Ухвала

від 16.10.2013 по справі 1170/2а-2414/12

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"16" жовтня 2013 р. м. Київ К/800/39564/13

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Олендера І.Я.,

суддів Ємельянової В.І., Рецебуринського Ю.Й.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Обласного комунального виробничого підприємства «Дніпро-Кіровоград» на ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 11 червня 2013 року та постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 23 серпня 2012 року у справі за позовом Обласного комунального виробничого підприємства «Дніпро-Кіровоград» до Кіровоградського обласного центру зайнятості про скасування рішення.,-

В С Т А Н О В И В:

У липні 2012 року Обласне комунальне виробниче підприємство «Дніпро-Кіровоград» звернулося до суду з позовом в якому просило скасувати рішення відповідача від 12.06.2012 року №1106-4/03346822, яким відносно позивача застосовано економічні санкції в розмірі 21111,75 грн.

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 23 серпня 2012 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 11 червня 2013 року, у задоволенні позову відмовлено.

Суди попередніх інстанцій мотивували своє рішення тим, що головний спеціаліст інспекції по контролю за додержанням законодавства про зайнятість населення Кіровоградського обласного центру зайнятості Улибіна О.М. наділена повноваженнями щодо винесення рішення про застосування економічних санкцій за порушення законодавства про зайнятість населення з підстав порушення вимог законодавства про зайнятість населення, передбачені ст.ст. 5, 20 Закону України «Про зайнятість населення» та за недодержання вимог ст.ст. 8, 18 вказаного Закону.

У поданій касаційній скарзі позивач заявив вимоги про скасування рішень судів першої та апеляційної інстанції, як таких, що постановлені із порушенням норм матеріального і процесуального права, ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.

У доводах касаційної скарги, відповідач зазначає, що оскаржуване рішення відповідача всупереч вимог ч. 5 ст. 38 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» підписане головним спеціалістом інспекції по контролю за додержанням законодавства про зайнятість населення, в той час, як воно мало бути підписане керівником чи його заступником.

Справу розглянуто в порядку письмового провадження, відповідно до пункту першого частини першої статті 222 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступні обставини.

Відповідно до п. 1.1 наказу голови комісії з реорганізації Знам'янського міського виробничого управління водоканалізаційного господарства № 26 від 30.03.2012 року ОСОБА_3 звільнено 30.03.2012 року з посади техніка з обліку ВРіК у зв'язку зі скороченням її посади (скорочення штату в зв'язку з реорганізацією підприємства) (за п. 1 ст. 40 КЗпП України) (а.с.55).

12.06.2012 року головним спеціалістом Інспекції по контролю за додержанням законодавства про зайнятість населення Кіровоградського обласного центру зайнятості Улибіною О.М., відповідно до плану роботи на червень 2012 року на підставі посвідчення на проведення контрольного заходу від 06.06.2012 року № 134, проведено планову перевірку Обласного комунального виробничого підприємства «Дніпро-Кіровоград» з питань додержання законодавства про зайнятість населення щодо подання адміністративних даних про всіх прийнятих працівників, наявність вільних робочих місць (вакансій), інформації про наступне фактичне вивільнення працівників, працевлаштування громадян. які потребують соціального захисту, недопущення нелегального використання праці іноземців або осіб без громадянства без дозволу державної служби зайнятості та загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття щодо подання відомостей про прийняття на роботу працівників, за результатами якої складено акт контрольного заходу від 12.06.2012 року № 112 (а.с.8-15, 87, 88).

Перевіркою встановлено порушення ОКВП «Дніпро-Кіровоград» вимог п. 5 ч. 1 ст. 20 Закону України «Про зайнятість населення» щодо неподання державній службі зайнятості списків фактично вивільнених працівників за формою звітності №4-ПН (факт) «Звіт про фактичне вивільнення працівників» під час вивільнення техніка з обліку ОСОБА_3 (а.с.8-15).

На підставі акту контрольного заходу від 12.06.2012 року № 112 головним спеціалістом Інспекції по контролю за додержанням законодавства про зайнятість населення Кіровоградського обласного центру зайнятості Улибіною О.М. винесено рішення про застосування економічних санкцій за порушення законодавства про зайнятість населення № 1106-4/03346822 від 12.06.2012 року, яким відносно Обласного комунального виробничого підприємства «Дніпро-Кіровоград» застосовано економічні санкції в розмірі 21111,75 грн. (а.с.16-17).

Перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів приходить до висновку про те, що зазначена касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних мотивів.

Згідно ч. 2 ст. 220 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 20 Закону України «Про зайнятість населення» (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) при вивільненні працівників (у тому числі працюючих пенсіонерів та інвалідів) у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці, у тому числі ліквідацією, реорганізацією або перепрофілюванням підприємств, установ, організацій, скороченням чисельності або штату працівників, підприємства, установи, організації, незалежно від форми власності, повідомляють про це не пізніш як за два місяці в письмовій формі державну службу зайнятості, вказуючи підстави і строки вивільнення, найменування професій, спеціальностей, кваліфікації, розмір оплати праці, а в десятиденний строк після вивільнення -направляють списки фактично вивільнених працівників, зазначаючи в них інвалідів. У разі неподання або порушення строків подання цих даних стягується штраф у розмірі річної заробітної плати за кожного вивільненого працівника. Ці кошти зараховуються до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття і використовуються для фінансування заходів по працевлаштуванню та соціального захисту вивільнюваних працівників.

Тобто, підприємство, що здійснює вивільнення працівника, зокрема, у зв'язку з реорганізацією, зобов'язане в десятиденний строк після вивільнення працівників направляти до державної служби зайнятості списки фактично вивільнених працівників за формою №4-ПН (факт) «Звіт про фактичне вивільнення працівників», затвердженої наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 19.12.2005 року №420.

Позивачем не заперечується той факт, що він є правонаступником підприємства, що здійснило звільнення ОСОБА_3, та те, що з 01.04.2012 року у нього виник обов'язок щодо подачі до державної служби зайнятості форми №4-ПН (факт) у десятиденний строк після вивільнення вказаного працівника. Також позивачем не заперечується факт не подання списків вивільнених працівників за формою № 4-ПН (факт) відповідачу.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає правильним висновок судів попередніх інстанцій, що відносно ОКВП «Дніпро-Кіровоград» правомірно застосовані економічні санкції визначені п. 5 ч. 1 ст. 20 Закону України «Про зайнятість населення».

Колегія суддів відхиляє доводи касаційної скарги позивача про те, що оскаржуване рішення відповідача, всупереч вимог ч. 5 ст. 38 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», підписане головним спеціалістом інспекції по контролю за додержанням законодавства про зайнятість населення, в той час, як воно мало бути підписане керівником чи його заступником, з огляду на наступне.

Статтею 38 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» встановлено відповідальність за порушення саме цього Закону. Зокрема, в ч. 5 даної статті зазначено, що право застосовувати фінансові санкції та накладати адміністративні штрафи від імені Фонду мають керівник центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, його заступники, керівники територіальних органів та їх заступники.

Як зазначалось вище, економічні санкції застосовані до позивача за порушення п. 5 ч. 1 ст. 20 Закону України «Про зайнятість населення».

Відповідно до змісту ст. 34 Закону України «Про зайнятість населення», контроль за додержанням законодавства України про зайнятість населення здійснюється, зокрема, інспекціями служби зайнятості.

У відповідності до п.п. «а» п. 6 Положення про інспекцію по контролю за додержанням законодавства про зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.06.1991 року № 47 (далі - Положення), інспекція по контролю за додержанням законодавства про зайнятість населення (далі -інспекція) відповідно до покладених на неї завдань проводить перевірку додержання законодавства про зайнятість населення підприємствами, установами та організаціями усіх форм власності, фермерами та іншими роботодавцями, передусім щодо: подання державній службі зайнятості інформації про наявність вільних робочих місць (вакантних посад), про всіх прийнятих працівників, про наступне вивільнення працівників та фактично вивільнених працівників.

Відповідно до п.п. «г» п. 8 Положення, інспекції надається право застосовувати економічні санкції до підприємств, установ і організацій, незалежно від форм власності й господарювання, за порушення законодавства про зайнятість населення, передбачені статтями 5 і 20 Закону України «Про зайнятість населення»і за недодержання вимог статей 8 і 18 зазначеного Закону.

У відповідності до п. 9 Положення працівники інспекції зобов'язані здійснювати якісне проведення перевірок додержання законодавства про зайнятість населення та об'єктивність їх результатів.

Згідно п. 3.5 Посадової інструкції головного спеціаліста Інспекції по контролю за додержанням законодавства про зайнятість населення Кіровоградського обласного центру зайнятості, затвердженої 10.05.2011 року директором Кіровоградського обласного центру зайнятості, головному спеціалісту інспекції надається право застосовувати економічні санкції до підприємств, установ і організацій усіх форм власності, за порушення законодавства про зайнятість населення, передбачені статтями 5, 8 і 20 Закону України «Про зайнятість населення».

Виходячи з системного аналізу Закону України «Про зайнятість населення», Положення та Посадової інструкції головного спеціаліста Інспекції по контролю за додержанням законодавства про зайнятість населення Кіровоградського обласного центру зайнятості, суд касаційної інстанції вважає правильним висновок судів попередніх інстанцій, що головний спеціаліст Інспекції по контролю за додержанням законодавства про зайнятість населення Кіровоградського обласного центру зайнятості Улибіна О.М. наділена повноваженнями щодо винесення рішення про застосування економічних санкцій за порушення законодавства про зайнятість населення з підстав порушення вимог законодавства про зайнятість населення, передбачених ст.ст. 5, 20 Закону України «Про зайнятість населення» та за недодержання вимог ст.ст. 8 , 18 вказаного Закону.

Крім того, ч. 5 ст. 38 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» встановлює відповідальність та порядок застосування фінансових санкцій за порушення вимог виключно Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» та не може застосовуватись до спірних правовідносин, що правильно встановлено судами попередніх інстанцій.

За змістом ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим - ухвалене судом на підставі повного та всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 223 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що з оскаржуваних судових рішень вбачається, що при їх ухвалені, суди попередніх інстанцій не допустили порушень норм матеріального та процесуального права, які могли б бути підставою для скасування чи зміни судового рішення.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 220, 222, 223, 224, 231, 254 КАС України, суд -

У Х В А Л И В:

Касаційну скаргу Обласного комунального виробничого підприємства «Дніпро-Кіровоград» залишити без задоволення, а ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 11 червня 2013 року та постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 23 серпня 2012 року в справі № 1170/2а-2414/12 - без змін.

Ухвала набирає законної сили протягом п'яти днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий І.Я. Олендер

Судді В.І. Ємельянова

Ю.Й. Рецебуринський