Ухвала

від 05.06.2013 по справі 816/557/13-а

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 червня 2013 р.Справа № 816/557/13-а Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Калитки О. М.

Суддів: Бенедик А.П. , Калиновського В.А.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційними скаргами Управління Пенсійного фонду України в Глобинському районі Полтавської області, Відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Глобинському районі Полтавської області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 21.02.2013р. по справі № 816/557/13-а

за позовом Управління Пенсійного фонду України в Глобинському районі Полтавської області

до Відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Глобинському районі Полтавської області

про стягнення коштів,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Управління Пенсійного фонду України в Глобинському районі Полтавської області , звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просив стягнути витрати на виплату пенсії ОСОБА_1 по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві, виплаченої за серпень - грудень 2012 року в сумі 4 350,83 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач вказував на обов'язок органів Фонду соціального страхування від нещасних випадків з 01 квітня 2001 року відшкодовувати органам Пенсійного фонду пенсії, виплачені особам, яким призначено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання. Зазначав, що відповідачем не враховані та не відшкодовані суми витрат на виплату і доставку пенсії по інвалідності внаслідок трудового каліцтва ОСОБА_1, який отримав каліцтво в державах СНД та переїхав на постійне місце проживання в Україну , за серпень - грудень 2012 року в розмірі 4 350, 83 грн. Оскільки на даний час відповідачем заявлена сума не відшкодована, як на думку позивача, підлягає стягненню в судовому порядку.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 21.02.2013 р. по справі № 816/557/13-а частково задоволено позов, а саме:

- стягнуто з Відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у Глобинському районі (код ЄДРПОУ 25940810) на користь Управління Пенсійного фонду України в Глобинському районі Полтавської області суму витрат на виплату пенсії ОСОБА_1 по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві за серпень - грудень 2012 року в розмірі 750 грн. (сімсот п'ятдесят гривень.)

Позивач не погодився з рішенням суду першої інстанції та подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 21.02.2013 р. по справі № 816/557/13-а та прийняти нове судове рішення про відмову у задоволенні позову, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права з мотивів, наведених в апеляційній скарзі.

Відповідач не погодився з рішенням суду першої інстанції та подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 21.02.2013 р. по справі № 816/557/13-а та прийняти нове судове рішення про відмову у задоволенні позову, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права з мотивів, наведених в апеляційній скарзі.

Також відповідачем надано до суду заперечення на апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанов Полтавського окружного адміністративного суду від 21.02.2013 р. по справі № 816/557/13-а в повному обсязі та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.

Сторони по справі в судове засідання суду апеляційної інстанції не з'явилися, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, причину неявки не повідомили.

Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України, неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Колегія суддів на підставі п. 2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши постанову суду, дослідивши доводи апеляційної скарги, заперечення на неї та матеріли справи, колегія суддів дійшла до висновку про те, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що відповідачем не враховані та не відшкодовані суми витрат на виплату і доставку пенсії по інвалідності внаслідок трудового каліцтва ОСОБА_1, який отримав каліцтво в державах СНД та переїхав на постійне місце проживання в Україну , за серпень - грудень 2012 року в розмірі 4 350, 83 грн.

Частково задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов до висновку, що в частині позовних вимог стосовно відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій по інвалідності внаслідок трудового каліцтва підлягають задоволенню згідно з чинного законодавства, а вимоги стосовно стягнення суми витрат на виплату щомісячної державної адресної допомоги, виплаченої ОСОБА_1 за серпень - грудень 2012 року в сумі 3 600,83 грн. є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Судом першої інстанції встановлено, що відділенням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювання в Глобинському районі не прийнято до заліку одну особу ОСОБА_1 та не відшкодовано виплату пенсії по інвалідності вказаній особі за серпень - грудень 2012 року на загальну суму 4 350,83 грн. (згідно таблиць розбіжностей до актів щомісячних звірок за серпень-грудень 2012 рік).

Перевіряючи правомірність дій відповідача щодо неприйняття до заліку 4 350,83 грн. та невідшкодування суми витрат на виплату пенсії ОСОБА_1, який отримав каліцтво в державах СНД та переїхав на постійне місце проживання в Україну, суд виходить з наступного.

Частиною 4 статті 26 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування передбачено, якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між страховиками виник спір щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернулася застрахована особа. При цьому неналежний страховик має право звернутися до належного страховика щодо відшкодування понесених ним витрат.

Враховуючи те, що пенсія по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання є наслідком страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, належним страховиком, тим, хто має надавати застрахованій особі матеріальну допомогу чи соціальні послуги, відповідно до статті 25 Основ, є Фонд соціального страхування від нещасних випадків.

Пунктом 2 статті 7 Прикінцевих положень Закону України "Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", який набрав чинності з 1 квітня 2001 року, встановлено, що Фонд сплачує страхові виплати та надає соціальні послуги працівникам (членам їх сімей), які потерпіли на виробництві до 1 квітня 2001 року, з того часу, коли відповідні підприємства передали в установленому порядку Фонду документи, що підтверджують право цих працівників (членів їх сімей) на такі страхові виплати та соціальні послуги, або коли таке право встановлено в судовому порядку.

Потерпілі, документи яких не передані до Фонду, продовжують отримувати належні виплати та соціальні послуги від свого роботодавця, Пенсійного фонду України та Фонду соціального страхування України. При цьому кошти, виплачені потерпілому страхувальником, зараховуються Фондом у рахунок його страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, а між страховиками з інших видів страхування і Фондом в подальшому відбуваються відповідні розрахунки.

Частиною 2 статті 24 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" закріплене аналогічне правило - якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між Фондом соціального страхування від нещасних випадків і страховиками з інших видів соціального страхування виникають спори щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернувся застрахований. При цьому страховик, до якого звернувся застрахований, має право звернутися до відповідного страховика з інших видів соціального страхування щодо відшкодування понесених ним витрат.

Сфера дії цього Закону поширюється на таку категорію інвалідів, до якої належать ОСОБА_1, щодо відшкодування витрат на виплату пенсій якому виник спір.

За змістом частини 2 статті 2 зазначеного Закону особи, право яких на отримання відшкодування шкоди раніше було встановлено згідно із законодавством СРСР або законодавством України про відшкодування шкоди, заподіяної працівникам внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання, пов'язаних з виконанням ними трудових обов'язків, мають право на забезпечення по страхуванню від нещасного випадку відповідно до цього Закону.

При цьому право на таке забезпечення, яке встановлено в Україні, не залежить від того, у якій з колишніх республік СРСР стався нещасний випадок на виробництві з застрахованою особою або виникло професійне захворювання, пов'язане з виконанням нею трудових обов'язків.

Відповідно до пункту 3 розділу XI Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", відшкодування шкоди, медична, професійна та соціальна реабілітація провадяться Фондом соціального страхування від нещасних випадків також зазначеним у статті 8 цього Закону особам, які потерпіли до набрання ним чинності та мали право на зазначені страхові виплати і соціальні послуги.

Абзацом 3 пункту 3 розділу XI Прикінцевих положень вказаного Закону встановлено, що уся заборгованість потерпілим на виробництві та членам їх сімей, яким до набрання чинності цим Законом підприємства, установи та організації не відшкодували матеріальної і моральної (немайнової) шкоди, заподіяної ушкодженням здоров'я, виплачується цими підприємствами, установами і організаціями, а в разі їх ліквідації без правонаступника - Фондом соціального страхування від нещасних випадків.

Отже, за змістом наведеної норми обов'язок Фонду соціального страхування від нещасних випадків відшкодувати потерпілим на виробництві та членам їх сімей матеріальну і моральну (немайнову) шкоду, заподіяну ушкодженням здоров'я, не залежить від того, чи сплачували Фонду страхові платежі підприємства, що ліквідувалися та на яких було ушкоджено здоров`я потерпілого.

Як вбачається з абзацу 8 наведеного вище пункту, Фонд соціального страхування від нещасних випадків є правонаступником державного, галузевих та регіональних фондів охорони праці, передбачених статтею 21 Закону України "Про охорону праці", які ліквідуються.

Відповідно до статті 1 Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у сфері пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року, пенсійне забезпечення громадян держав-учасниць даної Угоди та членів їх сімей здійснюється за законодавством держави, на території якої вони проживають.

Статтею 3 цієї Угоди встановлено, що всі витрати, пов'язані зі здійсненням пенсійного забезпечення за даною Угодою, несе держава, яка надає забезпечення.

За змістом цієї норми взаємні розрахунки між державами можуть проводитися лише на підставі двосторонніх договорів.

Таким чином, страховиком, який має виплачувати пенсію по інвалідності особам, які стали інвалідами від нещасного випадку на виробництві на території колишніх республік СРСР, а в разі виплати такої органами Пенсійного фонду України - відшкодувати останньому витрати, є Фонд соціального страхування від нещасних випадків.

Отже, сума витрат на виплату пенсії ОСОБА_1 за серпень - грудень 2012 року підлягає стягненню з відповідача.

Так, суд першої інстанції дійшов висновку, що позовні вимоги про відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій по інвалідності внаслідок трудового каліцтва є обґрунтованими та підлягають задоволенню, скільки ОСОБА_1 згідно чинного законодавства, має на неї право, а обов`язок відшкодування таких пенсій покладено на Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України.

Також, суд приймає до уваги письмове заперечення відповідача проти позову та звертає увагу на те, що позивачем у розрахунку заборгованості не зазначено склад витрат, понесених УПФУ в Глобинському районі на виплату пенсії ОСОБА_1 в серпні - грудні 2012 року.

З наявних у матеріалах справи списків осіб, яким виплачено пенсію по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві за серпень - грудень 2012 року вбачається, що основний розмір пенсії, яку отримував ОСОБА_1 протягом вказаного періоду, становить 150 грн., а решту суми становить державна адресна допомога. ( а.с.29-66).

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Постановою правління Пенсійного фонду України та правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 04 квітня 2003 року № 5-4/4 затверджено Порядок відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання (далі -Порядок).

Так, згідно пункту 4 Порядку, відшкодуванню підлягають суми, що виплачуються відповідно до законів України "Про пенсійне забезпечення", "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" та інших нормативно-правових актів, а саме:

сума основного розміру пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання;

щомісячна цільова грошова допомога на прожиття, якщо така надавалася пенсіонеру, який одержував вищезазначену пенсію;

допомога на поховання сім'ї померлого або особі, яка здійснила поховання особи, яка отримувала вищезазначену пенсію;

сума витрат Пенсійного фонду з виплати і доставки вищезазначених пенсій.

Даний перелік є вичерпним і до нього не внесено адресну допомогу згідно постанови Кабінету Міністрів України № 265 від 26.03.2008 року.

Таким чином, дія Постанови КМУ від 26.03.2008 року № 265 не розповсюджується на відповідача та на правовідносини між органами Пенсійного фонду та Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в частині відшкодування витрат з виплати адресної допомоги, оскільки такі додаткові державні гарантії громадянам передбачені лише Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", який визначає обов'язки саме органів Пенсійного фонду.

Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 26 березня 2008 року № 265 встановлено, що у разі, коли щомісячний розмір пенсійних виплат, державної соціальної допомоги інвалідам з дитинства і дітям-інвалідам, особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, сум індексації та інших доплат, встановлених законодавством, крім пенсій за особливі заслуги перед Україною) не досягає прожиткового мінімуму, встановленого законом для осіб, які втратили працездатність, таким особам надається щомісячна державна адресна допомога у сумі, що не вистачає до зазначеного прожиткового мінімуму.

Пунктом 6 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09 липня 2003 року № 1058-ГУ передбачено, що до прийняття відповідного Закону до пенсій, передбачених цим Законом, установлюється надбавка та здійснюється їх підвищення згідно із Законом України "Про пенсійне забезпечення". Зазначені надбавки та підвищення встановлюються в розмірах, що фактично виплачувалися на день набрання чинності цим Законом з наступною індексацією відповідно до законодавства про індексацію грошових доходів населення. Виплати їх здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України.

Згідно із статтею 14 Закону України "Про Державний бюджет України на 2012 рік" кошти, отримані до Спеціального фонду Державного бюджету України згідно з окремими пунктами статей вказаних Законів, спрямовуються відповідно на дотацію Пенсійному фонду України на виплату пенсій надбавок та підвищень до пенсій, призначених за різними пенсійними програмами.

Таким чином, аналіз приведених норм чинного законодавства свідчить про те, що державна адресна допомога, надбавки та підвищення до пенсії не передбачені у переліку соціальних послуг та виплат, які згідно статтею 21 Закону № 1105-ХІУ здійснюються та відшкодовуються Фондом соціального страхування від нещасних випадків. Також відсутня щомісячна державна допомога серед переліку виплат, які відшкодовуються Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України, згідно пункту 4 Порядку.

Пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України № 265 передбачено, що виплата щомісячної державної адресної допомоги, передбаченої цією постановою, здійснюється за рахунок коштів, з яких виплачується пенсія або державна соціальна допомога.

Разом з тим, виходячи із пріоритетності норм Закону над підзаконними нормативно-правовими актами, беручи до уваги статус Фонду соціального страхування від нещасних випадків як некомерційної самоврядної організації, яка за рахунок своїх коштів здійснює страхові виплати у разі настання страхового випадку, суд приходить до висновку про те, що обов'язок соціального страхування від нещасних випадків відшкодовувати державну адресну допомогу підвищення до пенсії не встановлений законом.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку, що вимоги позивача про стягнення суми витрат на виплату щомісячної державної адресної допомоги, виплаченої ОСОБА_1 за серпень - грудень 2012 року в сумі 3 600,83 грн. є необґрунтованими та задоволенню не підлягають та чинне законодавство зобов'язує відповідача провести відшкодування управлінню Пенсійного фонду України в Глобинському районі витрат на виплату пенсій особам, які отримують пенсію по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання в сумі 150,00 грн. за кожний місяць такої виплати, що, враховуючи заявлені розрахунки, за серпень-грудень 2012 року, становить загалом 750 (5 х 150) грн.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції.

Таким чином, колегія суддів дійшла до висновку, що постанова Полтавського окружного адміністративного суду від 21.02.2013р. по справі № 816/557/13-а прийнята з дотриманням норм матеріального права та з урахуванням приписів процесуального права, а тому відсутні підстави для її скасування. Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 199, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційні скарги Управління Пенсійного фонду України в Глобинському районі Полтавської області, Відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Глобинському районі Полтавської області залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 21.02.2013р. по справі № 816/557/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Калитка О. М. Судді (підпис) (підпис) Бенедик А.П. Калиновський В.А. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Калитка О. М.