступні податкові накладні (стор. 35 Акту перевірки):

№ 372 від 31.07.2011 року на суму ПДВ 90000,00 грн.

№ 381 від 31.07.2011 року на суму ПДВ 90000,00 грн.

№ 421 від 31.07.2011 року на суму ПДВ 68151,85 грн.

Оригінали даних податкових накладних наявні у позивача та були представлені під час перевірки.

Податкову накладну від 31.07.2011 року № 381 на суму ПДВ 248151, 85 грн. ТОВ "Югторсан" від ПАТ "Севастопольгаз" не отримувало.

21.09.2011 року ДПІ в Гагарінському районі м. Севастополя звернулась до ТОВ "Югторсан" з листом вих. № 4349/10/15-237 про надання копії податкової накладної від 31.07.2011 року № 381 на суму ПДВ 248151,85 грн.

Листом від 26.09.2011 року вих. № 726 позивач надіслав на адресу ДПІ податкові накладні № 372 від 31.07.2011 року на суму ПДВ 90000, 00 грн. № 381 від 31.07.2011 року на суму ПДВ 90000, 00 грн. і № 421 від 31.07.2011 року на суму ПДВ 68151, 85 грн.

Крім того, 20.12.2011 року вих. №15-9329 головний бухгалтер ПАТ "Севастопольгаз" звернувся до ДПІ в Ленінському районі м. Севастополя (до податкової інспекції, в якому перебуває на обліку) із поясненнями, в яких вказано, що при нарахуванні податкових зобов'язань ПАТ "Севастопольгаз" помилково внесло 248151,85 грн. По факту було виписано три податкових накладних: № 372 від 31.07.2011 року на суму ПДВ 90 000,00 грн. № 381 від 31.07.2011 року на суму ПДВ 90000, 00 грн. та № 421 від 31.07.2011 року на суму ПДВ 68151, 85 грн. (лист від 20.12.2011 № 15-9329 міститься в матеріалах справи).

Тобто, помилка була допущена контрагентом - ПАТ "Севастопольгаз". Позивач податкову накладну від 31.07.2011 року № 381 на суму ПДВ 248151, 85 грн. не отримував.

Абзацом 2 пункту 201.10. статей 201 Податкового кодексу України передбачено, що при здійсненні операцій по постачанню товарів/послуг платник податків - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцеві податкову накладну після реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до пункту 11 Підрозділу 2 Розділи ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України реєстрація податкових накладних платниками податку на додану вартість - продавцями в Єдиному реєстрі податкових накладних вводиться для платників цього податку, у яких сума податку на додану вартість в одній податковій накладній складає:

понад 1 мільйон гривень - з 1 січня 2011 року;

більше 500 000 гривень - з 1 квітня 2011 року;

більше 100 000 гривень - з 1 липня 2011 року;

більше 10 тисяч гривень - з 1 січня 2012 року.

Тобто, в період виписки постачальником - ПАТ "Севастопольгаз" податкових накладних

№ 372 від 31.07.2011 року на суму ПДВ 90000,00 грн. № 381 від 31.07.2011 року на суму ПДВ 90000,00 грн. і № 421 від 31.07.2011 року на суму ПДВ 68151, 85 грн. законодавчої вимоги про реєстрацію податкових накладних на суму ПДВ менше 100000,00 грн. не було.

Абзацом 1 пункту 201.10. статей 201 Податкового кодексу України передбачено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції по постачанню товарів/послуг, на вимогу покупця і є підставою для нарахування суми податку що відносяться до податкового кредиту.

Таким чином, ТОВ "Югторсан" мало законне право на віднесення суми 76927, 07 грн. (з урахуванням коефіцієнту розподілу 31% відповідно до вимог пунктів 199.1. і 199.2. статей 199 Податкового кодексу України) до складу податкового кредиту.

Дана сума віднесена до складу податкового кредиту в серпні 2011 року, оскільки вказані податкові накладні були отримані від ПАТ "Севастопольгаз" після 20.08.2011 року.

Законодавство України не передбачає залежності права платника податків на податковий кредит від виконання вимог податкового законодавства його контрагентом.

На підставі викладеного, судова колегія приходить до висновку про безпідставність доводів апеляційної скарги з підстав їх спростування матеріалами справи та встановленими обставинами, оскільки відповідачем не доведено правомірності висновків зроблених у акті перевірки відносно завищення податкового кредиту у травні 2011 року на суму 28712,18 грн., серпні 2011 року в сумі 76927,07 грн., вересні 2011 року на суму 2085,53 грн., у зв'язку з чим винесення податкового повідомлення-рішення № 0000112210 від 24.07.2013 в частині збільшення суми податкового зобов'язання з ПДВ на 107725,00 грн. та нарахування штрафних санкцій на суму 26931,25 грн. є неправомірним.

Відповідно до частини 1 статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судова колегія дійшла до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування судового рішення не вбачається.

Керуючись ст. 195; ст. 196; п.1 ч.1 ст. 198; ст. 200; п.1 ч.1 ст. 205; ст. 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Гагарінському районі Головного управління Міндоходів у м. Севастополі залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Севастополь від 02.09.13 у справі № 827/1967/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 11 листопада 2013 р.

Головуючий суддя підпис В.А.Омельченко

Судді підпис Т.В. Дадінська

підпис Т.М. Дудкіна

З оригіналом згідно

Головуючий суддя В.А.Омельченко