Ухвала

від 18.11.2014 по справі 821/3411/13-а

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 листопада 2014 р. Справа № 821/3411/13-а

Категорія: 8.2 Головуючий в 1 інстанції: Попов В.Ф.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючогосудді -Жука С.І. судді - Потапчука В.О. судді - Семенюка Г.В.

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м.Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2013 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Кайсар, ЛТД» до Державної податкової інспекції у м.Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області про скасування податкових повідомлень-рішень, -

встановиЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Кайсар, ЛТД» (далі - ТОВ фірма «Кайсар,ЛТД) звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м.Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області (далі - ДПІ у м.Херсоні) про визнання незаконними дії відповідача щодо винесення податкових повідомлень-рішень від 27.08.2013 року №№0005782200, 0005792200, якими позивачеві збільшено грошові зобов'язання з податку на додану вартість на 12 790 грн., у тому числі за основним платежем на 10 232,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями на 2 558,00 грн., з податку на прибуток на 12 687,00 грн., у тому числі за основним платежем на 12 687,00 грн., та скасувати зазначені рішення.

Суд першої інстанції своєю постановою від 10 жовтня 2013 року позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Кайсар, ЛТД" до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області задовольнив.

Визнав протиправними та скасував податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області від 27 серпня 2013 р. №№ 0005782200 та 0005792200.

Державна податкова інспекція у м.Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області не погодившись з постановою суду першої інстанції, подала апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду та прийняти нову постанову, якою у задоволенні вимог позивача відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги Державна податкова інспекція у м.Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області посилається на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, або у разі відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю .

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали та доводи апелянта в межах апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу належить залишити без задоволення з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що спірні податкові повідомлення-рішення прийняті на підставі акта від 15.08.2013 р. № 420/21-03-22-05/23/37670, складеного за результатами позапланової виїзної документальної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з контрагентом-постачальником ТОВ "Сапфір, ЛТД" у вересні 2011 року та подальшого використання придбаних товарів (робіт, послуг), їх відображення у податковій звітності з податку на прибуток за 2011 р. та з податку на додану вартість за вересень 2011 р. (далі - акт № 420).

За змістом акта перевірки у вересні 2011 р. позивач задокументував отримання від постачальника ТОВ "Сапфір, ЛТД" згідно договору купівлі-продажу від 01.04.2011 р. № 01/04-1 дизельного палива в загальній кількості 6 139,00 кг, вартістю 61 39,00 грн., в тому числі ПДВ - 10 231,67 грн., в зв'язку з чим сформував податковий кредит від зазначеного постачальника за вересень 2011 р. у сумі 10 231,67 грн. та до витрат відніс суму в розмірі 51 158,33 грн. (вартість дизпалива без ПДВ).

За наслідками перевірки відповідач дійшов висновку про неможливість підтвердження факту реального здійснення господарських операцій з ТОВ "Сапфір, ЛТД", невідповідності первинних документів нормам діючого законодавства, заниження позивачем суми податку на додану вартість на 10 232,00 грн. та податку на прибуток за 9 місяців 2011 р. - на 12 687,00 грн. Підставою для такого висновку став акт від 22.12.2011 р. № 4449/23-6/14129329 про результати перевірки його контрагента - ТОВ "Сапфір, ЛТД" з питання дотримання вимог податкового законодавства при взаєморозрахунках з ТОВ "ТД "Палладіум" та з контрагентами-покупцями за вересень 2011 р. (далі - акт № 4449).

В акті № 4449 податковий орган, в свою чергу посилається на акт від 23.11.2011 р. № 77/15-2/36672180 про неможливість підтвердження факту реального здійснення господарських операцій ТОВ "ТД "Палладіум" за вересень 2011 р. Згідно з цим актом ТОВ "ТД "Палладіум" транспортних засобів не мало, відповідно до звіту ф. №1 ДФ у штаті підприємства працювало 2 особи. Згідно з поясненнями гр. ОСОБА_4, який зареєстрований та фактично мешкає поряд з податковою адресою ТОВ "ТД "Палладіум", він про це підприємство ніколи не чув, про здійснення ним діяльності інформацією не володіє. Ознак фіктивності, визначених ст. 55-1 ГК України, не встановлено.

В ході відпрацювання ТОВ "ТД "Палладіум" податковим органом встановлено, що це підприємство у вересні 2011 р. формувало податковий кредит від ТОВ "Будтех Інтеграл Компані". Останнім до ДПІ у Деснянському районі м. Києва звітність не надана, операції щодо реалізації продукції на адресу ТОВ "ТД "Палладіум" не відображено, в зв'язку з чим виникла розбіжність з податку на додану вартість.

Податковий орган вважає, що фінансово-господарська діяльність ТОВ "Сапфір, ЛТД" здійснюється поза межами правового поля. У зв'язку з не підтвердженням податкового кредиту з ПДВ та валових витрат у ТОВ "Сапфір, ЛТД" відсутні об'єкти оподаткування податком на додану вартість та податком на прибуток по операціях з продажу товарів (послуг) підприємствам-покупцям, в тому числі ТОВ фірмі "Кайсар, ЛТД". В свою чергу, останньою, не надано до перевірки товарно-транспортні накладні, документи щодо зберігання дизельного палива, як на власних складах, так і на складах підприємства-продавця, що унеможливлює встановити факт придбання товарно-матеріальних цінностей (дизельного палива) у ТОВ "Сапфір, ЛТД".

З огляду на викладене, відповідач стверджує, що правочин, укладений між ТОВ фірмою "Кайсар, ЛТД" та ТОВ "Сапфір, ЛТД", не спричинив реального настання юридичних наслідків, так як ТОВ "Сапфір, ЛТД" здійснювало у вересні 2011 р. фінансово-господарську діяльність виключно з метою штучного формування податкового кредиту для інших суб'єктів господарської діяльності з метою мінімізації податкових зобов'язань. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку, навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством. Для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

За змістом ст.ст. 138-146, 198-200 Податкового кодексу України (далі -ПК України) для обчислення оподатковуваного прибутку платника податку приймаються документально підтверджені витрати платника, які пов'язані з отриманням оподатковуваного прибутку. Для декларування податкового кредиту з ПДВ платник податків має підтвердити нарахований постачальниками товарів (робіт, послуг) ПДВ належним чином складеними податковими накладними та довести зв'язок такого придбання з власною оподатковуваною господарською діяльністю.

За актом перевірки ТОВ фірма "Кайсар, ЛТД" здійснює діяльність з ремонту автомобільних доріг у м. Херсоні та Херсонській області.

Як вже зазначалось вище, 1 квітня 2011 р. між ТОВ фірмою "Кайсар, ЛТД" та ТОВ "Сапфір, ЛТД" було укладено договір купівлі-продажу № 01/04-1, предметом якого є нафтопродукти в асортименті.

Виконання договору (придбання позивачем дизпалива у вересні 2011 р.) підтверджується, зокрема видатковими накладними; податковими накладними; довіреністю на отримання дизпалива; відомістю на відпуск нафтопродуктів; банківською випискою про розрахунок за придбане дизпаливо.

Використання придбаних товарів позивачем в господарській діяльності, а саме для роботи машин і механізмів (перевезення будматеріалів, роботи на об'єктах), підтверджується актами списання пально-мастильних матеріалів, подорожніми листами, змінними рапортами роботи механізмів, товарно-транспортними накладними, актами приймання виконаних будівельних робіт та іншими документами.

Відповідачем не спростовані пояснення позивача про те, що дизпаливо фактично зберігалось у постачальника до його отримання позивачем безпосередньо для використання в роботі підприємства (для заправки машин та механізмів). Такій організації діяльності сприяло територіальне розміщення баз ТОВ фірми "Кайсар, ЛТД" та ТОВ "Сапфір" (на одній вулиці, одна проти одної), що не вимагає додаткових витрат від позивача на зберігання товару та утримання додаткового робітника-заправника. В ціну товару закладено його перевезення продавцем на територію своєї бази, ніхто із сторін договору не несе додаткових витрат на перевезення.

За приписами пп. 16.1.2-16.1.4 п. 16.1 ст. 16 ПК України, платник податків зобов'язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених ПК України та законами з питань митної справи. Таким чином, ведення податкового обліку покладено на кожного окремого платника податку. При цьому такий платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів.

При здійсненні господарської операції з боку позивача обов'язковому контролю підлягають наявність у постачальника дозвільної документації на складання податкової накладної, відповідність реквізитів податкової накладної фактичним даним на момент вчинення правочину та фактична наявність товару або здійснення роботи чи послуги, отримання (надання) яких документуються сторонами господарської операції.

Законодавством України не передбачено обов'язок суб'єкта господарювання здійснювати контроль за дотриманням закону іншими платниками податків. Такий контроль покладено на органи державної податкової служби.

Неможливість здійснення податковим органом перевірок постачальників позивача в ланцюгах постачання не є достатньою підставою для визнання недійсними юридично значимих дій названих підприємств з іншими суб'єктами господарювання з моменту їх державної реєстрації і до моменту виключення з державного реєстру, а також не позбавляє правового значення виданих за такими господарськими операціями податкових накладних.

Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України від 15.05.2003 р. № 755-IV "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Оскільки у позивача наявні належним чином оформлені податкові накладні, ним сплачено у повному обсязі податок на додану вартість у складі вартості придбаних товарів, призначених для використання у господарській діяльності, тобто позивачем виконані всі вимоги податкового законодавства щодо формування податкового кредиту та витрат, то, відповідно, він має право на відображення таких операцій у податковій звітності.

Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Кайсар, ЛТД» до Державної податкової інспекції у м.Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області про скасування податкових повідомлень-рішень підлягають задоволенню.

Розглянувши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає, що судом першої інстанції повно і всебічно досліджено обставини справи, надані сторонами докази, правильно визначено характер спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Отже, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги не є істотними і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 197, 198, 200, 205, 206, КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області, - залишити без задоволення.

Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2013 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Кайсар, ЛТД» до Державної податкової інспекції у м.Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області про скасування податкових повідомлень-рішень, - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням до Вищого адміністративного суду України в порядку статті 212 КАС України.

Головуючийсуддя С.І. Жук суддя В.О. Потапчук суддя Г.В. Семенюк