Ухвала

від 16.10.2013 по справі 815/1846/13-а

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 жовтня 2013 р.Справа № 815/1846/13-а

Категорія: 8.2.1 Головуючий в 1 інстанції: Харченко Ю. В.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді - Джабурія О.В.

суддів - Крусяна А.В.

- Шляхтицького О.І.

при секретарі - Філімович І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби на постанову Одеського окружного адміністративного від 22 травня 2013 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Колібрі» до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Колібрі» (далі - позивач, ТОВ «Торговий дім Колібрі») звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби (далі - відповідач, ДПІ) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 09.10.2012 року №0010811502 щодо збільшення суми грошового зобов'язання по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у загальному розмірі 99 112,50 грн., з яких 66075,00грн. - основний платіж, 33037,50 грн. - штрафні (фінансові) санкції, та №0010801502 щодо збільшення суми грошового зобов'язання по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у загальному розмірі 18 875,00 грн., з яких 15 100,00 грн. - основний платіж, 3775,00грн. - штрафні (фінансові) санкції.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на відсутність будь-яких порушень з боку ТОВ «Торговий дім «Колібрі» положень податкового законодавства, зокрема, п. 6 ст. 198 Податкового кодексу України (ПК України), відповідно до якого у разі, якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної. Оскільки включення Товариством до складу податкового кредиту спірних сум податку на додану вартість за вересень та жовтень 2009 р. відповідно до виписаних позивачу ТОВ «Альянс технологій і телекомунікацій», ТОВ «Галєна», ТОВ «Студія Кактус», ТОВ «Роверлайн Моторе», ТОВ «Формакс Паблікейшнс», ТОВ «Айті Бізнес Солюшн» податкових накладних відбулося 19.10.2009 року та 19.11.2009 року відповідно, на підставі поданих до ДПІ у Приморському районі м. Одеси податкових декларацій з податку на додану вартість №244472, та №306583, а поданими до податкового органу уточнюючими розрахунками податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за звітний (податковий) період вересень та жовтень 2009 року, було уточнено лише період виписки податкових накладних отриманих від контрагентів позивача - ТОВ «Альянс технологій і телекомунікацій», ТОВ «Галєна», ТОВ «Студія Кактус», ТОВ «Роверлайн Моторе», ТОВ «Формакс Паблікейшнс», та ТОВ «Айті Бізнес Солюшн».

Відповідач з позовними вимогами не погодився та вважає їх необґрунтованими з підстав, викладених у письмових запереченнях на адміністративний позов (вх. №8739/13 від 27.03.2013 року), наголошуючи, зокрема, на правомірності винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень від 09.10.2012 року №001081150, та №0010801502, оскільки ТОВ «Торговий дім «Колібрі» в порушення вимог п. 6 ст. 198 ПК України, а саме: подано до органів державної податкової служби уточнюючі розрахунки податкових зобов'язань з податку на додану вартість №9053392795 від 04.09.2012 року за вересень 2009 року, та №9053447223 від 04.09.2012 року за жовтень 2009 року, у яких платником податків до складу податкового кредиту включено суми ПДВ згідно податкових накладних від ТОВ «Альянс технологій і телекомунікацій», ТОВ «Галєна», ТОВ «Студія Кактус», ТОВ «Роверлайн Моторе», ТОВ «Формакс Паблікейшнс», ТОВ «Айті Бізнес Солюшн», дата виписки яких перевищує 365 днів.

Постановою Одеського окружного адміністративного від 22 травня 2013 року позовні вимоги задоволено повністю. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення ДПІ від 09.10.2012 року № 0010811502, №0010801502. Стягнуто з Державного бюджету України на користь ТОВ «Торговий дім «Колібрі судовий» збір у сумі 1179,89 грн.

На вказану постанову Державною податковою інспекцією у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби подано апеляційну скаргу. Апелянт просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою у задоволенні позовних вимог ТОВ «Торговий дім «Колібрі» відмовити у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Колегією суддів встановлено, що головним державним податковим інспектором відділу адміністрування податку на додану вартість управління оподаткування юридичних осіб ДПІ у Приморському районі м. Одеси Одеської області ДПС Пилипенко М.С., на підставі вимог п.200.10 ст.200 Податкового кодексу України, в порядку ст.76 Податкового кодексу України, проведено камеральну перевірку уточнюючої податкової звітності ТОВ «Торговий дім «Колібрі» з податку на додану вартість за вересень 2009 року, а саме декларації з податку на додану вартість за вересень 2009 року (№264472 від 19.10.2009 року) з урахуванням уточнюючого розрахунку з податку на додану вартість за вересень 2009 року (№9053392795 від 04.09.2012 року).

За наслідками вказаної перевірки Державною податковою інспекцією у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби складений акт №5428/15-2 від 11.09.2012 року «Про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість», у якому встановлено, що ТОВ «Торговий дім «Колібрі» в порушення вимог п.6 ст.198 Податкового кодексу України до органів державної податкової служби надано уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість №9053392795 від 04.09.2012 року за вересень 2009 року, в якому платник податків до складу податкового кредиту включив податкові накладні від ТОВ «Альянс технологій і телекомунікацій», ТОВ «Галєна», ТОВ «Студія Кактус», дата виписки яких перевищує 365 днів, у зв'язку з чим Товариством занижено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість у загальному розмірі 15 100,00 грн.

На підставі складеного акта перевірки №5428/15-2 від 11.09.2012 року Державною податковою інспекцією у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби 09.10.2012 року винесено податкове повідомлення-рішення №0010801502 щодо збільшення суми грошового зобов'язання по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у загальному розмірі 18 875,00грн., з яких 15 100,00 грн. - основний платіж, 3775,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Також, колегією суддів встановлено, що головним державним податковим інспектором відділу адміністрування податку на додану вартість управління оподаткування юридичних осіб ДПІ у Приморському районі м. Одеси Одеської області ДПС Пилипенко М.С., на підставі п.200.10 ст.200 Податкового кодексу України, в порядку ст.76 Податкового кодексу України, проведено камеральну перевірку уточнюючої податкової звітності ТОВ «Торговий дім «Колібрі» з податку на додану вартість за жовтень 2009 року, а саме декларації з податку на додану вартість за жовтень 2009 року (№306583 від 19.11.2009 року) з урахуванням уточнюючого розрахунку з податку на додану вартість за жовтень 2009 року (№9053447223 від 04.09.2012 року).

За наслідками вказаної перевірки Державною податковою інспекцією у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби складений акт №5429/15-2 від 11.09.2012 року «Про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість», у якому встановлено, що ТОВ «Торговий дім «Колібрі» в порушення вимог п.6 ст.198 Податкового кодексу України до органів державної податкової служби було надано уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість №9053447223 від 04.09.2012 року за жовтень 2009 року, в якому платник податків до складу податкового кредиту включив податкові накладні від ТОВ «Роверлайн Моторс», ТОВ «Формакс Паблікейшнс», ТОВ «Айті Бізнес Солюшн», дата виписки яких перевищує 365 днів, у зв'язку з чим Товариством занижено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість у загальному розмірі 66 075,00 грн.

На підставі складеного акта перевірки №5429/15-2 від 11.09.2012 року Державною податковою інспекцією у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби 09.10.2012 року винесено податкове повідомлення-рішення №0010811502 щодо збільшення суми грошового зобов'язання по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у загальному розмірі 99 112,50 грн., з яких 66 075,00 грн. - основний платіж, 33 037,50 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Не погодившись із винесеними Державною податковою інспекцією у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби податковими повідомленнями-рішеннями від 09.10.2012 року №0010811502 щодо збільшення суми грошового зобов'язання по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у загальному розмірі 99 112,50 грн., та №0010801502 щодо збільшення суми грошового зобов'язання по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у загальному розмірі 18 875,00 грн., ТОВ «Торговий дім «Колібрі» звернулось до ДПС в Одеській області зі скаргою про їх скасування (від 20.11.2012 року вихід.№20/11), за результатами розгляду якої ДПС прийнято рішення «Про результати розгляду первинної скарги» №125/10/10-2007 від 18.01.2012 року, яким залишено без змін податкові повідомлення-рішення ДПІ у Приморському районі м.Одеси Одеської області ДПС від 09.10.2012 року №0010811502, та №0010801502, а скаргу ТОВ «Торговий дім «Колібрі» - без задоволення.

Не погоджуючись із вищезазначеними рішеннями, ТОВ «Торговий дім «Колібрі» звернулось з повторною скаргою до ДПС України (вхід.№2256/6 від 04.02.2013 року), за результатами розгляду якої ДПС 25.02.2013 року прийнято рішення №2857/6/10-2115 «Про результати розгляду скарги», яким залишено без змін податкові повідомлення-рішення ДПІ у Приморському районі м.Одеси Одеської області ДПС від 09.10.2012 року №0010811502, №0010801502 та рішення ДПС в Одеській області, прийняте за розглядом первинної скарги, а скаргу ТОВ «Торговий дім «Колібрі» - без задоволення.

Не погодившись із означеними податковими повідомленнями-рішеннями ДПІ у Приморському районі м. Одеси Одеської області ДПС від 09.10.2012 року №0010811502, та №0010801502, позивач звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовною заявою про визнання їх протиправними та скасування.

З'ясувавши обставини справи, дослідивши докази на їх підтвердження, суд першої інстанції дійшов до висновку про необхідність задоволення позову повністю.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій, чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед Законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Вимогами ч. 1 ст. 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 2 КАС України, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Керуючись положеннями вищевказаних законів, Кодексом та контекстом Конституції України можна зробити висновок, що однією з найважливіших тенденцій розвитку сучасного законодавства України є розширення сфери судового захисту, в тому числі судового контролю за правомірністю і обґрунтованістю рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень.

Відповідно до вимог ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З матеріалів справи вбачається, що спір між позивачем - ТОВ «Торговий дім «Колібрі» та податковим органом виник у зв'язку із включенням ТОВ «Торговий дім «Колібрі» до складу податкового кредиту за вересень та жовтень 2009 року сум ПДВ за податковими накладними, отриманими від контрагентів - ТОВ «Альянс технологій і телекомунікацій» №21 від 17.08.2009 року на загальну суму 19 593,00 грн., у т.ч. ПДВ - у сумі 3265,50 грн., №27 від 18.09.2009 року на загальну суму 3610,00 грн., у т.ч. ПДВ - у сумі 601,67 грн., №35 від 14.10.2009 року на загальну суму 6114,30 грн., у т.ч. ПДВ - у сумі 1019,05 грн., №39 від 26.10.2009 року на загальну суму 4410,00 грн., у т.ч. ПДВ - у сумі 735,00 грн.; ТОВ «Галєна» №539 від 30.09.2009 року на загальну суму 6478,67 грн., у т.ч. ПДВ - у сумі 1079,78 грн., №498 від 30.09.2009 року на загальну суму 44 436,07 грн., у т.ч. ПДВ - у сумі 7406,01 грн., №424 від 31.08.2009 року на загальну суму 2801,47 грн., у т.ч. ПДВ - у сумі 466,91 грн., №265 від 31.08.2009 року на загальну суму 14297,52 грн., у т.ч. ПДВ - у сумі 2382,92 грн.; ТОВ «Студія Кактус» №85 від 05.08.2009 року на загальну суму 1500,00 грн., у т.ч. ПДВ - у сумі 250,00 грн., №114/2 від 18.09.2009 року на загальну суму 1500,00 грн., у т.ч. ПДВ - у сумі 250,00 грн.; ТОВ «Роверлайн Моторс» №2493 від 17.10.2009 року на загальну суму 66 367,20 грн., у т.ч. ПДВ - у сумі 11 061,20 грн., №2481 від 15.10.2009 року на загальну суму 139 094,40 грн., у т.ч. ПДВ - у сумі 23 182,40 грн., №2186 від 03.09.2009 року на загальну суму 153 798,00 грн., у т.ч. ПДВ - у сумі 25 633,00 грн.; ТОВ «Формакс Паблікейшнс» №17451 від 30.10.2009 року на загальну суму 19 087,66 грн., у т.ч. ПДВ - у сумі 3181,28 грн., №16982 від 21.09.2009 року на загальну суму 19 087,66 грн., у т.ч. ПДВ - у сумі 3181,28 грн.; ТОВ «Айті Бізнес Солюшн» №26 від 18.09.2009 року на загальну суму 3974,40 грн., у т.ч. ПДВ - у сумі 662,40 грн., дата виписки яких, на думку податкового органу, перевищує 365 календарних днів.

Як було встановлено судом першої інстанції, ТОВ «Торговий дім «Колібрі» за результатами виконання договірних зобов'язань отримало від контрагентів податкові накладні, зокрема, від ТОВ «Студія Кактус» 01.09.2009 року отримано податкову накладну №85 від 05.08.2009 року, 18.09.2009 року - податкову накладну №114/2 від 18.09.2009 року, від ТОВ «Галєна» 30.09.2009 року отримано податкові накладні від 30.09.2009 року №498 та №539, 01.09.2009 року - податкові накладні від 31.08.2009 року №424 та №265, від ТОВ «Альянс технологій і телекомунікацій» 01.09.2009 року отримано податкову накладну від 17.08.2009 року №21, 01.10.2009 року - податкову накладну від 18.09.2009 року №27, 14.10.2009 року - податкову накладну від 14.10.2009 року №35, 26.10.2009 року - податкову накладну від 26.10.2009 року №39, від ТОВ «Формакс Паблікейшнс» 30.10.2009 року отримано податкову накладну від 30.10.2009 року №17451, 01.10.2009 року - податкову накладну від 21.09.2009 року №16982, від ТОВ «Роверлайн Моторс» 17.10.2009 року отримано податкову накладну від 17.10.2009 року №2493, 15.10.2009 року - податкову накладну від 15.10.2009 року №2481, 01.10.2009 року - податкову накладну від 03.09.2009 року №2186, від ТОВ «Айті Бізнес Солюшн» 01.10.2009 року отримано податкову накладну від 18.09.2009 року №26, про що свідчать наявні у матеріалах справи належним чином засвідченні копії реєстрів отриманих та виданих податкових накладних.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що 19.10.2009 року ТОВ «Торговий дім «Колібрі» було складено та подано до ДПІ у Приморському районі м. Одеси, під реєстраційним №264472, податкову декларацію з податку на додану вартість за звітний (податковий) період вересень 2009 року, та Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (додаток №5 до податкової декларації з ПДВ), в яких позивачем самостійно було визначено суму податкового кредиту у загальному розмірі 104 229,00 грн., у тому числі по постачальниках за індивідуальними податковими номерами: 332162715520 (ТОВ «Альянс технологій і телекомунікацій») - у сумі 3265,50 грн. (податкова накладна №21 від 17.08.2009 року); 310226410130 (ТОВ «Галєна») - у сумі 11335,62 грн. (податкові накладні від 30.09.2009 року №539, №498, від 31.08.2009 року №424, №265); 359915915519 (ТОВ «Студія Кактус») - у сумі 500,00 грн. (податкові накладні №85 від 05.08.2009 року, №114/2 від 18.09.2009 року).

Крім того, 19.11.2009 року ТОВ «Торговий дім «Колібрі» було складено та подано до ДПІ у Приморському районі м. Одеси, під реєстраційним №306583, податкову декларацію з податку на додану вартість за звітний (податковий) період жовтень 2009 року, та Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (додаток №5 до податкової декларації з ПДВ), в яких позивачем самостійно було визначено суму податкового кредиту у загальному розмірі 135 250,00 грн., у тому числі по постачальниках за індивідуальними податковими номерами: 358198315538 (ТОВ «Роверлайн Моторс») - у сумі 59 876,60 грн. (податкові накладні №2493 від 17.10.2009 року, №2481 від 15.10.2009 року, №2186 від 03.09.2009 року); 331530626553 (ТОВ «Формакс Паблікейшнс») - у сумі 6362,56 грн. (податкові накладні №17451 від 30.10.2009 року, №16982 від 21.09.2009 року); 354673926595 (ТОВ «Айті Бізнес Солюшн») - у сумі 662,40грн. (податкова накладна №26 від 18.09.2009 року).

Зокрема, у зв'язку із самостійним виявленням помилок, у поданих 19.10.2009 року та 19.11.2009 року до контролюючого органу податкових декларацій з ПДВ за звітні (податкові) періоди вересень та жовтень 2009 року, ТОВ «Торговий дім «Колібрі» 04.09.2012 року було складено та подано до ДПІ у Приморському районі м.Одеси Одеської області ДПС, під реєстраційним №9053392795 та №9053447223 відповідно Уточнюючі розрахунки податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за звітний (податковий) період вересень та жовтень 2009 року та Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (додаток №5 до податкової декларації з ПДВ), в яких позивачем уточнено період виписки податкових накладних отриманих від ТОВ «Альянс технологій і телекомунікацій», ТОВ «Галєна», ТОВ «Студія Кактус», ТОВ «Роверлайн Моторс», ТОВ «Формакс Паблікейшнс», та ТОВ «Айті Бізнес Солюшн».

Порядок визначення сум податку на додану вартість, що підлягають сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або врахування сум ПДВ до податкового кредиту, зокрема, до 01.01.2011 року було врегульовано положеннями Закону України «Про податок на додану вартість» №168/97-ВР від 03.04.1997 року та Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» №2181-ІІІ від 21.12.2000 року, які діяли до набрання чинності Податковим кодексом України (до 01.01.2011 року - Закон України від 02.12.2010 року №2755-VI).

Відповідно до вимог п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного податкового періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку протягом такого звітного періоду.

Відповідно до вимог п.п.7.2.6 п.7.2 ст.7 зазначеного Закону податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Згідно до вимог п.п.7.4.5 п.7.4. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» до складу податкового кредиту не підлягають включенню суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг) не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

Відповідно до вимог п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що підтверджує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Таким чином, із системного аналізу вищенаведених законодавчих приписів вбачається, що строки давності щодо віднесення до складу податкового кредиту сум ПДВ за виписаними платнику податків його контрагентами податковими накладними встановлено, зокрема, ст.15 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», норми якої застосовуються до порядку визначення податкових зобов'язань, а також повернення надміру сплачених або відшкодованих податків і зборів (обов'язкових платежів). При цьому, оскільки податкові накладні є звітними податковими документами і одночасно розрахунковими документами та виписуються у момент виникнення податкового зобов'язання, то до них також застосовуються норми означеного Закону, та відповідно аналогічне правило застосовується і під час формування податкового кредиту.

На підставі наведеного, колегія суддів звертає увагу на те, що Закон України «Про податок на додану вартість» не містив обмежень в часі щодо декларування податкового кредиту після дати, з якої виникає право на податковий кредит, а відтак, платник податку - ТОВ «Торговий дім «Колібрі» мав право сформувати податковий кредит протягом 1095 днів з дати виписаних податкових накладних.

Також, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що відповідно до вимог п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України у разі, якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної.

Отже, Податковим кодексом України, який набрав чинності з 01.01.2011 року, суттєво скорочено право платника податку на включення до складу податкового кредиту сум ПДВ за виписаними податковими накладними минулих періодів до податкового кредиту звітного періоду, а саме з 1095 днів до 365 днів.

Між тим, Прикінцеві та перехідні положення Податкового кодексу України не містять жодних приписів щодо поширення дії норми п.198.6 ст.198 на правовідносини, які виникли до набрання ним чинності, у зв'язку з чим визначені ст.198 Податкового кодексу України строки для формування податкового кредиту, відповідно застосовуються лише до сум ПДВ на підставі податкових накладних, виписаних після 01.01.2011 року.

Вищеозначена позиція узгоджується з нормою статті 58 Конституції України, відповідно до якої закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи. Закріплений в Конституції України принцип неприпустимості зворотної дії у часі законів та інших нормативно-правових актів узгоджується з міжнародно-правовими актами, зокрема Міжнародним пактом про громадянські та політичні права (стаття 15), Конвенцією про захист прав і основних свобод людини (стаття 7).

Зворотна дія в часі закону чи іншого нормативно-правового акта полягає у тому, що його юридична обов'язковість поширюється на факти, які виникли до набрання ним чинності, причому саме з моменту їх виникнення. При такій дії відбувається перегляд, корекція попередніх рішень щодо таких фактів вже відповідно до нового закону чи іншого нового нормативно-правового акта. Таким чином, зворотної дії не можуть мати не тільки закони, інші нормативно-правові акти, які встановлюють юридичну відповідальність (санкції юридичних норм), а й усі інші закони, нормативно-правові акти (диспозиції та гіпотези норм, що в них містяться). З наведеного припису випливає, що не можуть мати зворотної дії юридичні норми, які встановлюють нові права й обов'язки чи заборони, оскільки порушення таких прав, невиконання таких обов'язків, недотримання таких заборон завжди є новим видом правовідносин, які регулюються нормативно-правовим актом, який встановлює нові права й обов'язки чи заборони.

У розділі 2 рішення Конституційного Суду України від 09.02.1999 року №1-рп/99 у справі за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) суд зазначив, що закріплений у ч.1 ст.58 Конституції України принцип дії нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Зокрема, під час подання позивачем уточнюючих розрахунків відносно декларацій за вересень та жовтень 2009 року (19.10.2012 року та 19.11.2012 року відповідно), порядок внесення змін до податкової звітності регулювався ст.50 Податкового кодексу України, відповідно до п.50.1 якої у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст.102 цього Кодексу) платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Відповідно до вимог п.102.1 ст.102 Податкового кодексу України у разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов'язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку.

Таким чином, приписами законодавства, чинного як на дату звітного періоду (вересень, жовтень 2009 року), так і на дату подання позивачем уточнюючих розрахунків (04.09.2012 року), чітко визначено право платника податків на самостійне виправлення виявлених помилок, що зазначені у раніше поданих податкових декларацій, шляхом надіслання уточнюючих розрахунків, протягом 1095 днів. При цьому, як вбачається з матеріалів справи, уточнюючі розрахунки податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за вересень та жовтень 2009 року були подані позивачем до контролюючого органу 04.09.2012 року, тобто, в межах строків давності, визначених вимогами ст.102 Податкового кодексу України.

Крім того, колегія суддів наголошує на тому, що подвійного включення вищеозначених податкових накладних до реєстрів отриманих податкових накладних, або ж завищення податкового кредиту у зв'язку із подвійним включенням сум ПДВ за даними накладними до складу податкового кредиту, ані перевіркою, ані судами першої та апеляційної інстанцій не встановлено. Реальність проведених господарських операцій, які оформлені спірними податковими накладними, відповідачем не заперечувалася як у ході проведення перевірки, так і в процесі судового розгляду.

Відтак, з урахуванням вищевикладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що в діях ТОВ «Торговий дім «Колібрі» відсутні порушення норми п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України та, відповідно, відсутній факт неправомірного включення до податкового кредиту сум ПДВ за виписаними податковими накладними, з дати виписки яких минуло 365 календарних днів, оскільки як встановлено судом та підтверджується наявними у справі документами, ТОВ «Торговий дім «Колібрі» включило до складу податкового кредиту суми ПДВ, за виписаними позивачу його контрагентами - ТОВ «Альянс технологій і телекомунікацій», ТОВ «Галєна», ТОВ «Студія Кактус», ТОВ «Роверлайн Моторс», ТОВ «Формакс Паблікейшнс», ТОВ «Айті Бізнес Солюшн», податковими накладними, зокрема, у податкових деклараціях з податку на додану вартість за звітний (податковий) період вересень та жовтень 2009 року, отриманих податковим органом 19.10.2009 року №264472, та 19.11.2009 року №306583, відповідно.

Означена правова позиція, у тому числі, підтверджується практикою Вищого адміністративного суду України, викладеною, у тому числі, в Ухвалі від 19.02.2013 року по справі №К/9991/56681/12.

Таким чином колегія суддів доходить до висновку, що вищезазначене спростовує твердження відповідача, наведені у письмових запереченнях на адміністративний позов та надані в судовому засіданні суду першої інстанції.

Крім того, колегія суддів вважає, що Державною податковою інспекцією у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби не надано суду першої та апеляційної інстанцій жодних належних доказів в обґрунтування та підтвердження, наведених в актах перевірки висновків щодо порушення ТОВ «Торговий дім «Колібрі» вимог п.6 ст.198 Податкового кодексу України, а саме подання до органів державної податкової служби уточнюючих розрахунків податкових зобов'язань з податку на додану вартість №9053392795 від 04.09.2012 року за вересень 2009 року, та №9053447223 від 04.09.2012 року за жовтень 2009 року, в яких платником податків до складу податкового кредиту включено податкові накладні від ТОВ «Альянс технологій і телекомунікацій», ТОВ «Галєна», ТОВ «Студія Кактус», ТОВ «Роверлайн Моторс», ТОВ «Формакс Паблікейшнс», ТОВ «Айті Бізнес Солюшн», дата виписки яких перевищує 365 днів.

Таким чином, на підставі наведеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно дійшов висновку стосовно того, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Колібрі» правомірні, документально підтверджені та обґрунтовані, відповідають чинному, на момент виникнення спірних правовідносин, податковому законодавству, отже підлягають задоволенню.

Колегія суддів вважає наведені висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст. 2, 7, 10, 11, 70, 71 КАС України та не приймає доводи, наведені в апеляційній скарзі про те, що постанова підлягає скасуванню.

Відповідно до вимог ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а в адміністративних справах про протиправність рішень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення та надання відповідних доказів покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Отже, в адміністративному процесі, як виняток із загального правила, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень встановлена презумпція його винуватості. Презумпція винуватості покладає на суб'єкта владних повноважень обов'язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів. Такий обов'язок відсутній, якщо відповідач визнає позов. Відповідач, який є суб'єктом владних повноважень, свою позицію суду не доказав та не обґрунтував її.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень норм матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 195; 196; 198; 200; 205; 206; 254 КАС України, суд апеляційної інстанції, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного від 22 травня 2013 року без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає чинності негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом 20 днів.

Повний текст судового рішення виготовлений 18.10.2013 року.

Головуючий: О.В. Джабурія

Суддя: А.В. Крусян

Суддя: О.І. Шляхтицький