КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/1063/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Федорчук А.Б.
Суддя-доповідач: Горяйнов А.М.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 жовтня 2013 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді - Горяйнова А.М.,
суддів - Мамчура Я.С. та Шостака О.О.,
при секретарі - Дроздовій М.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва Державної податкової служби на постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 29 травня 2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТК-Арматура» до Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва Державної податкової служби визнання протиправними дії, скасування податкових повідомлень-рішень,
ВСТАНОВИЛА:
У січні 2013 року ТОВ «ТК-Арматура» звернулося до суду з позовом, у якому просило визнати протиправними дії ДПІ у Оболонському районі м. Києва ДПС щодо призначення та проведення позапланової перевірки та скасувати податкові повідомлення-рішення від 16 січня 2013 року № 0000152207 та № 0000162207.
Постановою окружного адміністративного суду м. Києва від 20 травня 2013 року вказаний адміністративний позов було задоволено в частині вимог про скасування податкових повідомлень-рішень.
Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати оскаржувану постанову в частині задоволення позову та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову. Свої вимоги обґрунтовує тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Зокрема апелянт вказує на те, що позивач неправомірно сформував податковий кредит та витрати за операціями з ТОВ «Мегаполіс Технобуд».
Під час судового засідання представник відповідача підтримала свою апеляційну скаргу та просила суд її задовольнити з підстав, викладених в ній.
Представник позивача в судовому засіданні заперечував проти апеляційної скарги та просив суд відмовити в її задоволенні посилаючись на те, що судом першої інстанції було винесено законне і обґрунтоване рішення, а підстави для його зміни чи скасування - відсутні.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу ДПІ у Оболонському районі м. Києва ДПС - задовольнити, постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 29 травня 2013 року - скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову виходячи із наступного.
Згідно ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
У відповідності до ст. 202 КАС України суд апеляційної інстанції скасовує рішення суду першої інстанції та ухвалює нове якщо встановить порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
Судом встановлено, що ДПІ у Оболонському районі м. Києва ДПС було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку з питань дотримання ТОВ «ТК-Арматура» вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з ТОВ «Мегаполіс Технобуд» за період з 01 по 30 листопада 2011 року, про що складено акт від 28 грудня 2012 року № 1118/22-7/37371554.
На підставі вказаного акту відповідач виніс податкове повідомлення-рішення від 16 січня 2013 року № 0000152207, яким позивачу нараховано податкові зобов'язання з податку на прибуток підприємств у розмірі 223292 грн. 00 коп., а також від 16 січня 2013 року № 0000162207, яким нараховано податкові зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 242709 грн. 00 коп., з яких 194167 грн. 00 коп. - за основним платежем та 48542 грн. 00 коп. - за штрафними (фінансовими) санкціями.
Не погоджуючись із вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, ТОВ «ТК-Арматура» звернулося до суду з позовом про їх скасування.
Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог ТОВ «ТК-Арматура» суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем було зроблено необґрунтований висновок про безтоварність операцій між позивачем та ТОВ «Мегаполіс Технобуд».
Колегія суддів не погоджується із зазначеним висновком суду першої інстанції, оскільки він не відповідає фактичним обставинам справи.
Судом встановлено, що ТОВ «ТК-Арматура» перебувало у правовідносинах з ТОВ «Мегаполіс Технобуд» та на підставі документів, складених вказаним контрагентом сформувало витрати та податковий кредит.
Податковий орган вважає такі дії позивача неправомірними, оскільки ТОВ «Мегаполіс Технобуд» здійснювало діяльність спрямовану на здійснення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди третім особам. Вказаний висновок був зроблений на підставі акту ДПІ у Солом'янському районі м. Києва від 13 березня 2012 року № 34/23-07/37740539 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Мегаполіс Технобуд».
На думку колегії суддів самі по собі вказані відомості не є беззаперечним доказом безтоварності операцій між ТОВ «ТК-Арматура» та ТОВ «Мегаполіс Технобуд». Доказів, які б підтверджували обставини, викладені у вищезазначеному акті, відповідачем, в порушення ч. 2 ст. 71 КАС України, під час розгляду даної справи надано не було.
Разом з тим, з огляду на наявність інформації, яка може свідчити про те, що фінансово-господарські взаємовідносини між вказаними юридичними особами - не здійснювалися, колегія суддів вважає, що з метою доведення правомірності своїх дій щодо формування податкового кредиту та витрат за операціями з ТОВ «Мегаполіс Технобуд», позивач зобов'язаний був надати до перевірки та до суду копії всіх документів, які підлягали складенню під час вчинення відповідних операцій та можуть підтвердити фактичне виконання сторонами своїх зобов'язань за договорами.
Такий обов'язок виникає у позивача також з огляду на наступні норми права.
Згідно пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
У відповідності до пп. «а» п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.
Відповідно до пп. 138.1.1 п. 138.1 ст. 138 ПК України до витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємств, належить, зокрема, собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг.
Із вказаних норм права вбачається, що обов'язковою умовою виникнення права на формування податкового кредиту та витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємств, є сплата податку на додану вартість у ціні придбаного або виготовленого товару чи послуг та понесення витрат саме у зв'язку з отриманням товарів, робіт (послуг).
Таким чином, під час здійснення контролю за правомірністю формування платником податку податкового кредиту та витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємств, підлягає перевірці фактичне придбання товару чи отримання послуги.
Формування податкового кредиту та витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємств, на підставі правочинів, у межах яких було здійснено виключно обмін документами первинного бухгалтерського обліку та перерахування грошових коштів, чинним законодавством - не передбачено.
На підтвердження фактичного здійснення господарських операцій з ТОВ «Мегаполіс Технобуд» позивач надав суду копії видаткових накладних від 01 листопада 2011 року, 03 листопада 2011 року, 07 листопада 2011 року, 14 листопада 2011 року та 21 листопада 2011 року, акту здачі-приймання робіт (надання послуг) № 136 від 25 листопада 2011 року, а також податкових накладних.
Однак, надані ТОВ «ТК-Арматура» документи не є достатніми для підтвердження фактичного здійснення господарських операцій з ТОВ «Мегаполіс Технобуд».
У відповідності п. 1 ч. 1 ст. 208 ЦК України правочини між юридичними особами належить вчиняти у письмовій формі.
Згідно ч. 1 ст. 181 ГК України допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.
Разом з тим, позивачем не були надані до суду копії договорів, на підставі яких здійснювалися поставка товарів та надання послуг, а також будь-яких інших документів, передбачених ч. 1 ст. 181 ГК України, в яких були б закріплені істотні умови договорів.
З видаткових накладних вбачається, що ТОВ «Мегаполіс Технобуд» були виставлені позивачу рахунки-фактури на оплату товару, однак копії таких документів до суду не надані.
Згідно видаткових накладних кожна партія товару складалася з товару, асортимент якого налічував від 43 до 124 найменувань, а кількість товарів одного виду - від 1 до 3810 штук. Разом з тим, в матеріалах справи також відсутні документи, що свідчили б про перевезення товару від продавця до покупця.
Крім того, оптова і роздрібна торгівля залізними виробами, будівельними матеріалами та санітарно-технічними виробами належать до основних видів діяльності ТОВ «ТК-Арматура».
Відповідно, у позивача наявна можливість здійснити документальне оформлення придбання товару та послуг від юридичних осіб, діяльність яких обмежується перерахуванням коштів та підписанням документів первинного бухгалтерського обліку. Маючи у розпорядженні печатку відповідного підприємства та володіючи інформацією про зміст та обсяг документів, які зазвичай складаються при здійсненні операцій даного виду, недобросовісний платник податків може створити видимість здійснення господарської операції.
За таких обставин колегія суддів вважає, що надані позивачем документи, за відсутності інших письмових доказів, складених сторонніми організаціями, які залучалися до перевезення, зберігання товару чи придбавали його тощо - не є достатніми доказами здійснення господарських операцій.
Позивачем були надані до суду копії видаткових накладних та довіреностей, за якими ТОВ «ТК-Арматура» здійснювало продаж третім особам товару, що нібито був придбаний у ТОВ «Мегаполіс Технобуд». Вказані документи містяться у чотирьох томах.
Дослідивши зазначені документи колегія суддів встановила, що вони не підтверджують тієї обставини, що позивач здійснив продаж третім особам саме того товару, щодо якого складені видаткові накладні від 01 листопада 2011 року, 03 листопада 2011 року, 07 листопада 2011 року, 14 листопада 2011 року та 21 листопада 2011 року.
Зокрема, за видатковою накладною № ТА-0005096 від 04 листопада 2011 року (додаток № 4, а.с. 82) ТОВ «ТК-Арматура» продало ТОВ «ЕКТА» товар - «відведення ст. коване ДУ 65 (Дн 76)» у кількості 10 шт.
Разом з тим, позивач не придбавав у ТОВ «Мегаполіс Технобуд» зазначеного товару.
Крім того, за видатковою накладною № ТА-0005547 від 24 листопада 2011 року (додаток № 3 а.с. 62) позивач продав ТОВ «НВП «Гідротерм інжиніринг» товар - «кран кульовий ТК BEST рич. в/з ДУ 32 вода» у кількості 1 шт., а за видатковою накладною № ТА-0005546 від 24 листопада 2011 року - «кран кульовий ТК BEST рич. в/з ДУ 40 вода» у кількості 3 шт., «кран кульовий ТК BEST рич. в/в ДУ 40 вода» у кількості 3 шт. та «кран кульовий ТК BEST рич. в/з ДУ 32 вода» у кількості 4 шт. (додаток № 3 а.с. 63)
Проте, як вбачається з наданих позивачем видаткових накладних «кран кульовий ТК BEST рич. в/з ДУ 32 вода» був придбаний лише у кількості 1 шт., а ТОВ «НВП «Гідротерм інжиніринг» позивачем було продано 4 одиниці зазначеного товару. Натомість товар «кран кульовий ТК BEST рич. в/з ДУ 40 вода» та «кран кульовий ТК BEST рич. в/в ДУ 40 вода» позивачем у ТОВ «Мегаполіс Технобуд» не придбавався взагалі.
Такі розбіжності у наданих позивачем документах є непоодинокими. У зв'язку з цим колегія суддів приходить до висновку про те, що копії видаткових накладних та довіреностей, які містяться у чотирьох томах додатків до даної справи стосуються продажу товару, який був придбаний ТОВ «ТК-Арматура» у інших контрагентів, ніж ТОВ «Мегаполіс Технобуд».
Як вбачається з акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 136 від 25 листопада 2011 року між ТОВ «ТК-Арматура» та ТОВ «Мегаполіс Технобуд» складалися документи по операціях з надання послуг зберігання.
Однак, договір зберігання, акт здачі товару на зберігання, акт повернення товару особі, яка замовляла послуги зберігання до суду надані не були.
З акту № 136 від 25 листопада 2011 року неможливо встановити який товар був переданий на зберігання, на який проміжок часу та місце, в якому здійснювалося зберігання.
Тобто, наданий позивачем документ не розкриває зміст господарської операції та, відповідно, не підтверджує фактичне її здійснення.
Колегії суддів вважає, що вище викладені обставини свідчить про те, що господарські операції між ТОВ «ТК-Арматура» та ТОВ «Мегаполіс Технобуд» були вчинений шляхом перерахування коштів та обміну документами первинного бухгалтерського обліку без фактичного отримання замовником передбачених їх умовами товарів та послуг, у зв'язку з чим позивач неправомірно сформував податковий кредит та витрати на підставі документів, складених ТОВ «Мегаполіс Технобуд».
За таких обставин висновок суду першої інстанції про задоволення адміністративного позову ТОВ «ТК-Арматура» та скасування податкових повідомлень-рішень ДПІ у Оболонському районі м. Києва ДПС від 16 січня 2013 року № 0000152207 та № 0000162207 є необґрунтованим.
Таким чином, доводи апеляційної скарги відповідача спростовують висновки суду першої інстанції, викладені в постанові від 29 травня 2013 року, та є підставами для її скасування.
З огляду на викладене колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. В зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу ДПІ у Оболонському районі м. Києва ДПС - задовольнити, постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 20 березня 2012 року - скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва Державної податкової служби - задовольнити.
Постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 29 травня 2013 року в частині задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «ТК-Арматура» - скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову в цій частині.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя А.М. Горяйнов
Судді Я.С. Мамчур
О.О. Шостак
Постанова складена в повному обсязі 22 жовтня 2013 року.
Головуючий суддя Горяйнов А.М.
Судді: Мамчур Я.С
Шостак О.О.
Суд | Київський апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 17.10.2013 |
Оприлюднено | 28.10.2013 |
Номер документу | 34376308 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Київський апеляційний адміністративний суд
Горяйнов А.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні