Постанова

від 23.10.2013 по справі 2а-5566/11/1370

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 жовтня 2013 року Справа № 147848/11/9104

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді Шавеля Р.М.,

суддів Костіва М.В. та Савицької Н.В.,

при секретарі судового засідання - Нефедовій А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Галицькому районі м.Львова Головного управління Міндоходів у Львівській обл. на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 20.10.2011р. в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АСМ Кава» до Державної податкової інспекції у Галицькому районі м.Львова Головного управління Міндоходів у Львівській обл. про визнання протиправним і скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій за порушення порядку проведення розрахункових операцій за товари (послуги),-

В С Т А Н О В И Л А:

16.05.2011р. позивач Товариство з обмеженою відповідальністю /ТзОВ/ «АСМ Кава» звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому, із урахуванням поданої під час розгляду справи заяви про зменшення позовних вимог, просив скасувати рішення Державної податкової інспекції /ДПІ/ у Галицькому районі м.Львова № 0006913311 від 12.11.2010р. про застосування штрафних (фінансових) санкцій в частині застосованої санкції за порушення ведення обліку товарних запасів за місцем їх реалізації на суму 10660 грн. (а.с.3-5, 48).

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 20.10.2011р. заявлений позов задоволено, скасовано рішення ДПІ у Галицькому районі м.Львова № 0006913311 від 12.11.2010р. про застосування штрафних (фінансових) санкцій в частині застосованої санкції за порушення ведення обліку товарних запасів за місцем їх реалізації на суму 10660 грн.; стягнуто на користь позивача з державного бюджету судові витрати у розмірі 03 грн. 40 коп. сплаченого судового збору (а.с.57-58).

Не погодившись із винесеним судовим рішенням, постанову суду оскаржила відповідач ДПІ у Галицькому районі м.Львова, яка покликаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати постанову суду та прийняти нове рішення по справі, яким у задоволенні заявленого позову відмовити (а.с.94-95).

У зв'язку із реорганізацією ДПІ у Галицькому районі м.Львова шляхом перетворення в ДПІ у Галицькому районі м.Львова Головного управління Міндоходів у Львівській обл., судом апеляційної інстанції в порядку ст.55 КАС України допущено заміну відповідача (апелянта) його правонаступником - ДПІ у Галицькому районі м.Львова Головного управління Міндоходів у Львівській обл. (а.с.74).

Заслухавши суддю-доповідача, представника відповідача на підтримання поданої скарги, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення, з наступних підстав.

Відповідно до ст.202 КАС України суд апеляційної інстанції скасовує судове рішення та ухвалює нове, коли має місце, зокрема, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність таких обставин; невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення судом норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи чи питання.

Як слідує з матеріалів справи, 22.10.2010р. працівниками ДПА у Львівській обл. проведено перевірку ресторану по вул.С.Стрільців, 3 в м.Львові, який належить ТзОВ «АСМ Кава», щодо дотримання суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій, по результатам якої складено Акт перевірки № 025066 від 22.10.2010р. (а.с.6-7).

Наведеним Актом зафіксовано порушення позивачем вимог п.п.1, 2, 9, 10, 12, 13 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», які полягають, зокрема, у незабезпеченні ведення обліку товарів за місцем їх зберігання та реалізації (на місці проведення розрахунків відсутні накладні на придбаний товар на загальну суму 5330 грн.

На підставі вказаного Акта відповідачем ДПІ у Галицькому районі м.Львова винесено рішення № 0006913311 від 12.11.2010р. про застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 11870 грн. (а.с.8).

Задовольняючи заявлений позов (із урахуванням зменшених позовних вимог), суд першої інстанції виходив з того, що розглядувана перевірка проведена у присутності бармена ОСОБА_3, який не є відповідальною особою за збереження бухгалтерських документів, а тому такі для перевірки надати не міг; на підприємстві всі первинні документи зберігалися в бухгалтерії; під час судового розгляду були надані розхідні та видаткові накладні, через що товари (алкогольні напої) на момент проведення перевірки були оприбутковані та призначені для подальшої реалізації.

Між тим, такі висновки суду першої інстанції, на думку колегії суддів, не відповідають нормам матеріального права та фактичним обставинам справи, виходячи з наступного.

Згідно з приписами ст.15 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (в редакції, діючій на момент виникнення спірних правовідносин) контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок згідно законодавством України.

Вимогами п.12 ст.3 цього Закону передбачено, що суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, зобов'язані вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особам, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг).

Відповідно до пунктів 1, 3, 5 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Інформація, що міститься у первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку. Операції в іноземній валюті відображаються також у валюті розрахунків та платежів по кожній іноземній валюті окремо. Дані аналітичних рахунків повинні бути тотожні відповідним рахункам синтетичного обліку на перше число кожного місяця. Господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені.

До документів, що є підставою для оприбуткування товару, як правило, належать накладні та товарно-транспортні накладні. Такі документи є підставою для внесення записів до облікових бухгалтерських реєстрів. Відсутність відповідних первинних документів, які підтверджують рух товарно-матеріальних цінностей, є порушенням установленого порядку ведення бухгалтерського обліку.

Як слідує із змісту Акта перевірки і складеного до нього додатку, позивачем було представлено до реалізації товар, на який під час проведення перевірки в місці його реалізації та зберігання були відсутні первинні (прихідні) документи (а.с.6-7, 53-54).

Наведені документи позивачем під час перевірки не надавалися, з виявленим порушенням бармен ОСОБА_3, який проводив розрахункові операції, мав доступ до РРО та інших документів, погодився, що підтвердив своїм підписом, при цьому зауважень до дій ревізорів не висловлював (в тому числі про подальше представлення первинних документів на наявний товар).

За таких обставин податковий орган прийшов до вірного висновку про порушення позивачем вимог п.12 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

В частині доводів позивача колегія суддів враховує, що згідно приписів чинного законодавства в момент реалізації товарів суб'єкт господарювання зобов'язаний забезпечити облік вказаних товарів за місцем їх реалізації, підтвердженням чого слід вважати наявність первинних документів (прихідних накладних і накладних внутрішнього переміщення тощо) в місці реалізації товарів.

Під час судового розгляду сторонами не спростовано факту відсутності в місці реалізації та зберігання товарів первинних документів щодо придбання або внутрішнього переміщення товарів.

Стосовно тверджень позивача про первинні документи на товари могли бути надані працівникам податкового органу, однак такі поспішно склали акт перевірки , колегія суддів оцінює критично, оскільки жодних пояснень (зауважень) з цього приводу в складеному акті перевірки працівником підприємства не вчинено; також з приводу наведених дій ревізорів жодних скарг та заяв позивач у відповідні державні органи не скеровував тощо.

Також колегія суддів враховує, що після проведення перевірки і до прийняття оскаржуваного рішення позивач не був позбавлений можливості скерувати копії необхідних прихідних документів до контролюючого органу, який призначив перевірку, для їх врахування під час прийняття рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Додатково колегія суддів враховує, що у розглядуваних відносинах ОСОБА_3 є матеріально-відповідальною особою та особою, яка здійснює розрахункові операції; згідно складеного акта перевірки та наданих письмових пояснень останній є барменом, а тому згідно Порядку провадження торговельної діяльності та правил торговельного обслуговування населення, затв. постановою КМ України № 833 від 15.06.2006р. (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), здійснює представництво позивача у згаданих відносинах.

Порушення встановленого порядку проведення розрахункових операцій за товари (послуги), у ресторані, що належить позивачу, є підставою для притягнення останнього до встановленої законом відповідальності незалежно від того, якою конкретною особою здійснювалась торгівля.

Стосовно правильності застосування штрафних (фінансових) санкцій за виявлене порушення Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» колегія суддів керується змістом ст.21 цього Закону (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), згідно якої до суб'єктів підприємницької діяльності, що не ведуть або ведуть з порушенням встановленого порядку облік товарів за місцем реалізації та зберігання, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Оскільки вартість необлікованих товарів склала 5330 грн., тому відповідачем підставно застосовані штрафні санкцій у розмірі 10660 грн. (5330 грн. х 2).

Оцінюючи в сукупності вищевказані норми законодавства та фактичні обставини справи, колегія суддів вважає, що вимоги позивача про визнання протиправним і скасування рішення ДПІ у Галицькому районі м.Львова № 0006913311 від 12.11.2010р. про застосування штрафних (фінансових) санкцій в частині застосованої санкції за порушення ведення обліку товарних запасів за місцем їх реалізації на суму 10660 грн. є безпідставними, через що заявлений позов не підлягає до задоволення.

З огляду на вищевикладене, доводи апеляційної скарги є суттєвими і складають підстави для висновку про неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, через що постанова суду підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про відмову в задоволенні заявлених вимог з вищевикладених мотивів.

Керуючись ст.94, ч.3 ст.160, ст.ст.195, 196, п.3 ч.1 ст.198, п.п.1, 4 ч.1 ст.202, ч.2 ст.205, ст.ст.207, 254 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Галицькому районі м.Львова Головного управління Міндоходів у Львівській обл. задоволити.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 20.10.2011р. скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «АСМ Кава» до Державної податкової інспекції у Галицькому районі м.Львова Головного управління Міндоходів у Львівській обл. про визнання протиправним і скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій за порушення порядку проведення розрахункових операцій за товари (послуги), - відмовити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання постановою законної сили, а у разі складення постанови в повному обсязі відповідно до ст.160 КАС України - з дня складення постанови в повному обсязі.

Головуючий суддя: Р.М.Шавель

Судді: М.В.Костів

Н.В.Савицька