Рішення

від 17.10.2013 по справі 915/1389/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 жовтня 2013 року Справа № 915/1389/13

Господарський суд Миколаївської області у складі судді: Бритавської Ю.С.,

при секретарі судового засідання: Мартиненко М.С.,

за участю представників сторін:

від позивача: Штокало О.В., довіреність №01/33-394 від 26.12.2012р.

від відповідача: не з'явився

розглянув у відкритому судовому засіданні позовну заяву: Публічного акціонерного товариства «Миколаївобленерго» (54017, м. Миколаїв, вул. Громадянська, 40, код ЄДРПОУ 23399393)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Контракт-С» (54031, м. Миколаїв, вул. Космонавтів, 81/2, код ЄДРПОУ 32189102)

про: стягнення 19204,22 грн., -

Суть спору: Публічне акціонерне товариство «Миколаївобленерго» звернулось до господарського суду Миколаївської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Контракт-С» 19204,22 грн., з яких: 7042,48 грн. пені, 9251,34 грн. інфляційних витрат та 2910,40 грн. трьох відсотків річних.

Позовні вимоги ПАТ «Миколаївобленерго» обґрунтовані порушенням відповідачем зобов'язань за договором про постачання електричної енергії №44/5701 від 31.03.2008р.

На виконання вимог ухвал суду від 09.08.2013р., від 27.08.2013р. та від 24.09.2013р. сторонами надані витребувані судом документи.

Ухвалою суду від 07.10.2013р. задоволено клопотання сторін та продовжено строк вирішення спору по справі до 22.10.2013р.

У судових засіданнях представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі та наполягав на їх задоволенні.

Представник відповідача у судових засіданнях 24.09.2013р. та 07.10.2013р. проти позову заперечив з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву, наданому до суду 23.09.2013р. за вх.№18539/13.

У судовому засіданні 07.10.2013р. оголошувалась перерва до 17.10.2013р. о 14:00.

Представник відповідача у судове засідання 17.10.2013р. не з'явився, про час та місце розгляду справи належним чином повідомлений, про що свідчить відповідна розписка представника відповідача від 07.10.2013р. про оголошення перерви у судовому засіданні, а тому господарський суд визнав за можливе розглянути справу за відсутністю представника відповідача у судовому засіданні 17.10.2013р.

Відповідно до вимог ст. 85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, господарський суд встановив:

З матеріалів справи вбачається, що 31.03.2008р. між Відкритим акціонерним товариством Енергопостачальна компанія «Миколаївобленерго» (нині - Публічне акціонерне товариство «Миколаївобленерго») (Постачальник, позивач) та Закритим акціонерним товариством «Контракт-С» (правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «Контракт-С») (Споживач, відповідач) укладено договір про постачання електричної енергії №44/5701 (далі - договір), згідно з яким Постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача з приєднаною потужністю 1800 кВт, а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору; точка продажу електричної енергії по кожному об'єкту Споживача визначається Додатком №8 «Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін».

Відповідно до умов п.п. 2.2, 2.2.1, 2.2.2 договору Постачальник зобов'язався: виконувати умови цього договору: постачати Споживачу електроенергію, як різновид товару: в обсягах, визначених відповідно до розділу 5, та з урахуванням умов розділу 6 цього договору (додаток №1 «Обсяги постачання електричної енергії споживачу та субспоживачу»); згідно з фактичною категорією струмоприймачів Споживача відповідно до ПУЕ та гарантованого рівня надійності електропостачання схем електропостачання, визначених додатком №8 «Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін»; із дотриманням граничних показників якості електричної енергії на межі балансової належності, визначених державними стандартами; забезпечити отримання Споживачем електричної енергії на рівні дозволеної потужності, згідно додатку №2 «Перелік об'єктів споживача».

Згідно з п.п. 2.3, 2.3.3, 2.3.4, 2.3.9 договору Споживач зобов'язався: виконувати умови цього договору: оплачувати Постачальнику вартість електричної енергії згідно з умовами додатків №10 «Порядок розрахунків» та №4 «Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії»; здійснювати оплату за перетікання реактивної електричної енергії між електромережею Постачальника та електроустановками Споживача згідно з додатком №5 «Порядок розрахунків за перетікання реактивної електроенергії; користуватися електричною енергією виключно на підставі та умовах цього договору.

За п.4.2.1 договору за внесення платежів, передбачених пунктами 2.3.3.-2.3.4. цього Договору, з порушенням термінів, визначених додатком №10 «Порядок розрахунків», Споживач сплачує Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати, 3% річних та індекс інфляції. Сума зазначених нарахувань вказується у окремих розрахункових документах.

У відповідності до п.4.2.3 договору Споживач сплачує Постачальнику вартість недорахованої електроенергії, розраховану виходячи із приєднаної потужності струмоприймачів та кількості годин їх використання відповідно до Методики обчислення обсягу електричної енергії, недоврахованої унаслідок порушення споживачем-юридичною особою Правил користування електричною енергією, затвердженої постановою НКРЕ (далі - Методика) та ПКЕЕ, за тарифами, що діяли протягом споживання електричної енергії з порушенням у разі таких дій Споживача: самовільного внесення змін у схеми обліку електроенергії; пошкодження засобів обліку електроенергії, втручання в їх роботу, зняття пломб з засобів обліку; споживання електроенергії поза засобами обліку; інших умов, визначених Методикою та/або ПКЕЕ.

Згідно з п.4.2.4 договору Споживач не несе відповідальності перед Постачальником відповідно до вимог пунктів 4.2.1-4.2.3 цього договору, якщо доведе, що порушення виникли з вини Постачальника або внаслідок форс-мажорних обставин.

Пунктом 9.4 договору передбачено, що цей договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на строк до 31 грудня 2008 року, а в частині розрахунків до повного їх завершення. Договір вважаться продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодної із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.

Пунктом 9.8 договору сторони узгодили, що тривалість позовної давності по даному договору становить 5 (п'ять) років.

Додатком №10 до договору встановлено, що розрахунковим періодом вважається період з 24 числа місяця до такого ж числа наступного місяця. Споживач протягом розрахункового періоду здійснює 2 авансових платежі на наступний розрахунковий період у таких співвідношеннях: до 5 числа поточного місяця 60%; до 15 числа поточного місяця 40%. В день надання «Акту про використану електричну енергію» Постачальник надає Споживачу рахунок на здійснення авансових платежів та рахунок вартості фактично спожитої електроенергії. Якщо фактичне споживання електричної енергії виявиться більшим, ніж очікуване, різниця між сумою авансових платежів та вартості фактично спожитої електричної енергії має бути сплачена протягом 5 операційних днів з дня отримання рахунку за фактично використану у розрахунковому періоді електричну енергію. Якщо фактичне споживання електричної енергії виявиться меншим ніж очікуване, надлишкові кошти зараховуються як оплата наступних платежів.

За твердженнями обох сторін представниками позивача виявлено і в зв'язку з цим складено акти про невідповідність метрологічних характеристик засобів обліку відповідача; зазначеними актами встановлено, що протягом двох послідовних місяців, а саме березня-квітня 2010 року, середнє завантаження вимірювальних трансформаторів струму за схемою обліку електроенергії зменшилося нижче рівня їх технічних характеристик заводу-виробника; в зв'язку з зазначеним позивачем направлено відповідачу відповідне повідомлення і надано строк до 27.05.2010р. (згідно з п.3.4 ПКЕЕ) для приведення засобів обліку у відповідність до вимог ПУЕ або до технічних характеристик заводу-виробника.

Пунктом 3.4 ПКЕЕ передбачено, що якщо протягом 2 послідовних розрахункових періодів спостерігається зменшення середнього завантаження вимірювальних трансформаторів струму до рівня, меншого ніж передбачений проектною документацією, вимогами ПУЕ та/або технічними характеристиками заводу-виробника щодо завантаження трансформаторів струму, то протягом наступного розрахункового періоду постачальник електричної енергії, електропередавальна організація або споживач має право звернутися до власника засобів обліку щодо приведення обліку у відповідність до вимог ПУЕ або технічних характеристик заводу-виробника засобів обліку, за винятком випадків обліку електричної енергії, використаної споживачами з нерівномірним споживанням електричної енергії протягом року (зменшення відповідно до технологічного циклу роботи споживаної потужності у 5 та більше разів протягом строку, який є не меншим одного розрахункового періоду). У разі звернення до власника засобів обліку споживача або електропередавальної організації, або постачальника електричної енергії щодо невідповідності обліку вимогам ПУЕ або технічним характеристикам заводу-виробника засобів обліку сторонами складається акт про невідповідність метрологічних характеристик, у якому, в тому числі, зазначається термін приведення засобів обліку їх власником за його рахунок у відповідність до вимог ПУЕ або технічних характеристик заводу-виробника засобів обліку. У такому разі сторонами переглядається величина дозволеної потужності. Термін приведення обліку у відповідність до вимог ПУЕ або до технічних характеристик заводу-виробника засобів обліку має не перевищувати 1 місяць (для обліку в мережах 0,4 кВ) та 3 місяці (для обліку в мережах 6 кВ та вище) з дня складення акта.

За твердженнями обох сторін відповідачем у вказаний у повідомленні позивача строк не приведено засоби обліку електроенергії до вимог ПУЕ або до технічних характеристик заводу-виробника, проте через ці засоби в липні 2010 р. здійснено споживання електроенергії, що зумовило здійснення позивачем розрахунку спожитої електроенергії у липні 2010 року за відповідною формулою, застосування якої передбачено п.6.21 ПКЕЕ.

Таким чином позивачем було розраховано, що вартість активної електричної енергії, спожитої відповідачем у липні 2010 року у відповідності до умов договору, склала 207383,40 грн.

26.07.2010р. позивачем був виставлений ТОВ «Контракт-С» рахунок №44/5701/7 на суму 207383,40 грн., який відповідач 09.08.2010р. сплатив частково на суму 118428,14 грн., у зв'язку з чим у нього утворилась заборгованість перед позивачем у сумі 88955,26 грн.

Факт неналежного виконання відповідачем грошових зобов'язань за договором про постачання електричної енергії №44/5701 від 31.03.2008р. та наявність основної заборгованості в розмірі 88955,26 грн. встановлені постановою Одеського апеляційного господарського суду від 21.06.2011р. у справі №5016/79/2011(13/13) (яка на даний час набрала законної сили), якою повністю задоволено позов ПАТ ЕК «Миколаївобленерго»; стягнуто з ЗАТ «Контракт-С» на користь ПАТ ЕК «Миколаївобленерго»: 88955,26 грн. заборгованості за використану активну електричну енергію за липень 2010 року; 76258,20 грн. за перевищення договірної величини споживання електроенергії за липень 2010 року; 1652,13 грн. державного мита та 236 грн. витрат на ІТЗ судового процесу.

Як стверджує позивач та підтверджує відповідач, заборгованість у сумі 88955,26 грн. була сплачена ТОВ «Контракт-С» тільки 23.11.2011р.

За внесення платежів, передбачених п.2.3.3 договору, з порушенням термінів, визначених додатком №10 до договору, позивачем у відповідності до п.4.2.1 договору було нараховано відповідачу пеню за період з 10.08.2010р. по 10.02.2011р. у сумі 7042,48 грн., 3% річних за період з 10.08.2010р. по 21.11.2011р. у сумі 2910,40 грн. та інфляційні витрати за період з вересня 2010 року по вересень 2011 року у сумі 9251,34 грн., стягнення яких і склало предмет позову по даній справі.

Відповідач вважає позицію позивача щодо нарахування пені, інфляції та річних на заборгованість в розмірі 88955,26 грн. помилковою, оскільки виставлена для сплати в рахунку №44/5701/7 від 26.07.2010р. сума заборгованості не є вартістю спожитої електричної енергії у розумінні п.п. 2.3.3, 2.3.4 договору, а отже обов'язок її сплатити виник не з умов договору, а за рішенням суду, що на думку відповідача робить неможливим застосування п.4.2.1 договору (щодо відповідальності за прострочення платежів), а якщо й нараховувати санкції за прострочення платежів, то на думку відповідача лише з моменту виникнення такого обов'язку, тобто з дати оголошення рішення суду. Окрім того, відповідач вказує на пропуск позивачем строку позовної давності щодо вимог про стягнення пені.

Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку про задоволення позову, виходячи з наступного.

Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини (п.1 ч.2 ст. 11 ЦК України).

За вимогами ч.1 ст. 275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Матеріали справи свідчать, що на виконання умов договору про постачання електричної енергії №44/5701 від 31.03.2008р. позивачем було поставлено відповідачу активну електричну енергію у липні 2010 року у розмірі 250564 кВт.год. на суму 207383,40 грн., на оплату якої відповідачу позивачем було виставлено відповідний рахунок.

За умовами договору відповідач мав сплатити виставлений йому рахунок у п'ятиденний строк, однак в порушення договірних зобов'язань остаточний розрахунок здійснено 23.11.2011р.

Відповідно до вимог ч.1, ч.7 ст. 193 ГК України, які кореспондуються з вимогами ст. 526 ЦК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно з ч.1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

В силу вимог ст. 610, ч.2 ст. 615 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.

Відповідно до ст.ст. 546, 549 ЦК України виконання зобов'язань за договором можуть забезпечуватися неустойкою (штрафом, пенею). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Водночас вимогами п.3 ч.1 ст. 611 ЦК України також передбачено, що одним із наслідків порушення зобов'язання є сплата неустойки, зокрема, пені, а в силу вимог ч.2 ст. 551 ЦК України якщо предметом неустойки (пені) є грошова сума, її розмір встановлюються договором або актом цивільного законодавства.

Згідно зі ч.1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями в цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання зобов'язання.

У ч.6 ст. 231 ГК України встановлено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за увесь час користування чужими грошовими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктами 4.2 та 4.2.1 договору сторони передбачили відповідальність Споживача (відповідача по справі), зокрема: за внесення платежів, передбачених пунктами 2.3.3-2.3.4 цього договору, з порушенням термінів, визначених додатком №10 «Порядок розрахунків», Споживач сплачує Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати, 3% річних та індекс інфляції.

Дослідивши наявні матеріали справи, господарським судом встановлено факт неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором про постачання електричної енергії №44/5701 від 31.03.2008р. в частині повної та своєчасної оплати вартості спожитої електроенергії, правомірність нарахування якої встановлено постановою Одеського апеляційного господарського суду від 21.06.2011р. у справі №5016/79/2011(13/13). Проти наявності основного боргу до моменту його сплати 23.11.2011р. відповідач не заперечує.

При цьому посилання відповідача на виникнення у нього обов'язку сплатити заборгованість у розмірі 88955,26 грн. не на підставі умов договору, а за рішенням суду, є безпідставними, оскільки вказана заборгованість є вартістю активної електроенергії, обсяг споживання якої був розрахований у відповідності до п.6.21 ПКЕЕ, проте обов'язок зі сплати якої передбачений саме умовами укладеного між сторонами договору про постачання електричної енергії №44/5701 від 31.03.2008р. (п.2.3.3 договору, Додаток №10 до договору «Порядок розрахунків», Додаток №4 «Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії»).

Не приймаються до уваги господарського суду і посилання відповідача на порушення позивачем строків позовної давності за вимогами про стягнення пені, з огляду на таке.

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Статтями 257-258 ЦК України передбачена загальна позовна давність та спеціальна позовна давність.

Згідно зі ст. 259 ЦК України позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі.

Таким чином, оскільки пунктом 9.8 укладеного між сторонами договору сторони узгодили, що тривалість позовної давності по даному договору становить 5 років, строк позовної давності за позовними вимогами про стягнення з відповідача пені за період з 10.08.2010р. по 10.02.2011р. у сумі 7042,48 грн., 3% річних за період з 10.08.2010р. по 21.11.2011р. у сумі 2910,40 грн. та інфляційних витрат за період з вересня 2010 року по вересень 2011 року у сумі 9251,34 грн., на даний час не сплив.

Всебічно, повно і об'єктивно дослідивши всі обставини справи в їх сукупності, проаналізувавши вимоги чинного законодавства, господарський суд дійшов висновку про підставність та обґрунтованість позовних вимог ПАТ «Миколаївобленерго» про стягнення з відповідача за порушення термінів сплати за спожиту електричну енергію пені за період з 10.08.2010р. по 10.02.2011р. у сумі 7042,48 грн., 3% річних за період з 10.08.2010р. по 21.11.2011р. у сумі 2910,40 грн. та інфляційних витрат за період з вересня 2010 року по вересень 2011 року у сумі 9251,34 грн.

При цьому господарський суд приймає до уваги розрахунки пені, 3% річних та інфляційних витрат, надані позивачем в додатку до позовної заяви, вважає їх обґрунтованими та такими, що зроблені з повним дотриманням норм чинного законодавства України, з огляду на що приходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог ПАТ «Миколаївобленерго» в повному обсязі.

Іншого відповідачем не доведено.

Відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України судові витрати позивача по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 32-34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1.Позов Публічного акціонерного товариства «Миколаївобленерго» задовольнити.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Контракт-С» (54031, м. Миколаїв, вул. Космонавтів, 81/2, код ЄДРПОУ 32189102) на користь Публічного акціонерного товариства «Миколаївобленерго» (54017, м. Миколаїв, вул. Громадянська, 40, код ЄДРПОУ 24789699) 7042 (сім тисяч сорок дві) грн. 48 коп. пені, 9251 (дев'ять тисяч двісті п'ятдесят одну) грн. 34 коп. інфляційних витрат, 2910 (дві тисячі дев'ятсот десять) грн. 40 коп. 3% річних та 1720 (одну тисячу сімсот двадцять) грн. 50 коп. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Згідно з ч.5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його підписання до Одеського апеляційного господарського суду через господарський суд Миколаївської області.

Повне рішення складено 22 жовтня 2013 року .

Суддя Ю.С. Бритавська