Постанова

від 24.10.2013 по справі 818/5858/13-а

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

копія

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 жовтня 2013 р. Справа № 818/5858/13-a

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Прилипчука О.А.,

за участю секретаря судового засідання - Литвиненко М.В.

представника позивача - Садикова В.В.,

представника відповідача - Шульги М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №818/5858/13-a

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Газмашсервіс"

до Державної податкової інспекції у м. Сумах

про скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Газмашсервіс " (надалі по тексту - позивач, ТОВ "Газмашсервіс") звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Сумах (далі по тексту - відповідач, ДПІ у м. Сумах), в якому з урахуванням уточнення позовних вимог просить суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у м. Сумах №0002421503 від 21.06.2013 р., яким Товариство з обмеженою відповідальністю "Газмашсервіс" зобов'язано сплатити штраф у розмірі 10 % в частині стягнення 1320,89 грн.;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у м. Сумах №0002411503 від 21.06.2013 р., яким Товариство з обмеженою відповідальністю "Газмашсервіс" зобов'язано сплатити штраф у розмірі 20 % в частині стягнення 3464,97 грн.;

- стягнути з Державного бюджету на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Газмашсервіс" (код ЄДРПОУ 31930932) судові витрати в розмірі 121 грн. 80 коп.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 03.06.2013 року відповідачем проведено камеральну перевірку платіжної дисципліни по сплаті до бюджету податкового зобов'язання по податку на додану вартість згідно податкових декларацій з ПДВ за листопад 2010 року, грудень 2010 року, січень 2011 року, жовтень 2011 року, листопад 2010 року, грудень 2011 року та уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість, у зв'язку із виправленням самостійно виявлених помилок по декларації з ПДВ за лютий 2012 року.

За результатами перевірки складено акт про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з ПДВ від 03.06.2013 року №1941/15.3-19, відповідно до якого встановлено несвоєчасну сплату до бюджету податкового зобов'язання по податку на додану вартість згідно зазначених вище декларацій з ПДВ.

На підставі Акту перевірки від 03.06.2013 р. відповідачем прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення, а саме:

-від 21.06.2013 р. №0002421503, яким ТОВ «ГАЗМАШСЕРВІС» зобов'язано сплатити штраф у сумі 5335,72 грн.;

-від 21.06.2013 р. №0002411503, яким ТОВ «ГАЗМАШСЕРВІС» зобов'язано сплатити штраф у сумі 5974,63 грн.

При цьому, нормативною підставою для прийняття зазначених податкових повідомлень-рішень став висновок податкового органу про порушення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість, визначений абз. «а» пункту 50.1 статті 50, пунктом 57.1 статті 57, пунктом 203.2 статті 203 Податкового кодексу України.

Позивач вважає, що оскаржувані податкові повідомлення- рішення є протиправними, оскільки винесені з порушенням норм податкового законодавства, а тому підлягають, скасуванню, виходячи з наступного.

Відповідно підпункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Для кожного виду податкової перевірки податковим законодавством встановлено власний предмет дослідження, передбачено різні підстави та порядок їх проведення.

Так, відповідно підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України, камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні органу державної податкової служби виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків.

Відповідно підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Як вбачається з викладеного, своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, є предметом документальної перевірки, в той час як предметом камеральної перевірки є дані податкових декларацій (розрахунків) платника податків.

Як вбачається з викладеного, фактично ДПІ у м.Сумах було проведено документальну, а не камеральну перевірку. При цьому, під час проведення перевірки податковим органом не було дотримано порядку, встановленого для проведення документальної перевірки, передбаченого статтями 77, 78, 79 Податкового кодексу України.

Відповідно пункту 77.4 статті 77 Податкового кодексу України, про проведення документальної планової перевірки керівником органу державної податкової служби приймається рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної планової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення зазначеної перевірки вручено під розписку або надіслано рекомендованим листом з повідомленням про вручення копію наказу про проведення документальної планової перевірки та письмове повідомлення із зазначенням дати початку проведення такої перевірки.

Відповідно пункту 78.4 статті 78 Податкового кодексу України, про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Відповідно пункту 79.2 статті 79 Податкового кодексу України, документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Виконання умов цієї статті надає посадовим особам органу державної податкової служби право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.

Крім того, на Акт перевірки від 03.06.2013 р. позивачем було подано заперечення від 19.06.2013 р. №99. В запереченні податковий орган повідомлено про те, що дані акту перевірки в частині перерахованих сум та дати сплати податкових зобов'язань з податку на додану вартість не відповідають даним бухгалтерського обліку підприємства. Позивач просив розглянути заперечення за його участю.

Відповідно підпункту 17.1.8 пункту 17.1 статті 17 Податкового кодексу України, платник податку має право вимагати від контролюючих органів проведення перевірки відомостей та фактів, що можуть свідчити на користь платника податків.

Згідно підпункту 78.1.5 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин: платником податків подано в установленому порядку органу державної податкової служби заперечення до акта перевірки або скаргу на прийняте за її результатами податкове повідомлення-рішення, в яких вимагається повний або частковий перегляд результатів відповідної перевірки або скасування прийнятого за її результатами податкового повідомлення-рішення у разі, коли платник податків у своїй скарзі (запереченнях) посилається на обставини, що не були досліджені під час перевірки, та об'єктивний їх розгляд неможливий без проведення перевірки. Така перевірка проводиться виключно з питань, що стали предметом оскарження.

Таким чином, з урахуванням заперечення позивача на Акт перевірки, відповідач повинен був призначити документальну позапланову перевірку.

Незважаючи на викладене, відповідач 21.06.2013 р. прийняв оскаржувані податкові повідомлення рішення, а 26.06.2013 р. - надав відповідь (лист №31947/10/15.3-17) щодо розгляду заперечення до акту перевірки від 03.06.2013 р. У відповіді податковий орган зауважує на пропуск підприємством строку, встановленого для подання заперечення, нормативно посилаючись на пункт 86.7 статті 86 Податкового кодексу України. Разом із відповіддю на заперечення до акту перевірки в одному поштовому конверті було надіслано повідомлення про дату розгляду заперечення на акт перевірки (лист від 20.06.2013р. №31315/10/15.3-17).

Відповідно пункту 86.2 статті 86 Податкового кодексу України, за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації в органі державної податкової служби вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Відповідно пункту 42.2 статті 42 Податкового кодексу України, документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків або його законному чи уповноваженому представникові.

Акт перевірки від 03.06.2013р. було отримано генеральним директором Керничним В.В. 17.06.2013р., що підтверджується змістом акту (відомості про дату отримання акту) та даними журналу реєстрації вхідної кореспонденції за №10.

В червні 2013 року в штаті ТОВ «ГАЗМАШСЕРВІС» обліковувалась одна особа - генеральний директор, який не надавав іншим особам повноважень отримувати поштову кореспонденцію.

З урахуванням викладеного, відповідач допустив грубе порушення порядку призначення та проведення податкової перевірки, податкове повідомлення-рішення прийнято без врахування заперечень платника податку на підставі неповних даних, без перевірки бухгалтерських та платіжних відомостей позивача в частині перерахованих сум та дати сплати податкових зобов'язань з податку на додану вартість. В порушення підпункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України відповідачем проведено камеральну, а не документальну перевірку.

Таким чином, позивач вважає, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення не відповідають вимогам чинного законодавства щодо законності та обґрунтованості, а тому є незаконними та такими, що підлягає скасуванню.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав та просив в задоволенні позову відмовити, вважає, що оскаржені рішення прийнято з дотриманням вимог податкового законодавства.

Заслухавши доводи представників сторін по справі, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 03.06.2013 р. ДПІ у м. Сумах складено акт №1941/15.3-19 про результати камеральної перевірки даних задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість (а. с. 9-11).

21.06.2013 р. ДПІ у м. Сумах прийнято податкові повідомлення - рішення, а саме:

- №0002421503, яким позивача зобов'язано сплатити штраф у розмірі 10 % в сумі 5335,72 грн. (а.с. 17);

- №0002411503, яким позивача зобов'язано сплатити штраф у розмірі 20 % в сумі 5974,63 грн. (а.с. 18).

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд виходить з правомірності прийняття відповідачем податкового повідомлення-рішення про донарахування позивачу штрафних санкцій у розмірі 10% та 20 %.

Судом встановлено, що підприємством самостійно задекларовано до сплати в бюджет суму ПДВ по деклараціям:

- за листопад 2010 року в розмірі 21131 грн. За рахунок переплати на 30.12.2010 року погашено суму 91,41 грн. Застосовано штрафні санкції на суму 1725,00 грн. Сплачено з порушенням граничних термінів 24.02.2011 року суму 3789,60 грн. платіжним дорученням № 197 від 24.02.2011 року, із затримкою на 56 календарних днів;

- за грудень 2010 року в розмірі 9414 грн. Сплачено з порушенням граничних термінів 24.03.2011 року суму 2150,15 грн. платіжним дорученням № 239 від 24.03.2011 року, із затримкою на 53 календарних дні. Сплачено з порушенням граничних термінів 01.04.2011 року суму 7263,85 грн. платіжним дорученням № 252 від 01.04.2011 року, із затримкою на 61 календарний день;

- за січень 2011 року в розмірі 8814 грн. Сплачено з порушенням граничних термінів 01.04.2011 року сума 8814,00 грн. платіжним дорученням № 252 від 01.04.2011 року, із затримкою на 30 календарних днів;

- за жовтень 2011 року в розмірі 15420 грн. За рахунок переплати на 30.11.2011 року погашено суму 2806,47 грн. Сплачено з порушенням граничних термінів 01.12.2011 року суму 500,00 грн. платіжним дорученням № 620 від 01.12.2011 року, із затримкою на 1 календарний день. Сплачено з порушенням граничних термінів 07.02.2011 року суму 12113,53 грн. платіжним дорученням № 730 від 07.02.2012 року, із затримкою на 69 календарних днів.

- за листопад 2011 року в розмірі 4556 грн. Сплачено з порушенням граничних терміну 07.02.2012 року суму 4556,00 грн. платіжним дорученням № 730 від 07.02.2012 року, затримкою на 39 календарних днів;

- за грудень 2011 року в розмірі 8080 грн. Сплачено з порушенням граничних термінів 07.02.2012 року суму 2330,47 грн. платіжним дорученням № 730 від 07.02.2012 року із затримкою на 8 календарних днів. Сплачено з порушенням граничних термінів 13.02.2012 р суму 5749,53 грн. платіжним дорученням № 743 від 13.02.2012 року, із затримкою на 14 календарних днів.

Також, підприємством самостійно було задекларовано збільшення до сплати в бюджет суму ПДВ згідно уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку виправленням самостійно виявлених помилок по декларації з податку на додану вартість за лютий 2012 року, поданий у березні 2012 року в розмірі 43940,00 грн. За рахунок переплати на 29.03.2012 року погашено суму 7976,82 грн. Сплачено з порушенням граничних термінів 24.04.2012 року суму 35963,18 грн. платіжним дорученням № 879 від 24.04.2012 року із затримкою на 26 календарних днів.

Отже, суд приходить до висновку, що позивачем несвоєчасно сплачено до бюджету податкові зобов'язання по податку на додану вартість, згідно декларацій з податку на додану вартість за № 9005732030 від 20.12.2010 р. за листопад 2010 p., № 9006415040 від 20.01.2011 року за грудень 2010 p., № 900035287 від 17.02.2011 р. за січень 2011 p., № 9011518569 від 18.11.2011 року за жовтень 2011 p., № 9012737183 від 20.12.2011 р. за листопад 2011 p., № 9013851611 від 19.01.2011 року за грудень 2011 р. та уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з подати додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок по декларації з податку на додану вартість № 9015335451 від 29.03.2012 р. за лютий 2012 року, поданий у березні 2012 року

Таким чином, суд вважає, що позивачем порушено абзац а пункту 50.1 статті 50 глави 2 розділу II, пункт 57.1 статті 57 глави 4 розділу II, пункт 203.2 статті 203 розділу V Податкового кодексу України .

Посилання позивача, щодо протиправності проведення перевірки, суд не приймає до уваги, з наступних підстав.

Відповідно до частини 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з п. п. 1, 2 ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою повноваження надано.

Крім того, відповідно до ч.1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п. п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Згідно до п. п. 75.1.1. п. 75.1. ст. 75 Податкового кодексу України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків Згідно статті 76 Податкового кодексу України визначено порядок проведення камеральної перевірки.

Відповідно п. 76.1. ст. 76 Податкового кодексу України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення.

Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.

Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.

З матеріалів справи встановлено, що відповідачем було проведено камеральну перевірку підприємства на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків.

Отже, доводи позивача, щодо неправомірності проведення камеральної перевірки є безпідставними.

Щодо посилання позивача про необхідність застосування штрафної санкції у розмірі 1 грн. згідно пункту 11 розділу Х Податкового кодексу України, а не 10% та 20 %, суд зазначає наступне.

Відповідальність платника за встановлені порушення передбачена пунктом 126.1 статті 126 Податкового кодексу України.

Згідно пунктом 126.1 статті 126 Податкового кодексу України визначено, що у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

- при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

- при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Суд зазначає, що зазначена норма закону є спеціальною та підлягає застосуванню до спірних правовідносин.

Таким чином, суд приходить до висновку, що податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у м. Сумах №0002421503 від 21.06.2013 р., яким Товариство з обмеженою відповідальністю "Газмашсервіс" зобов'язано сплатити штраф у розмірі 10 % в частині стягнення 1320,89 грн. та податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у м. Сумах №0002411503 від 21.06.2013 р., яким Товариство з обмеженою відповідальністю "Газмашсервіс" зобов'язано сплатити штраф у розмірі 20 % в частині стягнення 3464,97 грн. прийняті з дотриманням вимог ч.2 ст. 19 Конституції України, а тому не підлягають скасуванню.

Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Газмашсервіс" до Державної податкової інспекції у м. Сумах про скасування податкових повідомлень-рішень -відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя (підпис) О.А. Прилипчук

З оригіналом згідно

Суддя О.А. Прилипчук

Повний текст постанови складено 25.10.2013 р.