Рішення

від 15.10.2013 по справі 5011-11/14599-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м. Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-11/14599-2012 15.10.13

За позовом Комунального підприємства по утриманню житлового господарства "Житлорембудсервіс" Деснянського району м. Києва

до Приватного підприємства «Діо»

про розірвання договору, зобов'язання звільнити приміщення та стягнення 85 322,05 грн.

Суддя Якименко М.М.

Представники сторін:

від позивача: Уманська О.В. - довіреність б/н від 29.05.2013 року;

від відповідача: Заворотнюк М.С.- довіреність б/н від 14.01.2013 року; Труш І.В. - директор;

Обставини справи :

Рішенням господарського суду м. Києва від 09.01.2013 року у справі № 5011-11/14599-2012 позов було задоволено частково; зобов'язано Приватне підприємство "ДІО" (02097, м. Київ, вул. Будищанська, 4, ідентифікаційний код 24588202) звільнити нежитлове приміщення площею 315 кв.м за адресою: м. Київ, вул. Будищанська, 4, та повернути його балансоутримувачу - Комунальному підприємству "Житлорембудсервіс" Деснянського району м. Києва (02217, м. Київ, вул. Закревського, 15, ідентифікаційний код 31776030) за актом прийому-передачі; стягнути з Приватного підприємства "ДІО" (02097, м. Київ, вул. Будищанська, 4, ідентифікаційний код 24588202) на користь Комунального підприємства "Житлорембудсервіс" Деснянського району м. Києва (02217, м. Київ, вул. Закревського, 15, ідентифікаційний код 31776030) 1 073 (одну тисячу сімдесят три) грн. 00 коп. судового збору; в іншій частині позову відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 12.06.2013 року у справі № 5011-11/14599-2012 рішення господарського суду міста Києва від 09.01.2013 року у справі №5011-11/14599-2012 було залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 07.08.2013 року у справі № 5011-11/14599-2012 рішення господарського суду м. Києва від 9 січня 2013 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 12 червня 2013 року у справі № 5011-11/14599-2012 у частині відмови в стягненні 84 957 грн. 17 коп. скасовано, справу в цій частині направлено на новий розгляд до господарського суду м. Києва.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 19.08.2013 року справу прийнято до свого провадження суддею Якименко М.М., розгляд справи призначено на 03.09.2013 року.

03.09.2013 року представник відповідача у судове засідання не з'явилися, про причини неявки суд не повідомив, про день та час розгляду справи повідомлені належним чином.

Враховуючи те, що нез'явлення представника відповідача у судове засідання перешкоджає вирішенню спору по суті, судом відкладено розгляд справи на 24.09.2013 року.

24.09.2013 року представник позивача у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про день та час розгляду справи повідомлений належним чином.

24.09.2013 року представник відповідача у судовому засіданні заявив клопотання про відкладення розгляду справи.

Враховуючи те, що нез'явлення представника позивача у судове засідання перешкоджає вирішенню спору по суті, а також враховуючи клопотання представника відповідача, суд вважав за доцільне відкласти розгляд справи на 15.10.2013 року.

В судовому засіданні 15.10.2013 року представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд їх задовольнити.

В судовому засіданні 15.10.2013 року представник відповідача позовні вимоги не визнав та просив суд в їх задоволенні відмовити.

Відповідно до статті 85 ГПК України в судовому засіданні 04.09.2013 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані матеріали справи в їх сукупності та заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01.12.2005 року між Комунальним підприємством «Житлорембудсервіс» (перейменовано в Комунальне підприємство по утриманню житлового господарства "Житлорембудсервіс" Деснянського району м. Києва, далі по тексту - орендодавець, позивач) та Приватним підприємством «ДІО» (далі по тексту - орендар, відповідач, ПП «ДІО») укладено договір № 1911 оренди комунальної власності (будівель, споруд, приміщень) та надання комунальних послуг (далі по тексту - Договір).

За умовами Договору орендодавець на підставі розпоряджень Деснянської районної у м. Києві державної адміністрації від 14.11.2005 № 1253 та від 18.11.2005 №1276 (ЖЕК-319) передає, а орендар приймає в оренду нежитлове приміщення (будівлю, споруду), далі об'єкт оренди, за адресою вул. Будищанська, 4, загальною площею 315,00 кв.м, для розміщення кафе-їдальні - 295,20 кв.м та перукарні - 19,80 кв.м. (п. 1.1. Договору).

Відповідно до п. 2.1. Договору об'єктом оренди є: нежитлове приміщення (будівля, споруда), загальною 315,00 кв. м, в т.ч. 1 поверх 315,00 кв.м, згідно викопіювання з поповерхового плану, що складає невід'ємну частину цього Договору (додаток 3); устаткування, інвентар та інше майно (за наявності) згідно з переліком, що є невід'ємною частиною цього Договору (додаток 5).

Об'єкт оренди належить до комунальної власності територіальної громади Деснянського району і знаходиться на балансі КП "Житлорембудсервіс", який є орендодавцем (п. 2.4. Договору).

Умовами Договору передбачено, що за користування об'єктом оренди орендар сплачує орендодавцю орендну плату, розрахунок якої здійснюється на підставі Методики розрахунку орендної плати та порядку використання орендної плати, затвердженої рішенням Деснянської райради від 30.12.2004 № 23, та місячний розмір якої згідно з розрахунком орендної плати, що є невід'ємною частиною до цього Договору (додаток 1), на дату підписання Договору становить 220,50 грн. (без ПДВ). Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається з урахуванням індексу інфляції за поточний місяць. Додатково до орендної плати нараховується податок на додану вартість у розмірах та порядку, визначених законодавством України, який сплачується орендарем разом з орендною платою (п.п. 3.1. - 3.4. Договору).

Пунктами 3.6., 3.8. Договору передбачено, що орендна плата сплачується орендарем незалежно від наслідків господарської діяльності орендаря щомісячно не пізніше 20 числа поточного місяця на рахунок орендодавця. Орендар має право сплачувати орендну плату авансом за будь-який період в межах строку дії Договору. Індексація орендної плати в цьому випадку проводиться відповідно до Методики розрахунку орендної плати та порядку використання орендної плати, затвердженої рішенням Деснянської райради від 30.12.2004 № 23.

Відповідно до п. 3.8. Договору Вартість комунальних послуг не входить до складу орендної плати та сплачується орендарем окремо на підставі розрахунків вартості послуг, визначеному в додатку 2 до Договору, або договорів, укладених орендарем безпосередньо з організаціями, що надають такі послуги.

Згідно з п. 4.1.2 Договору орендар зобов'язаний вносити орендні платежі своєчасно і в повному обсязі.

01.12.2005 року на виконання умов Договору позивач передав, а відповідач прийняв в строкове, платне користування об'єкт оренди, на підтвердження чого позивач надав суду Акт прийому-передачі нежитлового приміщення від 01.12.2005 року.

Однак, як слідує з матеріалів справи, на думку позивача, внаслідок порушення відповідачем зобов'язання щодо своєчасності та повноти сплати орендної плати та плати за комунальні послуги відповідно до умов Договору, у відповідача перед позивачем за період з листопада 2009 року - по січень 2010 року, з березня 2010 року - по червень 2010 року, з жовтня 2010 року - по січень 2011 року, з жовтня 2011 року - по грудень 2011 року виникла заборгованість в розмірі 62 680,77 грн.

Спір розглядається в частині стягнення з відповідача на користь позивача стягненні 84 957 грн. 17 коп. (Постанова Вищого господарського суду України від 07.08.2013 року у справі № 5011-11/14599-2012).

На підтвердження свої позовних вимог позивач надав суду розрахунок заборгованості та довідки про стан розрахунків, з яких вбачається, що сума основної заборгованості, заявленої позивачем до стягнення включає в себе: заборгованість з орендної плати у розмірі 364,88 грн., заборгованість за опалення у розмірі 49 067,56 грн., заборгованість за підігрів води у розмірі 798,45 грн. та заборгованість за електроенергію у розмірі 12 449,88 грн.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що Договір, укладений між позивачем та відповідачем за своєю правовою природою є договором найму (оренди).

Відповідно до ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Частиною 1 ст. 760 ЦК України встановлено, що предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ).

Згідно ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Частинами 1, 4 ст. 286 ГК України визначено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Пунктом 3 ст. 18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» встановлено обов'язок орендаря вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Згідно з п.п. 1, 3 ст. 19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Матеріали справи свідчать про те, що оплата орендної плати та комунальних послуг здійснювалась відповідачем на підставі виставлених позивачем платіжних вимог-доручень, в яких відображено стан розрахунків між сторонами за весь час користування майном та відповідними послугами.

В позовній заяві позивач стверджує, що заборгованість відповідача з орендної плати станом на 01.09.2012 року становить 364,88 грн. В той же час, в платіжній вимозі-дорученні від 17.10.2012 року, яка була виставлена відповідачу для здійснення чергової оплати передбачених Договором платежів зазначено, що по орендній платі вихідне сальдо становить "- 121,41 грн.". Тобто, згідно вказаного платіжного доручення, заборгованість з орендної плати станом на момент звернення позивача з позовом до суду була відсутня. Доказів, які б свідчили про існування у відповідача заборгованості з орендної плати у розмірі 364,88 грн. позивачем не надано.

За таких обставин, суд відмовляє в задоволенні заявлених вимог про стягнення орендної плати в розмірі 364,88 грн.

Щодо стягнення з відповідача на користь позивача 49 067,56 грн. - заборгованості за опалення, суд зазначає наступне.

Згідно з п. 2.1. Додатку № 2 від 01.12.2005 року до Договору сторони погодили, що нарахування плати за теплову енергію виконуються згідно розрахункового договірного теплоспоживання на будівлю, пропорційно опалювальної орендної або викупленої площі по тарифах, встановлених КМДА.

Однак, з матеріалів справи вбачається, що в орендованих відповідачем приміщеннях відсутні прилади опалення. Актом від 25.06.2007 року № 6-06/116 встановлено, що в частині орендованих ПП "ДІО" приміщеннях, прилади опалення були демонтовані. Крім того, в даному акті, на який також посилається позивач у поданих суду письмових поясненнях від 03.01.2013 року, було запропоновано відновити систему опалення, але відповідач відмовився від запропонованого. Факт відсутності в орендованих приміщеннях приладів опалення також підтверджується Рішенням господарського суду міста Києва від 26.09.2007 року у справі №35/200 та Актом від 25.02.2010, складеним комісією у складі інженерів КП "Житлорембудсервіс" в присутності представників відповідача.

Відповідно до ст.. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Таким чином суд дійшов до висновку, що послуги з опалення орендованого приміщення відповідачу не надавались, а тому підстави для нарахування плати за вказані послуги відсутні.

Враховуючи вищевикладене позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 49 067,56 грн. - заборгованості за опалення не підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог про стягнення заборгованості за електроенергію у розмірі 12 449,88 грн., суд зазначає наступне.

Як встановлено в додатку № 2 до Договору розрахунок вартості за електроенергію проводиться щомісячно згідно з фактично спожитої електроенергії по тарифах, встановлених КМДА. На підтвердження кількості спожитої відповідачем електроенергії позивачем надано звіти про витрати електроенергії по ЖЕК-319 (підписані начальником ЖЕКу та інженером), в яких відображено, в тому числі кількість спожитої електроенергії Приватним підприємством "ДІО".

Однак, суд зазначає, що такі звіти не є належними та допустимими доказами кількості фактично спожитої електроенергії, оскільки без первинних документів (як то акти зняття показань лічильника тощо) достовірність наведених в них даних жодними чином перевірити неможливо.

Отже, з огляду на положення ст. 33 ГПК України, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за електроенергію у розмірі 12 449,88 грн. задоволенню не підлягають, оскільки належними та допустимими доказами існування такої заборгованості та її розмір позивачем не доведено.

Аналогічна ситуація має місце з вимогами про стягнення заборгованості за підігрів води. За твердженням позивача, розмір вказаної заборгованості становить 798,45 грн. Однак, наведений позивачем розрахунок заборгованості за підігрів води наявними в матеріалах справи документами не підтверджується.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Таким чином, за результатами розгляду справи суд прийшов до висновку що позивачем не надано належних, допустимих та достатніх доказів на підтвердження своїх позовних вимог, а тому позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 62 680,77 грн. основного боргу (заборгованість з орендної плати у розмірі 364,88 грн., заборгованість за опалення у розмірі 49 067,56 грн., заборгованість за підігрів води у розмірі 798,45 грн. та заборгованість за електроенергію у розмірі 12 449,88 грн.) - не підлягають задоволенню.

Позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача пені в розмірі 4 527,67 грн. та 5 470,44 грн. 3% річних також не підлягають задоволенню, у зв'язку з тим що застосування такої міри відповідальності як пеня та 3% річних, можлива лише при порушенні основного (грошового) зобов'язання, а так як відповідачем не було порушено основне зобов'язання , то й до нього не застосовуються штрафні санкції у вигляді пені та стягнення 3% річних.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються судом на позивача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. 32, 33, 49, 82 - 85 ГПК України, господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

В позові відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя М.М. Якименко

Дата складання (підписання) повного тексту рішення: 22.09.2013 року.