Постанова

від 10.10.2013 по справі 821/3411/13-а

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" жовтня 2013 р. 14 год. 40 хв.Справа № 821/3411/13-а

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Попова В.Ф.,

при секретарі: Якущенко К.Ю.,

за участю:

представника позивача - Богуненко Н.М.,

представника відповідача - Юдіна В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Кайсар, ЛТД"

до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області

про скасування податкових повідомлень-рішень,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю фірма "Кайсар, ЛТД" (далі - ТОВ фірма "Кайсар, ЛТД", позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області (далі - ДПІ у м. Херсоні, відповідач), у якому просить визнати незаконними дії відповідача щодо винесення податкових повідомлень-рішень від 27.08.2013 р. №№ 0005782200, 0005792200, якими позивачеві збільшено грошові зобов'язання з податку на додану вартість на 12 790 грн., у тому числі за основним платежем на 10 232,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями на 2 558,00 грн., з податку на прибуток на 12 687,00 грн., у тому числі за основним платежем на 12 687,00 грн., та скасувати зазначені рішення.

В судовому засіданні представник позивача підтримала заявлені вимоги і пояснила, що відповідачем було проведено перевірку підприємства, складено акт, на підставі якого прийняті спірні рішення. Ці рішення є наслідком протиправної оцінки податковим органом господарських відносин ТОВ фірма "Кайсар, ЛТД" з ТОВ "Сапфір", яка полягає у визнанні безтоварними господарських операцій, предметом яких було придбання позивачем дизпалива у названого контрагента. Такого висновку відповідач дійшов, здійснивши перевірку проходження товару (дизпалива) в ланцюгу постачання та посилаючись на відсутність у ТОВ фірма "Кайсар, ЛТД" товарно-транспортних накладних про перевезення придбаного дизпалива. Позивач звертає увагу, що акт перевірки складається з 24 сторінок, з яких 12 присвячено неправомірним стосункам ТОВ "Сапфір" з його постачальником - ТОВ "ТД "Палладіум", до якого ТОВ фірма "Кайсар, ЛТД" не має ніякого відношення. До того ж, ТОВ "Сапфір" мало шість постачальників, тому незрозуміло, чому податковим органом зроблено висновок про те, що дизпаливо, яке ТОВ "Сапфір" отримало у вересні від ТОВ "ТД "Палладіум", було придбано ТОВ фірмою "Кайсар, ЛТД".

Позивач зазначає, що договір про постачання нафтопродуктів укладено між ним та ТОВ "Сапфір", нести відповідальність за порушення податкового законодавства іншими платниками податків він не повинен.

Щодо ненадання до перевірки товарно-транспортних накладних на підтвердження перевезення дизпалива, то позивач пояснює це тим, що територіально бази ТОВ фірми "Кайсар, ЛТД" та ТОВ "Сапфір" знаходяться на одній вулиці, одна проти одної. Це не вимагає додаткових витрат на зберігання товару та утримання додаткового робітника-заправника. У ТОВ фірми "Кайсар, ЛТД" є власний транспорт, дизпаливо у постачальника вона отримує на території його бази (в ціну товару закладено його перевезення продавцем на територію своєї бази), тобто ніхто із сторін зазначеного договору не несе додаткових витратна перевезення, тому вимоги про надання товарно-транспортних накладних безпідставні.

Стверджує, що отримане дизпаливо використане для заправки автомашин та механізмів, які є власністю підприємства-покупця та які працювали на об'єктах по виконанню будівельних робіт, а саме при здійсненні капітального ремонту доріг в селах Круглоозерка та Більшовик Голопристанського району Херсонської області.

На переконання позивача, він виконав всі вимоги ПК України щодо відображення спірних господарських операцій у податковій звітності, всі операції підтверджені податковими накладними та бухгалтерськими документами, які були надані до перевірки, а тому у відповідача не було підстав для збільшення податкових зобов'язань.

Представник відповідача позов не визнав, заперечення на позов обґрунтовує тим, що підставою для визначення грошових зобов'язань за спірними податковими повідомленнями-рішеннями було порушення позивачем приписів податкового законодавства під час формування витрат та податкового кредиту позивача по операціям з ТОВ "Сапфір, ЛТД". Щодо контрагента ТОВ "Сапфір ЛТД" - ТОВ "ТД "Палладіум" складено акт про неможливість підтвердження факту реального здійснення господарських операцій за вересень 2011 р. Крім того, у самого позивача немає умов для зберігання дизпалива та не має інформації про використання цього дизпалива.

У зв'язку з цим відповідач вважає, що для формування податкового кредиту та витрат у перевіреному періоді позивач використав безтоварні операції з придбання дизельного палива у ТОВ "Сапфір ЛТД". Відсутність фактичних поставок товарів не дозволяє використати їх у оподатковуваній господарській діяльності позивача і, як наслідок, не дозволяє враховувати ці операції при формуванні податкового кредиту та витрат. В задоволенні позовних вимог відповідач просить відмовити повністю.

Заслухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають повному задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ТОВ фірма "Кайсар, ЛТД" як платник податків перебуває на податковому обліку в ДПІ у м. Херсоні та є платником податку на додану вартість.

Спірні податкові повідомлення-рішення прийняті на підставі акта від 15.08.2013 р. № 420/21-03-22-05/23/37670, складеного за результатами позапланової виїзної документальної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з контрагентом-постачальником ТОВ "Сапфір, ЛТД" у вересні 2011 року та подальшого використання придбаних товарів (робіт, послуг), їх відображення у податковій звітності з податку на прибуток за 2011 р. та з податку на додану вартість за вересень 2011 р. (далі - акт № 420).

За змістом акта перевірки у вересні 2011 р. позивач задокументував отримання від постачальника ТОВ "Сапфір, ЛТД" згідно договору купівлі-продажу від 01.04.2011 р. № 01/04-1 дизельного палива в загальній кількості 6 139,00 кг, вартістю 61 39,00 грн., в тому числі ПДВ - 10 231,67 грн., в зв'язку з чим сформував податковий кредит від зазначеного постачальника за вересень 2011 р. у сумі 10 231,67 грн. та до витрат відніс суму в розмірі 51 158,33 грн. (вартість дизпалива без ПДВ).

За наслідками перевірки відповідач дійшов висновку про неможливість підтвердження факту реального здійснення господарських операцій з ТОВ "Сапфір, ЛТД", невідповідності первинних документів нормам діючого законодавства, заниження позивачем суми податку на додану вартість на 10 232,00 грн. та податку на прибуток за 9 місяців 2011 р. - на 12 687,00 грн.

Як вбачається з акта перевірки позивача, основою підставою для такого висновку став акт від 22.12.2011 р. № 4449/23-6/14129329 про результати перевірки його контрагента - ТОВ "Сапфір, ЛТД" з питання дотримання вимог податкового законодавства при взаєморозрахунках з ТОВ "ТД "Палладіум" та з контрагентами-покупцями за вересень 2011 р. (далі - акт № 4449).

В акті № 4449 податковий орган, в свою чергу посилається на акт від 23.11.2011 р. № 77/15-2/36672180 про неможливість підтвердження факту реального здійснення господарських операцій ТОВ "ТД "Палладіум" за вересень 2011 р. Згідно з цим актом ТОВ "ТД "Палладіум" транспортних засобів не мало, відповідно до звіту ф. №1 ДФ у штаті підприємства працювало 2 особи. Згідно з поясненнями гр. ОСОБА_3, який зареєстрований та фактично мешкає поряд з податковою адресою ТОВ "ТД "Палладіум", він про це підприємство ніколи не чув, про здійснення ним діяльності інформацією не володіє. Ознак фіктивності, визначених ст. 55-1 ГК України, не встановлено.

В ході відпрацювання ТОВ "ТД "Палладіум" податковим органом встановлено, що це підприємство у вересні 2011 р. формувало податковий кредит від ТОВ "Будтех Інтеграл Компані". Останнім до ДПІ у Деснянському районі м. Києва звітність не надана, операції щодо реалізації продукції на адресу ТОВ "ТД "Палладіум" не відображено, в зв'язку з чим виникла розбіжність з податку на додану вартість.

Податковий орган вважає, що фінансово-господарська діяльність ТОВ "Сапфір, ЛТД" здійснюється поза межами правового поля. У зв'язку з не підтвердженням податкового кредиту з ПДВ та валових витрат у ТОВ "Сапфір, ЛТД" відсутні об'єкти оподаткування податком на додану вартість та податком на прибуток по операціях з продажу товарів (послуг) підприємствам-покупцям, в тому числі ТОВ фірмі "Кайсар, ЛТД". В свою чергу, останньою, не надано до перевірки товарно-транспортні накладні, документи щодо зберігання дизельного палива, як на власних складах, так і на складах підприємства-продавця, що унеможливлює встановити факт придбання товарно-матеріальних цінностей (дизельного палива) у ТОВ "Сапфір, ЛТД".

З огляду на викладене, відповідач стверджує, що правочин, укладений між ТОВ фірмою "Кайсар, ЛТД" та ТОВ "Сапфір, ЛТД", не спричинив реального настання юридичних наслідків, так як ТОВ "Сапфір, ЛТД" здійснювало у вересні 2011 р. фінансово-господарську діяльність виключно з метою штучного формування податкового кредиту для інших суб'єктів господарської діяльності з метою мінімізації податкових зобов'язань. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку, навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством. Для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Надаючи оцінку позиціям сторін, суд вважає за необхідне врахувати наступні обставини та приписи законодавства.

За змістом ст.ст. 138-146, 198-200 Податкового кодексу України для обчислення оподатковуваного прибутку платника податку приймаються документально підтверджені витрати платника, які пов'язані з отриманням оподатковуваного прибутку. Для декларування податкового кредиту з ПДВ платник податків має підтвердити нарахований постачальниками товарів (робіт, послуг) ПДВ належним чином складеними податковими накладними та довести зв'язок такого придбання з власною оподатковуваною господарською діяльністю.

Дослідивши господарські операції між позивачем та його контрагентом - ТОВ "Сапфір, ЛТД", суд дійшов висновку, що вони носять реальний характер.

За актом перевірки ТОВ фірма "Кайсар, ЛТД" здійснює діяльність з ремонту автомобільних доріг у м. Херсоні та Херсонській області.

Як вже зазначалось вище, в 1 квітня 2011 р. між ТОВ фірмою "Кайсар, ЛТД" та ТОВ "Сапфір, ЛТД" було укладено договір купівлі-продажу № 01/04-1, предметом якого є нафтопродукти в асортименті.

Виконання договору (придбання позивачем дизпалива у вересні 2011 р.) підтверджується, зокрема:

- видатковими накладними;

- податковими накладними;

- довіреністю на отримання дизпалива;

- відомістю на відпуск нафтопродуктів;

- банківською випискою про розрахунок за придбане дизпаливо.

Використання придбаних товарів позивачем в господарській діяльності, а саме для роботи машин і механізмів (перевезення будматеріалів, роботи на об'єктах), підтверджується актами списання пально-мастильних матеріалів, подорожніми листами, змінними рапортами роботи механізмів, товарно-транспортними накладними, актами приймання виконаних будівельних робіт та іншими документами.

Суд критично оцінює посилання відповідача на обґрунтування безтоварності господарських операцій відсутністю у позивача товарно-транспортних накладних, як доказів переміщення дизпалива від ТОВ "Сапфір, ЛТД", та документів щодо зберігання дизельного палива, як на власних складах, так і на складах підприємства-продавця.

Відповідачем не прийняті до уваги та не спростовані пояснення позивача про те, що дизпаливо фактично зберігалось у постачальника до його отримання позивачем безпосередньо для використання в роботі підприємства (для заправки машин та механізмів). Такій організації діяльності сприяло територіальне розміщення баз ТОВ фірми "Кайсар, ЛТД" та ТОВ "Сапфір" (на одній вулиці, одна проти одної), що не вимагає додаткових витрат від позивача на зберігання товару та утримання додаткового робітника-заправника. В ціну товару закладено його перевезення продавцем на територію своєї бази, ніхто із сторін договору не несе додаткових витрат на перевезення.

Контролюючим органом не надано до суду належних доказів про відсутність фактичного виконання позивачем господарських операцій за спірними правочинами, що інформація, яку місять документи, надані позивачем до суду на обґрунтування своїх вимог, не відповідає дійсності, про відсутність витрат позивача у спірних правовідносинах, про несумісність предмету спірних правочинів з напрямом господарської діяльності позивача, про відсутність використання позивачем отриманих товарів в господарській діяльності, про відсутність змін у складі і структурі активів осіб, котрі є сторонами спірних правочинів, про те, що позивач діяв без належної обачності й обережності, про наявність взаємопов'язаності позивача та його контрагента, що позивач отримував податкову вигоду з порушенням приписів податкового законодавства і йому мало бути відомо про порушення, які допускали його контрагенти та, що без участі покупця податкова вигода не могла бути одержана.

Суд вважає, що не може бути підставою для позбавлення позивача права на податковий кредит порушення податкового законодавства іншими контрагентами по ланцюгу постачання.

За приписами пп. 16.1.2-16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи. Таким чином, ведення податкового обліку покладено на кожного окремого платника податку. При цьому такий платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів.

При здійсненні господарської операції з боку позивача обов'язковому контролю підлягають наявність у постачальника дозвільної документації на складання податкової накладної, відповідність реквізитів податкової накладної фактичним даним на момент вчинення правочину та фактична наявність товару або здійснення роботи чи послуги, отримання (надання) яких документуються сторонами господарської операції.

Законодавством України не передбачено обов'язок суб'єкта господарювання здійснювати контроль за дотриманням закону іншими платниками податків. Такий контроль покладено на органи державної податкової служби.

Неможливість здійснення податковим органом перевірок постачальників позивача в ланцюгах постачання не є достатньою підставою для визнання недійсними юридично значимих дій названих підприємств з іншими суб'єктами господарювання з моменту їх державної реєстрації і до моменту виключення з державного реєстру, а також не позбавляє правового значення виданих за такими господарськими операціями податкових накладних.

Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України від 15.05.2003 р. № 755-IV "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Оскільки у позивача наявні належним чином оформлені податкові накладні, ним сплачено у повному обсязі податок на додану вартість у складі вартості придбаних товарів, призначених для використання у господарській діяльності, тобто позивачем виконані всі вимоги податкового законодавства щодо формування податкового кредиту та витрат, то, відповідно, він має право на відображення таких операцій у податковій звітності.

Відповідно до положень ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову.

В порушення ч. 2 ст. 71 КАС України ДПІ у м. Херсоні як суб'єкт владних повноважень не довела правомірність спірних податкових повідомлень-рішень.

На думку суду, вимогою про скасування податкових повідомлень-рішень охоплюється вимога позивача про визнання незаконними дій відповідача щодо прийняття цих рішень, а тому належним захистом прав позивача є визнання цих рішень протиправними та скасування.

Керуючись ст. ст. 158-163, 167 КАС України, суд,

постановив :

Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Кайсар, ЛТД" до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області від 27 серпня 2013 р. №№ 0005782200 та 0005792200.

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Кайсар, ЛТД" (ідентифікаційний код 23137670) судовий збір у сумі 254,77 грн. (двісті п'ятдесят чотири гривні сімдесят сім копійок).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 15 жовтня 2013 р.

Суддя Попов В.Ф.

кат. 8.2.6