Постанова

від 17.10.2013 по справі 826/14920/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

17 жовтня 2013 року № 826/14920/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Огурцова О.П. при секретарі судового засідання Покотило М.С. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "ПРОМІНЬ" до Державної податкової інспекції у Святошинському районі міста Києва Державної податкової служби проскасування податкового повідомлення - рішення №0002522250 від 18.05.2013

за участю:

представника позивача: Коваленко Г.М. (довіреність б/н від 12.09.2013)

представника відповідача: Івченко Я. В. (довіреність № 52/26-57-10-18 від 16.10.2013)

на підставі частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 17.10.2013 проголосив вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ПРОМІНЬ" звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Святошинському районі міста Києва Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення - рішення №0002522250 від 18.05.2013.

Позивачу було нараховано податкові зобов'язання за результатами документальної позапланової невиїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства по податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ "Еліт Консалт" за період з 01.08.2011 по 30.09.2011.Підставою для висновку про заниження позивачем податкових зобов'язань з податку на додану вартість став висновок податкового органу про те, що роботи згідно договору № 005-ППР/11 від 04.07.2011 укладеного між позивачем та ТОВ «Еліт Консалт» фактично не могли бути виконані.

Позивач, не погоджуючись з такими висновками податкового органу, зазначає, що у період, який перевірявся податковим органом, мав фінансово - господарські відносини з ТОВ «Еліт Консалт», які за твердженням позивача, мали реальний характер, та за якими було виконанно роботи використані ним у власній господарській діяльності та з метою отримання прибутку, а документи бухгалтерського та податкового обліків за цими операціями були оформлені у відповідності до вимог податкового законодавства.

Також позивач зазначив про те, що відповідачем перевірка була проведена з порушенням вимог чинного законодавства, а саме, копія наказу на проведення перевірки №800 від 26.04.2013 та акт перевірки № 295/22-509/30630920 від 26.04.2013 були вручені одночасно 26.04.2013.

Представник позивача у судовому засіданні 17.10.2013 позовні вимоги підтримала повністю, надала додаткові усні пояснення та просив задовольнити адміністративний позов у повному обсязі.

Відповідач проти позовних вимог заперечив, через канцелярію суду 10.10.2013 надав суду письмові заперечення, у яких просив відмовити у задоволенні адміністративного позову повністю. Доводи відповідача викладені в письмових запереченнях аналогічні доводам та висновкам викладеним в акті перевірки № 295/22-509/30630920 від 26.04.2013.

У судовому засіданні 17.10.2013 представник відповідача заперечив проти позовних вимог та просив суд відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача суд , -

В С Т А Н О В И В:

Державною податковою інспекцією у Святошинському районі міста Києва Державної податкової служби проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОМІНЬ" з питань дотримання вимог податкового законодавства по податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ "Еліт Консалт" за період з 01.08.2011 по 30.09.2011.

За результатами перевірки складено акт № 295/22-509/30630920 від 26.04.2013, яким встановлено порушення підпункту 14.1.181 пункту 14.1, пунктів 198.2, 198.3, 198.6 статті 198, пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу України в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 233 333,00 грн.

До такого висновку податковий орган дійшов виходячи з наступного.

ТОВ «ПРОМІНЬ» мало взаємовідносини з ТОВ «Еліт Консалт» за договором № 005-ППР/11 від 04.07.2011, предметом якого є здійснення комплексу робіт щодо розробки концепції та дизайн проекту, для будівництва закладу громадського харчування.

Відповідно до акта № 1677/23-9/37240498 від 28.12.2011 ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС "Про результати розгляду документальної невиїзної перевірки ТОВ "Еліт Консалт" (код ЄДРПОУ 37240498) з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 02.08.2011 року по 31.10.2011 року" перевіркою встановлено відсутність об'єктів оподаткування по операціях з придбання товарів (послуг) у підприємств-постачальників та по операціях з продажу цих товарів (послуг) підприємствам-покупцям які підпадають під визначення статті 185 Податкового кодексу України.

Також згідно з зазначеним актом від СВ ПМ ДПА у м. Києві отримано постанову від 25.11.2011 старшого слідчого з ОВС Горожанова В.А, про порушення кримінальної справи № 56-298 від 02.11.2011 за фактом фіктивного підприємства шляхом створення ТОВ «Еліт Консалт» (код ЄДРПОУ 37240498) та від ГВПМ ДПІ у Печерському районі м. Києва отримано службову записку № 12622/26-06/38 від 03.10.2011 з висновком спеціаліста Науково-дослідного експертно криміналістичного центру при управління МВС України на Південно-західній залізниці № 353 від 21.09.2011 згідно з яким підписи від імені директора ТОВ «Еліт Консалт» (код ЄДРПОУ 37240498) ОСОБА_4 в реєстраційних документах виконані іншою особою.

З огляду на зазначене податковий орган дійшов висновку про те, що операції між позивачем та ТОВ «Еліт Консалт» здійснювалися з метою штучного формування податкового кредиту та не мають реального товарного характеру, а саме, відсутній факт передачі товарів від продавця до покупця.

30.04.2013 Товариством з обмеженою відповідальністю "Світ сучасних технологій" були подані заперечення на акт № 295/22-509/30630920 від 26.04.2013, за результатами розгляду яких листом № 5902/10/22-50 від 15.05.2013 "Про надання відповіді" повідомлено про те, що висновки акта перевірки залишено без змін.

18.05.2013 на підставі акта № 295/22-509/30630920 від 26.04.2013 було прийнято податкове повідомлення - рішення №0002522250, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 291 666,00 грн. у тому числі за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на 58 333,00 грн.

31.05.2013 Товариством з обмеженою відповідальністю "Світ сучасних технологій" до Державної податкової служби у місті Києва була подана скарга на податкове повідомлення - рішення №0002522250 від 18.05.2013, яка рішенням про результати розгляду первинної скарги № 1456/10/12-1-03 від 26.06.2013 залишена без задоволення, а податкове повідомлення - рішення без змін.

Товариством з обмеженою відповідальністю "Світ сучасних технологій" до Міністерства доходів і зборів України була подана скарга на податкове повідомлення - рішення №0002522250 від 18.05.2013, яка рішенням про результати розгляду повторної скарги № 10191/6/99-10-01 від 02.09.2011 залишена без задоволення, а податкове повідомлення - рішення без змін.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Світ сучасних технологій" не погоджуючись з податковим повідомленням - рішенням №0002522250 від 18.05.2013 та вважаючи його таким, що підлягає скасуванню звернулось з відповідними позовом до суду.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд вважає позов таким, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Суть офіційного з'ясування всіх обставин у справі визначена в частинах четвертій та п'ятій статті 11 цього Кодексу, якими встановлено, що суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. Суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає.

Принцип офіційного з'ясування всіх обставин справи зобов'язує суд встановити обставини справи для забезпечення прийняття правосудного рішення, в тому числі незалежно від посилань чи доводів сторін.

Відповідно до статті 185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є операції платників податку з: постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; ввезення товарів (супутніх послуг) на митну територію України в митному режимі імпорту або реімпорту (далі - імпорт); вивезення товарів (супутніх послуг) у митному режимі експорту або реекспорту (далі - експорт); з метою оподаткування цим податком до експорту також прирівнюється постачання товарів (супутніх послуг), які перебувають у вільному обігу на території України, до митного режиму магазину безмитної торгівлі, митного складу або спеціальної митної зони, створених згідно з положеннями глав 35 - 37 Митного кодексу України; з метою оподаткування цим податком до імпорту також прирівнюється постачання товарів (супутніх послуг) з-під митного режиму магазину безмитної торгівлі, митного складу або спеціальної митної зони, створених згідно з положеннями глав 35 - 37 Митного кодексу України, для їх подальшого вільного обігу на території України; постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Отже, об'єктом оподаткування можуть бути майно, товари, дохід (прибуток) або його частина, обороти з реалізації товарів (робіт, послуг), операції з постачання товарів (робіт, послуг) та інші операції платника податків, які відповідно до статті 185 Податкового кодексу України визначені як об'єкт оподаткування.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції, якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Отже, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами податкового кодексу України.

Пунктом 198.1 Податкового кодексу України встановлено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно з пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу , протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Отже, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту та здійснених витрат до складу валових є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Господарські операції для визначення податкового кредиту для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість та валових витрат для цілей визначення об'єктом оподаткування податком на прибуток мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність таких операцій.

Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу податкового кредиту з податку на додану вартість та до складу валових витрат навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Аналогічна позиція викладена в листі Вищого адміністративного суду України № 742/11/13-11 від 02.06.2011.

Зазначеним листом Вищого адміністративного суду України також визначено, що з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції, установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції, установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Таким чином, при визначенні права платника податків на віднесення понесених ним витрат, до складу витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, судом має бути перевірено чи мали операції між платником податків та його контрагентами реальний товарний характер, можливість здійснення таких операцій з урахуванням оперативності проведення операцій та віддаленості контрагентів один від одного, подальше використання позивачем придбаної у зазначених контрагентів продукції, при цьому, суд має виходив з того, що наявність у покупця належно оформлених документів, які відповідно до закону необхідні для віднесення певних сум до складу витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування не є безумовною підставою для висновку про наявність у позивача права на віднесення таких сум до складу витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, якщо податковий орган доведе, що відомості в таких документах не відповідають дійсності, наприклад, у випадку, коли не проводилися самі операції.

Позивач у позовній заяві зазначає про те, що відповідач необґрунтовано дійшов висновку про заниження ним податку на додану вартість на 233 333,00 грн. за період з 01.08.2011 по 30.09.2011, оскільки фінансово - господарські відносини з контрагентом ТОВ "Еліт Консалт" мали реальний характер, що підтверджується відповідними первинними документами.

На підтвердження факту реальності правовідносин з контрагентами ТОВ "Еліт Консалт" за договором № 005-ППР/11 від 04.07.2011 позивачем надано суду копії зазначеного договору зі складеними до нього Актами приймання передачі № ОУ-0000303 від 26.08.2011, № ОУ-0000302 від 19.08.2011, ОУ-0000301 від 12.08.2011 та № ОУ-0000300 від 05.08.2011 та копію концепції та дизайн проекту, для будівництва закладу громадського харчування

Відповідно до пункту 1.1 зазначеного договору замовник доручає виконавцю зобов'язання за рахунок власних та/або залучених сил та засобів на підставі даних, наданих Замовником, здійснити комплекс робіт щодо розробки концепції та дизайн проекту, для будівництва закладу громадського харчування передає підряднику за актом прийому - передачі фронт робіт та передає проектну документацію.

Пунктом 1.2 договору № 005-ППР/11 від 04.07.2011 встановлено, що замовник доручає виконавцю за рахунок власних та/або залучених сил та засобів на підставі даних, наданих Замовником, здійснити розробку проектної документації на основі вихідних даних Замовником, та у відповідності до положень чинного законодавства України.

Згідно з пунктом 2.1 зазначеного договору вартість робіт складає 1 400 000,00 грн.

Відповідно до пункту 2.2.1 договору № 005-ППР/11 від 04.07.2011 Замовник оплачує вартість робіт Виконавця, що передбачені предметом даного договору протягом 14 календарних днів з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі Проектної документації за договором чи її частинами.

Таким чином, документами, які мали бути складені та надані позивачу відповідно до умов договору № 005-ППР/11 від 04.07.2011 та можуть належним чином засвідчувати факт фактичного виконання вказаного договору є розроблені ТОВ " Еліт Консалт" концепція та дизайн проект, проектна документація та акти приймання-передачі зазначених документів. При цьому договором визначена загальна вартість робіт, без зазначення окремо вартості робіт щодо розробки концепції та дизайн проекту та щодо розробки проектної документації.

Позивачем проектної документації та актів приймання - передачі проектної документації суду надано не було, як не було зазначено про причини неможливості їх надання.

При цьому позивачем не було зазначено про факт розроблення ТОВ " Еліт Консалт" та передання йому саме проектної документації чи факт здійснення коригування вартості договору № 005-ППР/11 від 04.07.2011 у зв'язку зі зміною обсягу робіт, які були виконані.

Відповідно до частини другої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік" встановлено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

В наданих позивачем суду копіях актів приймання передачі № ОУ-0000303 від 26.08.2011, № ОУ-0000302 від 19.08.2011, ОУ-0000301 від 12.08.2011 та № ОУ-0000300 від 05.08.2011 зазначено, що ними засвідчено факт виконання виконавцем частково роботи з розробки концепції та дизайн проекту (проектної документації), водночас при цьому не зазначено, які саме роботи були або яка частина з передбачених договором № 005-ППР/11 від 04.07.2011 робіт була виконана, з огляду на що з них є неможливим встановити зміст та обсяг господарської операції, яка була виконана.

З огляду на зазначене, враховуючи те, що надані позивачем суду копії актів приймання - передачі складені з порушенням вимог Закону України "Про бухгалтерський облік" та з них є неможливим встановити зміст та обсяг якої саме господарської операції вони засвідчують, суд дійшов висновку про те, що вони не можуть бути належними доказами на підтвердження факту виконання робіт за договором № 005-ППР/11 від 04.07.2011.

Доказів на підтвердження факту здійснення оплати, за роботи виконані, за твердження позивача, ТОВ " Еліт Консалт" за договором № 005-ППР/11 від 04.07.2011 позивачем суду надано не було, як і не було зазначено про причини неможливості надання відповідних документів.

Також позивачем не було надано суду доказів на підтвердження факту використання робіт виконаних ТОВ " Еліт Консалт" за договором № 005-ППР/11 від 04.07.2011 у власній господарській діяльності.

З огляду на зазначене, враховуючи те, що позивачем не надано суду первинної документації, яка мала бути складена відповідно до умов договору № 005-ППР/11 від 04.07.2011, а надані первинні документи складені з порушенням Закону України "Про бухгалтерський облік" та не надано доказів здійснення оплати за виконані, за твердженням позивача, за зазначеним договором роботи та їх використання позивачем у власній господарській діяльності, суд дійшов висновку про те, що позивачем не надано суду належних доказів на підтвердження реального характеру правовідносин з ТОВ " Еліт Консалт" за договором № 005-ППР/11 від 04.07.2011.

Посилання позивача на допущені відповідачем при проведенні перевірки порушення вимог податкового законодавства не можуть бути належними підставами для скасування податкового повідомлення - рішення №0002522250 від 18.05.2013 з огляду на те, що позивачем не було надано суду належних доказів на підтвердження правомірності формування податкового кредиту по взаємовідносинам з ТОВ " Еліт Консалт" за договором № 005-ППР/11 від 04.07.2011, а також те, що вони не мають впливу на факт допущення позивачем порушення вимог чинного законодавства.

З урахуванням наведеного суд дійшов висновку про відсутність у позивача правових підстав для формування податкового кредиту з податку на додану вартість по взаємовідносинам з контрагентами ТОВ "Еліт Консалт" за договором № 005-ППР/11 від 04.07.2011.

З огляду на викладене керуючись вимогами статей 69-71, 94, 160-165, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову - відмовити повністю .

Відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку для її апеляційного оскарження. У разі апеляційного оскарження постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя О.П. Огурцов