Ухвала

від 22.10.2013 по справі 815/2723/13-а

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 жовтня 2013 р.Справа № 815/2723/13-а

Категорія: 8.2.1 Головуючий в 1 інстанції: Тарасишина О.М.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду

у складі:

головуючого - Ступакової І.Г.

суддів - Бітова А.І.

- Милосердного М.М.

при секретарі - Посторонка І.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою приватного підприємства «Турбо Кар» на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 26 квітня 2013 року по справі за адміністративним позовом приватного підприємства «Турбо Кар» до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И Л А :

Приватне підприємство «Турбо Кар» звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 27.03.2013 року № 0000862240, № 00008722400.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 26 квітня 2013 року у задоволенні адміністративного позову приватного підприємства "Турбо Кар" до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 27.03.2013 року № 0000862240, № 00008722400 - відмовлено.

В апеляційній скарзі приватного підприємства "Турбо Кар" ставиться питання про скасування судового рішення в зв'язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги приватного підприємства "Турбо Кар", перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з таких підстав.

Вирішуючи справу суд першої інстанції встановив, що період в з 28.02.2013р. по 06.03.2013р. згідно пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, пп.78.1.1 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України та відповідно до наказу ДПІ у Приморському районі м. Одеси Одеської області ДПС від 26.02.2013 №622, направлення на перевірку від 26.02.2013 №000823/569, проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПП «Турбо Кар» щодо документального підтвердження господарських відносин із МП у вигляді ТОВ «Гамалс», їх реальності та повноти відображення в обліку за період 3 квартал 2011 року.

За результатами перевірки складено акт №1823/22-4/32067485 від 13.03.2013р., згідно якого встановлено порушення позивачем ст. 1, п.2 ст.6. п.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999р. №996-XIV (зі змінами та доповненнями), п.2.1, п.2.16 ст.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Мінфіну України від 24.05.1995р. №88, пп. 14.1.27, пп. 14.1.228 п. 14.1 ст.14, п. 138.2 ст. 138 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (зі змінами та доповненнями), внаслідок чого занижено податок на прибуток, що належить сплаті до бюджету на суму 79 530 грн., у т.ч. по періодах: за 2-3 квартали 2011р. - у розмірі 3 910 грн.; за 2-4 квартали 2011 р. - у розмірі 73 210 грн.; за 1 півріччя 2012р. - у розмірі 189 грн.; за 3 квартали 2012р. - у розмірі 945 грн.; за 2012р. - у розмірі 1 276 грн., а також порушення пп. «і» и. 201.1 ст.201, пп. 198.1, 198.3, 198.6 ст.198 Податкового Кодексу України 02.12.2010 №2755-VI (зі змінами та доповненнями), пп.6.3 п.6 Порядку заповнення податкової накладної, внаслідок чого занижено ПДВ, що належить сплаті до бюджету, за вересень 2011 року на 69 356 грн..

За результатами перевірки відповідачем винесені податкові повідомлення - рішення №0000862240 від 27.03.2013р. про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на 80 735 грн. (з яких 79 530 грн. за основним платежем, 1 205грн. за штрафними (фінансовими) санкціями) та №0000872240 від 27.03.2013р. про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 86 695грн. (з яких 69 356 грн. за основним платежем, 17 339 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями).

19.03.2013р. ПП «Турбо Кар» подало заперечення до ДПІ у Приморському районі м. Одеси Одеської області ДПС, за результатами розгляду яких, висновки акту та винесені податкові повідомлення - рішення ДПІ залишено без змін.

Відмовляючи в задоволенні адміністративного позову суд першої інстанції зазначив про те, що первинна документація позивача щодо здійснення господарських операцій з його контрагентом є такою, що не містить достовірної інформації та не несе в собі доказової сили.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову в задоволенні адміністративного позову, виходячи з наступного.

Пунктом 200.1 статті 200 Податкового кодексу України встановлено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Відповідно до пп. "а" п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, що не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно вимог пункту 201.11 статті 201 Податкового кодексу України).

Зміст наведених норм свідчить про те, що наявність господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації, є визначальною умовою для виникнення у платника податку права на формування податкового кредиту.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ПП «Турбо Кар» (Покупець) було укладено договір від 07.07.2011 №07/11 на поставку товару з МП у вигляді TOB «Гамалс», код за ЄДРПОУ 36677587, (Постачальник) п.2.1., якого передбачено, що поставка продукції здійснюється зі складу Продавця, розташованого за адресою: м.Одеса. Умови постачання EXW згідно міжнародних правил «Інко терм с-2000».

МП у вигляді TOB «Гамалс» було виписано рахунок-фактуру від 15.09.2011 №29117 на суму 416 137,16 грн., у т.ч. ПДВ - 69 356,19 грн. та видаткова накладна від 15.09.2011 .№15095 на суму 416 137,16 грн., у т.ч. ПДВ - 69 356,19 грн. на товар: турбокомпресор 53279886526 - 1 шт., турбокомпресор 53299887105 - 2 шт., турбокомпресор 53319886727 - 2 шт., турбокомпресор 53319887141 - 1 шт., шліцьова в сборі 68885071802010329 - 3 шт., хрестовина WD 5141 8483908990 - 4 шт., хрестовина KR.392.55 - 41 шт.

Розрахунки між підприємствами проведені у безготівкової формі: 15.09.2011р. п/д №745 у розмірі 130 500 грн. згідно рахунку №29117 від 15.09.2011р., 29.09.2011р. п/д №770 у розмірі 130 000 грн. згідно рахунку №29120 від 25.09.2011р., 29.09.2011р. п/д №771 у розмірі 130 790,17 грн. згідно рахунку №29125 від 25.09.2011р., 30.09.2011р. п/д №772 у розмірі 24 847 грн. згідно рахунку №29127 від 02.09.2011р..

Відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 року № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

В свою чергу, як було перевірено та встановлено судом першої інстанції, в порушення вище зазначених вимог ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та звітність в Україні" договір від 07.07.2011р. №07/11 на поставку товару укладений між позивачем та МП у вигляді TOB «Гамалс» не містить інформацію (ПІБ) щодо особи від імені якої його укладено з боку МП у вигляді TOB «Гамалс» та її повноваження щодо здійснення юридичних дій від імені вказаного підприємства.

Крім того, судом першої інстанції зазначено, що позивачем не надано первинних документів щодо перевезення товару зі складу МП у вигляді TOB «Гамалс» до складу ПП «Турбо Кар» орендованим автотранспортом або за допомогою автотранспорту інших суб'єктів підприємницької діяльності, окрім того у ПП «Турбо Кар» відсутні первинні документи щодо прийняття товару матеріально-відповідальною особою підприємства, складського обліку та переміщення запасних частин.

Колегія суддів не приймає до уваги доводи апеляційної скарги про відсутність документів щодо перевезення товару у зв'язку з їх перевезенням зі складу продавця на власному легковому автомобілі директора, оскільки як вбачається з податкової накладної, виписаної на підставі договору від 07.07.2011р. №07/11, позивачем придбано товар значної кількості (6тис. шт.. турбокомпресорів, 3тис. шт.. шліцьових, 41тис. шт.. хрестовин), що ставить під сумнів використання для перевезення вказаного товару власного легкового автотранспорту керівника підприємства.

В свою чергу колегія суддів зазначає, що наявність вказаних накладних та податкових накладних не є достатньою підставою для визнання правомірності віднесення спірних сум до складу податкового кредиту, оскільки наведені в них відомості не підтверджуються належними доказами - первинними бухгалтерськими документами, складеними під час та на виконання договорів. Не надано таких доказів і до апеляційної скарги.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно та всебічно, оцінивши фактичні обставини справи, з дотриманням норм матеріального та процесуального права дійшов вірного висновку про відмову в задоволенні адміністративного позову, оскільки правильність формування податкового кредиту вимагає підтвердження формування зазначених витрат первинними документами, що відповідають вимогам статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», чого при розгляді даної справи ні в суді першої інстанції, ні при розгляді апеляційної скарги встановлено не було.

В свою чергу, апеляційна скарга не містить в собі доказів того, що формування позивачем податкового кредиту по взаємовідносинах з вище зазначеним контрагентом підтверджено належним чином складеними первинними документами та не містить обґрунтованих доводів та належних доказів, які б спростовували вище зазначені висновки суду першої інстанції в оскаржуваному рішенні.

Інші доводи апеляційної скарги колегія суддів до уваги не приймає, оскільки вони ґрунтуються на помилковому застосуванні апелянтом норм матеріального та процесуального права, які регулюють спірні правовідносини.

Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, порушень матеріального та процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 195, 196; п.1 ч.1 ст. 198; ст. 200; п.1 ч.1 ст. 205; ст. 206; ч.5 ст. 254 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу приватного підприємства "Турбо Кар" залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 26 квітня 2013 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає чинності негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Повний текст судового рішення виготовлено 23 жовтня 2013 року.

Головуючий:

Судді: