Рішення

від 16.10.2013 по справі 910/16253/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м. Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/16253/13 16.10.13

За позовом Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва

до Фізичної особи-підприємця Патяк Марини Станіславівни

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Регіональне відділення фонду державного майна України по м. Києву

про стягнення 48 979,77 грн.

Суддя Якименко М.М.

Представники сторін:

від позивача: Константинова С.А. - довіреність б/н від 24.09.2013 року;

від відповідача: не з'явилися;

від третьої особи: Чумаченко О.С. - довіреність № 04 від 29.01.2013 року;

Обставини справи :

Державний комітет України з питань регуляторної політики та підприємництва звернувся до господарського суду м. Києва з позовом до Фізичної особи-підприємця Патяк Марини Станіславівни про стягнення 48 979,77 грн.

Ухвалою від 23.08.2013 року порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 11.09.2013 року, залучено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Регіональне відділення Фонду державного майна України по м. Києву (01032, м. Київ, Шевченківський район, БУЛЬВАР ТАРАСА ШЕВЧЕНКА, будинок 50-Г, код ЄДРПОУ 19030825).

10.09.2013 року через відділ діловодства суду від представника позивача надійшли документи по справі.

10.09.2013 року представник відповідача у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про день та час розгляду справи повідомлений належним чином.

10.09.2013 року представник позивача у судовому засіданні заявив усне клопотання про відкладення розгляду справи.

Враховуючи те, що нез'явлення представника відповідача у судове засідання перешкоджає вирішенню спору по суті, а також враховуючи клопотання представника позивача, судом відкладено розгляд справи на 25.09.2013 року.

25.09.2013 року через відділ діловодства суду від представника третьої особи надійшли пояснення по справі.

25.09.2013 року представник відповідача у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про день та час розгляду справи повідомлений належним чином.

Враховуючи необхідність витребування нових доказів по справі, суд вважав за доцільне відкласти розгляд справи на 16.10.2013 року.

В судове засідання 16.10.2013 року представники відповідача повторно не з'явився, про день та час розгляду справи повідомлявся належним чином. Ухвали суду, позовна заява надсилались відповідачу на всі відомі адреси, в тому числі на юридичну адресу підприємства згідно відомостей єдиного державного реєстру підприємств та організацій України.

У відповідності з положеннями п. 3.6 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України» від 18.09.1997 року № 02-5/289 особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Провадження у справі порушено ухвалою від 10.09.2013 року, що свідчить про достатність часу для підготовки до судового розгляду справи, подання суду відзиву на позов, доказів в обґрунтування своєї позиції, в разі їх наявності.

Відповідно до статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 16.10.2013 року представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд їх задовольнити.

В судовому засіданні 16.10.2013 року представник третьої особи позовні вимоги підтримав.

Відповідно до статті 85 ГПК України в судовому засіданні 16.10.2013 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані матеріали справи в їх сукупності та заслухавши пояснення представників позивача та третьої особи, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

20.08.2009 року між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по м. Києву (далі по тексту - орендодавець) та Фізичною особою-підприємцем Патяк Мариною Станіславівною (далі по тексту - відповідач, орендар) було укладено Договір оренди № 4435 нерухомого майна що належить до державної власності (далі по тексту - Договір).

Цей Договір укладено строком на 2 роки 11 місяців, що діє з 20 серпня 2009 року до 20 липня 2012 року включно (п. 10.1. Договору).

Суду не надано жодних доказів припинення дії Договору.

Відповідно до п. 1.1. Договору (із врахуванням змін внесених Договором № 4435/01 від 03.11.2011 року) Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування державне нерухоме майно - нежиле(і) приміщення (далі - Майно) площею 86,4 кв.м, розміщене на першому поверсі за адресою: м. Київ, вул. Арсенальна, 9/11, що перебуває на балансі Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва, код ЄДРПОУ: 00013646 (далі - Балансоутримувач, позивач), вартість якого визначена згідно зі звітом про незалежну оцінку станом на 30.04.2009 р. і становить 350 670,00 грн. без урахування ПДВ.

Згідно з п. 3.1. Договору орендна плата за базовий місяць оренди - квітень 2009 року становить 4 383,38 грн. (без ПДВ).

Відповідно до п. 3.6. Договору із врахуванням змін внесених Договором № 4435/01 від 03.11.2011 року) орендна плата перераховується до державного бюджету та Балансоутримувачу у співвідношенні 50 % до 50 % щомісяця не пізніше 10 числа місяця наступного за звітнім з урахуванням щомісячного індексу інфляції відповідно до пропорцій розподілу, установлених Кабінетом Міністрів України і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж

Згідно з п. 5.3. Договору Орендар зобов'язаний своєчасно та у повному обсязі сплачувати орендну плату.

20.08.2009 року на виконання умов Договору орендодавець передав, а відповідач прийняв в строкове, платне користування майно, на підтвердження чого позивач надав суду Акт приймання-передавання від 20.08.2009 року.

Однак, як слідує з матеріалів справи, внаслідок порушення відповідачем зобов'язання щодо своєчасності та повноти сплати орендної плати відповідно до умов Договору, у відповідача перед позивачем за період з липня 2011 року по липень 2012 року виникла заборгованість зі сплати орендних платежів в розмірі 44 313,09 грн.

На підтвердження іншого суду не надано жодного доказу.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що Договори, укладені між позивачем та відповідачем за своєю правовою природою є договором найму (оренди) та договором про надання послуг.

Відповідно до ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Частиною 1 ст. 760 ЦК України встановлено, що предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ).

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» Орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Згідно з ч. 1 ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 765 ЦК України наймодавець зобов'язаний передати наймачеві майно у користування негайно або у строк, встановлений договором найму.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності

Частинами 1, 4 ст. 286 ГК України визначено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Згідно з ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з ч. 1 ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до частин 1, 2 статті 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За змістом статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 527 ЦК України, боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно вимог ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

З наданих позивачем доказів вбачається, що орендодавець взяті на себе зобов'язання виконав належним чином, надав відповідачеві у тимчасове платне користування майно на певний строк та за відповідну плату згідно умов Договору, а відповідач в порушення умов Договору не сплатив на користь позивача орендні платежі в розмірі 44 313,09 грн. (за період з липня 2011 року по липень 2012 року)

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Зважаючи на встановлені обставини справи та вимоги правових норм викладених вище, а також на те, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення основного боргу в розмірі 44 313,09 грн. нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню.

Відповідач припустився прострочення платежу, а тому позивач, керуючись п. 3.7. та п. 3.8. Договору просить суд стягнути з відповідача пеню та штраф, які за розрахунками позивача становлять: 3 337,29 грн. - пені, 1 329,39 грн. - штрафу.

Відповідно до п. 3.7. Договору орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету та Балансоутримувачу у визначеному пунктом 3.6 співвідношенні відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, уключаючи день оплати.

Згідно з п. 3.8. Договору у разі, якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить загалом не менше ніж три місяці, Орендар також сплачує штраф у розмірі 3 % від суми заборгованості.

Відповідно до ч. 1 статті 546, статті 549 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (згідно ч. 6 ст. 231 ГК України).

Згідно п. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача в частині стягнення пені та штрафу за несвоєчасне виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань в розмірі: 3 337,29 грн. - пені, та 1 329,39 грн. - штрафу, нараховані відповідно до законодавства, а тому підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються судом на відповідача .

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. 32, 33, 49, 75, 82 - 85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Патяк Марини Станіславівни (02090, м. Київ, Дніпровський район, провулок Бишівський, будинок 9, квартира 61, ідентифікаційний код 2706124888) на користь Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва (01011, м. Київ, Печерський район, вулиця Арсенальна, будинок 9/11, код ЄДРПОУ 00013646) 44 313 (моторок чотири тисячі триста тринадцять) грн. 09 коп. - основного боргу, 3 337 (три тисячі триста тридцять сім) грн. 29 коп. - пені, 1 329 (одну тисячу триста двадцять дев'ять) грн. 39 коп. - штрафу, 1 720 (одну тисячу сімсот двадцять) грн. 50 коп. - судового збору.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя М.М. Якименко

Дата складання (підписання) повного тексту рішення: 22.10.2013 року.