Постанова

від 21.10.2013 по справі 826/14361/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА01601, м.  Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И в порядку письмового провадження м. Київ 21 жовтня 2013 року                      № 826/14361/13-а За позовомОхтирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Сумській області доТовариства з обмеженою відповідальністю «Охтирка-Будінвест» про стягнення 134   937,10 грн. Суддя: Кротюк О.В. Обставини справи: Охтирська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Сумській області звернулася до Окружного адміністративного суду міста Києва із адміністративним позовом до про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Охтирка-Будінвест» 134   937,10 грн. Позовні вимоги обґрунтовані несплатою відповідачем орендної плати за земельну ділянку з юридичних осіб. Відповідач у судове засідання явку свого представника не забезпечив, докази його належного повідомлення про розгляд справи знаходяться у матеріалах останньої. В порядку частини 6 ст.128 КАС України судом ухвалено про розгляд справи в письмовому провадженні. Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, - встановив: заборгованість відповідача з орендної плати за земельну ділянку у розмірі 134   937,10 грн. виникла на підставі винесених позивачем податкових повідомлень-рішень: - від 01.04.2013 №0000221501, яким донараховано орендної плати у розмірі 88   621,92 грн. та штрафних санкцій у розмірі 44 310,96 грн., що разом складає 132   932,88 грн. Зазначене рішення направлене відповідачу поштою, проте конверт повернувся на адресу податкового органу з відміткою пошти від 11.05.2013 про причини невручення: «За закінченням встановленого строку зберігання»; - від 04.04.2013 №0000231501, яким за порушення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання з орендної плати за землю до відповідача застосовано штраф у сумі 1   898,73 грн.; - від 04.04.2013 №0000241501, яким за порушення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання з орендної плати за землю до відповідача застосовано штраф у сумі 105,49 грн. Рішення №0000231501 та №0000241501 направлені відповідачу поштою, проте конверт повернувся на адресу податкового органу з відміткою пошти від 04.05.2013 про причини невручення: «За закінченням встановленого строку зберігання». Таким чином, суми податкового зобов'язання та штрафних санкцій, визначені вищезазначеними податковими повідомленнями-рішеннями, набули статусу узгодженого та у зв'язку з несплатою у встановлені строки – податкового боргу. У зв'язку з несплатою визначених податкових зобов'язань за попередні періоди позивачем 27.02.2012 виставлено та 18.05.2012 направлено податкову вимогу №25. Аналізуючи викладені вище обставини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково з урахуванням наступного. Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства визначає Податковий кодекс України від 2 грудня 2010 року N 2755-VI. Відповідно до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України  (далі –ПКУ) платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених ПКУ та законами з питань митної справи. Відповідно до підпункту 14.1.156 пункту 14.1 ст. 14 ПКУ податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк); Відповідно до пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПКУ податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений ПКУ строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання. Згідно пункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою. Податкове зобов'язання з плати за землю, визначене у новій звітній податковій декларації, у тому числі за нововідведені земельні ділянки, сплачується власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця (п. 287.4 ст.287 ПКУ). У разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: - при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; - при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу (ст.126 ПКУ). Згідно ст. 116 ПКУ, у разі застосування контролюючими органами до платника податків штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, такому платнику податків надсилаються (вручаються) податкові повідомлення - рішення. Пунктом 58.3 ст. 58 ПКУ передбачено, що податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) юридичній особі, якщо його передано посадовій особі такої юридичної особи під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення. Податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її законному представникові або надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого її місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення. У такому самому порядку надсилаються податкові вимоги та рішення про результати розгляду скарг. У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення. Відповідач не спростував жодних фактів з приводу обґрунтованості позовних вимог стосовно стягнення суми заборгованості, визначеної рішеннями від  04.04.2013 №0000231501 та №0000241501. При цьому, суд приймає до уваги те, що ППР від 01.04.2013 №0000221501 винесене на підставі акту про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Охтирка-Будінвест» з питання дотримання вимог податкового законодавства за періоди жовтень-грудень 2011 року та березень-листопад 2012 року від 08.01.2013 №12/15-213/34802602. Зазначеним актом встановлено наступне. Відповідно до п.274.1 ст.274 ПКУ, ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки, за винятком земельних ділянок, зазначених у статтях 272, 273, 276 цього Кодексу. Згідно з п.288.5 ст.288 ПКУ, розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою: для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом; для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом. Відповідно, мінімальний розмір орендної плати за використання земельних ділянок становить 3% від їх нормативної грошової оцінки. Проте, з таким висновком податкового органу суд погодитися не може з огляду на наступне. Відповідно до частин першої та другої статті 83 Земельного кодексу України (далі - ЗК) землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земель приватної та державної власності, а також земельні ділянки за їх межами, на яких розташовані об'єкти комунальної власності. До повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить, зокрема, надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу (пункт "в" статті 12 ЗК). Відповідно до частини першої статті 21 цього ж Закону орендна плата - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Відповідно до п.288.1 ст.288 ПКУ, підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Розмір та умови внесення орендної плати, згідно з п. 288.4 ст.288 ПКУ, встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем. Згідно з п.288.5 ст.288 ПКУ, розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою: для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом; для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом. Договором оренди землі від 15.10.2007, укладеним між Охтирською міською радою та ТОВ «Охтирка-Будінвест» встановлено річну орендну плату у розмірі 1% нормативної грошової оцінки землі. Пунктом 11 зазначеного договору передбачено, що розмір орендної лати переглядається один раз на рік, зокрема, у разі зміни розміру земельного податку, підвищення цін, тарифів, зміни коефіцієнта індексації, визначених законодавством. Разом із тим, статтею 30 Закону N 161-ХІV встановлено, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку. При цьому статтею 654 Цивільного кодексу України передбачено, що зміна договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає зі звичаїв ділового обороту. Разом із тим, контролюючі органи, згідно із ст.19-1 ПКУ, здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів, проте ініціативою вносити зміни в договори оренди землі відповідно до вимог Земельного кодексу України та Закону № 161-XIV наділена одна зі сторін цих договорів, якою у даній справі,  є міська рада - орган місцевого самоврядування, через яку відповідною територіальною громадою реалізовано право власності на передані в оренду земельні ділянки, що знаходяться у комунальній власності. Договір оренди землі є цивільно-правовим, а отже, йому притаманні такі ознаки, як свобода договору, обов'язковість його виконання сторонами тощо. Суб'єкт владних повноважень, який не є учасником договору, не може здійснювати владні управлінські функції шляхом втручання у відносини сторін договору, але має право контролювати належність виконання договору та відповідність його умов чинному законодавству України, зокрема стежити, щоб такі умови не суперечили інтересам суспільства. Якщо ж договір пов'язаний зі сплатою податків і, на думку суб'єкта владних повноважень, спрямований на ухилення від їх сплати, останній, за допомогою адміністративних заходів, уповноважений відновити публічний порядок. Таким чином, зміна розміру земельного податку є підставою для перегляду встановленого розміру орендної плати шляхом внесення відповідних змін до договору оренди землі його учасниками, зазначене не тягне автоматичні зміни орендної палати та, відповідно, донарахування ДПІ суми податкового зобов'язання з орендної плати із застосуванням штрафних санкцій за податковими повідомленнями-рішеннями. Зазначена позиція відповідає правовій позиції Верхового Суду України, зазначеній у постанові від 11 червня 2013 року у справі №21-443а12, у відповідність з рішеннями якого суди зобов'язані привести свою судову практику, згідно з ст. 244-2 КАС України. За таких обставин, донарахування відповідачу повідомленням-рішенням від 01.04.2013 №0000221501 орендної плати та штрафних санкцій є протиправним. А відтак, позовні вимоги в частині стягнення суми, нарахованої зазначеним рішенням задоволенню не підлягають. При цьому, ст.59 ПКУ передбачено наступне. У разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. У разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається). В порядку пункту 20.1.18 статті 18 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини. Пунктами 95.1, 95.2, 95.3 ст. 95 ПКУ встановлено наступне. Орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини. З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог щодо стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати за земельні ділянки, нарахованої  податковими повідомленнями-рішеннями від 04.04.2013 №0000231501 та №0000241501, у розмірі 2004,22 грн. Доказів, які б спростовували доводи позивача в цій частині, відповідач суду не надав. Оскільки суб'єкт владних повноважень звільнений від сплати судового збору, а також відсутності витрати позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають. Керуючись ст.ст. 69, 70, 71, 158-163 КАС України, Окружний адміністративний суд міста Києва, - П О С Т А Н О В И В : Адміністративний позов задовольнити частково. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Охтирка-Будінвест» (04123, м.Київ, вул. Світлицького, 35, код ЄДРПОУ 34802602) до Державного бюджету України заборгованість з орендної плати за земельну ділянку у розмірі 2004 (дві тисячі чотири) грн. 22 коп. В іншій частині позову відмовити. Постанова набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст. 254 КАС України. Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги в порядку і строки, встановлені ст.186 КАС України. Суддя                                                                                           О.В. Кротюк