Рішення

від 21.10.2013 по справі 916/1930/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" жовтня 2013 р.Справа № 916/1930/13

За позовом: Квартирно-експлуатаційний відділ м. Одеси

до відповідача: Приватного підприємства „Одесжилбуд"

про стягнення 116 651,56 грн., розірвання договору оренди та повернення орендованого майна

Суддя Малярчук І.А.

В судових засіданнях приймали участь представники:

від позивача: Кривулько М.В., довіреність №1879 від 10.07.2013р.

від відповідача: Кулик О.О., довіреність від 10.09.2013р.

В судовому засіданні 21.10.2013р. приймали участь представники:

від позивача: Кривулько М.В., довіреність №1879 від 10.07.2013р.

від відповідача: не з`явився

СУТЬ СПОРУ: про стягнення з ПП „Одесжилбуд" на користь КЕВ м. Одеси 116651,56 грн. заборгованості за договором оренди від 20.09.2012р., із яких 86123,95 грн. основного боргу, 10 090,78грн. компенсації з податку на землю, 18 704,03 грн. пені, 1732,80грн. штрафу;

про розірвання договору №34-с/2012/КЕВ від 20.09.2012р., укладеного між КЕВ м.Одеси та ПП „Одесжилбуд", оренди нерухомого військового майна - виробничих приміщень першого поверху загальною площею 656,3кв.м., у двоповерховій будівлі-майстерні інв.№115 та відкритий технічний майданчик загальною площею 220кв.м., на території військового містечка №56, розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Щорса,127;

про зобов'язання ПП „Одесжилбуд" повернути КЕВ м. Одеси зі складанням акту приймання-передачі нерухоме військове майно - виробничі приміщення першого поверху загальною площею 656,3кв.м., у двоповерховій будівлі майстерні інв.№115 та відкритий технічний майданчик загальною площею 220кв.м., на території військового містечка №56, розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Щорса,127.

Позивач на заявлених позовних вимог наполягає, подав обґрунтовані пояснення до розрахунку позовних вимог від 11.09.2013р. за вх.№27148/13, заяви про уточнення позовних вимог від 12.08.2013р. за вх.№25354/13, від 18.09.2013р. за вх.№27886/13, де викладено позовні вимоги в наведеній вище остаточній редакції.

Первинні позовні вимоги позивача складали: про стягнення з ПП „Одесжилбуд" на користь КЕВ м. Одеси 58 315,92 грн. заборгованості за договором оренди від 20.09.2012р., із яких 49 204,91 грн. основного боргу, 5766,16грн. компенсації з податку на землю, 1557,26 грн. пені, 1476,15грн. штрафу, 311,44грн. три проценти річних.; про розірвання договору №34-с/2012/КЕВ від 20.09.2012р., укладеного між КЕВ м. Одеси та ПП „Одесжилбуд", оренди нерухомого військового майна - виробничих приміщень першого поверху загальною площею 656,3кв.м., у двоповерховій будівлі-майстерні інв.№115 та відкритий технічний майданчик загальною площею 220кв.м., на території військового містечка №56, розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Щорса,127; про зобов'язання ПП „Одесжилбуд" повернути КЕВ м. Одеси зі складанням акту приймання-передачі нерухоме військове майно - виробничі приміщення першого поверху загальною площею 656,3кв.м., у двоповерховій будівлі майстерні інв.№115 та відкритий технічний майданчик загальною площею 220кв.м., на території військового містечка №56, розташованого за адресою: м.Одеса, вул. Щорса,127.

Так, позовні вимоги позивачем обґрунтовано тим, що 20.09.2012р. між КЕВ м.Одеси та ПП „Одесжилбуд" було укладено договір оренди нерухомого військового майна №34-с/2012/КЕВ, яке знаходиться на балансі КЕВ м. Одеси. В порушення умов договору відповідач несвоєчасно сплачував орендну плату, у зв'язку з чим у нього утворилась заборгованість в сумі 49 204,91 грн. за період з січня по квітень 2013р., та з компенсації податку на землю в сумі 5766,16грн. Через порушення відповідачем строку розрахунків за договором позивач нарахував до стягнення з відповідача штрафні санкції. Крім того, несплату відповідачем орендних платежів позивач вважає істотним порушенням договору №34-с/2012/КЕВ від 20.09.2012р., наслідком чого, на його думку, стало виникнення у нього права вимагати розірвання вказаного договору та повернення орендованого майна.

Представник відповідача усно у судовому засіданні 11.09.2013р. повідомив, що проти позову позивача заперечує, однак, правом на подання письмового відзиву не скористався, правову позицію щодо невизнання позову до відома суду не довів.

Клопотання відповідача від 10.09.2013р. за вх.№27037/13 про ознайомлення з матеріалами справи та від 11.09.2013р. за вх.№27146/13 про долучення документів до матеріалів справи були судом задоволені.

21.10.2013р. за вх.№31621/13 до суду надійшло клопотання відповідача про відкладення розгляду справи з підстав перебування представника відповідача 21.10.2013р. о 10год.00хв. у попередньому судовому засіданні в Приморському районному суді м.Одеси по справі №522/22609/13-ц, однак, з врахуванням закінчення строків розгляду справи, визначених ст.69 ГПК України, судом дане клопотання відповідача не задовлене, з огляду ще й на те, що до клопотання не було додано доказів виклику представника в судове засідання у Приморському районному суді м. Одеси.

Ухвалою суду від 18.09.2013р. згідно ч.3 ст.69 ГПК України, за клопотанням відповідача від 11.09.2013р. за вх.№27152/13 строк розгляду справи було продовжено до 07.10.2013р.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши доводи сторін, суд встановив наступне:

20.09.2012р. між КЕВ м. Одеси (орендодавець) та ПП „Одесжилбуд" (орендар) було укладено договір №34-с/2012/КЕВ, за умовами якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нерухоме військове майно - виробничі приміщення першого поверху загальною площею 656,3кв.м. в двоповерховій будівлі майстерні інв.№115 та відкритий технічний майданчик загальною площею 220кв.м. на території військового містечка №56, що знаходиться на балансі КЕВ м. Одеси, розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Щорса,127, вартість якого визначена на 28.05.2012р. за незалежною оцінкою та становить згідно з актом оцінки 1 081 663грн. (без ПДВ). Назване в п.1.1. нерухоме майно орендодавець передає орендарю під виробництво будматеріалів (із застосуванням коефіцієнта 0,7, як для орендарів-вітчизняних юридичних та фізичних осіб, що проводять виробничу діяльність безпосередньо на орендованій площі 656,3кв.м.) та розташування збірно-розбірної конструкції, для розміщення персоналу (на площі 220кв.м.) (п.п.1.1., 1.3. договору).

Згідно п.2.1. договору від 20.09.2012р. №34-с/2012/КЕВ орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, указаний в договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору (у разі оренди нерухомого майна на строк 3 роки і більше - не раніше дати державної реєстрації договору) та акта приймання-передачі майна.

Відповідно до п.3.1. договору від 20.09.2012р. №34-с/2012/КЕВ орендна плата встановлена без ПДВ за базовий місяць (травень 2012року) на рівні 10300грн. за результатами конкурсу (домовленості) з врахуванням моніторингу орендної плати на аналогічних об'єктах оренди, але не нижче орендної плати, визначеної на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропозиції її розподілу, затв. Постановою КМУ від 04.10.1995р. №786 (зі змінами), яка становить за базовий місяць розрахунку (травень 2012р.) 10 196,46 грн. Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному чинним законодавством. Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць (п.п.3.2., 3.3. договору).

За умовами п.п.3.6., 3.7., 3.8. договору від 20.09.2012р. №34-с/2012/КЕВ орендна плата у розмірі 100% перераховується орендарем до спеціального фонду державного бюджету на спеціальний рахунок орендодавця в територіальному органі державного казначейства щомісячно не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним. Орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету у визначеному пунктом 3.6. договору співвідношенні відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати. У разі якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить загалом не менше ніж три місяці, орендар також сплачує штраф у розмірі 3% від суми заборгованості.

Відповідно до п.5.15 договору від 20.09.2012р. №34-с/2012/КЕВ орендар зобов'язаний щомісячно компенсувати орендодавцю кошти у розмірі частини податку на землю пропорційно площі землі - 876,3кв.м., яку займає здане в оренду нерухоме майно, а також прилегла до будівлі чи споруди земельна ділянка площею 0,03га, на яку орендарю відповідно до чинного законодавства надається право користування для досягнення мети оренди.

Згідно п.10.1. договору від 20.09.2012р. №34-с/2012/КЕВ цей договір укладено строком на три роки, що діє з 20.09.2012р. по 18.09.2015р.

До договору від 20.09.2012р. №34-с/2012/КЕВ сторонами було підписано розрахунок орендної плати державного нерухомого майна за результатами конкурсу, акт інвентаризації орендованого майна від 02.08.2012р. та акт приймання-передачі орендованого майна від 20.09.2012р.

Орендоване майно знаходиться на балансі КЕВ м. Одеси, що підтверджується довідкою КЕВ м. Одеси №2282 від 09.08.2013р.

На передавання майна в оренду позивач отримав дозволи від РВ ФДМУ по Одеській області листом №11-10-04684 від 30.08.2012р. та Головного КЕВ ЗСУ листом №303/1/6/842 від 31.08.2012р.

На виконання умов договору від 20.09.2012р. №34-с/2012/КЕВ відповідач застрахував орендоване майно згідно договору №140/10/12-ОФ від 18.10.2012р.

В підтвердження нарахування орендної плати відповідачу позивач надав рахунки №341 від 11.02.2013р., 628 від 12.03.2013р., №905 від 08.04.2013р., №1071 від 13.05.2013р., №1388 від 12.06.2013р., №1588 від 12.07.2013р., №1785 від 06.08.2013р., платіжні доручення про сплату податку на землю №103 від 27.02.2013р., №144 від 28.03.2013р., №272 від 30.04.2013р., №305 від 22.05.2013р., №401 від 19.06.2013р.

На підтвердження часткової сплати відповідачем орендної плати позивач надав суду виписки по рахунку в ГУДКСУ в Одеській області станом на 30.08.2013р. та платіжні доручення №613 від 15.11.2012р., №665 від 21.01.2013р., №698 від 26.02.2013р., №713 від 11.03.2013р., у зв'язку з чим несплаченою залишилась сума заборгованості 86123,95 грн. по орендній платі.

Так, на компенсацію земельного податку позивач виставляв відповідачу рахунки №343 від 11.02.2013р., №629 від 12.03.2013р., №906 від 08.04.2013р., №1072 від 13.05.2013р., №1389 від 12.06.2013р., №1589 від 12.07.2013р., №1748 від 06.08.2013р.

Платіжними дорученнями №612 від 15.11.2012р., №664 від 21.01.2013р., №699 від 26.02.2013р., №714 від 11.03.2013р. відповідач частково оплатив вартість компенсації податку на землю, з підстав чого непогашеною залишилось 10090,78 грн. відшкодування податку на землю.

Проаналізувавши обставини справи та правові позиції сторін, суд дійшов висновку про правомірність заявлених позивачем позовних вимог щодо стягнення з відповідача 86123,95 грн. орендної плати, 10090,78 грн. відшкодування податку на землю з врахуванням наступних положень чинного законодавства. .

Згідно ч. 1 ст.759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Якщо розмір плати не встановлений договором, він визначається з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення (ч. 1 ст.762 Цивільний кодекс України).

Відповідно до ч.1 ст. 763 Цивільного кодексу України договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Згідно ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Таким чином, наявні у справі докази свідчать про існування заборгованості відповідача по орендній платі за договором оренди від 20.09.2012р. №34-с/2012/КЕВ перед КЕВ м. Одеси в сумі 86123,95 грн. та по відшкодуванню податку на землю в сумі 10090,78 грн.

Крім того, позивачем заявлено до стягнення з відповідача 18 704,03 грн. пені, 1732,80грн. штрафу.

У відповідності до приписів ст.546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язань може забезпечуватись неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Пунктом 1 ст. 547 Цивільного кодексу України встановлено, що правочин, щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.

Відповідно до п.п. 1, 2, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Статтею 253 ЦК України визначено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Виходячи зі змісту зазначених норм, початком для нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання є день, наступний за днем, коли воно мало бути виконано. Нарахування санкцій триває протягом шести місяців. Проте законом або договором можуть бути передбачені інші умови нарахування.

Частина перша статті 223 ГК України передбачає, що при реалізації в судовому порядку відповідальності за правопорушення у сфері господарювання застосовуються загальний та скорочені строки позовної давності, передбачені ЦК України, якщо інші строки не встановлено ГК України.

За змістом пункту 1 частини другої статті 258 ЦК України щодо вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) передбачено спеціальну позовну давність в один рік. Поняття позовної давності міститься в статті 256 ЦК України, відповідно до якої позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відтак частина шоста статті 232 ГК України передбачає строк та порядок, у межах якого нараховуються штрафні санкції, а строк, протягом якого особа може звернутись до суду за захистом свого порушеного права, встановлюється ЦК України.

За вищенаведених умов мало місце звернення позивача із вимогою про стягнення пені із дотриманням строку спеціальної позовної даності, який визначений п.1 ч.2 ст.258 ЦК України, та періоду нарахування пені, визначеного ч.6 ст.232 ГК України.

Перевіривши розрахунок пені, зроблений позивачем, суд встановив, що пеню обраховано невірно та за розрахунком суду пеня складає 7759,05грн., з врахуванням чого позовна вимога позивача про стягнення з відповідача 18 704,03 грн. пені підлягає частковому задоволенню в сумі 7759,05грн.

Із поданого позивачем розрахунку штрафу, зробленого відповідно до п.3.8. договору оренди від 20.09.2012р. №34-с/2012/КЕВ, суд встановив, що він є помилковим, та за перерахунком суду штраф складає 2079,35 грн., однак, з огляду на те, що позивачем заявлено штраф у сумі 1732,80 грн., задоволенню судом підлягає саме позовна вимога позивача про стягнення штрафу у сумі 1732,80 грн. з врахуванням ще й наступного.

Можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов'язань передбачено частиною другою статті 231 ГК України. Також, одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 ГК України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У даній справі, договором оренди від 20.09.2012р. №34-с/2012/КЕВ передбачено господарсько-правову відповідальність за порушення умов договору у вигляді сплати неустойки - пені та штрафу, а отже, враховуючи встановлений судом факт прострочення відповідачем взятих на себе договірних зобов'язань із оплати орендної плати, є правомірним одночасне стягнення з останнього штрафу та пені (нарахованих без перевищення встановлених законом граничних розмірів). Дана позиція суду узгоджується із позицією ВГСУ в аналогічних правовідносинах, викладеною у постановах від 09.04.2012р. у справі №20/246-08, від 27.04.2012р. у справі №06/5026/1052/2011.

Також, позивачем заявлено позовну вимогу про розірвання договору оренди від 20.09.2012р. №34-с/2012/КЕВ з підстав несплати відповідачем орендної плати та повернення орендованого майна.

Відповідно до ч.2 ст.651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Згідно до ч.ч.2, 3 ст. 653 ЦК України у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються. У разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

Так, у постанові Верховного суду України від 08.05.2012р. по справі №5021/966/2011 в аналогічних спірних правовідносинах викладено правову позицію, із якої вбачається, що істотне порушення орендарем (наймачем) такої умови договору оренди державного (комунального) майна, як внесення орендної плати, є достатньою правовою підставою для дострокового розірвання договору оренди в судовому порядку та повернення орендованого майна орендодавцю (наймодавцю). При цьому згідно з рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2002 року № 15-рп/2002 (справа № 1-2/2002 про досудове врегулювання спорів) право особи (громадянина України, іноземця, особи без громадянства, юридичної особи) на звернення до суду за вирішенням спору не може бути обмежене законом, іншими нормативно-правовими актами. Встановлення законом або договором досудового врегулювання спору за волевиявленням суб'єктів правовідносин не є обмеженням юрисдикції судів і права на судовий захист. Тому норми статті 188 ГК України та статті 11 ГПК України не позбавляють сторону договору права на безпосереднє звернення до суду з вимогою про розірвання договору оренди без дотримання порядку досудового врегулювання спору, з врахуванням чого заперечення відповідача про недотримання позивачем вищевказаного порядку розірвання договору до уваги судом не приймаються.

За положеннями ч.ч.1, 2 ст.785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Суд, дослідивши договір оренди від 20.09.2012р. №34-с/2012/КЕВ та правовідносини сторін, що склались по ньому, встановив, що мало місце прострочення відповідачем строків оплати орендних платежів, що є порушенням зобов'язання з боку відповідача за вказаним договором, яке носить істотний характер, що спричинило позбавлення в значній мірі позивача того, на що він розраховував при укладенні договору. З врахуванням викладеного, підлягає задоволенню позовна вимога позивача про розірвання договору оренди від 20.09.2012р. №34-с/2012/КЕВ.

З огляду на те, що договір оренди від 20.09.2012р. №34-с/2012/КЕВ розірвано в судовому порядку, є обґрунтованою та підлягає задоволенню позовна вимога позивача про зобов'язання ПП „Одесжилбуд" повернути КЕВ м. Одеси зі складанням акту приймання-передачі орендоване майно.

Згідно ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст.43 ГПК України).

Враховуючи те, що позовні вимоги позивача є частково обґрунтованими та документально підтвердженими, вони підлягають судом задоволенню частково.

Згідно ст.ст.44, 49 ГПК України судовий збір в сумі 4408,12 грн. підлягає відшкодуванню позивачу за рахунок відповідача. Крім того, з позивача підлягає стягненню до державного бюджету України 63,99 грн. судового збору.

Керуючись ст. ст. 49, 82- 85 ГПК України суд, -

ВИРІШИВ:

1. Задовольнити позов позивача частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства „Одесжилбуд" (65036, м. Одеса, вул.Щорса,127, код 32430934) на користь Квартирно-експлуатаційного відділу м. Одеси (65014, м. Одеса, вул. Єврейська,13, код 08038284) 86 123 (вісімдесят шість тисяч сто двадцять три) грн. 95коп. заборгованості, 10 090 (десять тисяч дев'яносто) грн. 78коп. компенсації з податку на землю, 7759 (сім тисяч сімсот п'ятдесят дев'ять) грн. 05коп. пені, 1732 (одну тисячу сімсот тридцять дві) грн. 80 коп. штрафу, 4408 (чотири тисячі чотириста вісім) грн. 12 коп. судового збору.

3. Розірвати договір №34-с/2012/КЕВ від 20.09.2012р., укладений між КЕВ м. Одеси (65014, м. Одеса, вул. Єврейська,13, код 08038284) та ПП „Одесжилбуд" (65036, м. Одеса, вул. Щорса,127, код 32430934), оренди нерухомого військового майна - виробничих приміщень першого поверху загальною площею 656,3кв.м., у двоповерховій будівлі-майстерні інв.№115 та відкритого технічного майданчика загальною площею 220кв.м., на території військового містечка №56, розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Щорса,127.

4. Зобов'язати Приватне підприємство „Одесжилбуд" (65036, м. Одеса, вул.Щорса,127, код 32430934) повернути Квартирно-експлуатаційному відділу м. Одеси (65014, м. Одеса, вул. Єврейська,13, код 08038284) зі складанням акту приймання-передачі нерухоме військове майно - виробничі приміщення першого поверху загальною площею 656,3кв.м., у двоповерховій будівлі майстерні інв.№115 та відкритий технічний майданчик загальною площею 220кв.м., на території військового містечка №56, розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Щорса,127.

5. Стягнути з Квартирно-експлуатаційного відділу м. Одеси (65014, м. Одеса, вул.Єврейська,13, код 08038284) до державного бюджету України (рахунок №31210206783008, Одержувач: ГУДКСУ в Одеській області, Код ЄДРПОУ - 37607526, Банк одержувача: ГУДКСУ в Одеській області, МФО: 828011, Код бюджетної класифікації: 22030001, Код ЄДРПОУ господарського суду Одеської області: 03499997) через ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області 63 (шістдесят три) грн. 99 коп. судового збору

6. Відмовити позивачу в решті частині заявлених позовних вимог.

Рішення господарського суду набирає законної сили згідно зі ст. 85 ГПК України, після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Наказ видати згідно зі ст. 116 ГПК України.

Повний текст рішення складено 24.10.2013 р.

Суддя Малярчук І.А.