Ухвала

від 25.10.2013 по справі 368/281/13-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 368/281/13-ц Головуючий у І інстанції Кириченко В.І. Провадження № 22-ц/780/4231/13 Доповідач у 2 інстанції Голуб Категорія 19 25.10.2013

УХВАЛА

Іменем України

23 жовтня 2013 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:

головуючого: Голуб С.А.

суддів: Таргоній Д.О., Приходька К.П.

при секретарі: Бевзюк М.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Кагарлицького районного суду Київської області від 10 червня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа без самостійних вимог : ОСОБА_4 про визнання договору купівлі-продажу дійсним,-

В С Т А Н О В И Л А :

В червні 2013 року позивач звернулась до суду з вказаним позовом та просила суд визнати дійсними договори купівлі-продажу житлового будинку АДРЕСА_1, купівлі-продажу земельної ділянки, площею 0,4288 га для ведення особистого сільського господарства, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 (кадастровий номер 32222860001:01:032:0004) та купівлі-продажу земельної ділянки, площею 0,2501 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, розташованої за тією ж адресою (кадастровий номер 32222860001:01:032:0003) укладені між ОСОБА_1 та ОСОБА_2.

Свої позовні вимоги обґрунтувала тим, що між нею та відповідачем ОСОБА_2 було укладено попередній договір купівлі-продажу вказаного спірного майна і вона отримала від вказаної особи повністю обумовлені кошти за вказане майно.

18.06.2010 року між нею та відповідачем ОСОБА_3 з відома ОСОБА_2 було укладено договори купівлі-продажу вказаного нерухомого майна з тою умовою, що через сплив визначеного між відповідачами ОСОБА_2 і ОСОБА_3 часу дійсним власником вказаного майна буде ОСОБА_2

Так як їй стало відомо, що ОСОБА_2 не став власником цього майна і власником майна себе вважає ОСОБА_3, то така ситуація не відповідає принципу справедливості цивільного права та порушує законні права ОСОБА_2 який має права власника, а тому просила позов задоволити.

Рішенням Кагарлицького районного суду Київської області від 10 червня 2013 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, позивач подала апеляційну скаргу в якій просить його скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги повністю.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення сторін, дослідивши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що будинок та земельні ділянки, які були предметом попереднього договору купівлі-продажу, укладеного між позивачем та ОСОБА_2, позивач 18.06.2010 року продала ОСОБА_3 Договори купівлі-продажу нотаріально посвідчені. В свою чергу ОСОБА_3 вказане майно 2.03.2013 року продала за договорами купівлі-продажу ОСОБА_5

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що між позивачем та ОСОБА_2 був укладений лише попередній договір купівлі-продажу будинку та земельних ділянок, в якому був встановлений строк його дії до 25.02.2010 року. Оскільки сторони у встановлений у попередньому договорі строк не уклали договір купівлі-продажу, попередній договір втратив чинність по закінченню строку його виконання, то позивач правомірно відчужила вказане в договорі майно ОСОБА_3 ОСОБА_3 також в межах повноважень власника розпорядилась належним їй майном. Вказані вище договори купівлі-продажу ніким не оскаржувались, а тому при наявності дійсних договорів купівлі-продажу майна, відсутні будь-які підстави визнавати дійсним договір купівлі-продажу цього ж майно між іншими особами.

Судова колегія вважає такі висновки суду першої інстанції правильними, оскільки вони зроблені на підставі повно встановлених обставин справи і з належним застосуванням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 3 ЦПК України кожна особа має в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Як вбачається із змісту позовної заяви, позивач звернулась в суд за захистом не свого порушеного або невизнаного права, а прав відповідача ОСОБА_2, оскільки вважала, що саме його права порушені нею тим, що вона не уклала з ним договори купівлі-продажу майна. При цьому позивач зазначила ОСОБА_2 відповідачем. Таким чином, оскільки права позивача не були порушені, то вони не підлягають судовому захисту. Звертатись до суду з позовом на захист прав іншої особи, позивач не була уповноважена. Виходячи із наведеного, судова колегія не вбачає підстав для скасування рішення суду, а тому апеляційну скаргу відхиляє і рішення суду першої інстанції залишає без змін.

Керуючись ст..ст. 303, 307, 308 ЦПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Кагарлицького районного суду Київської області від 10 червня 2013 року в даній справі залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів.

Судді: Голуб С.А.

Таргоній Д.О.

Приходько К.П.