Постанова

від 23.10.2013 по справі 826/14090/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

23 жовтня 2013 року 10:10 № 826/14090/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Кармазіна О.А. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Квадрат-Гната-Юри» до Державної податкової інспекції у Святошинському районі ГУ Міндоходів у м. Києві третя особаТовариство з обмеженою відповідальністю «КПВ-Будінвест» про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 14.01.2013 № 0000142250,-

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Квадрат-Гната-Юри» з позовом до Державної податкової інспекції у Святошинському районі міста Києва ДПС про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 14.01.2013 № 0000142250, відповідно до якого позивачу збільшено грошове зобов'язання за платежем «податок на додану вартість» на 53 333,33 грн. за основним платежем та на 13 333,33 грн. за штрафними санкціями.

Позивач не погоджується із спірним рішенням та в обґрунтування позову зазначає, що з контрагентом був укладений договір підряду по виконанню робіт із ремонту покрівлі в ТЦ «Квадрат-Гната-Юри». Зазначена угода фактично виконана та, як зазначає позивач, її проведення супроводжується відповідними первинними документами та податковими накладними. Наведене, як зазначає по суті позивач, є підставою для формування спірних сум податкових вигод.

Відповідач в судове засідання 16.10.2013 р. не з'явився, доказів поважності причин неприбуття не надав, заяви про відкладення розгляду справи не подавав. У той же час, про розгляд справи був повідомлений належним чином. При цьому, 27.09.2013 р. було подано заперечення проти позову, згідно яких ДПІ просить у задоволенні позову відмовити з підстав, викладених в акті перевірки та наведених запереченнях.

Третій особі направлено за визначеною в ЄДР адресою копію ухвали про відкриття провадження, яка, однак, не вручена з незалежних від суду причин, у зв'язку з чим та в силу вимог абз. 2 ч. 3 ст. 167, ч. 4 ст. 33, ч. 11 ст. 35 КАС України ухвала суду вважаться належним чином врученою третій особі, а третя особа вважаються належним чином повідомленою про розгляд справи.

Слід зазначити, що відповідно до ухвали про відкриття провадження у справі у контрагента позивача витребувані, крім іншого : докази наявності у спірному періоді трудових та матеріальних ресурсів, докази наявності кваліфікованого персоналу для виконання ремонтно/будівельних робіт; докази наявності необхідного технологічного обладнання для виконання робіт; докази наявності ліцензій на здійснення спірних робіт; докази наявності власних або орендованих приміщень для ведення господарської діяльності підприємств; докази ознайомлення працівників із правилами техніки безпеки при здійсненні спірних ремонтних/будівельних робіт тощо.

У той же час, третя особа в судове засідання не з'явилась, доказів поважності причин неприбуття, як і витребуваних документів на підтвердження фактичного виконання спірних операцій не надала .

У зв'язку із змінами у структурі податкових органів, пов'язаними із реорганізацією податкових органів, під час судового розгляду здійснено заміну відповідача - Державну податкову інспекцію у Святошинському районі міста Києва ДПС на її правонаступника - Державну податкову інспекцію у Святошинському районі ГУ Міндоходів у м. Києві.

За таких обставин, керуючись ч. 6 ст. 128 КАС України та враховуючи неявку відповідача та третьої особи, в судовому засіданні 16.10.2013 року судом ухвалено розглядати справу в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані позивачем та відповідачем документи, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позову виходячи з наступного.

ДПІ у Святошинському районі міста Києва ДПС проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ «Квадрат-Гната-Юри» (код ЄДР 31625340, адреса: 03146 м. Київ, вул. Гната Юри, 20) з питань дотримання вимог податкового законодавства по ПДВ по взаємовідносинам з ТОВ «КПВ-Будінвест» (код ЄДР 35841731) за період липня 2012 року.

За результатами перевірки складено акт від 27.12.2012 № 417/22-50/31625340 (далі - Акт перевірки).

Зокрема, в Акті перевірці та під час розгляду справи встановлено, що між ТОВ «Квадрат-Гната-Юри» (Замовник) та ТОВ «КПВ-Будінвест» (підрядник) укладено договір підряду від 19.07.2012 № 19/07/2012.

Згідно даного договору підрядник зобов'язується виконати роботи по ремонту покрівлі (пл. 3650 кв.м. в 3 шари) у ТЦ «Квадрат-Гната-Юри» за адресою: м. Київ, вул. Гната Юри, 20.

При цьому, згідно додатку № 2 до договору в об'єм робіт та договірну вартість входить також рулонний матеріал ТехноНіколь Бікрост у кількості 10950 м.кв. та мастика покрівельна ТехноНіколь № 21 у кількості 30 відер по 20 кг.

Вартість робіт згідно договору становить 328 2941,67 грн. без ПДВ (ПДВ - 65 658,33 грн.), всього з ПДВ - 393 950,00 грн.

Згідно п. 2.2 Договору оплата робіт здійснюється таким чином, а саме: до 01.08.2012 в розмірі 320 000 грн. та до 01.09.2012 здійснюється доплата в розмірі 73 950 грн.

Під час перевірки та під час розгляду справи встановлено, що за липень 2012 року позивач отримав від ТОВ «КПВ-Будінвест» податкову накладну № 10 від 30.07.2012 на загальну суму з ПДВ 320 000 грн., у т.ч. ПДВ 53 333,33 грн.

Оплата між сторонами здійснена в безготівковій формі.

Визначена у вказаній податковій накладній сума ПДВ у розмірі 53 333,33 грн. включена позивачем до складу податкового кредиту у липні 2012 року.

У взаємозв'язку з вищенаведеним в Акті перевірки зазначається про отримання від ДПІ у м. Житомирі акту від 16.11.2012 р. відносно ТОВ «КПВ-Будінвест» про неможливість проведення зустрічної звірки за період липня 2012 року. Цим актом встановлено відсутність об'єктів оподаткування по операціям з придбання та продажу товарів (робіт, послуг). Звіркою не підтверджується реальність здійснення господарських відносин із постачальниками, не підтверджується задекларований податковий кредит за відносинами із постачальниками, не підтверджуються податкові зобов'язання по ланцюгу товарів (робіт, послуг). Згідно з цим актом інформація щодо наявності основних фондів відсутня.

Зокрема, зазначеним актом також встановлено, що податкові декларації з ПДВ за липень - серпень 2012 року подані ТОВ «КПВ-Будінвест» з нульовими показниками, декларація з податку на прибуток за I квартал 2012 року подана підприємством також з нульовими показниками. Із зазначених декларацій вбачається відсутність у ТОВ «КПВ-Будінвест» офісних, складських та інших приміщень, необхідних для ведення господарської діяльності, відсутність обладнання, транспортних засобів, необхідної кількості трудових ресурсів (кількість працюючих 1 особа ), що на думку ДПІ унеможливлює фактичне виконання спірних операцій.

Виходячи по суті з того, що операції між контрагентом та позивачем не могли бути виконані та фактично не виконувались, ДПІ приходить до висновку, що позивачем безпідставно сформовано спірні суми податкових вигод, зазначаючи, що позивачем порушено вимоги п. 201.6 ст. 201 ПК України, що призвело, за висновком ДПІ, до завищення позивачем податкового кредиту за спірний період на суму 53 333,33 грн.

На підставі зазначених вище висновків Акту перевірки прийнято оскаржуване рішення.

Вирішуючи у взаємозв'язку з наведеним спір по суті та проаналізувавши у взаємозв'язку з вищенаведеним положення ПК України, а саме:

- п/п. 14.1.36. ПК України (щодо визначення терміну «господарська діяльність»), п/п. 14.1.185. (щодо визначення «постачання послуг»), п/п. 14.1.203 (щодо визначення «продаж результатів робіт (послуг),

- (щодо ПДВ) п/п. 14.1.178 (щодо визначення «податок на додану вартість»), п/п. 14.1.181 (щодо визначення «податковий кредит»), п. 188.1. (щодо бази оподаткування), п. 185.1. (щодо визначення «об'єкт оподаткування»), п. 198.1. ПК України (щодо операцій, при здійсненні яких виникає право на віднесення сум податку до податкового кредиту), п. 198.2. (щодо дати виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту), п. 198.3. (щодо порядку визначення сум податкового кредиту), п. 201.1. (щодо видачі п/п та її реквізитів), п. 201.4. (щодо дати видачі податкової накладної), п. 201.6. (щодо статусу податкової накладної (п/н) та її відображення у РПН), п. 201.7. (щодо видачі п/н на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг); п. 201.8. (щодо осіб, яким надано право нарахування податку та видачі п/н), п. 201.10 ПК України (щодо видачі п/н платником податку та статусу п/н як підстави нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту); п. 198.6. (щодо наслідків не підтвердження сум податку),

- а також п/п. 16.1.2., 16.1.3., п. 44.1. ПК України (щодо ведення обліку та підтвердження даних обліку) та положення ч. 2. ст. 3., ч. 1 ст. 9, ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», суд приходить до наступних висновків.

Так , податкова звітність формується на підставі первинних бухгалтерських документів, які, для надання їм юридичної значимості (сили), крім іншого, мають бути складені за фактично вчиненою операцією , повинні мати всі обов'язкові реквізити , містити відомості про господарську операцію, про зміст та обсяг операцій , та бути підписані уповноваженими особами, що надає первинному документу юридичну значимість для цілей відображення спірних операцій у бухгалтерському та податковому обліку.

У той же час, правові наслідки у вигляді виникнення у покупця права на формування витрат виникають за наявності сукупності обставин та підстав , з якими наведені вище норми податкового законодавства пов'язують можливість формування спірних податкового кредиту та які є передумовою їх формування.

Зокрема, такі правові наслідки наступають у разі: (1) фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій; (2) документального підтвердження реального здійснення господарських операцій сукупністю юридично значимих (дійсних) первинних та інших документів, які зазвичай супроводжують операції певного виду (в залежності від характеру певних операцій) та які містять інформацію про зміст та обсяг операції, підписані уповноваженими особами; (3) придбання товарів/робіт/послуг з метою їх використання у власній господарській діяльності; (4) наявності розумних економічних причин (ділової мети) для здійснення господарських операцій.

Недоведеність наявності цих чинників, з якими наведені вище норми законодавства пов'язують можливість формування платником податків податкового кредиту, зокрема, недоведеність здійснення певних операцій (нездійснення операцій), позбавляє первинні документи юридичної значимості для цілей формування витрат, а покупця - права на формування цих податкових вигод, навіть за наявності правильно оформлених за зовнішніми ознаками та формою, але недостовірних та у зв'язку з цим юридично дефектних первинних документів, та незважаючи на наявність у платника податку доказів сплати продавцеві вартості робіт/послуг, якщо рух коштів не забезпечений зв'язком з господарською діяльністю учасників певних операцій.

В даному випадку , дослідивши та оцінивши відповідно до положень ст. 86 КАС України («Оцінка доказів») наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, виходячи з положень ч. 1 ст. 138 КАС України (щодо предмету доказування) та з урахуванням положень ч. 1 та ч. 2 ст. 71 КАС України, суд приходить до висновку , про недоведеність фактичного виконання спірних операцій контрагентом позивача на користь останнього (про їх невиконання контрагентом), та, як наслідок, - до висновку про відсутність у позивача правових підстав для формування податкового кредиту з ПДВ за спірними операціями.

Такий висновок ґрунтується на наступному.

Так, відповідно до наявної під час складання вищезгаданих актів ДПІ податкової звітності контрагента, встановлено відсутність у контрагента трудових та матеріальних ресурсів, необхідних для ведення господарської діяльності та спірних операцій зокрема.

Судом також не встановлено та під час розгляду справи не надано доказів наявності у контрагента зазначених ресурсів з урахуванням обсягів робіт та кількості людино-годин, необхідних для виконання таких робіт, а саме виконання робіт по ремонту покрівлі пл. 3 650 кв.м. в 3 шари.

При цьому, як зазначено вище, за даними обліку на ТОВ «КПВ-Будінвест» взагалі обліковувалась 1 особа.

Під час розгляду справи не надано і доказів придбання контрагентом будівельних матеріалів (рулонний матеріал ТехноНіколь Бікрост у кількості 10950 м.кв. та мастика покрівельна ТехноНіколь № 21 у кількості 30 відер по 20 кг), що в свою чергу передбачено умовами договору.

У той же час, судом від третьої особи витребовувались: докази наявності трудових та матеріальних ресурсів, докази наявності кваліфікованого персоналу для виконання буд/ремонт. робіт; докази наявності необхідного технологічного обладнання для виконання робіт; докази наявності транспортних засобів необхідних для здійснення спірних операцій, зокрема щодо перевезення будівельних матеріалів; докази залучення інших осіб для здійснення спірних робіт.

Наведені вище відомості щодо наявності у контрагента відповідних ресурсів та можливостей, не надані і з боку позивача , хоча обізнаність позивача відносно наявності у контрагента відповідних ресурсів при укладанні угод, обумовлюється положеннями п/п. 3.2.1. та п. 3.3.5. договору, а також характером та специфікою угод (обумовлених операцій) та звичайною діловою практикою.

Під час розгляду справи судом не встановлено та особами, що беруть участь у справі не доведено залучення підрядником (третьою особою) для виконання робіт інших субпідрядних організацій, як і не встановлено несення третьою особою у зв'язку з цим витрат, розрахунків з субпідрядниками.

У той же час, з наявних матеріалів (лист Житомирської ОДПІ від 27.09.2013) вбачається, що зазначеним товариством не подавалась звітність з ПДФО за три квартали 2012 року, з податку на прибуток підприємства за три квартали 2012 року, з екологічного податку, а відтак і не декларувалась наявність у цього товариства трудових ресурсів , що у свою чергу додатково вказує на відсутність у цього товариства ресурсів, необхідних для виконання спірних операцій.

З наданих матеріалів також вбачається відсутність у цієї особи основних засобів.

У той же час, щодо наданого позивачем витягу із журналу реєстрації інструктажів з питань пожежної безпеки із підписами осіб, які пройшли інструктаж, а також пояснень працівників позивача щодо зустрічей із працівниками ТОВ «КПВ-Будінвест», які за твердженням позивача виконували роботи, суд зазначає, що наведені відомості не супроводжуються доказами перебування певних осіб у трудових відносинах з контрагентом або їх залучення контрагентом на умовах цивільно-правових договорів. Більш того, відповідно до даних податкової звітності контрагента, зокрема щодо нарахування та сплати ПДФО, спростовується наявність у контрагента трудових ресурсів.

При цьому, відносно наявності у ТОВ «КПВ-Будінвест» ліцензії на здійснення діяльності, пов'язаної із створення об'єктів архітектури, на здійснення будівельної діяльності, слід зазначити, що за відсутності документально підтверджених відомостей щодо наявності у ТОВ «КПВ-Будінвест» відповідних ресурсів, сама по собі наявність ліцензії не є доказом виконання певною особою певних операцій та в даному випадку наявності таких ресурсів у контрагента не встановлено.

Відтак, враховуючи специфіку та особливості спірних операцій, під час розгляду справи не доведено тих обставин та не надано тих документів, які за звичайною діловою практикою супроводжують фактичне виконання такого роду операцій та у сукупності з первинними документами підтверджують їх фактичне (реальне ) виконання, а відтак, позивачем та контрагентом не доведено фактичного виконання спірних операцій, тобто фактичного виконання робіт саме контрагентом позивача, а встановлені вище судом обставини спростовують доводи позивача у цьому контексті.

В даному випадку, як приходить до висновку суд, за спірними операціями лише оформлялися окремі первинні документи та податкові накладні без фактичного виконання контрагентом обумовлених операцій, чим створювалась видимість (зовнішні ознаки) реального здійснення операцій та правомірності формування спірних сум податкових вигод, наслідком чого є отримання позивачем необґрунтованої податкової вигоди.

Складені за такими операціями первинні документи та податкові накладні, внаслідок недоведеності виконання спірних операцій саме контрагентом позивача, є юридично дефектними та не створюються правових наслідків для цілей формування спірних сум податкових вигод, що, відповідно, зумовлює висновок суду про відсутність у позивача підстав для формування спірних сум податкових вигод.

Надані позивачем матеріали та наведені ним доводи, не спростовують наведеного та не доводять зворотного.

Виходячи з наведеного, позивачем не доведено наявності обставин та підстав, з якими наведені вище норми податкового законодавства пов'язують можливість правомірного формування податкових вигод за спірними операціями, що, відповідно, свідчить про відсутність у позивача підстав для їх формування за результатами оформлення вищезгаданих операцій.

При цьому, суд враховує, що наявність оплати за спірними операціями сама по собі також не є підтвердженням фактичного здійснення операцій та в даному випадку - самостійною підставою для формування спірних сум податкових вигод, оскільки рух цих коштів, виходячи з вищенаведеного у сукупності, не забезпечений зв'язком з господарською діяльністю підприємств - учасників спірних операцій.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В даному випадку, за результатами розгляду справи суд не вбачає підстав для скасування оскаржуваного рішення, яке, як приходить до висновку суд, є законним та обґрунтованим, вірним по суті, а отже підстав для задоволення позову не має і у задоволенні позову слід відмовити.

Керуючись вимогами статей 69-71, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Квадрат-Гната-Юри» (код ЄДР 31625340, адреса: 03146 м. Київ, вул. Гната Юри, 20) - залишити без задоволення .

Постанова набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України.

Суддя О.А. Кармазін