ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ91016, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел./факс 55-17-32, inbox@lg.arbitr.gov.ua
УХВАЛА 22 жовтня 2013 року Справа №
913/2377/13 Провадження №
32/913/2377/13 за позовом: Заступника Донецького прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Південного регіону України в інтересах держави в особі Військової частини №3023 внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України, м.Донецьк до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Зоря», м.Рубіжне про стягнення 109496 грн. Суддя: Паляниця Ю.О. Без виклику представників сторін та прокурора. Заступник Донецького прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Південного регіону України в інтересах держави в особі Військової частини №3023 внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України, м.Донецьк звернувся до господарського суду Луганської області з позовною заявою до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Зоря», м.Рубіжне про стягнення заборгованості за надані послуги з охорони власності в сумі 109496 грн. У позові прокурора також містилась заява про вжиття заходів до забезпечення позову у вигляді накладання арешту на грошові суми, що належать відповідачеві. Рішенням суду від 02.10.2013р. по справі №
913/2377/13 було, зокрема, відмовлено у задоволенні заяви про вжиття заходів до забезпечення позову та стягнуто з Військової частини №3023 внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України в доход Державного бюджету України судовий збір у розмірі 1720,50 грн. за подання прокурором заяви про забезпечення позову. 22.10.2013р. до господарського суду надійшла заява №1610 від 15.10.2013р. позивача про виправлення помилки по справі №
913/2377/13. В обґрунтування вказаної заяви позивач посилається на те, що Військова частина №3023 внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України не подавала до господарського суду Луганської області заяву про накладання арешту на грошові суми, що належать відповідачеві. Розглянувши заяву №1610 від 15.10.2013р. Військової частини №3023 внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України, суд зазначає про наступне: Пунктом 5 ст.121 Конституції України на прокуратуру України покладається представництво інтересів громадян або держави в суді у випадках, встановлених законом. Відповідно до ст.ст.2, 29 Господарського процесуального кодексу України господарський суд порушує справи, зокрема, за позовними заявами прокурорів та їх заступників, які звертаються до господарського суду в інтересах держави. Прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах. У разі прийняття господарським судом позовної заяви, поданої прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. Згідно із рішенням №3-рп/99 від 08.04.1999р. Конституційного Суду України представництво прокуратурою України інтересів держави в суді є одним із видів представництва в суді. За правовою природою представництво в суді є правовідносинами, в яких одна особа (представник) на підставі певних повноважень виступає від імені іншої особи (довірителя) і виконує процесуальні дії в суді в її інтересах, набуваючи (змінюючи, припиняючи) для неї права та обов'язки. В силу норм п.11 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору звільняються органи прокуратури - при здійсненні своїх повноважень. За приписами п.4.6 постанови №7 від 21.02.2013р. Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» приймаючи рішення зі справи, провадження в якій порушено за заявою прокурора, у разі повної або часткової відмови в позові судовий збір стягується з визначеного прокурором позивача (так само повністю або пропорційно задоволеним вимогам), за винятком випадків, коли останнього звільнено від сплати судового збору та коли позивачем у справі є сам прокурор. При цьому, у справі №
913/2377/13 Заступник Донецького прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Південного регіону України діяв як представник Військової частини №3023 внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України. Враховуючи, що позивач не є особою, яка звільнена від сплати судового збору в силу вимог ст.5 Закону України «Про судовий збір», судовий збір за подання заяви про забезпечення позову, з урахуванням відмови у її задоволенні, підлягав стягненню з позивача в доход Державного бюджету України. Вказані висновки суду повністю узгоджуються з правовою позицією Вищого господарського суду України, яка викладена у постанові від 30.10.2012р. по справі №5011-45/1037-2012. У відповідності до ст.ст.1, 2 Закону України «Про судовий збір» судовий збір - це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, а також за видачу судами документів і включається до складу судових витрат. Платниками судового збору є громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду. Статтею 4 вказаного Закону України встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Згідно із ст.8 Закону України «Про державний бюджет України на 2013 рік» мінімальна заробітна плата з 01.01.2013р. становить 1147 грн. За приписами ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання до господарського суду заяви про вжиття запобіжних заходів та забезпечення позову судовий збір встановлюється у розмірі 1,5 розміру мінімальної заробітної плати, тобто, 1720,50 грн. За таких обставин, будь-якої помилки у розрахунку розміру судового збору, який підлягав стягненню з позивача в доход Державного бюджету України за розгляд заяви про забезпечення позову, немає. За змістом ст.89 Господарського процесуального кодексу України суддя за заявою сторони або за своєю ініціативою виправляє допущені в рішенні, ухвалі описки чи арифметичні помилки, не зачіпаючи суті рішення. Приймаючи до уваги вищенаведе, враховуючи, що судом не встановлено обставин наявності помилки в рішенні від 02.10.2013р. господарського суду Луганської області по справі №
913/2377/13, заява №1610 від 15.10.2013р. Військової частини №3023 внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України залишається судом без задоволення. На підставі викладеного, керуючись ст.ст.86, 89 Господарського процесуального кодексу України, суд – У Х В А Л И В: Відмовити у задоволенні заяви №1610 від 15.10.2013р. Військової частини №3023 внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України про виправлення помилки по справі №
913/2377/13. Суддя Ю.О. Паляниця