Ухвала

від 10.09.2013 по справі 820/229/13-а

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2013 р.Справа № 820/229/13-а Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Дюкарєвої С.В.

Суддів: Жигилія С.П. , Перцової Т.С.

за участю секретаря судового засідання Волкової А.М.

представника позивача Сидоренко О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Юніком" на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 17.07.2013р. по справі № 820/229/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Юніком"

до Державної податкової інспекція у Київському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби

про визнання дій протиправними,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Юніком", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби, в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просив суд:

- визнати протиправними дії відповідача щодо встановлення в Довідці №790/228/24330728 від 25.12.2012 року порушення ч.1 ст.203, ст.215, п.1 ст.216, ст.228 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, та вбачаються нікчемні правочини ТОВ "Юніком" (код ЄДРПОУ 24330728) з ТОВ "Монт Сервіс", код ЄДРПОУ 36959317 у червні 2011 року (в частині подальшої реалізації по ланцюгу постачання придбаних товарів у ТОВ "Монт Сервіс", код ЄДРПОУ 36959317 у червні 2011 року);

- визнати протиправними дії відповідача щодо встановлення в Довідці №790/228/24330728 від 25.12.2012 року порушення ст. 187, ст. 198 Податкового кодексу від 2 грудня 2010 року № 2755-VІ, що призвело до завищення податкового кредиту у червені 2011 року у сумі 8606,25 грн. та у липні 2011 року у сумі 956,25 грн. та податкових зобов'язань у червні 2011 року на суму 9562,50 грн.;

- визнати протиправними дії відповідача щодо встановлення в Довідці №790/228/24330728 від 25.12.2012 року порушення ст. 134, ст.135, п.138.2, 138.4, п.138.6, п.138.8 ст.138, п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-VІ (із змінами та доповненнями): завищено доходи, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування декларації з податку на прибуток на суму 51412,5 грн. у т.ч. за 2 квартал 2011 на суму 1912,5 грн., за 3 квартал 2011 у сумі 49500,0 грн., та завищено суму витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування на суму 51412,5 грн. у т.ч. за 2 квартал 2011 на суму 1912,5 грн., за 3 квартал 2011 у сумі 49500,0 грн.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 17.07.2013 року у задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Юніком" - відмовлено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі, посилаючись на прийняття оскаржуваної постанови при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, позивач просить постанову Харківського окружного адміністративного суду від 17.07.2013 року скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити у повному обсязі.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши, в межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що ТОВ "Юніком" зареєстровано 09.04.1996 року Виконавчим комітетом Харківської міської ради, код ЄДРПОУ 24330728, перебуває на обліку в Державній податковій інспекції у Київському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби та є платником податку на додану вартість з 16.07.1997 року, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 № 495019, витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, свідоцтвом про реєстрацію платника податку на додану вартість № 28667550 (а.с. 14-17 том 1).

На підставі наказу № 1653 від 10.12.2012 року, виданого ДПІ у Київському районі м. Харкова Харківської області ДПС, головним державним податковим ревізор-інспектором проведено позапланову невиїзну документальну перевірку ТОВ "Юніком" з питань господарських взаємовідносин з контрагентом ТОВ "Монт Сервіс" за червень 2011 року, за результатами якої було складено довідку №790/228/24330728 від 25.12.2012 року (а.с. 20-28 том 1).

Висновками вказаної довідки встановлені порушення позивачем ч.1 ст.203, ст.215, п.1 ст.216, ст.228 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, та вбачаються нікчемні правочини ТОВ "Юніком" (код ЄДРПОУ 24330728) з ТОВ "Монт Сервіс", код ЄДРПОУ 36959317 у червні 2011 року (в частині подальшої реалізації по ланцюгу постачання придбаних товарів у ТОВ "Монт Сервіс", код ЄДРПОУ 36959317 у червні 2011 року); ст. 187, ст. 198 Податкового кодексу від 2 грудня 2010 року № 2755-VІ, що призвело до завищення податкового кредиту у червені 2011 року у сумі 8606,25 грн. та у липні 2011 року у сумі 956,25 грн. та податкових зобов'язань у червні 2011 року на суму 9 562,50 грн.; ст. 134, ст.135, п.138.2, 138.4, п.138.6, п.138.8 ст.138, п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-VІ (із змінами та доповненнями): завищено доходи, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування декларації з податку на прибуток на суму 51412,5 грн. у т.ч. за 2 квартал 2011 на суму 1912,5 грн., за 3 квартал 2011 у сумі 49500,0 грн., та завищено суму витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування на суму 51412,5 грн. у т.ч. за 2 квартал 2011 на суму 1912,5 грн., за 3 квартал 2011 у сумі 49500,0 грн.

Не погодившись з вищезазначеними висновками, позивач надав до ДПІ у Київському районі м. Харкова свої заперечення від 26.12.2012 року №Б43/2012 (а.с. 29-35 том 1), на які отримав відповідь від 28.12.2012 року №15867/10/22-809 про залишення висновків довідки без змін (а.с. 36-41 том 1).

Приймаючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції дійшов висновку, що висновки перевіряючого, викладені в акті №790/228/24330728 від 25.12.2012 року, не потягли за собою порушення прав та інтересів позивача, а тому твердження позивача про протиправність дій відповідача щодо встановлення в акті №790/228/24330728 від 25.12.2012 року порушень, є безпідставними.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції враховуючи наступне.

Згідно статті 61 Податкового кодексу України податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Податковий контроль здійснюється органами, зазначеними у стаття 41 цього Кодексу, в межах їх повноважень, встановлених цим Кодексом.

Статтею 62 Податкового кодексу України встановлено, що податковий контроль здійснюється шляхом: ведення обліку платників податків; інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності органів державної податкової служби; перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Відповідно до п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків. Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом (п.п. 75.1.2. п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України).

Статтею 79 Податкового кодексу України визначено, що документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки. Присутність платників податків під час проведення документальних невиїзних перевірок не обов'язкова.

Особливості проведення документальних позапланових перевірок визначено ст. 78 ПК України.

Перелік обставин за наявності яких проводиться документальна позапланова виїзна перевірка визначені п. 78 ст. 78 ПК України. Згідно п.п. 78.1.1 ст. 78 ПК України, документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин, серед інших, за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Пунктом 78.4 статті 78 ПК України передбачено, що про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформляється наказом. Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Як встановлено під час судового розгляду, позапланову невиїзну документальну перевірку позивача було проведено на підставі наказу від 10.12.2012 року №1653 на підставі пп. 75.1.2 п.75.1 ст.75, п. 79.1 ст. 79, пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України з надісланням рекомендованим листом із повідомленням про вручення повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки №1631 від 11.12.2012 року та повідомлення про запрошення платника податків від 11.12.2012 року №15045, копії яких приєднані до матеріалів справи, у присутності головного бухгалтера Сидоренко О.В.

Наказ про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки позивача від 10.12.2012 року №1653 не оскаржено.

З підставами проведення перевірки позивач згоден та порядок проведення такої перевірки ним не оскаржується.

У судовому засіданні суду першої інстанції представником відповідача зазначено, що при складанні акту перевірки №790/228/24330728 від 25.12.2012 року було допущено друкарську помилку - замість «акт» зазначено «довідка».

Зі змісту складеної за результатами проведеної перевірки довідки № 790/228/24330728 від 25.12.2012 року вбачається, що фактично податковим органом складено акт перевірки із встановленням вищезазначених порушень.

Відповідно до пункту 78.8 статті 78 Податкового кодексу України порядок оформлення результатів документальної позапланової перевірки встановлено статтею 86 цього Кодексу.

Згідно п. 86.1 ст. 86 Податкового кодексу України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Зазначене кореспондується пунктом 3 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 22 грудня 2010 року №984, який зареєстрований у Міністерстві юстиції України 12 січня 2011 року за №34/18772, яким визначено, що результати документальних перевірок оформлюються у формі акта або довідки. У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт, а у разі відсутності порушень - довідка.

Акт - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Положеннями статті 86.3. Податкового кодексу України зокрема передбачено, що акт (довідка) документальної виїзної перевірки, що визначено статтями 77 і 78 цього Кодексу, складається у двох примірниках, підписується посадовими особами органу державної податкової служби, які проводили перевірку, та реєструється в органі державної податкової служби протягом п'яти робочих днів з дня, що настає за днем закінчення установленого для проведення перевірки строку (для платників податків, які мають філії та/або перебувають на консолідованій сплаті, - протягом 10 робочих днів).

Пунктом 86.7 ст.86 Податкового кодексу України передбачено, що у разі незгоди платника податків або його законних представників з висновками перевірки чи фактами та даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення протягом п'яти робочих днів з дня отримання акта (довідки). Такі заперечення розглядаються органом державної податкової служби протягом п'яти робочих днів, що настають за днем їх отримання (днем завершення перевірки, проведеної у зв'язку з необхідністю з'ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у зауваженнях), та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. Платник податку (його уповноважена особа та/або представник) має право брати участь у розгляді заперечень, про що такий платник податку зазначає у запереченнях. У разі якщо платник податку виявив бажання взяти участь у розгляді його заперечень до акта перевірки, орган державної податкової служби зобов'язаний повідомити такого платника податків про місце і час проведення такого розгляду. Таке повідомлення надсилається платнику податків не пізніше наступного робочого дня з дня отримання від нього заперечень, але не пізніше ніж за два робочих дні до дня їх розгляду. Участь керівника відповідного органу державної податкової служби (або уповноваженого ним представника) у розгляді заперечень платника податків до акта перевірки є обов'язковою. Такі заперечення є невід'ємною частиною акта (довідки) перевірки. Рішення про визначення грошових зобов'язань приймається керівником органу державної податкової служби (або його заступником) з урахуванням результатів розгляду заперечень платника податків (у разі їх наявності). Платник податків або його законний представник може бути присутнім під час прийняття такого рішення.

Відповідно до статті 86.8. керівником податкового органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень (за результатами фактичної перевірки - з дня реєстрації (надходження) акта такої перевірки до органу державної податкової служби за основним місцем обліку платника податків), а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків приймається податкове повідомлення - рішення.

Колегія суддів зазначає, що акт перевірки та його висновки не мають юридичної сили правового акту індивідуальної дії, оскільки безпосередньо не стосуються прав і обов'язків платника податків, не містять обов'язкового для нього припису. Негативні наслідки може тягнути податкове рішення-повідомлення прийняте на підставі такого акту перевірки. Тому, діями відповідача щодо викладення в акті перевірки висновків не порушено права та інтереси позивача. Зазначений акт може бути визнаний в якості доказу при вирішенні іншого спору, де б оспорювались дії, рішення, які є обов'язковими до виконання, зокрема, податкове повідомлення-рішення.

З матеріалів справи встановлено, що податкові повідомлення - рішення за результатами проведеної позапланової невиїзної документальної перевірки позивача не приймалися, податкові зобов'язання не визначались (не нараховувались) та не застосовувались штрафні санкції.

У відповідності до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Згідно з ч. 1 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму. Юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності, що передбачено п. 1 ч. 2 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України.

Правовий акт - акт волевиявлення (рішення) уповноваженого суб'єкта права, що регулює суспільні відносини за допомогою встановлення (зміни, скасування, зміни сфери дії) правових норм. Акти індивідуальної дії - породжують права і обов'язки у тих конкретних суб'єктів, яким вони адресовані, у конкретному випадку.

Обов'язковою ознакою рішення суб'єкта владних повноважень (як нормативно-правового акта, так і правового акта індивідуальної дії), є створення ним юридичних наслідків для особи у формі прав, обов'язків, їх зміни чи припинення.

Акти перевірок не є рішеннями суб'єкта владних повноважень, не спричиняють виникнення будь-яких прав і обов'язків осіб чи суб'єктів владних повноважень, а отже, не породжують правовідносин, що можуть бути предметом спору, так само як і дії податкового органу щодо його внесення до підсистему "Податковий аудит" системи "Податковий блок".

Акт є документом, який фіксує певні події, факти та обставини, які мали місце при проведенні перевірки позивача з питань додержання законодавства та не породжує жодних прав та обов'язків для позивача, тому не є правовим актом індивідуальної дії в розумінні ч.1 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України.

Дії суб'єкта владних повноважень - це активна поведінка суб'єкта владних повноважень, яка може мати вплив на права, свободи та інтереси фізичних та юридичних осіб.

Отже, до адміністративних судів можуть бути оскаржені рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин, вчинені ними при здійсненні владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень, якщо позивач вважає, що цими рішеннями, діями чи бездіяльністю його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав чи свобод.

З наведених норм права вбачається, що позивач на власний розсуд визначає, чи порушені його права рішеннями, дією або бездіяльністю суб'єкта владних повноважень. Проте ці рішення, дія або бездіяльність повинні бути такими, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем ані в позовній заяві, ані підчас судового розгляду справи не зазначено норм діючого законодавства, які порушено відповідачем внаслідок вчинення ним дій, що оскаржуються, а в матеріалах справи відсутні докази, що акт № 790/228/24330728 від 25.12.2012 року, який внесено відповідачем у підсистему "Податковий аудит" системи "Податковий блок", будь-яким чином був використаний податковим органом, внаслідок чого було порушено права та інтереси позивача.

Крім того, відповідно до ст. 74 Податкового кодексу України податкова інформація, зібрана відповідно до Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах органів державної податкової служби або безпосередньо посадовими (службовими) особами органів державної податкової служби. Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику. Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та завдань.

У п.п 14.1.171. п. 14.1 ст. 14 ПК України вказано, що податкова інформація - у значенні, визначеному Законом України "Про інформацію".

Згідно ст. 16 Закону України "Про інформацію" податкова інформація - сукупність відомостей і даних, що створені або отримані суб'єктами інформаційних відносин у процесі поточної діяльності і необхідні для реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій у порядку, встановленому Податковим кодексом України. Правовий режим податкової інформації визначається Податковим кодексом України та іншими законами.

Аналізуючи фактичні обставини справи та наведені вище норми, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачем не доведено, в чому саме полягала незаконність дій відповідача при внесенні довідки № 790/228/24330728 від 25.12.2012 року та не зазначено які саме його права порушені відповідачем, які підлягають захисту. Отже вимоги стосовно визнання протиправними дій ДПІ у Київському районі м. Харкова щодо встановлення в Довідці №790/228/24330728 від 25.12.2012 року порушення ч.1 ст.203, ст.215, п.1 ст.216, ст.228 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, та вбачаються нікчемні правочини ТОВ "Юніком" (код ЄДРПОУ 24330728) з ТОВ "Монт Сервіс", код ЄДРПОУ 36959317 у червні 2011 року (в частині подальшої реалізації по ланцюгу постачання придбаних товарів у ТОВ "Монт Сервіс", код ЄДРПОУ 36959317 у червні 2011 року), ст. 187, ст. 198 Податкового кодексу від 2 грудня 2010 року № 2755-VІ, що призвело до завищення податкового кредиту у червені 2011 року у сумі 8606,25 грн. та у липні 2011 року у сумі 956,25 грн. та податкових зобов'язань у червні 2011 року на суму 9562,50 грн., ст. 134, ст.135, п.138.2, 138.4, п.138.6, п.138.8 ст.138, п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-VІ (із змінами та доповненнями): завищено доходи, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування декларації з податку на прибуток на суму 51412,5 грн. у т.ч. за 2 квартал 2011 на суму 1912,5 грн., за 3 квартал 2011 у сумі 49500,0 грн., та завищено суму витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування на суму 51412,5 грн. у т.ч. за 2 квартал 2011 на суму 1912,5 грн., за 3 квартал 2011 у сумі 49500,0 грн., як таких, що вчинені з порушенням прав, свобод та інтересів позивача, а також норм діючого законодавства України, не підтверджуються матеріалами справи, а відтак не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зважаючи на встановлені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 17.07.2013 року по справі № 820/229/13-а прийнята з дотриманням норм чинного процесуального та матеріального права і підстав для її скасування не виявлено.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 199, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Юніком" залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 17.07.2013р. по справі № 820/229/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Дюкарєва С.В. Судді (підпис) (підпис) Жигилій С.П. Перцова Т.С. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Дюкарєва С.В.

Повний текст ухвали виготовлений 16.09.2013 р.