Постанова

від 30.09.2013 по справі 801/1677/13-а

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ПОСТАНОВА

Іменем України

30 вересня 2013 р. (15:22) Справа №801/1677/13-а

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Латиніна Ю.А.,

при секретарі Захаровій М.В.,

за участю представників позивача - Іванова А.В.,

представника відповідача - Чакал А.Р.,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Публічного акціонерного товариства «По туризму та екскурсіях «Кримтур»

до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

Суть спору: Публічне акціонерне товариство «По туризму та екскурсіях «Кримтур» звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим з позовом, в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим ДПС № 0001542204 від 30.01 2013 в частині збільшення суми грошового зобов'язання з ПДВ у розмірі 150 362 грн., з яких 100 241 грн. ПДВ та 50 121 грн. штрафні санкції та № 0001532204 від 30.01.2013 в частині збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств у розмірі 125 485 грн., у тому числі 91 915 грн. податку на прибуток та 33 570 грн. штрафні санкції, прийнятих на підставі акту перевірки від 17.01.2013.

Позовні вимоги мотивовані тим, що висновки акту документальної перевірки від 17.01.2013 року №272/22-8/02648828, на підставі якого прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення, не відповідають дійсності та Законам України «Про податок на додану вартість» та «Про оподаткування прибутку підприємств», а також Податковому кодексу України.

Ухвалою суду від 28.02.2013 року призначено по справі судово-економічну експертизу та зупинено провадження у справі.

Ухвалою від 27.08.2013 року поновлено провадження у справі.

У судовому засіданні представник позивача на позовних вимогах наполягав з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував та просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Розглянув матеріали справи, дослідив докази, надані сторонами, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -

ВСТАНОВИВ:

ПАТ «По туризму та екскурсіях «Кримтур» зареєстровано виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради АР Крим, номер запису про включення відомостей про юридичну особу до ЄДР 0405564ю0010480 від 28.01.1992. Перереєстрація статуту відбулась 28.11.2006 12.12.2006 за № 18821050005001821

Підприємство взято на податковий облік в органах державної податкової служби за № 1389 від 28.01.1992р.

ПАТ «По туризму та екскурсіях «Кримтур» зареєстровано як платник податку на додану вартість у ДПІ у м. Сімферополі, відповідно до Свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість № 008233335 від 22.07.1997р., індивідуальній податковий № 026488201288. Перереєстрація від 13.04.2011 відповідно свідоцтва від 13.04.2011 за № 100331872, індивідуальній податковий № 026488201288.

ДПІ у м. Сімферополі АР Крим проведена документальна планова виїзна перевірка ПАТ «По екскурсіях та туризму «Кримтур» (ЄДРПОУ 02648828) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2011 по 30.09.2012.

За результатами перевірки складений акт перевірки від 17.01.2013 № 272/22-8/02648828, відповідно до висновків якого встановлено порушення:

- п.п. 14.1.11, п.п. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14, п.п. 135.5.4 п. 135.4. ст.. 135, п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139, п.п. 140.1.6, п. 140.1.7 п. 140.1 ст. 140 Податкового Кодексу України від 03.12.2010 № 2755-V/І із змінами та доповненнями (надалі ПКУ), в результаті чого донараховано податок на прибуток у розмірі 170 324 грн., у тому числі в 4 кв. 2011 року у сумі 51590 грн. та за 9 місяців 2012 року у сумі 118734 грн.

- п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового Кодексу України від 03.12.2010 № 2755-V/І із змінами та доповненнями (надалі ПКУ) донараховано податок на додану вартість у розмірі 119 568 грн., у тому числі по періодах: жовтень 2011 року - 3652 грн., листопад 2011 року - 2014 грн., грудень 2011 року - 21067 грн., лютий 2012 року - 4088 грн., червень 2012 року - 4117 грн., липень 2012 року - 37448 грн., серпень 2012 року - 46549 грн., вересень 2012 року - 633 грн.

ПАТ «По екскурсіях та туризму «Кримтур» листом № 518/01 -р від 22.01 2013 до ДПІ у м . Сімферополі було надано заперечення на акт перевірки.

ДПІ у м. Сімферополі, розглянув заперечення, листом № 2175/10/22-8 від 29.01.2012 надала відповідь, відповідно якої висновки по акту перевірки вважаються такими, що відповідають діючому законодавству, а висновки по п.2 слід вважати:

- п.п. 14.1.11, п.п. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14, п.п. 135.5.4 п. 135.4. ст. 135, п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139, п.п. 140.1.6, п. 140.1.7 п. 140.1 ст. 140 Податкового Кодексу України від 03.12.2010 № 2755-V/І із змінами та доповненнями (надалі ПКУ), в результаті чого ПАТ «Кримтур» завищено витрати на суму 319716 грн. за 9 місяців 2012 року по контрагенту ТОВ «Відерштраль ЛТД» (послуги з страхування) та завищені витрати на суму, що враховується при визначенні об'єкта оподаткування за 2-4 квартал 2011 року на суму 117977 грн. (витрати на відрядження - ознайомлювальний тур до Словенії), донараховано податку на прибуток в сумі 145865, у тому числі в 4 кварталі 2011 року у сумі 78725 грн. та за 9 місяців 2012 року у сумі 67140 грн.

За висновками акту перевірки прийняті податкові повідомлення-рішення:

- № 0001532204 від 30.01.2013 про збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 179 435,00 грн., у тому числі 145 865,00 грн. за основним платежем та 33 570,00 грн. штрафні санкції,

- № 0008262204 від 25.10.2012 про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 179 352,00 грн., у тому числі 119 568,00 грн. за основним платежем та 59 784.00 грн. штрафні санкції.

Не погодившись з зазначеним висновком та податковими повідомленнями - рішеннями, ПАТ «По екскурсіях та туризму «Кримтур» звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим з позовом у якому просить визнати протиправними та скасувати як такі, що суперечать діючому законодавству, податкові повідомлення-рішення № 0008262204 від 25.10.2012р. та № 0001532204 від 30.01.2013р.

Оцінюючи правомірність дій відповідача, суд керувався критеріями, закріпленими у частині 3 статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного суб'єкта.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Стаття 19 Конституції України зобов'язує орган влади діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Отже "на підставі" означає, що суб'єкт владних повноважень повинний бути утворений у порядку, визначеному Конституцією та законами України та зобов'язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.

"У межах повноважень" означає, що суб'єкт владних повноважень повинен вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, встановлених законами.

"У спосіб" означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний дотримуватися встановленої законом процедури вчинення дії, і повинен обирати лише встановлені законом способи правомірної поведінки при реалізації своїх владних повноважень.

Суд з'ясовує, чи використане повноваження, надане суб'єкту владних повноважень, з належною метою; обґрунтовано, тобто вчинено через вмотивовані дії; безсторонньо, тобто без проявлення неупередженості до особи, стосовно якої вчиняється дія; добросовісно, тобто щиро, правдиво, чесно; розсудливо, тобто доцільно з точки зору законів логіки і загальноприйнятих моральних стандартів; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, тобто з рівним ставленням до осіб; пропорційно та адекватно; досягнення розумного балансу між публічними інтересами та інтересами конкретної особи.

Тому вирішуючи справу стосовно позовних вимог Позивача про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень ДПІ в Сімферопольському районі АР Крим ДПС № 0008262204 від 25.10.2012р. та № 0001532204 від 30.01.2013р., суд зобов'язаний встановити чи діяв Відповідач на підставі закону, чи являються його дії обґрунтованими, безсторонніми, добросовісними та розсудливими.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Ст.67 Конституції України визначає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Коло платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету в період до 01.01.2011 року були встановлені Законом України "Про податок на додану вартість". Починаючи з 01.01.2011 року з набранням чинності розділу V Податкового кодексу України № 2755-VI від 02.12.2010р. питання стосовно оподаткування податком на додану вартість врегульовані нормами цього розділу ПКУ.

Згідно з п.п. 1.6 та 1.7 ст. 1 Закону України "Про податок на додану вартість" податкове зобов'язання - це загальна сума податку, одержана ( нарахована) платником податку у звітному (податковому) періоді, визначена згідно з Законом, а податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобовязання звітного періоду, визначена цим законом. Згідно п.п.7.7.1 п.7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", який діяв до 01 січня 2011 року, різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду є сумою податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету (при її позитивному значенні) або бюджетному відшкодуванню (при її від'ємному значенні). Аналогічна норма стосовно визначення суми ПДВ, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету при позитивному значенні різниці між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду, що діє з 01.01.2011 року, встановлена п.200.1 та п.200.2 ст.200 розділу V ПКУ.

Право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу (п. 198.1 ст.198 ПК України).

Згідно п.п.7.4.1 п.7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" та п.198.3 ст.198 розділу V ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону (до 01 січня 2011 року) або пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу (після 01 січня 2011 року), протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (до 01 січня 2011 року - п.п.7.5.1 п.7.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", після 01 січня 2011 року - п.198.2 ст.198 розділу V ПК України).

Згідно п.п.7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", який діяв до 01 січня 2011 року, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів (послуг) ПДВ, не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). З 01 січня 2011 року згідно п.198.6 ст.198 розділу V ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Постійні представництва нерезидентів, які отримують доходи з джерел їх походження з України або виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників, є платниками податку на прибуток.

Правила оподаткування податком на прибуток в періоді до 01 квітня 2011 року були встановлені Законом України «Про оподаткування податку на прибуток підприємств» від 28.12.1994р. №334/94-ВР. З 01 квітня 2011 року у зв'язку з набранням чинності оподаткування податком на прибуток врегульовано нормами розділу III ПК України.

В періоди до 01.04.2011 року згідно п.3.1 ст.3 Закону України «Про оподаткування податку на прибуток підприємств» об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону, та суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

Як встановлено п.5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування податку на прибуток підприємств», що діяв до 01.04.2011р., валові витрати - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. До складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті (п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування податку на прибуток підприємств»). Витрати, зокрема, на придбання основних фондів та нематеріальних активів для власного виробничого використання, включаючи витрати на придбання племінної худоби та придбання, закладення і вирощування багаторічних насаджень до початку плодоношення, на підставі п.п.8.1.2 п.8.1 ст.8 Закону України «Про оподаткування податку на прибуток підприємств» підлягають амортизації. Не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку (п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування податку на прибуток підприємств»).

З 01.04.2011 року згідно п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134 розділу III ПК України об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг є витратами операційної діяльності, які враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування (п.п.138.1.1 п.138.1 ст.138 розділу III ПК України). Згідно п.138.8 ст.138 розділу III ПКУ складовою собівартості виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг є прямі матеріальні витрати, які пов'язані з виробництвом цих товарів, виконанням робіт, наданням послуг. До складу прямих матеріальних витрат згідно п.п.138.8.1 п.138.8 ст.138 розділу III ПК України включається вартість сировини та основних матеріалів, що утворюють основу виготовленого товару, виконаної роботи, наданої послуги, придбаних напівфабрикатів та комплектувальних виробів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат.

Амортизація, як це визначено п.п.14.1.3 п.14.1 ст.14 розділу I ПК України, - систематичний розподіл вартості основних засобів, інших необоротних та нематеріальних активів, що амортизується, протягом строку їх корисного використання (експлуатації). Амортизація виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг, також є складовою собівартості виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг (п.138.8 ст.138 розділу III ПК України).

Не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку (п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 розділу III ПК України).

Згідно статті 203 Цивільного Кодексу України від 16.01.2003 року №435-ІV (зі змінами та доповненнями) зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до частин першої та другої статті 215 Цивільного Кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. -

Згідно статті 228 Цивільного Кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Відповідно до частини першої статті 216 Цивільного Кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Таким чином, виходячи із приписів вищевказаних норм закону, лише відсутність податкової накладної позбавляє платника податку права на включення до податкового кредиту сплачених (нарахованих) сум податків у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат.

Так, в акті перевірки від 17.01.2013 № 272/22-8/02648828 зазначено, що позивачем порушено п.п. 14.1.11, п.п. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14, п.п. 135.5.4 п. 135.4. ст. 135, п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139, п.п. 140.1.6, п. 140.1.7 п. 140.1 ст. 140 Податкового Кодексу України від 03.12.2010 № 2755-V/І із змінами та доповненнями (надалі ПКУ), в результаті чого ПАТ «Кримтур» завищено витрати на суму 319716 грн. за 9 місяців 2012 року по контрагенту ТОВ «Відерштраль ЛТД» (послуги з страхування) та завищені витрати на суму, що враховується при визначенні об'єкта оподаткування за 2-4 квартал 2011 року на суму 117977 грн. (витрати на відрядження - ознайомлювальний тур до Словенії), донараховано податку на прибуток в сумі 145865, у тому числі в 4 кварталі 2011 року у сумі 78725 грн. та за 9 місяців 2012 року у сумі 67140 грн. та п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового Кодексу України від 03.12.2010 № 2755-V/І із змінами та доповненнями (надалі ПКУ) в результаті чого донараховано податок на додану вартість у розмірі 119 568 грн., у тому числі по періодах: жовтень 2011 року - 3652 грн., листопад 2011 року - 2014 грн., грудень 2011 року - 21067 грн., лютий 2012 року - 4088 грн., червень 2012 року - 4117 грн., липень 2012 року - 37448 грн., серпень 2012 року - 46549 грн., вересень 2012 року - 633 грн.

Однак з даними висновками погодитись не можна з огляду на те, що матеріали справи свідчать про те, що Позивачем дотримано вимог законодавства щодо формування об'єкта оподаткування податком на прибуток та податкового кредиту за спірні періоди.

Як вбачається з матеріалів справи донарахування податку на прибуток у розмірі 145865 грн. виникло у результаті порушення п.п. 14.1.11, п.п. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14, п.п. 135.5.4 п. 135.4. ст.. 135, п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139, п.п. 140.1.6, п. 140.1.7 п. 140.1 ст. 140 ПКУ а саме у результаті завищення витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування та заниження доходів, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування.

Як зазначалось вище, ПАТ «По екскурсіях та туризму «Кримтур» оскаржується сума податку на прибуток в частині 91 915 грн. в періодах: за 4 квартал 2011 року - 24 775 грн., за 9 місяців 2012 року - 67 140 грн., що виникла при невизнанні ДПІ у м. Сімферополі витрат сформованих по взаємовідносинам із ТОВ «Відерштраль ЛТД»

Розбіжність у розмірі 427 433 грн. виникла у результаті не визнання ДПІ у м. Сімферополі витрат сформованих по взаємовідносинам із ТОВ «Відерштраль ЛТД».

Судом встановлено, що між ПАТ «По екскурсіях та туризму «Кримтур» та ТОВ «Відершталь ЛТД» було укладено наступні договори:

Договір про співробітництво № 7/2012 від 01.02.2012 із ТОВ «Відершталь ЛТД» (із додатковою угодою), відповідно якому предметом договору є забезпечення клієнтів Сторони 2 (ПАТ «По туризму та екскурсіях Кримтур») (туристів та відпочиваючих) страховими послугами у відповідності із Законом України «Про туризм» від 15.09.1995 (стаття 17). (Сторінка 137-146 тому 1 справи) Договір № 2 від 19.09.2011 із ТОВ «Відершталь ЛТД», відповідно якому замовник доручає, а Виконавець (ТОВ «Відершталь ЛТД») приймає на себе обов'язки надати послуги з організації ділової поїздки з 28.10.2011 по 08.11.20111 до Словенії для дванадцяти співробітників Замовника з метою огляду курортів, готелів та туристичної інфраструктури, а Замовник зобов'язується сплатити послуги Виконавця, у відповідності з положеннями дійсного договору. (Сторінка 148 тому 1 справи). До договору у справі надаються копії наказів про відрядження, посвідчення про відрядження, копії закордонних паспортів та копії квитків.

Відповідно умов зазначених договорів ТОВ «Відершталь ЛТД» надало, а ПАТ «По екскурсіях та туризму «Кримтур» прийняло та сплатило послуги у загальній сумі 565 459,89 грн., у тому числі вартість без ПДВ 565 459,89 грн.

Вказані операції у бухгалтерському та податковому обліку відображені наступними проводками: Дт. 91 «Адміністративні витрати» Кт. 683 «Внутрьогосподарські розрахунки» у сумі 227 923,81 грн. (організація ділової поїздки з огляду готельного бізнесу), Дт. 23 «Виробництво» Кт. 683 «Внутрьогосподарські розрахунки» у сумі 9 570,08 грн. (участь у туристичній ярмарку у Польщі), Дт. 361.4 «Розрахунки з вітчизняними покупцями» Кт. 631.1 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» у сумі 327 966,00 грн. (страхування туристів), Дт. 631.1 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» Кт. 311 «Поточний рахунок у національній валюті» у сумі 559 123,81 грн.

Формування витрат підтверджується первинними документами, а саме: актами здачі-приймання виконаних робіт(послуг), карткою рахунка 631 у розрізі контрагента ТОВ «Відершталь ЛТД», бухгалтерською довідкою від 09.11.2011 по помилковим операціям із ТОВ "Відерштраль"ЛТД".

Зазначені акти приймання виконаних робіт відповідають вимогам п.2 ст.9 Закону №, а саме мають такі обов'язкові реквізити:

- назву документа (форми);

- дату і місце складання;

- назву підприємства-, від імені якого складено документ;

- зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської

операції;

- посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;

- особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 р. №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 р. за №168/704. первинні документи (на паперових і машино зчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.99р. №996-ХІ (із змінами та доповненнями) встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з цією нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій, є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Дія контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Таким чином, первинними бухгалтерськими документами ПАТ «По екскурсіях та туризму «Кримтур» у повному обсязі підтверджується отримання товарів та послуг (з метою використання) у оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності ПАТ «По екскурсіях та туризму «Кримтур» .

Відповідно до матеріалів справи, витрати пов'язані із страхуванням туристів та вивчення готельного бізнесу у Польщі та Словенії не визнані ДПІ у м. Сімферополя, як витрати не пов'язані із провадженням господарської діяльності у порушення п. 139.1.1 п. 139.1 ст. 139 ПКУ, та як не підтвердженні витрати на відрядження у порушення п.п. 140.1.7 п. 140.1 ст. 140.

Суд встановив, що відповідно до статуту та реєстраційними документами, основний напрямок діяльності ПАТ «По екскурсіях та туризму «Кримтур» це надання послуг з туристичного та готельного бізнесу.

ДПІ у м. Сімферополі виключила витрати на відрядження до Словенії та Польщі, як витрати не підтверджені первинними документами та не пов'язані із основною діяльністю у порушення наступних пунктів ПКУ:

п.п. 139.1.1 п. 139.1 ст. 139 ПКУ не відносяться до складу витрат витрати, не пов'язані з провадженням господарської діяльності, а саме витрати на: організацію та проведення прийомів, презентацій, свят, розваг та відпочинку, придбання та розповсюдження подарунків ...

п.п. 139.1.9. . 139 і ст. 139 ПКУ витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Тобто, ДПІ відрядження співробітників було визнано, як розважальний захід, який не підтверджено первинними документами.

Як зазначено вище отримання послуг підтверджується актами приймання виконаних робіт, окрім того відрядження працівників підтверджується наказами про відрядження, посвідченнями про відрядження, копіями закордонних паспортів та квитками.

Відповідно до абз. б) п.п. 138,10.2 п. 138.10 ст. 138 ПКУ до адміністративних витрат, відносяться витрати на службові відрядження й утримання апарату управління підприємством (у тому числі витрати на оплату праці адміністративного апарату) та іншого загальногосподарського персоналу;

Підпунктом 140.1.7 п. 140.1 ст. 140 ПКУ передбачено, що при визначенні об'єкта оподаткування враховуються такі витрати подвійного призначення: витрати на відрядження фізичних осіб, які перебувають у трудових відносинах із таким платником податку або є членами керівних органів платника податку, в межах фактичних витрат особи, яка відряджена, на проїзд (у тому числі перевезення багажу, бронювання транспортних квитків) як до місця відрядження і назад, так і за місцем відрядження (у тому числі на орендованому транспорті), оплату вартості проживання у готелях (мотелях), а також включених до таких рахунків витрат на харчування чи побутові послуги (прання, чищення, лагодження та прасування одягу, взуття чи білизни), на найм інших жилих приміщень, оплату телефонних розмов, оформлення закордонних паспортів, дозволів на в'їзд (віз), обов'язкове страхування, інші документально оформлені витрати, пов'язані з правилами в'їзду та перебування у місці відрядження, в тому числі будь-які збори і податки, що підлягають сплаті у зв'язку із здійсненням таких витрат.

Мета відрядження огляду курортів, готелів та туристичної інфраструктури та участь у туристичному ярмарку, тобто вивчення досвіду для застосування у власній господарський діяльності та розширення клієнтської бази, тобто збільшення у майбутньому доходу від основної господарської діяльності.

Страхування туристів, що не визнано ДПІ, як витрати не пов'язані із власною господарською діяльністю підтверджені первинними документами (акти надання послуг) та відповідають наступним нормам закону:

П.п. 140.1.6 п. 140.1. ст. 140 ПКУ 140.1. При визначенні об'єкта оподаткування враховуються такі витрати подвійного призначення будь-які витрати із страхування фінансових, кредитних та інших ризиків платника податку, пов'язаних із провадженням ним господарської діяльності, в межах звичайної ціни страхового тарифу відповідного виду страхування, що діє на момент укладення такого страхового договору, за винятком страхування життя, здоров'я або інших ризиків, пов'язаних з діяльністю фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з платником податку, обов'язковість якого не передбачена законодавством, або будь-яких витрат із страхування сторонніх фізичних чи юридичних осіб.

Отже на підставі вищезазначеного витрати понесені ПАТ «По екскурсіях та туризму «Кримтур» із страхування туристів та організації закордонних відряджень, отримані від ТОВ «Відершталь ЛТД» у розмірі 565 459,89 грн. повністю відповідають діючому законодавству та підтверджені первинними документами ПАТ «По екскурсіях та туризму «Кримтур».

Розбіжність дослідження з актом при формування сум податку на прибиток у розмірі 91 915 грн., виникла у результаті не визнання ДПІ у м. Сімферополі витрат понесених ПАТ «По екскурсіях та туризму «Кримтур» із страхування туристів та організації закордонних відряджень, отримані від ТОВ «Відершталь ЛТД», які як зазначено вище підтверджені первинними документами та відповідають нормам діючого податкового законодавства.

Відповідно до п. 149.1. ст. 149 ПКУ податковою базою для цілей цього розділу визнається грошове вираження прибутку як об'єкта оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу, з урахуванням положень статей 135 - 137 та 138 - 143 цього Кодексу.

Пунктом 152.1. статі 152 ПКУ передбачено, що податок нараховується платником самостійно за ставкою, визначеною пунктом 151.1 статті 151 цього Кодексу, від податкової бази, визначеної згідно зі статтею 149 цього Кодексу. Податок, отриманий від діяльності, яка підлягає патентуванню відповідно до розділу XII цього Кодексу, підлягає сплаті до бюджету в сумі, яка визначена відповідно до цього розділу, і зменшена на вартість придбаних торгових патентів на право провадження такого виду діяльності.

Оскільки витрати пов'язані із придбанням послуг повністю підтверджені первинними документами, то заниження об'єкту оподаткування та податку на прибуток не підтверджено.

Таким чином, висновки Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим ДПС за актом перевірки від 17.01.2013 про заниження суми податку на прибуток в частині 91 915 грн. в періодах: за 4 квартал 2011 року - 24 775 грн., за 9 місяців 2012 року - 67 140 грн. не підтверджені первинними бухгалтерськими та податковими документами Публічного акціонерного товариства «По туризму та екскурсіях «Кримтур», що зокрема підтверджено висновком експерта №76/13 від 05.08.2013р.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи донарахування податку на додану вартість у розмірі 119 568 грн. виникло у результаті порушення п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198,6 ст. 198 ПКУ, а саме у результаті завищення податкового кредиту та заниження податкового зобов'язання.

Так, ПАТ «По екскурсіях та туризму «Кримтур» оскаржується сума податку на додану вартість в 100 241 грн., яка складається: за листопад 2011 року - 373 грн., грудень 2011 року - 21 067 грн., лютий 2012 року - 3 991 грн., червень 2012 року 4 117 грн., липень 2012 року 24 604 грн., серпень 2012 року 46 089 грн., що виникла при невизнанні ДПІ у м. Сімферополі податкового кредиту сформованого по взаємовідносинам із ТОВ «НВП Ніке РАВ» у розмірі 79 173 грн. та 21 067 грн., що була невірна відкоригована.

Розбіжність дослідження з актом формування суми податкового кредиту у розмірі 100 241 грн. виникла у результаті не визнання ДПІ у м. Сімферополі кредиту сформованого по взаємовідносинам із ТОВ «НВП Ніке РАВ» у розмірі 79 173 грн., що не визнано як «нікчемний» правочин та коригування суми податкового кредиту у сумі 21 067 грн. Філією ТОК «Золотий пляж».

Судом встановлено, що між ПАТ «По екскурсіях та туризму «Кримтур» та ТОВ «НВП Ніке РАВ» було укладено наступні договори:

Договір № Д/СТР-060212/01 від 06.02.2012 із ТОВ «НВП Ніке РАВ», відповідно якого Замовник (Філія ПАТ «По туризму та екскурсіях Кримтур» ТОСК «Примор'є») доручає, а виконавець (ТОВ «НВП Ніке РАВ») приймає на себе зобов'язання виконати роботи з поточного ремонту покрівлі житлових будинків у сел. Коктебель.

Договір № Д/СТР-060212/01 від 11.06.2012 із ТОВ «НВП Ніке РАВ», відповідно якого Замовник (Філія ПАТ «По туризму та екскурсіях Кримтур» ТОСК «Примор'є») доручає, а виконавець (ТОВ «НВП Ніке РАВ») приймає на себе зобов'язання виконати роботи з поточного ремонту покрівлі корпусу № 1 «Примор'є».

Договір № Д/СТР-101211/01 від 10.12.2011 із ТОВ «НВП Ніке РАВ», відповідно якого Замовник (Філія ПАТ «По туризму та екскурсіях Кримтур» ТОСК «Примор'є») доручає, а виконавець (ТОВ «НВП Ніке РАВ») приймає на себе зобов'язання виконати роботи з поточного ремонту кафе (їдальні № 1) «Примор'є».

Договір № Д/СТР-220512/01 від 22.05.2012 із ТОВ «НВП Ніке РАВ», відповідно якого Замовник (Філія ПАТ «По туризму та екскурсіях Кримтур» ТОК «Горизонт») доручає, а виконавець (ТОВ «НВП Ніке РАВ») приймає на себе зобов'язання виконати ремонтно-будівельні роботи на об'єктах ТОВ «Горизонт».

Договір № Д/СТР-281011/01 від 28.10.2011 із ТОВ «НВП Ніке РАВ», відповідно якого Замовник (Філія ПАТ «По туризму та екскурсіях Кримтур» ТОК «Восход») доручає, а виконавець (ТОВ «НВП Ніке РАВ») приймає на себе зобов'язання виконати ремонтно-будівельні роботи на об'єктах ТОВ «Восход».

Будівлі, що ремонтувались, є власністю ПАТ «По екскурсіях та туризму «Кримтур», що підтверджує Свідоцтво про право власності на нерухоме майно, видане Виконкомом Коктебельської селищної ради та Витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно.

На виконання умов зазначених договорів ТОВ «НВП Ніке РАВ» надало, а ПАТ «По екскурсіях та туризму «Кримтур» прийняло та сплатило будівельні роботи на загальну суму 476 738,18 грн., у тому числі вартість без ПДВ 397 281,82 грн. та ПДВ у сумі 79 456,36 грн., що підтверджується податковими накладними, актами приймання виконаних будівельних робіт, картками рахунка 631 у розрізі контрагента ТОВ «НВП Ніке РАВ».

Зазначені операції були відображені у бухгалтерському та податковому обліку наступними проводками: Дт. 152 «Придбання (виготовлення) основних засобів» Кт. 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» у сумі 353 462,82 грн., Дт. 23 «Виробництво» Кт. 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» у сумі 43 819,00 грн., дт. 644 «Податковий кредит» Кт. 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» у сумі 79 456,36 грн., Дт. 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» Кт. 311 «Поточний рахунок у національній валюті» у сумі 462 237,74 грн., Дт. 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» Кт. 205 «Будівельні матеріали» у сумі 14 500,44 грн.

Операції із формування податкового кредиту підтверджуються податковими накладними, які досліджені у судовому засіданні.

Зазначені податкові накладні занесені до реєстру отриманих податкових накладних та віднесені до складу податкового кредиту відповідного періоду, що підтверджується реєстрам отриманих податкових накладних, податковими деклараціями з податку на додану вартість із додатками та відповідають вимогам п.2 ст.9 зазначеного вище Закону та Положенню.

Отже, первинними бухгалтерськими документами ПАТ «По екскурсіях та туризму «Кримтур» у повному обсязі підтверджується отримання товарів та послуг (з метою використання) у оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності ПАТ «По екскурсіях та туризму «Кримтур» .

Податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (п. п. 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 ПКУ)

Платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити:

а) порядковий номер податкової накладної;

б) дата виписування податкової накладної;

в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг;

г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку;

д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг;

є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні;

з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України), (пункт 201.1. статті 201 ПКУ).

Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг (пункт 201.4. статті 201 ПКУ). Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у

податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця, (пункт 201.6, статті 201 ПКУ).

Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу, (пункт 198.6. статті 198 ПКУ).

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу (абзац 2 пункт 198.6. статті 198 ПКУ).

Податкові накладні, з яких сформовано невизнаний актом податковий кредит, відображені у реєстрі отриманих та виданих податкових накладних відповідних податкових періодах та внесені до декларації з ПДВ.

При проведені дослідження встановлено, що податковий кредит повністю сформований з вимогами діючого законодавства та підтверджений належним чином оформленими податковими накладними.

Податкові накладні, суми сплаченого (нарахованого) податку, за якими підприємство включило до складу податкового кредиту, оформлені згідно з вимогами чинного законодавства надійшли до підприємства у відповідних періодах, що підтверджується записами у реєстрі отриманих податкових накладних .

Податкові накладні - є звітними податковими документами та одночасно розрахунковими, що підтверджують правомірність включення платником податку сум ПДВ до податкового кредиту.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 ПКУ податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: - придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; - придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому ЧИСЛІ інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду

Підпунктом до п. 198.2 ст. 198 ПКУ датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше;

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 2 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПА України №165 від 30.05.97, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23 червня 1997 року за № 233/2037, встановлює, що податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

ПКУ не передбачено, що платник податку не має права віднести до податкового кредиту суми ПДВ, за податковими накладними, виписаними контрагентом, який не знаходиться по місцезнаходженню.

Отже, за наслідками взаємовідносин ПАТ «По екскурсіях та туризму «Кримтур» із ТОВ «НВП Ніке РАВ» виписані податкові накладні, за наслідками яких сформовано податковий кредит у сумі 79 173,00 грн., які відповідають вимогам діючого законодавства, що вказує на правильність формування податкового кредиту.

Завищення податкового кредиту у розмірі 21 067,00 грн. встановлено по рядку 16.4 «Коригування податкового кредиту у зв'язку із перерахуванням частки використання товарі/послуг або необоротних активів в оподаткованих операціях попередніх звітних періодів» у порушення п. 198.3 ст. 198 ПКУ.

Пунктом 198.3 ст. 198 ПКУ передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 199.1 ст. 199 ПКУ передбачено, що у разі якщо придбані та/або виготовлені товари/послуги частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково - ні, до сум податку, які платник має право віднести до податкового кредиту, включається та частка сплаченого (нарахованого) податку під час їх придбання або виготовлення, яка відповідає частці використання таких товарів/послуг в оподатковуваних операціях.

Відповідно до п.199.2 ст. 199 ПКУ Частка використання сплаченого (нарахованого) податку за придбаними (ввезеними) товарами (послугами) між оподатковуваними та неоподатковуваними операціями визначається у відсотках як відношення обсягів з постачання оподатковуваних операцій (без урахування сум податку) за попередній календарний рік до сукупних обсягів постачання оподатковуваних та неоподатковуваних операцій (без урахування сум податку) за цей же попередній календарний рік. Визначена у процентах величина застосовується протягом поточного календарного року.

Відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 25 листопада 2011 року № 1492 «Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість» у рядку 16.4 відображається коригування податкового кредиту у зв'язку з перерахунком частки використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях виходячи з фактичних обсягів проведених протягом року оподатковуваних та неоподатковуваних операцій.

Такий перерахунок здійснюється платником податку за підсумками календарного року. У разі зняття з обліку платника податку, у тому числі за рішенням суду, перерахунок частки здійснюється виходячи з фактичних обсягів оподатковуваних та неоподатковуваних операцій, проведених з початку поточного року до дати зняття з обліку.

Перерахунок частки використання товарів/послуг в оподатковуваних операціях виходячи з фактичних обсягів проведених протягом року оподатковуваних та неоподатковуваних операцій здійснюється у порядку та за формою згідно з таблицею 2 «Перерахунок частки використання сплаченого (нарахованого) податку за придбаними (ввезеними) товарами/послугами між оподатковуваними та неоподатковуваними операціями» (Д7).

Результати перерахунку сум податкового кредиту відображаються у податковій декларації за останній звітний (податковий) період року. У разі зняття з обліку платника податку, у тому числі за рішенням суду, коригування відображається платником податку у податковій декларації останнього податкового періоду, коли відбулося зняття з обліку.

Як і передбачено наказом Міністерства фінансів України від 25 листопада 2011 року № 1492 «Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість», таке коригування відображено у податковій декларації за грудень 2011 року.

Отже, оскільки філія ПАТ «По екскурсіях та туризму «Кримтур» ТОК «Золотий пляж» не є самостійною юридичною особою, та не є платником податку на додану вартість, філія не має право складати, корегувати та подавати до податкового органу податкову Декларацію з податку на додану вартість. Податковий кредит та податкове зобов'язання яке формується по філії, відображається у консолідованій звітності, яку складає головне підприємство - ПАТ «По екскурсіях та туризму «Кримтур», яке у сукупності формує та коригує значення частки використання товарів/послуг в оподатковуваних операціях виходячи з фактичних обсягів проведених протягом року оподатковуваних та неоподатковуваних операцій.

Крім того, оскільки філія не подає податкової звітності з ПДВ та не є платником з податку на додану вартість, а зазначене коригування було виправлено у консолідованій звітності ПАТ «По екскурсіях та туризму «Кримтур» за грудень 2011 року висновки Феодосійської ОДПІ викладені в акті перевірки філії № 213/22- 01/02649683 від 28.12.2012, які увійшли до висновків комплексного акту № 272/22- 8/02648828 від 17.01.2013 є необґрунтованими та невірними.

Також судом встановлено, що відхилення дослідження з актом при формування сум ПДВ, що підлягають сплаті до бюджету у сумі 100241 виникло у результаті не визнання ДПІ у м. Сімферополі податкового кредиту, сформованого по взаємовідносинам із ТОВ «НВП Ніке РАВ» та по рядку 16.4 «Коригування податкового кредиту у зв'язку із перерахуванням частки використання товарі/послуг або необоротних активів в оподаткованих операціях попередніх звітних періодів», що як зазначено вище правомірно сформовано.

Сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду . (пункт 200.1. статті 200 ПКУ).

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом, (пункт 200.2. статті 200 ПКУ)

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, (пункт 200.3. статті 200 ПКУ)

Отже, оскільки завищення податкового кредиту не підтверджено, висновки акту перевірки щодо заниження податку на додану вартість у сумі 100 241 грн. Даними бухгалтерського та податкового обліку ПАТ «По екскурсіях та туризму «Кримтур» не підтверджено.

Таким чином, висновки Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим ДПС за актом перевірки від 17.01.2013 про заниження суми ПДВ в періоді, що перевірявся у частині суми 100 241 грн., яка складається: за листопад 2011 року - 373 грн., грудень 2011 року - 21 067 грн., лютий 2012 року - 3 991 грн., червень 2012 року 4 117 грн., липень 2012 року 24 604 грн., серпень 2012 року 46 089 грн. не підтверджені первинними бухгалтерськими та податковими документами позивача, що також підтверджено висновком експерта №76/13 від 05.08.2013р.

Отже, всі суми фактично сплачені і підтверджені податковими накладними, а тому, у позивача не було підстав не включати їх в податковий кредит.

Таким чином, з матеріалів справи та висновку експерта № 76/13 від 05.08.2013 року вбачається, що висновки ДПІ у м. Сімферополі АР Крим ДПС АР Крим за актом перевірки філії ПАТ «По екскурсіях та туризму «Кримтур» від 17.01.2013 року №272/22-8/02648828 про заниження суми податку на прибуток в частині 91 915 грн. в періодах: за 4 квартал 2011 року - 24 775 грн., за 9 місяців 2012 року - 67 140 грн. та заниження суми ПДВ в періоді, що перевірявся у частині суми 100 241 грн., яка складається: за листопад 2011 року - 373 грн., грудень 2011 року - 21 067 грн., лютий 2012 року - 3 991 грн., червень 2012 року 4 117 грн., липень 2012 року 24 604 грн., серпень 2012 року 46 089 грн. не підтверджені первинними бухгалтерськими та податковими документами Публічного акціонерного товариства «По туризму та екскурсіях «Кримтур».

Крім того, згідно висновку експерта № 76/13 від 05.08.2013 року використання робіт та послуг отримані ПАТ «По туризму та екскурсіях «Кримтур» від ТОВ «НВП Ніке РАВ» та ТОВ «Відершталь ЛТД» у господарський діяльності підприємства в перетряс мий період (за період з 01.10.2011 по 30.09.2012) підтверджується первинними документами та даними бухгалтерського та податкового обліку ПАТ «По екскурсіях та туризму «Кримтур», а саме: актами здачі-приймання виконаних робіт(послуг), карткою рахунка 631 у розрізі контрагента ТОВ «Відершталь ЛТД», бухгалтерською довідкою від 09.11.2011 по помилковим операціям із ТОВ «Відершталь ЛТД», актами приймання виконаних будівельних робіт, картками рахунка 631 у розрізі контрагента ТОВ «НВП Ніке РАВ», договорами, наказами про відрядження, посвідченнями про відрядження, копіями закордонних паспортів та квитками, податковими накладними, реєстрами отриманих податкових накладних та додатками до податкової декларації з податку на додану вартість, платіжними дорученнями, видатковою накладною. Сума 21067 грн. в рядку 16.4 «Коригування податкового кредиту у зв'язку із перерахунком частки використання товарів/ послуг та /або необоротних активів в оподаткованих операціях попередніх звітних періодів» відображена ПАТ «По екскурсіях та туризму «Кримтур» у декларації з ПДВ у грудні 2011 року. ПАТ «По екскурсіях та туризму «Кримтур» не допущено завищення задекларованих показників у рядку 05.1 В декларації «Собівартість придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг)» на суму 565 400 грн. за 4 квартал 2011 року та 9 місяців 2012 року з податку на прибуток приватних підприємств, в тому числі згідно рахунку 631.1.1 за взаємовідносинами з ТОВ «Відершталь ЛТД» на суму 565400 грн. (послуги страхування).

Суд знаходить висновок експерта обґрунтованим та підтвердженим у ході судового розгляду справи, приймає його як належний доказ, в доведеності якого сумнів не виникає.

Отже, така позиція контролюючого органу, яка викладена в акті перевірки від 17.01.2013 року №272/22-8/02648828, суперечить ст. 61 Конституції України згідно до якої юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, а тому не може бути підставою для притягнення ПАТ «По туризму та екскурсіях «Кримтур» до відповідальності у вигляді збільшення податкового зобов'язання з податку на прибуток та податку на додану вартість.

Таким чином, з вищевикладеного вбачається, що позивачем дотримано вимоги Закону України "Про податок на додану вартість", Закону України «Про оподаткування податку на прибуток підприємств» та Податкового Кодексу України щодо права включення сум нарахованого (сплаченого) ПДВ та витрат у вигляді валових витрат та сум амортизаційних відрахувань за фінансово-господарськими правовідносинами ПАТ «По туризму та екскурсіях «Кримтур» з ТОВ «Відершталь ЛТД» до податкової звітності з податку на додану вартість за жовтень 2011 року - 3652 грн., листопад 2011 року - 2014 грн., грудень 2011 року - 21067 грн., лютий 2012 року - 4088 грн., червень 2012 року - 4117 грн., липень 2012 року - 37448 грн., серпень 2012 року - 46549 грн., вересень 2012 року - 633 грн. та з податку на прибуток за 4 кв. 2011 року у сумі 51590 грн. та за 9 місяців 2012 року у сумі 118734 грн., що вказує на безпідставність заперечень відповідача та неправомірність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень № 0008262204 від 30.01.2013р. та № 0001532204 від 30.01.2013р. .

На підставі наведеного суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог до ДПІ у м. Сімферополі АР Крим ДПС про визнання протиправними та скасування як таких, що суперечать діючому законодавству податкових повідомлень-рішень № 0008262204 від 30.01.2013р. та № 0001532204 від 30.01.2013р. та задоволення адміністративного позову.

Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Таким чином, судові витрати, сплачені позивачем при зверненні до суду де відповідачем є суб'єкти владних повноважень, стягуються з Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання з рахунків останнього. Отже, судовий збір, сплачений позивачем при зверненні до суду у розмірі 2294 грн. підлягають поверненню шляхом їх безспірного списання з рахунків суб'єкта владних повноважень - Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що згідно платіжного доручення № 782 від 14.08.2013 року за проведення судово-економічної експертизи по ухвалі Окружного адміністративного суду АР Крим по справі № 801/1677/13-а позивачем сплачено 12552,00 грн.

Зазначений розмір судових витрат не перевищує граничних розмірів, встановлених ст. ст. 87, 92 КАС України, з урахуванням вимог постанови Кабінету Міністрів України від 27 квітня 2006 року №590 і Інструкції про порядок і розміри відшкодування витрат та виплати винагороди особам, що викликаються до органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури, суду або до органів, у провадженні яких перебувають справи про адміністративні правопорушення, та виплати державним науково-дослідним установам судової експертизи за виконання їх працівниками функцій експертів і спеціалістів, яку затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 1 липня 1996 року №710. Тому суд вважає можливим стягнути на користь позивача суму витрат на проведення судової експертизи у розмірі 12552,00 грн., що підтверджено документально.

Під час судового засідання, яке відбулось 30.09.2013 р. були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до ст. 163 КАС України постанову складено 04.10.2013 року.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 94, 160-163 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби № 0008262204 від 30.01.2013 року та № 0001532204 від 30.01.2013 року.

Стягнути з Державного бюджету України 14846 грн. судових витрат шляхом їх безспірного списання з рахунків суб'єкта владних повноважень - Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби на користь Публічного акціонерного товариства «По туризму та екскурсіях «Кримтур».

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Латинін Ю.А.