Ухвала

від 21.10.2013 по справі 2а-10576/12/2070

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 жовтня 2013 року м. Київ К/800/6627/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів :

Головуючого Кошіля В.В.

Суддів Бухтіярової І.О.

Моторного О.А.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби

на ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 30.01.2013

та постанову Харківського окружного адміністративного суду від 08.11.2012

у справі № 2а-10576/12/2070

за позовом Державного підприємства «Харківський машинобудівний завод «ФЕД»

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби

про скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство «Харківський машинобудівний завод «ФЕД» звернулось до суду з позовом про скасування податкових повідомлень-рішень Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби від 22.05.2012 № 0000260041 та від 08.08.2012 № 0000440041.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 08.11.2012, яка залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 30.01.2013, позов задоволено; скасовано спірні податкові повідомлення-рішення, з мотивів протиправності їх прийняття.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій, прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, за результатами проведеної документальної позапланової виїзної перевірки ДП «Харківський машинобудівний завод «ФЕД» з питання дотримання податкового законодавства по податку на додану вартість за листопад 2011 року по правовим відносинам з ПП «Баварія-Ф», за серпень-жовтень 2011 року по правовим відносинам з СП ТОВ «Інженерно-Авіаційна служба», за лютий, квітень, травень, серпень 2011 року по правовим відносинам з ТОВ «AZ-Харків», за жовтень 2011 року по правовим відносинам з ТОВ «Хімресурси» та за січень-лютий 2012 року по правовим відносинам з ТОВ НВП «Пульсар Плюс», складено акт № 103/41-018/14310052 від 14.05.2012, в якому зафіксовані порушення:

- ч. 5 ст. 203 , ст. 215 , п. 1 ст. 216 Цивільного кодексу України в частині недодержання вимог зазначених статтей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинам, здійсненним ДП «ХМЗ «ФЕД» із ПП «Баварія-Ф», СП ТОВ «Інженерно-Авіаційна служба», TOB «AZ-Харків», ТОВ «Хімресурси, ТОВ НВП «Пульсар Плюс»;

- п. п. 201.4, 201.6 ст. 201 , п. п. 198.3, 198.4 ст. 198 Податкового кодексу України , що призвело до завищення податкового кредиту на загальну суму 199 593,53 грн.;

- п. п. 198.3, 198.4 ст. 198 , п. п. 201.4, 201.6 ст. 201 , п. п. 200.1, 200.3, абз. «а» п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України , що призвело до завищення суми бюджетного відшкодування за листопад 2011 року на суму 50 967,90 та заниження суми податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет на загальну суму 148 625,63 грн.

На підставі результатів вказаної перевірки, 22.05.2012 відповідачем були прийняті податкові повідомлення-рішення:

- № 0000260041 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на суму 50 967,90 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 25 483,95 грн.;

- № 0000250041 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 148 625,63 грн. за основним платежем та 74 261,72 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

За результатами адміністративного оскарження було скасовано податкове повідомлення-рішення СДПІ ВПП у м. Харкові від 22.05.2012 № 0000250041 в частині збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 1 грн. та 08.08.2012 прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000440041 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 148 625,63 грн. за основним платежем та 74 260,72 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Судами попередніх інстанцій також встановлено, що 24.06.2010 між позивачем та ПП «Баварія-Ф» було укладеного договір купівлі-продажу металопродукції № 01/07 щодо придбання металопрокату на суму 7 138 200 грн.

Факт виконання умов вказаного договору судами обох інстанцій встановлено з підтвердженням матеріалів справи, а саме: видатковими накладними, прибутковими ордерами, лімітними картами щодо подальшої передачі у цех для забезпечення виробничого процесу, платіжними дорученнями, товарно-транспортними накладними.

Реальність здійснення господарських операцій відповідно до укладеного договору від 19.05.2010 № 23д/10-205 між позивачем та ТОВ НВП «Пульсар Плюс» щодо купівлі металопродукції підтверджується: видатковими накладними, довіреностями на отримання товарно-матеріальних цінностей, прибутковими ордерами, лімітними картками щодо передачі товару з цеху в цех, податковими накладними, товарно-транспортними накладними.

Використання придбаних товарно-матеріальних цінностей у господарській діяльності позивача підтверджується: корінцями лімітних карт та накладних на передачу титану, що пройшов первинну обробку до інших виробничих підрозділів; витягом з акту інвентаризації; актом та службовою запискою про списання в металобрухт титану, використаного для лабораторних досліджень.

Господарські операції з ТОВ СП «Інженерно-авіаційна служба» за договором купівлі-продажу № 82х/10-205 від 15.03.2010 на постачання комплектів деталей на загальну суму 3 760 2180 грн. підтверджуються: видатковими накладними, довіреностями на отримання товарно-матеріальних цінностей, прибутковими ордерами, лімітними картками, платіжними дорученнями, податковими накладними, товарно-транспортними накладними.

Відповідно до договору № 040410 від 06.04.2010, укладеного позивачем з ТОВ «Хімресурси» про придбання товарно-матеріальних цінностей на загальну суму 924 947,71 грн. факт виконання підтверджується: видатковими накладними, довіреностями на отримання товарно-матеріальних цінностей, прибутковими ордерами, лімітними картками, товарно-транспортними накладними, платіжними дорученнями, податковими накладними, службовою запискою щодо використання придбаного у ТОВ «Хімресурси» товару у технологічному процесі.

Судами також зазначено, що отримання товарно-матеріальних цінностей від ПП «Баварія-Ф», ТОВ «Пульсар Плюс», ТОВ «Хімресурси» та СП «Інженерно-авіаційна служба» додатково підтверджується: договором перевезення вантажів № 3448 від 10.01.2001 із ТОВ «Транспортна компанія «САТ» із повідомленням про делегування філіям (структурним підрозділам) права виписки податкових накладних, свідоцтвами про реєстрацію транспортних засобів, договором найму транспортного засобу, подорожніми листами вантажного автомобіля, актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) від ТОВ «ТК «САТ» та платіжними дорученнями, що підтверджують оплату транспортних послуг.

Фактичне виконання господарських операцій з ТОВ «AZ-Харків» щодо придбання позивачем елементів живлення та зарядних пристроїв підтверджується видатковими накладними, довіреностями на отримання товарно-матеріальних цінностей, вимогами про передачу у виробництво, платіжними дорученнями, податковими накладними, службовими записками про необхідність заміни елементів живлення/зарядних пристроїв та про фактичне їх встановлення.

Задовольняючи позов, суди попередніх інстанцій виходили з наступного, з чим погоджується суд касаційної інстанції.

Відповідно до пп. 14.1.18 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України бюджетне відшкодування - відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

Згідно з пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14, пп. «а» п. 198.1 ст. 198 цього Кодексу податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу; право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до п. 198.2 ст. 198 зазначеного Кодексу датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу (п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України).

Відповідно до п. п. 201.4, 201.6, 201.10 ст. 201 ПК України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг; податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця; податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно з п. п. 200.1-200.4 ст. 200 зазначеного Кодексу сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду; при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом; при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду; якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Таким чином, визначальним фактом права платника на бюджетне відшкодування податку на додану вартість в даному випадку є фактична оплата ним сум такого податку контрагентам у попередніх податкових періодах, яка позивачем здійснена, що підтверджується дослідженими судами доказами. При цьому будь-які порушення контрагентами вимог податкового законодавства стосовно податку на додану вартість не впливають на право платника податку - покупця отримати бюджетне відшкодування, за умови дотримання останнім цих вимог.

За вказаних обставин, відсутності порушень норм матеріального та процесуального права, висновок судів першої та апеляційної інстанцій про задоволення позовних вимог є вірним, а касаційна скарга відповідача - необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 220 1 , 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби відхилити.

Ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 30.01.2013 та постанову Харківського окружного адміністративного суду від 08.11.2012 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий (підпис)В.В. Кошіль Судді (підпис)І.О. Бухтіярова (підпис)О.А. Моторний