Ухвала

від 15.10.2013 по справі 801/3684/13-а

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Ухвала

Іменем України

Справа № 801/3684/13-а

15.10.13 м. Севастополь Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Дугаренко О.В.,

суддів Дадінської Т.В. ,

Мунтян О.І.

розглянувши в порядку письмового провадження матеріали справи № 801/3684/13-а за апеляційною скаргою Феодосійської об'єднаної державної податкової інспекції Автономної Республіки Крим Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Тоскіна Г.Л. ) від 15.05.13

за позовом Дочірнього підприємства "Шляхово-будівельне управління-45" Відкритого акціонерного товариства "Південшляхбуд" (вул. Сімферопольське шосе, 45,м.Феодосія,Автономна Республіка Крим,98105)

до Феодосійської об'єднаної державної податкової інспекції Автономної Республіки Крим Державної податкової служби (вул. Кримська, 82 В,м.Феодосія,Автономна Республіка Крим,98112)

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 15.05.13 позовні вимоги Дочірнього підприємства "Шляхово-будівельне управління-45" Відкритого акціонерного товариства "Південшляхбуд" до Феодосійської об'єднаної державної податкової інспекції Автономної Республіки Крим Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень -задоволено: визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення - рішення Феодосійської об'єднаної державної податкової інспекції Автономної Республіки Крим Державної податкової служби № 0000262203 від 25.03.2013 року та № 0000252203 від 25.03.2013 року; стягнуто з Державного бюджету України на користь Дочірнього підприємства "Шляхово-будівельне управління-45" Відкритого акціонерного товариства "Південшляхбуд" (ЄДРПОУ 03450608) 594,87 грн. судових витрат шляхом їх безспірного списання із рахунка суб'єкта владних повноважень - відповідача.

Не погодившись з зазначеною постановою суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від15.05.13, та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити.

У судове засідання 15.10.2013 сторони, їх представники не з'явились, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені в встановленому законом порядку.

Від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи у його відсутність.

Представник відповідача надіслав клопотання про відкладення розгляду справи.

Зазначене клопотання судовою колегією залишається без задоволення.

Безпідставне відкладення розгляду справи призведе до порушення встановлених строків розгляду справи.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Суд, керуючись положеннями пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, визнав за можливе перейти до письмового провадження по справі.

При апеляційному перегляді справи встановлено, що 25.03.2013 відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення № 0000262203 про збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток на суму 28504,00 грн., № 0000252203 від 25.03.2013 року про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 30982,50 грн., у тому числі за основним платежем у розмірі 24786,00 грн. та за штрафними санкціями у розмірі 6196,52 грн.

Підставою прийняття спірного повідомлення-рішення став акт від 15.03.2013 №648/22.3/03450608 позапланової невиїзної перевірки Дочірнього підприємства "Шляхово-будівельне управління-45" Відкритого акціонерного товариства "Південшляхбуд" з питань взаємовідносин з ТОВ «Дізель плюс» за вересень 2011р.

Перевіркою встановлені порушення позивачем: пп.14.1.191 п.14.1 ст.14, пп.138.1.1 п.138.1, п.138.2, п.138.8 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового Кодексу від 2 грудня 2010 року № 2755-УІ (зі змінами та доповненнями), в результаті чого донараховано податку на прибуток у 3 кв. 2011 р. на загальну суму 28504,00 грн.; п. 185.1 ст. 185, п.188.1 ст. 188, п.п. 187.1.а п.187 ст. 187 п. 198.1. п. 198.6., п. 4 ст.198 Податкового Кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-УІ, в результаті чого донараховано грошове зобов'язання з ПДВ за вересень 2011р. у сумі 24786,00 грн.

З матеріалів справи вбачається, що між ДП "Шляхово-будівельне управління-45" Відкритого акціонерного товариства "Південшляхбуд" (Покупець) та ТОВ «Дізель плюс» (Постачальник) було укладено договір купівлі-продажу від 26.08.2011р. № 77 (далі - договір № 77), предметом якого є постачання мазуту та пічного палива.

Відповідно до п. 3.4 Договору № 77, товар вважається переданим по факту виписки накладної. Відповідальність за оформлення документів, які підтверджують факт передачі товару несе Продавець..

На виконання умов вказаного договору ТОВ «Дізель плюс» передало позивачу товарно-матеріальні цінності (пічне паливо), що підтверджується видатковими накладними № 2090505 від 05.09.2011р. на загальну суму 50630,00 грн., в т.ч. ПДВ 8438,33 грн. (вартість без ПДВ 42191,67 грн.), № 2090702 від 07.09.2011р. на загальну суму 49410,00 грн., в т.ч. ПДВ 8235,00 грн. (вартість без ПДВ 41175,00 грн.), № 2090702 від 14.09.2011р. на загальну суму 48678,00 грн., в т.ч. ПДВ 8113,00 грн. (вартість без ПДВ 40565,00 грн.). Загалом було отримано товарно-матеріальних цінностей на загальну суму 148718,00 грн., у тому числі ПДВ 24786,33 грн. (вартість без ПДВ 123931,67 грн.)

Позивачем здійснено перерахування на розрахунковий рахунок ТОВ «Дізель плюс» грошових коштів з призначенням платежу «за пічне паливо» на загальну суму 148718,00 грн., у тому числі ПДВ 24786,33 грн. , що підтверджується платіжними дорученнями позивача з відмітками банку: № 1248 від 04.10.2011р., № 1209 від 22092011р., № 1212 від 23.09.2011р., № 1243 від 29.09.2011р.

У бухгалтерському обліку ДП "Шляхово-будівельне управління-45" Відкритого акціонерного товариства "Південшляхбуд" господарські операції з придбання товарів в повному обсязі в сумі 148718,00 грн. відображені в регістрах бухгалтерського обліку за період з 01.09.2011р. по 31.12.2011р. за кредитом субрахунку №631 «Розрахунки з постачальниками» в кореспонденції з дебетом субрахунків: №203 «Паливо (нафтопродукти, тверде паливо, мастильні матеріали)» в сумі 123931,67 грн.; №64 «Розрахунки за податками й платежами» в сумі 24786,33 грн.

Відповідно до п.п.14.1.27 п.п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу України витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Підпунктом 134.1.1. п. 134.1. ст. 134 Податкового кодексу України передбачено, що у цьому розділі об'єктом оподаткування є:

прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу;

Відповідно до п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно з п. 138.4 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім не розподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Згідно пп. 139.1.9 п. 139.1. ст. 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначені Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 р. №996-XIV (далі Закон №996).

Відповідно до п. п. 1,2 ст. 9 Закону №996 підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Як вбачається з п. 3 ст. 9 Закону №996 інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку.

Як вбачається з акту перевірки, у 3 кварталі 2011р. позивачем задекларовано витрати, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування у сумі 45122867 грн. Перевіркою повноти визначення витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування Дочірнього підприємства "Шляхово-будівельне управління-45" Відкритого акціонерного товариства "Південшляхбуд" за 3 квартал 2011р., встановлено їх завищення у сумі 123932,00 грн., у зв'язку з включенням цих сум до валових витрат по операціях з ТОВ «Дізель плюс».

За даними податкового органу завищення валових витрат пов'язане з тим, що ДП "Шляхово-будівельне управління-45" Відкритого акціонерного товариства "Південшляхбуд" необґрунтовано включило до їх складу витрати на придбання товарів у контрагента ТОВ «Дізель плюс» за відсутністю об'єкту оподаткування, а саме операцій поставки товарів.

Податковим органом зроблений висновок про неможливість фактичного здійснення ТОВ «Дізель плюс» господарських операцій через відсутність у ТОВ «Дізель плюс» майна та інших матеріальних ресурсів, економічно необхідних для здійснення операцій з купівлі-продажу робіт (послуг); відсутність необхідних умов для досягнення результатів економічної діяльності, відсутність управлінського та технічного персоналу, основних фондів, складських приміщень, транспортних механізмів; порушення ч. 1 ст.203, ч. 1 ст.207, ст.215, п.1 ст.216, ст.228 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ «Дізель плюс» з постачальниками та покупцями.

З акту перевірки вбачається, що вказані витрати у сумі 123932,00 грн. були задекларовані позивачем за підсумками 3 кварталу 2011 р. та сформовані платником податків по взаємовідносинам з ТОВ «Дізель плюс» у вказаний період.

Тобто, судом першої інстанції встановлено, що ДП "Шляхово-будівельне управління-45" Відкритого акціонерного товариства "Південшляхбуд" виконані усі умови, передбачені Податковим кодексом України, для віднесення до валових витрат, витрат, пов'язаних з придбанням робіт у ТОВ «Дізель плюс» на суму 123931,67 грн., оскільки товари використані в оподаткованих операціях та за результатами вказаних витрат отриманий дохід.

Отже, позивачем обґрунтовано до складу валових витрат було віднесено суму у розмірі 123931,67 грн., , а тому збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток на суму 28504,00 грн. є протиправним.

Згідно з п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: - придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; - придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Обов'язкові реквізити, що повинна містити податкова накладна, визначені п. 201.1 ст. ПКУ.

Відповідно до п.198.2 ст.198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/тослуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Таким чином, оплата товарів, робіт (послуг) відповідно до умов договору або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною, є підставою для виникнення права платника податку на податковий кредит.

Факт отримання товару від ТОВ «Дізель плюс» у вересні 2011 р. підтверджується видатковими накладними та регістрами бухгалтерського обліку позивача. Оплата вартості товару була здійснена позивачем у повному обсязі.

Щодо використання отриманого позивачем товару у господарській діяльності судом першої інстанції безперечно встановлено, що пічне паливо було реалізовано Товариству з обмеженою відповідністю «Сана Юг» на загальну суму 186929,88 грн., у тому числі ПДВ 31154,98 грн. (вартість без ПДВ 155774,90 грн.), що підтверджується видатковою накладною та матеріальними звітами, які залучені до матеріалів справи.

Поза увагою заявника апеляційної скарги залишився той факт, що Податковий кодекс України не ставить право платника податку на додану вартість на податковий кредит в залежність від виконання його постачальниками вимог податкового законодавства щодо відображення своїх податкових зобов'язань у своїй податковій звітності, а також від наявності в них будь-яких виробничих або трудових ресурсів. Право на податковий кредит обумовлено тільки двома законодавчими вимогами: зв'язок придбання товарів з господарською діяльністю платника та наявність належно оформлених податкових накладних

Відповідно до статті 203 Цивільного кодексу України " Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину" зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до статті 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно до статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

За наявними у матеріалах справи доказами судова колегія не вбачає підстав до висновку про те, що правочини між позивачем та контрагентом суперечать інтересам держави та суспільства, недійсність правочинів прямо не встановлена законом, а тому згідно приписів статті 215 Цивільного кодексу України такі правочини є оспорюваними, тобто підлягають визнанню судом недійсними у порядку, встановленому законом. Але, у судовому не оспорено дійсність вказаних правочинів.

Судова колегія зазначає, що відповідачем належними доказами не доведено, в чому полягає не спрямованість укладених позивачем з контрагентом правочину на настання обумовлених ними правових наслідків, а також в чому полягає та чим підтверджується їх суперечність моральним засадам суспільства, а також порушення публічного порядку, спрямованість на заволодіння майном держави, дохідної частини бюджету.

Таким чином, судова колегія вважає, що судом першої інстанції повно з'ясовані обставини справи, що мають значення для справи, висновки суду, викладені в судовому рішенні відповідають обставинам справи та засновані на правильному застосуванні норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, тому підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування судового рішення суду першої інстанції -відсутні.

Керуючись статтями 195, 197, 198, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Феодосійської об'єднаної державної податкової інспекції Автономної Республіки Крим Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 15.05.13 у справі № 801/3684/13-а залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 15.05.13 у справі № 801/3684/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Ухвалу може бути оскаржено до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя підпис О.В.Дугаренко

Судді підпис Т.В. Дадінська

підпис О.І. Мунтян

З оригіналом згідно

Головуючий суддя О.В.Дугаренко