Постанова

від 21.10.2013 по справі 813/6316/13-а

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 жовтня 2013 року м.Львів № 813/6316/13-а

10 год. 13 хв.

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сподарик Н.І., за участі секретаря судового засідання Перчак С.В., представника позивача Шабуцької О.М., представника відповідача Батьков В.В., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом приватного підприємства «Смачненька» до державної екологічної інспекції у Львівській області про визнання протиправним і скасування припису,

встановив:

Приватне підприємство «Смачненька» (далі - ПП «Смачненька») звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до державної екологічної інспекції у Львівській області з вимогами про визнання протиправним і скасування припису від 12 липня 2013року № 645-04 в частині виконання:

п.2 «отримати ліміт та дозвіл на утворення та розміщення відходів»;

п.3 «визначити та погодити склад і властивості відходів, що утворюються, ступінь їх небезпечності для навколишнього природного середовища»;

п.6 «забезпечити утилізацію використаних пакувальних матеріалів і тари, в якій знаходилася продукція підприємств»;

п.7 «проводити контроль за якістю скинутих стічних вод в каналізаційну мережу КП «Комфорт-Янів».

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що припис Державної екологічної інспекції у Львівській області від 12 липня 2013 року № 645-04 в частині п.п. 2, 3, 6, 7 прийнятий всупереч вимог законодавства України. На думку позивача, п. 2 оскаржуваного припису, яким його зобов'язано отримати дозвіл на утворення та розміщення відходів - люмінесцентних ламп, є протиправним та підлягає скасуванню з мотивів відсутності у відповідача правових підстави, які б вказували на обов'язкове отримання ліміту та дозволу на утворення та розміщення відходів. Також, позивач вважає протиправним п.6 припису у зв'язку із відсутністю у нього використаних пакувальних матеріалів та тари, в якій знаходилася продукція підприємства та п. 7 Припису, оскільки позивачем не здійснюється скидання стічних вод у водні об'єкти, а відтак він не зобов'язаний проводити контроль за якістю таких. Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала повністю, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві та додатково пояснила, що ПП «Смачненька» не є власником нежитлових будівель, де використовуються люмінесцентні лампи, а винаймає їх на підставі договору оренди, укладеного із відкритим акціонерним товариством «Львівський обласний виробничий рибний комбінат». Під час перевірки відпрацьованих люмінесцентних ламп не виявлено, використовуються вони не у всіх приміщеннях підприємства, а лише в окремих спеціальних виробничих приміщеннях в короткотривалий період часу протягом дня. Представник позивача пояснила, що позивач здійснює діяльність з 01.05.2009 року та за цей період було утилізовано 25 ламп. Спрогнозувати коли наступна люмінесцентна лампа вийде з ладу на підприємстві неможливо (від 2 до 8 років, згідно інформації від їх виробника), оскільки вихід з ладу ламп безпосередньо ніяким чином не пов'язаний із статутною діяльністю позивача.

Щодо відсутності у позивача використаних пакувальних матеріалів та тари, в якій знаходилася продукція підприємства, представник позивача пояснила, що продукція підприємства знаходиться (розфасовується) в пластикових пакетах та пластмасових контейнерахі і такому вигляді попадає до кінцевого споживача, а відтак використаних пакувальних матеріалів та тари, в якій знаходилася продукція підприємства знаходиться у кінцевого споживача, а не у позивача.

Представник позивача просила позовні вимоги задовольнити повністю.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позовних вимог заперечив, з підстав викладених у письмовому запереченні поданих через канцелярію суду 28.08.2013 року за вх. № 30567 та поясненнях на адміністративний позов, згідно яких позовні вимоги вважає безпідставними та необґрунтованими, просить суд відмовити в їх задоволенні, мотивуючи це тим, що винесений Державною екологічною інспекцією у Львівській області припис від 12.07.2013 року № 645-04 обґрунтований і законний. Отримання лімітів та дозволу на утворення і розміщення відходів передбачено Законом України «Про відходи», проведення контролю водокористувачами за якістю води передбачено Водним кодексом України. Забезпечення утилізації та пакувальних матеріалів і тари передбачено Постановою Кабінету Міністрів України «Про впровадження системи збирання, заготівлі та утилізації відходів як вторинної сировини» .

Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши долучені до матеріалів справи докази, оцінивши їх в сукупності та встановив наступні фактичні обставини справи.

12 липня 2013 року Державною екологічною інспекцією у Львівській області на підставі Наказу від 20.06.2013 р. № 400-і/п згідно Направлення на перевірку від 20.05.2013 року № 1285, було проведено планову перевірку з питань дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами ПП «Смачненька».

За результатами перевірки складено акт № 1285/04/, на підставі якого відповідачем 12.07.2013 року позивачу винесено припис № 645-04, яким підприємство зобов'язано розробити план організаційно-технічних заходів з усунення виявлених недоліків та надати копію наказу та плану до Державної екологічної інспекції у Львівській області; отримати ліміт та дозвіл на утворення та розміщення відходів; визначити та погодити склад і властивості відходів, що утворюються, ступінь їх небезпечності для навколишнього природного середовища; подавати статистичну звітність щодо поводження з відходами; вести первинний поточний облік кількості відходів, що утворюються, зберігаються, утилізуються підприємством; забезпечити утилізацію використаних пакувальних матеріалів та тари, в якій знаходилася продукція підприємства; проводити контроль за якістю скинутих стічних вод в каналізаційну мережу КП «Комфорт -Янів».

Позивач, не погоджуючись з висновками посадових осіб викладеними у приписі від 12.07.2013 року № 645-04, оскаржив останній у судовому порядку.

Оцінюючи встановлені обставини та доводи сторін, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог з наступних міркувань.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За приписами ст.1 Закону України «Про відходи», відходи будь-які речовини, матеріали і предмети, що утворилися у процесі виробництва чи споживання, а також товари (продукція), що повністю або частково втратили свої споживчі властивості і не мають подальшого використання за місцем їх утворення чи виявлення і від яких їх власник позбувається, має намір або повинен позбутися шляхом утилізації чи видалення.

Пунктами 10 та 11 Порядку розроблення, затвердження і перегляду лімітів на утворення та розміщення відходів, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 03.08.1998 року № 1218 встановлено, що місцеві державні адміністрації за погодженням з органами Мінекоресурсів на місцях до 1 лютого поточного року визначають перелік власників відходів, яким необхідно одержати ліміти на утворення та розміщення відходів на наступний рік (крім власників, які звільняються від одержання таких лімітів). Органи Мінекоресурсів на місцях до 1 березня поточного року надсилають на адреси власників відходів повідомлення про необхідність подання на погодження проектів лімітів на утворення та розміщення відходів на наступний рік.

З пояснень представника позивача вбачається, а відповідачем не заперечується, що ПП «Смачненька» не отримувало повідомлення про необхідність подання на погодження проектів лімітів на утворення та розміщення відходів. Судом встановлено, що основними видами діяльності ПП «Смачненька» є господарська діяльність з виробництва рибної продукції (риби копченої та риби соленої). Як вбачається з пояснень представника позивача та підтверджується матеріалами перевірки, позивач орендує приміщення у відкритого акціонерного товариства «Львівський обласний виробничий рибний комбінат», статутна діяльність позивача не пов'язана з утворенням відходів.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відходи» розміщення відходів - зберігання та захоронення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи об'єктах. У судовому засіданні з'ясовано, що позивач не здійснює діяльності з розміщення відходів, а утворення відходів носить разовий характер, вивезення та утилізацію яких здійснює спеціалізоване підприємство НТП «Галекоресурс», з якою у ПП «Смачненька» укладений договір від 25.02.2013 року № 377/13 (а.с. 24). Також, з матеріалів справи вбачається, що ПП «Смачненька» 27.06.2013 року здало для знешкодження НТП «Галекоресурс» 25 штук відпрацьованих люмінесцентних ламп; в 2012 році люмінесцентні лампи на утилізацію не передавалися. Також, згідно акту перевірки, на підприємстві позивача наявне місце з обмеженим доступом для безпечного тимчасового зберігання відпрацьованих люмінесцентних ламп. Під час перевірки відпрацьованих люмінесцентних ламп у позивача не виявлено, як зазначено у акті перевірки (а.с 11).

Відповідач у судовому засіданні підтвердив, що проведеною перевіркою не встановлено наявність у позивача відходів, для яких повинні встановлюватись ліміти та не зміг зазначити коли такі відходи можуть виникнути у позивача.

Податковим органом не надано доказів, які б підтверджували факт розміщення відходів або їх зберігання позивачем, за яке, згідно Закону України «Про відходи, і здійснюється збір за забруднення навколишнього природного середовища. Натомість, встановлено наявність договору про утилізацію списаних люмінесцентних ламп з підприємством, що має відповідну ліцензію на вказаний вид діяльності.

Крім того, в роз'ясненні Міністерства навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України (лист №14-6/134) вказано, що якщо відходи не розміщуються на території їх власника (виробника), а передаються на договірній основі іншому власнику (наприклад спеціалізованому підприємству), то дозвіл на розміщення цих відходів не встановлюється, ліміти не видаються (не заповнюється графа 10 додатку 2 до Порядку розробки, затвердження та перегляду лімітів на утворення та розміщення відходів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України №2118 від 03.08.1998 року), та відповідно, збір на розміщення відходів не стягується. Підприємствам, які мають договори (контракти) на передачу відпрацьованих люмінесцентних ламп спеціалізованим підприємствам, дозволи на їх розміщення не видаються, ліміти на їх розміщення не встановлюються та збір за забруднення навколишнього природного середовища не стягується.

Таким чином, суд прийшов до висновку про безпідставність вимог відповідача про необхідність в отриманні позивачем ліміту на обсяги утворення та дозволу на розміщення відходів.

Згідно вимог п. 7 ч.1 ст.44 Водного кодексу України, водокористувачі зобов'язані здійснювати облік забору та використання вод, вести контроль за якістю і кількістю скинутих у водні об'єкти зворотних вод і забруднюючих речовин та за якістю води водних об'єктів у контрольних створах, а також подавати відповідним органам звіти в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законодавчими актами.

Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що позивач не здійснює скидання зворотніх вод і забруднюючих речовин у водні об'кти, що підтверджується Договором № 61 від 3 січня 2013 року на подачу води з комунального водопроводу та приймання стічних вод до комунальної каналізації з комунальним підприємством «Комфорт Янів», який був предметом дослідження в судовому засіданні (а.с. 21-23).

Відповідно до вимог п.7.5. «Правил приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України», затверджених Наказом Держбуду України від 19.02.2007 р. № 37, контроль за витратою та якістю стічних вод, що скидають підприємства здійснює система місцевого водопроводу та каналізації (Водоканал).

Цю роботу організовує адміністрація Водоканалу, яка розробляє інструктивні матеріали щодо контролю за стічними водами Підприємств, які затверджує керівник Водоканалу.

Посилання відповідача на Постанову Кабінету Міністрів України від 21.07.2001 р. № 915 «Про впровадження системи збирання, заготівлі та утилізації відходів як вторинної сировини» як на підставу своїх вимог щодо зобов'язання позивача забезпечити утилізацію використаних пакувальних матеріалів та тари, в якій знаходилася продукція підприємства не може братися до уваги судом, оскільки в судовому засіданні вставновлено, що на підприємстві не утворюється використана тара та пакувальні матеріали, також позивач не імпортує тару та пакувальні матеріали разом з продукцією. З пояснень представника позивача вбачається, а відповідачем не оспорюється, що продукція підприємства розфасовується в пластикових пакетах та пластмасових контейнерах і надходить до кінцевого споживача, а відтак у позивача відсутні відходи як вторинна сировина в розумінні Закону України «Про відходи» та Постанови Кабінету Міністрів України «Про впровадження системи збирання, заготівлі та утилізації відходів як вторинної сировини».

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В той же час згідно ч. 2 ст. 71 цього Кодексу в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Під час розгляду справи, відповідачем не доведена правомірність вимог, що викладені у приписі № 645-04 від 12.07.2013р.

Враховуючи вищевикладені обставини, суд вважає, що позов є обґрунтований, а тому підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України підлягають відшкодуванню з державного бюджету України понесені позивачем судові витрати у виді судового збору.

Керуючись ст.ст. 17-19, 94, 160-163, 167 КАС України, суд -

постановив:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати припис від 12 липня 2013року № 645-04 в частині виконання:

п.2 «отримати ліміт та дозвіл на утворення та розміщення відходів»;

п.3 «визначити та погодити склад і властивості відходів, що утворюються, ступінь їх небезпечності для навколишнього природного середовища»;

п.6 «забезпечити утилізацію використаних пакувальних матеріалів і тари, в якій знаходилася продукція підприємств»;

п.7 «проводити контроль за якістю скинутих стічних вод в каналізаційну мережу КП «Комфорт-Янів».

Стягнути з державного бюджету на користь приватного підприємства «Смачненька» (Львівська область, Яворівський район, с. Рясне-Руське, вул. Залізнична,12; код ЄДРПОУ 36383621) 34,41 грн. судового збору.

Апеляційну скаргу на постанову суду першої інстанції може бути подано протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, виготовленої в повному обсязі. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 25 жовтня 2013 року.

Суддя Сподарик Н.І.