Постанова

від 10.10.2013 по справі 826/14694/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

10 жовтня 2013 року № 826/14694/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Огурцова О.П. при секретарі судового засідання Покотило М.С. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомПриватного підприємства "Електромонтажкомплекс" до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві провизнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0000162204 від 14.08.2013 та №0000172204 від 14.08.2013

за участю:

представника позивача - Крилова А.В. (довіреність б/н від 13.09.2013),

представника відповідача - Колодяжної Л.В. (довіреність № 390/9 від 04.07.2013),

на підставі частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 10.10.2013 проголосив вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне підприємство "Електромонтажкомплекс" звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0000162204 від 14.08.2013 та №0000172204 від 14.08.2013.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує наступним.

Позивачу було нараховано податкові зобов'язання за результатами позапланової документальної невиїзної перевірки з питань правильності нарахування, повноти та своєчасності внесення до бюджету сум податку на додану вартість та податку на прибуток за період листопад - грудень 2011 року, січень - серпень 2012 року по взаємовідносинах з ТОВ "БК ПАЛОЦЦО". Підставою для нарахування податкових зобов'язань з податку на додану вартість та податку на прибуток є висновок податкового органу про відсутність фактичного здійснення операцій між ПП "Електромонтажкомплекс" та ТОВ "БК ПАЛОЦЦО".

Позивач, не погоджуючись з такими висновками податкового органу, зазначає, що у період, який перевірявся податковим органом, мав фінансово - господарські відносини з ТОВ "БК ПАЛОЦЦО" за договорами підряду № 7 від 07.11.2011, № 28 від 05.12.2011, № 9 від 09.01.2012, № 12 від 06.02.2012, № 15 від 05.03.2012, № 20 від 02.04.2012, № 22 від 07.05.2012, № 25 від 04.06.2012, № 30 від 02.07.2012, № 27 від 09.07.2012, № 32 від 06.08.2012, № 34 від 06.08.2012, які за твердженням позивача мали реальний характер, та за яким було надано послуги використані ним у власній господарській діяльності та з метою отримання прибутку, а документи бухгалтерського та податкового обліків за цими операціями були оформлені у відповідності до вимог податкового законодавства.

У судовому засіданні 10.10.2013 представники позивача підтримали позовні вимоги та просили суд задовольнити позов у повному обсязі.

Відповідач проти позовних вимог заперечив, у судовому засіданні 10.10.2013 надав письмові заперечення, у яких просив відмовити у задоволенні адміністративного позову повністю. Доводи відповідача викладені в письмових запереченнях та наведені його представником під час судового засідання аналогічні доводам та висновкам викладеним в акті перевірки № 395/26-53-22-04-21/31838259 від 24.07.2013, інших доводів, крім зазначених у вказаному акті перевірки представником відповідача не наведено.

У судовому засіданні 10.10.2013 представник відповідача заперечив проти позовних вимог та просив суд відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача суд , -

В С Т А Н О В И В:

В період з 22.07.2013 по 24.07.2013 Державною податковою інспекцією у Дніпровському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві на підставі наказу № 239 від 17.07.2013 було проведено позапланову документальну невиїзну перевірку ПП "Електромонтажкомплекс" з питань правильності нарахування, повноти та своєчасності внесення до бюджету сум податку на додану вартість та податку на прибуток за період листопад - грудень 2011 року, січень - серпень 2012 року, по взаємовідносинах з ТОВ "БК ПАЛОЦЦО".

За результатами перевірки складено акт № 395/26-53-22-04-21/31838259 від 24.07.2013, яким встановлено порушення підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 182 445,00 грн. та порушення пунктів 201.1, 201.2, 201.4, 201.6, 201.7 статті 201, пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість на загальну суму 170 991,00 грн.

До такого висновку податковий орган дійшов виходячи з наступного.

Згідно наданих до перевірки документів ПП "Електромонтажкомплекс" придбало у ТОВ "БК ПАЛОЦЦО" за листопад - грудень 2011 року, січень - серпень 2012 року послуги, а саме обслуговування РП-121 в м. Києві по вул. Луговій, 9 на загальну суму 1 025 945,37 грн.

На сторінках 4-5 та 8-9 акта № 395/26-53-22-04-21/31838259 від 24.07.2013 зазначено наступне: "До ДПІ у Дніпровському районі ГУ Міндоходів у м. Києві надійшов акт Ірпінською ОДПІ Київської області ДПС від 14.05.2013 №156/22-4/31748459 про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ "БК"Палаццо" (код ЄДРПОУ 31748459) щодо підтвердження господарських відносин із контрагентами - постачальниками та контрагентами-покупцями за період з 01.01.2011 року по 30.04.2013 року, в якому значиться, що «ТОВ "БК"Палаццо" не знаходиться за юридичною адресою: Київська обл., м. Буча, вул. Тургенєва, буд. 1. З метою вручення запиту про надання документів для проведення перевірки ТОВ "БК"Палаццо" працівниками Ірпінської ОДПІ Київської області ДПС було здійснено виїзд на податкову адресу: Київська обл., м. Буча, вул. Тургенєва, буд. 1. За вказаною адресою підприємство не знаходиться (посадові особи відсутні), про що складено акт від 04.04.2013 року № 33 та передано службову записку від 04.04.2013 року № 131 щодо встановлення місцезнаходження даного СГД. ВПМ ДПІ у Києво-Святошинському р-ні Київської області ДПС було здійснено виїзд за юридичною адресою ТОВ "БК"Палаццо", підприємство за даною адресою не знаходиться, що зафіксовано довідкою на встановлення місцезнаходження від 12.04.2013 року за №299/7/07014. Відділом реєстрації та обліку платників податків направлено до державного реєстратора довідку за формою 18-ОПП від 19.04.2013 року за №28. Станом на момент проведення перевірки стан платника « 8» - до ЄДР внесено запис про відсутність за місцезнаходженням. Крім того, 14.05.2013 року ТОВ "БК"Палаццо" анульовано свідоцтво платника ПДВ. Ірпінською ОДПІ Київської області ДПС отримано від СВ ДПІ у Деснянському р-ні м. Києва листом від 25.01.2013р. №2419/35 матеріали щодо фіктивності ТОВ «БК «Палаццо», а саме; - постанова СВ ДПІ у Деснянському р-ні м. Києва ДПС від 24.01.2013 року про порушення кримінальної справи №32012110030000035 за ознаками злочину, передбаченого ч.1 cm. 205 КК України по фактам фіктивного підприємництва, шляхом придбання (створення) суб'єкту підприємницької діяльності - ТОВ «Асцелла» (код ЄДРПОУ 37474672), з метою покриття незаконної діяльності:- протокол допиту свідка від 21.12.2012 року, отриманого (проведено допит) старшим о/у ГВПМ ДПІ у Деснянському районі м. Києва ДПС cm. л-том податкової міліції Слободянюк Д.М. свідка ОСОБА_4 no кримінальному провадженню №32012110030000035, порушеному по факту скоєння злочинів, передбачених ч1 cm. 205, КК України. Згідно висновку акту встановлено: Звіркою не підтверджено реальність здійснення операцій з продажу товарів (робіт, послуг) на адресу контрагентів-покупців на загальну суму ПДВ 33704912 грн. за період з 01.01.2011 року по 30.04.2013 року.» "

З огляду на викладене податковий орган дійшов висновку про відсутність фактичного здійснення операцій між ПП "Електромонтажкомплекс" та ТОВ "БК ПАЛОЦЦО".

14.08.2013 на підставі акта перевірки № 395/26-53-22-04-21/31838259 від 24.07.2013 прийняті податкові повідомлення рішення, якими збільшено суму грошового зобов'язання №0000162204 за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт послуг) на загальну суму 213 739,00 грн., у тому числі за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на 42 748,00 грн. та №0000172204 за платежем податок на прибуток приватних підприємств на загальна суму 219 704,00 грн., у тому числі за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на 37 259,00 грн.

Приватне підприємство "Електромонтажкомплекс" не погоджуючись з податковими повідомленнями - рішеннями №0000162204 від 14.08.2013 та №0000172204 від 14.08.2013, вважаючи їх протиправними та такими, що підлягають скасуванню звернулось з відповідним позовом до суду.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з пунктом 4 статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України принципами адміністративного судочинства є змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з'ясування всіх обставин у справі.

Суть офіційного з'ясування всіх обставин у справі визначена в частинах четвертій та п'ятій статті 11 цього Кодексу, якими встановлено, що суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. Суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає.

Принцип офіційного з'ясування всіх обставин справи зобов'язує суд встановити обставини справи для забезпечення прийняття правосудного рішення, в тому числі незалежно від посилань чи доводів сторін.

При розгляді справи судом було перевірено чи мали операції між позивачем та ТОВ "БК ПАЛОЦЦО" реальний товарний характер, можливість здійснення таких операцій з урахуванням оперативності проведення операцій та віддаленості контрагентів один від одного, подальше використання позивачем отриманих товарів.

При цьому, суд виходив з того, що наявність у покупця належно оформлених документів, які відповідно до закону необхідні для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема виданих продавцями податкових накладних, не є безумовною підставою для відшкодування податку на додану вартість в подальшому, якщо податковий орган доведе, що відомості в таких документах не відповідають дійсності, наприклад, у випадку, коли не проводилися самі операції. Також, судом було зобов'язано позивача та відповідача надати всі наявні докази на обґрунтування їх правових позицій.

З матеріалів справи та пояснень представника позивача вбачається, що позивач, у період, який перевірявся податковим органом, мав правовідносини з ТОВ "БК ПАЛОЦЦО" за договорами підряду № 7 від 07.11.2011, № 28 від 05.12.2011, № 9 від 09.01.2012, № 12 від 06.02.2012, № 15 від 05.03.2012, № 20 від 02.04.2012, № 22 від 07.05.2012, № 25 від 04.06.2012, № 30 від 02.07.2012, № 27 від 09.07.2012, № 32 від 06.08.2012, № 34 від 06.08.2012, предметом яких виконання робіт з обслуговування РП-121 в м. Києві по вул. Луговій, 9.

Факт здійснення ТОВ "БК ПАЛОЦЦО" робіт за договорами підряду № 7 від 07.11.2011, № 28 від 05.12.2011, № 9 від 09.01.2012, № 12 від 06.02.2012, № 15 від 05.03.2012, № 20 від 02.04.2012, № 22 від 07.05.2012, № 25 від 04.06.2012, № 30 від 02.07.2012, № 27 від 09.07.2012, № 32 від 06.08.2012, № 34 від 06.08.2012 підтверджується наявними в матеріалах справи копіями зазначених договорів та складених до них договірних цін, локальних кошторисів, довідок про вартість виконаних будівельних робіт*/та витрат**/, актів приймання виконаних будівельних робіт, а факт здійснення оплати за виконані роботи - виписками по рахунку позивача.

Наявність у ТОВ "БК ПАЛОЦЦО" права на виконання робіт передбачених зазначеними договорами підряду підтверджується копією наявної в матеріалах справи ліцензії серії АВ № 588829 від 29.09.2011 на провадження господарської діяльності у будівництві, пов'язаної зі створенням об'єктів архітектури.

Відповідно до довідки серії АБ № 332308 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України на позивача станом на 02.04.2012 його видами діяльності за КВЕД-2010 є: "43.12 Електромонтажні роботи", "43.22 Монтаж водопровідних мереж, систем опалення та кондиціонування" та "43.29 Інші будівельно - монтажні роботи", а також позивачем отримано ліцензію серії АБ № 557438 від 25.01.2011 на провадження господарської діяльності у будівництві, пов'язаної зі створенням об'єктів архітектури, а отже виконані ТОВ "БК ПАЛОЦЦО" роботи за договорами підряду № 7 від 07.11.2011, № 28 від 05.12.2011, № 9 від 09.01.2012, № 12 від 06.02.2012, № 15 від 05.03.2012, № 20 від 02.04.2012, № 22 від 07.05.2012, № 25 від 04.06.2012, № 30 від 02.07.2012, № 27 від 09.07.2012, № 32 від 06.08.2012, № 34 від 06.08.2012 були використані позивачем у власній господарській діяльності та з метою отримання прибутку.

Відповідачем доказів, які б спростовували пояснення позивача та наданні ним докази суду не надано. Зокрема, відповідачем не надано доказів того, що ТОВ "БК ПАЛОЦЦО" не відобразило у своїй податковій звітності операції з позивачем, а також, що ним не було сплачено податок на додану вартість з вказаних операцій. Відтак, відповідачем не спростовано доводів позивача та доказів, наявних у матеріалах справи, які доводять товарність та реальність господарських операцій між позивачем та ТОВ "БК ПАЛОЦЦО".

Щодо посилань відповідача на акт №156/22-4/31748459 від 14.05.2013 "Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ "БК"Палаццо" (код ЄДРПОУ 31748459) щодо підтвердження господарських відносин із контрагентами-постачальниками та контрагентами-покупцями за період з 01.01.2011 року по 30.04.2013" суд звертає увагу на наступне.

Згідно з пунктом 4.4 розділу 4 Методичних рекомендацій щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок затверджених наказом державної податкової адміністрації України №236 від 22.04.2011 у разі встановлення фактів, що не дають змогу провести зустрічну звірку суб'єкта господарювання, зокрема у зв'язку із зняттям з обліку, встановленням відсутності суб'єкта господарювання та/або його посадових осіб за місцезнаходженням (податковою адресою), відповідальний підрозділ не пізніше двох робочих днів від дати надходження запиту складає Акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання (далі - Акт) (додаток 3), реєструє його у Журналі реєстрації довідок про результати проведення зустрічної звірки (актів про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання, неявки для підписання, відмови від писання Довідки про результати проведення зустрічної звірки) (далі - Журнал реєстрації довідок/актів) (додаток 4) та вживає відповідних заходів, передбачених актами ДПС України.

Таким чином, акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання складається не за результатами проведення зустрічної звірки чи перевірки суб'єкта господарювання, а у разі встановлення фактів, що не дають змогу провести зустрічну звірку суб'єкта господарювання, з огляду на що зазначений акт може бути лише носієм інформації щодо наявності фактів, які унеможливлюють проведення зустрічної звірки та не може містити інформацію щодо фінансово - господарських відносин суб'єктів господарювання.

Таким чином, акт №156/22-4/31748459 від 14.05.2013 "Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ "БК"Палаццо" (код ЄДРПОУ 31748459) щодо підтвердження господарських відносин із контрагентами-постачальниками та контрагентами-покупцями за період з 01.01.2011 року по 30.04.2013 " не може бути належним доказом на підтвердження допущення позивачем порушення норм податкового законодавства при взаємовідносинах з ТОВ "БК"Палаццо".

З огляду на викладене, а також враховуючи той факт, що інших доказів та обґрунтувань, крім зазначених, на підтвердження відсутності у позивача прав на формування податкового кредиту та витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування за фінансово - господарськими відносинами з ТОВ "БК"Палаццо" за договорами підряду № 7 від 07.11.2011, № 28 від 05.12.2011, № 9 від 09.01.2012, № 12 від 06.02.2012, № 15 від 05.03.2012, № 20 від 02.04.2012, № 22 від 07.05.2012, № 25 від 04.06.2012, № 30 від 02.07.2012, № 27 від 09.07.2012, № 32 від 06.08.2012, № 34 від 06.08.2012 відповідачем суду не надано та не зазначено про причини неможливості їх надання, суд дійшов висновку про те, що господарські операції між позивачем та ТОВ "БК"Палаццо" за вказаними договором мали реальний товарний характер.

Відповідно до пункту 138.1 статті 138 Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу. Витрати операційної діяльності включають: собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку; витрати банківських установ.

Згідно з пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Пунктом 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, встановлено, що витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до статті 185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є операції платників податку з: постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; ввезення товарів (супутніх послуг) на митну територію України в митному режимі імпорту або реімпорту (далі - імпорт); вивезення товарів (супутніх послуг) у митному режимі експорту або реекспорту (далі - експорт); з метою оподаткування цим податком до експорту також прирівнюється постачання товарів (супутніх послуг), які перебувають у вільному обігу на території України, до митного режиму магазину безмитної торгівлі, митного складу або спеціальної митної зони, створених згідно з положеннями глав 35 - 37 Митного кодексу України; з метою оподаткування цим податком до імпорту також прирівнюється постачання товарів (супутніх послуг) з-під митного режиму магазину безмитної торгівлі, митного складу або спеціальної митної зони, створених згідно з положеннями глав 35 - 37 Митного кодексу України, для їх подальшого вільного обігу на території України; постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Підпунктом "а" пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно із пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Реальність та товарність господарських операцій між позивачем та ТОВ "БК"Палаццо" за договорами підряду № 7 від 07.11.2011, № 28 від 05.12.2011, № 9 від 09.01.2012, № 12 від 06.02.2012, № 15 від 05.03.2012, № 20 від 02.04.2012, № 22 від 07.05.2012, № 25 від 04.06.2012, № 30 від 02.07.2012, № 27 від 09.07.2012, № 32 від 06.08.2012, № 34 від 06.08.2012 в ході судового розгляду справи судом було встановлено, у зв'язку з чим суд дійшов висновку, що у позивача було право на формування податкового кредиту та витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування по операціях з ТОВ "БК"Палаццо" за вказаними договорами.

Крім того, суд вважає за доцільне зазначити, що відповідно до частини другої статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Згідно з статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

У рішенні Європейського Суду з прав людини від 22.01.2009 у справі «Булвес» АД проти Болгарії (заява №3991/03) зазначено, що у разі якщо національні органи за відсутності будь-яких вказівок на безпосередню участь фізичної або юридичної особи у зловживанні, пов'язаним зі сплатою ПДВ, який нараховується у ланцюгу поставок, або вказівок на обізнаність про таке порушення, все ж таки застосовують негативні наслідки для отримувача оподатковуваної ПДВ поставки, який повністю виконав свої зобов'язання, за дії або бездіяльність постачальника, який перебував поза межами контролю отримувача і у відношенні якого у нього не було засобів перевірки та забезпечення його виконання, то такі владні органи порушують справедливий баланс, який має підтримуватися між вимогами суспільних інтересів та вимогами захисту права власності.

Відповідно до частин першої та другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З урахуванням наведеного суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України. Позивачем надано оригінал платіжних доручень про сплату судового збору у сумі 2294,00 грн.

Керуючись вимогами статей 69-71, 94, 160-165, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Адміністративний позов - задовольнити повністю .

2.Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві №0000162204 від 14.08.2013 та №0000172204 від 14.08.2013.

3.Присудити з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань за зобов'язаннями Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві на користь Приватного підприємства "Електромонтажкомплекс" понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 2294,00 грн. (дві тисячі двісті дев'яносто чотири грн. 00 коп.).

Відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку для її апеляційного оскарження. У разі апеляційного оскарження постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя О.П. Огурцов

Постанова складена в повному обсязі 17.10.2013.