Ухвала

від 16.10.2013 по справі 1570/5448/2012

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 жовтня 2013 р.Справа № 1570/5448/2012

Категорія: 11.5 Головуючий в 1 інстанції: Бжассо Н. В.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду

у складі: судді доповідача - головуючого - Шляхтицького О.І.,

суддів: Джабурія О.В., Крусяна А.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу приватного підприємства «Імакс-ВМВ» на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2012 року у справі за адміністративним позовом приватного підприємства «Імакс-ВМВ» до Другого Малиновського відділу Державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції про зняття арешту з майна та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИЛА:

У вересні 2012 року приватне підприємство «Імакс-ВМВ» звернулось з адміністративним позовом, в якому просило зняти арешт з грошових коштів, що містяться на рахунках підприємства 26004001060005 МФО 300670 ПАТ «КБ Хрещатик»та 26003015464001 МФО 388584 ФАТ «Імексбанк»м. Одеса та зняти арешт та відкликати з розшуку майно, а саме автотранспортний засіб Jac HFC1020К, накладений Постановою № В-16/388 про арешт та розшук майна боржника від 05.07.2012 року та Постановою про арешт коштів від 06.06.2012 року та зобов'язати Другий Малиновський відділ Державної виконавчої служби Одеського МУЮ винести відповідні постанови та направити їх до ГУ УДАІ УМВС України в Одеській області, 2-РЕВ ДАІ УМВС України в Одеській області, ПАТ «КБ «Хрещатик», ФАТ «Імексбанк»у м. Одесі.

В обгрунтування позовних вимог зазначалось, що постановою Одеського окружного адміністративного суду від 24.05.2011 року по справі № 2а-10074/10/1570 задоволено позов ДПІ у Малиновському районі м. Одеси до ПП «Імакс -ВМВ»про стягнення суми штрафних (фінансових) санкцій за порушення норм регулювання обігу готівки та застосування реєстраторів розрахункових операцій.

При відкритті виконавчого провадження державним виконавцем Другого Малиновського відділу ДВС Одеського МУЮ було накладено арешт на грошові кошти, що містяться на рахунках підприємства та автотранспортний засіб Jac HFC1020К.

Позивач зазначав, що ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 18.07.2012 року виконання постанови суду від 24.05.2011 року було розстрочене. Розстрочення виконання рішення підприємство виконує добросовісно, але відповідач відмовляється зняти арешт з рахунків та майна підприємства, мотивуючи це відсутністю законних підстав.

Позивач вказував, що наявність арешту майна, при відсутності необхідності забезпечувати виконання рішення, порушує права та законні інтереси підприємства, що виявляється у неможливості вільно використовувати арештоване майно у господарській діяльності, що й стало причиною звернення до суду з зазначеним позовом.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2012 року в задоволенні адміністративного позову було відмовлено.

Не погоджуючись з даною постановою суду приватне підприємство «Імакс-ВМВ» подало апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі зазначено, що рішення судом першої інстанції ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи, у зв'язку з чим просить його скасувати та ухвалити нову постанову, якою адміністративний позов задовольнити.

Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення.

Судом першої інстанції встановлено, що постановою Одеського окружного адміністративного суду від 24.05.2011 року, по справі № 2а-10074/10/1570, адміністративний позов державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси до приватного підприємства "Імакс ВМВ" про стягнення суми фінансових санкцій за порушення норм регулювання обігу готівки та застосування реєстраторів розрахункових операцій у розмірі 28 191,00 грн. та про стягнення суми штрафних санкцій за порушення законодавства про патентування у розмірі 6691, 07 грн. було задоволено повністю. З приватного підприємства "Імакс ВМВ" (код ЄДРПОУ 33866010) стягнуто суму штрафних (фінансових) санкцій за порушення норм регулювання обігу готівки та застосування реєстраторів розрахункових операцій у розмірі 28 191,00 грн. в доход держави та перерахувати дані кошти до Головного управління державного казначейства України в Одеській області р/р № 31114104700007 МФО 828011, код 23213460, код платежу 21080900 та суму штрафних (фінансових) санкцій за порушення законодавства про патентування у розмірі 6691, 07 грн. в доход держави та перерахувати дані кошти до Головного управління державного казначейства України в Одеській області р/р № 31114104700007 МФО 828011, код 23213460, код платежу 21080900.

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 14.03.2012 року, постанова Одеського окружного адміністративного суду від 24.05.2011 року була залишена без змін.

10.05.2012 року, державним виконавцем Другого Малиновського ВДВС Одеського МУЮ була винесена постанова про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа виданого Одеським окружним адміністративним судом 12.04.2012 року по справі № 2а-10074/10/1570 та надано строк для самостійного виконання до 17.05.2012 року.

В наданий строк, рішення суду, боржником самостійно не було виконано.

17.05.2012 року, на підставі ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження» відповідачем була винесена постанова про стягнення з боржника виконавчого збору у розмірі 10% від суми боргу.

28.05.2012 року, до відповідача звернувся директор ПП «ІМАКС -ВМВ»з клопотанням про відкладення виконавчих дій у зв'язку з тим, що боржник отримав постанову про відкриття виконавчого провадження після спливу строків для добровільного виконання.

28.05.2012 року, на підставі ст. 35 Закону України «Про виконавче провадження», відповідачем винесено постанову про відкладення виконавчих дій з наданням строку боржнику для добровільного виконання до 06.06.2012 року.

У наданий строк, постанова суду від 24.05.2011 року добровільно виконана не була, у зв'язку з чим було розпочато її примусове виконання.

Постановою № В-16/388 від 06.06.2012 року було накладено арешт на кошти ПП «Імакс-ВМВ», що містились на розрахункових рахунках в ПАТ «КБ «Хрещатик» та ФАТ «Імексбанк».

Постановою № В-16/388 від 05.07.2012 року було оголошено в розшук та накладено арешт на майно позивача, а саме, автотранспортний засіб Jac HFC1020К, держномер ВН 0623 ВК.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 11.07.2012 року, виконання постанови суду від 24.05.2012 року було розстрочено на 20 місяців починаючи з липня 2012 року з виплатою заборгованості в рівних частках в розмірі 1745,00 грн. та сплатою в лютому 2014 року 1 727,07 грн.

Ухвала суду про розстрочення виконання рішення, була отримана відповідачем 19.07.2012 року.

10.08.2012 року, до відповідача звернувся директор ПП «Імакс - ВМВ» з заявою про скасування постанов про арешт коштів та про розшук та арешт майна.

Листом Другого Малиновського ВДВС Одеського МУЮ № 10376 від 15.08.2012р. в задоволенні заяви ПП «Імакс - ВМВ» від 10.08.2012 року, було відмовлено.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що виконавче провадження на час звернення до суду є незакінченим, у зв'язку з чим, у відповідача відсутні, передбачені законом підстави для зняття накладених арештів на кошти та майно ПП «Імакс-ВМВ».

Колегія суддів вважає ці висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст. 2, 7, 10, 11, 70, 71 КАС України, Закону України «Про виконавче провадження».

За змістом ст. 60 Закону України «Про виконавче провадження», особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

У разі прийняття судом рішення про зняття арешту з майна арешт з майна знімається за постановою державного виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. Копія постанови про зняття арешту з майна надсилається боржнику та органу (установі), якому була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно боржника.

З майна боржника може бути знято арешт за постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, якщо виявлено порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом. Копія постанови начальника відділу державної виконавчої служби про зняття арешту з майна боржника не пізніше наступного дня після її винесення надсилається сторонам та відповідному органу (установі) для зняття арешту.

У разі наявності письмового висновку експерта, суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв'язку із значним ступенем його зносу, пошкодженням або в разі якщо витрати, пов'язані із зверненням на таке майно стягнення, перевищують грошову суму, за яку воно може бути реалізовано, арешт з майна боржника може бути знято за постановою державного виконавця, що затверджується начальником відділу, якому він безпосередньо підпорядкований. Копії постанови державного виконавця про зняття арешту з майна надсилаються не пізніше наступного робочого дня після її винесення сторонам та відповідному органу (установі) для зняття арешту.

У всіх інших випадках незавершеного виконавчого провадження арешт з майна чи коштів може бути знятий за рішенням суду.

На підставі положень ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження», у разі закінчення виконавчого провадження (крім направлення виконавчого документа за належністю іншому органу державної виконавчої служби, закінчення виконавчого провадження за рішенням суду, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій), повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, арешт, накладений на майно боржника, знімається, скасовуються інші вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв'язку із завершенням виконавчого провадження. Завершене виконавче провадження не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.

У разі якщо у виконавчому провадженні державним виконавцем накладено арешт на майно боржника, у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, державний виконавець зазначає про зняття арешту, накладеного на майно боржника.

За заявою боржника державний виконавець видає йому додаткові копії постанови, зазначеної в частині другій цієї статті, для їх пред'явлення до органів, що здійснюють реєстрацію майна або ведуть реєстр заборони на його відчуження, для зняття арешту, накладеного на майно.

Колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції, що виконання постанови Одеського окружного адміністративного суду від 24.05.2011 року триває. Розстрочені платежі здійснюються позивачем регулярно та добросовісно, але виконавче провадження на час звернення до суду є незакінченим, у зв'язку з чим, у відповідача відсутні, передбачені законом підстави для зняття накладених арештів на кошти та майно ПП «Імакс-ВМВ», оскільки, згідно положень ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження»ці кошти та майно позивача забезпечують виконання рішення суду у повному обсязі у разі відсутності інших коштів для його виконання.

Відповідно до ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В ході розгляду справи позивач не довів суду ті обставини, на які він посилався в обґрунтування заявлених вимог, а відповідач надав суду належні докази на підтвердження своїх заперечень проти позову.

Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на суб'єктивній оцінці фактичних обставин справи та доказів, а також на невірному тлумаченні норм матеріального права. Зазначені доводи не містять посилань на конкретні обставини чи факти або на нові докази, які б давали підстави для скасування рішення суду першої інстанції.

Таким чином, на підставі встановлених в ході судового розгляду обставин, суд першої інстанції правильно дійшов висновку, що позовні вимоги приватного підприємства «Імакс-ВМВ» є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ч. 1 ст. 195, 197, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. 206, ч.5 ст. 254 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу приватного підприємства «Імакс-ВМВ» залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2012 року у справі № 1570/5448/2012 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий: О.І. Шляхтицький

Суддя: О.В. Джабурія

Суддя: А.В. Крусян