Постанова

від 24.10.2013 по справі 13/5005/3940/2012

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.10.2013 року Справа № 13/5005/3940/2012

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Пархоменко Н.В. (доповідач)

суддів: Коваль Л.А., Чередка А.Є.

при секретарі судового засідання: Любович В. Ю.

за участю представників сторін:

від позивача: Соколянська Я.І., довіреність №22-03 від 22.03.13, представник;

представник відповідача в судове засідання не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Довіра" на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 18.09.2013р. у справі №13/5005/3940/2012

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Довіра", м. Дніпропетровськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Скорпіон 2011", м. Дніпропетровськ

про стягнення 34 590, 80 грн.

В С Т А Н О В И В:

У квітні 2012 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Довіра" звернулося з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Скорпіон 2011" про стягнення заборгованості за поставлений товар в сумі 34 590грн.80коп.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 14.06.2012 року у справі №13/5005/3940/2012 (суддя Первушин Ю.Ю.), позов задоволено в повному обсязі, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Скорпіон 2011" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Довіра" 33 396 грн. 76 коп. - заборгованість за поставлені продукти харчування, 425 грн. 46 коп. - пені, 768 грн. 58 коп. - 20% річних та судового збору у розмірі 1 609 грн. 50 коп..

На виконання рішення господарським судом був виданий наказ від 02.07.12р., наказ дійсний для пред'явлення до виконання до 03.07.13р.

10.09.2013 року до господарського суду Дніпропетровської області надійшла заява від Товариства з обмеженою відповідальністю "Довіра" про поновлення строку для пред'явлення наказу до виконання. В обґрунтування заяви Заявник посилається на, те що в процесі виконання головним бухгалтером розпорядження керівництва підприємства про проведення систематизації документів правового характеру, головним бухгалтером був виявлений наказ господарського суду Дніпропетровської області від 02.07.2012 року, що підтверджується докладною запискою від 05.09.2013 року. Також, Заявник зазначає, що представляли інтереси підприємства Заявника у даній справі, у період з травня по серпень 2012 року включно юристи, які не перебували та не перебувають у трудових відносинах із підприємством Заявника, останній не мав змоги проводити реальний контроль за виконанням зобов'язань юристів. В наслідок чого наказ господарського суду Дніпропетровської області від 02.07.2012 року не був вчасно пред'явлений до виконання.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 18.09.2013 року відмовлено у задоволенні заяви Товариству з обмеженою відповідальністю "Довіра" про поновлення строку для пред'явлення наказу до виконання. Ухвала суду мотивована відсутністю поважних причин пропуску строку для пред'явлення наказу до виконання.

Не погодившись із ухвалою господарського суду, Товариство з обмеженою відповідальністю "Довіра" звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Дніпропетровської області та винести нове рішення, яким відновити пропущений строк для пред'явлення наказу до виконання.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 10.10.2013 року розгляд справи було призначено у судовому засіданні на 24.10.2013 року.

В судовому засіданні 24.10.2013р. оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, апеляційний господарський суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання рішення господарського суду Дніпропетровської області від 14.06.2012 року у справі 13/5005/3940/2012 видано відповідний наказ про примусове виконання рішення господарського суду, який направлено на адресу відповідача 02.07.2012 року.

Звертаючись з заявою про поновлення пропущеного строку для пред'явлення наказу до виконання, заявником зазначено, що в процесі виконання головним бухгалтером розпорядження керівництва підприємства про проведення систематизації документів правового характеру, головним бухгалтером був виявлений наказ господарського суду Дніпропетровської області від 02.07.2012 року, що підтверджується докладною запискою від 05.09.2013 року. Також, Заявник зазначає, що представляли інтереси підприємства Заявника у даній справі у період з травня по серпень 2012 року включно юристи, які не перебували та не перебувають у трудових відносинах із підприємством, останній не мав змоги проводити реальний контроль за виконанням зобов'язань юристів. Водночас, на час виявлення цього наказу, строк для його пред'явлення сплинув.

З матеріалів справи вбачається, що наказ господарського суду Дніпропетровської області від 02.07.2012р. за №13/5005/3940/2012 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Скорпіон 2011" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Довіра" 33 396 грн. 76 коп. - заборгованість за поставлені продукти харчування, 425 грн. 46 коп. - пені, 768 грн. 58 коп. - 20% річних та судового збору у розмірі 1 609 грн. 50 коп. боржником не виконано.

Стягувачем не було своєчасно пред'явлено до виконання наказ від 02.07.2012 року про примусове виконання рішення суду у справі № 13/5005/3940/2012, у зв'язку з недбалим веденням документообігу в товаристві.

Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні заяви про поновлення строку пред'явлення наказу до виконання, достатньо не обґрунтував підстави для відмови, не врахував, що пропущений ТОВ "Довіра" строк для пред'явлення наказу до виконання незначний, не дав належну оцінку обов'язковості виконання рішень суду.

З огляду на обставини справи, обов'язковість виконання рішень суду, апеляційний господарський суд не погоджується з висновками господарського суду Дніпропетровської області про відмову в задоволенні заяви ТОВ "Довіра" про поновлення пропущеного строку для пред'явлення наказу від 02.07.2012 року до виконання.

У відповідності до п. п. 2, 3, 4 частини 3 ст. 129 Конституції України основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно зі ст. 42, ст. 43 Господарського процесуального кодексу України - правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом та змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Вивчивши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права апеляційний господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість апеляційної скарги виходячи з наступного.

Відповідно статті 124 Конституції України та статті 115 Господарського процесуального кодексу України, судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України і виконуються в порядку, визначеному Законом України "Про виконавче провадження".

Згідно з частиною 1 статті 116 Господарського процесуального кодексу України, виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом. Наказ видається стягувачеві або надсилається йому після набрання судовим рішенням законної сили.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 22 Закону України "Про виконавче провадження", наказ господарського суду може бути пред'явлений до виконання - протягом року, якщо інше не передбачено законом.

Згідно зі статті 119 Господарського процесуального кодексу України, у разі пропуску строку для пред'явлення наказу до виконання з причин, визнаних господарським судом поважними, пропущений строк може бути відновлено. Заява про відновлення пропущеного строку подається до господарського суду, який прийняв судове рішення. Заява розглядається у засіданні господарського суду, про час і місце якого повідомляються ухвалою стягувач і боржник. Неявка боржника і стягувача у судове засідання не є перешкодою для розгляду заяви.

Частинами 1-2 статті 24 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що державний виконавець відмовляє у прийнятті до провадження виконавчого документа, строк пред'явлення для примусового виконання якого закінчився, про що виносить відповідну постанову. Стягувач, який пропустив строк пред'явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення строку пред'явлення до суду, який видав виконавчий документ, або до суду за місцем виконання. Суд розглядає таку заяву в десятиденний строк, якщо інше не передбачено законом.

Причини поважності пропуску строку для пред'явлення наказу до виконання оцінюються судом, виходячи з обґрунтування поважності цих причин, наданих доказів за правилами ст. 43 ГПК України.

Обґрунтовуючи поважність причини пропуску строку, встановленого для пред'явлення наказу господарського суду до виконання, стягувач посилався на той факт, що в супереч ст. 115 Господарського процесуального кодексу України, наказ не виконано.

Як вже зазначалось, відповідно до статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Статтею 115 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

В п. 43 рішення Європейського суду з прав людини від 20.07.2004 р. у справі "Шмалько проти України" (заява N 60750/00) суд наголошує, що пункт 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких його цивільних прав та обов'язків. Таким чином, ця стаття проголошує "право на суд", одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін. Було б незрозуміло, якби стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і, водночас, не передбачала виконання судових рішень. Якщо тлумачити статтю 6 як таку, що стосується виключно доступу до судового органу та судового провадження, то це могло б призводити до ситуацій, що суперечать принципу верховенства права, який договірні держави зобов'язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Отже, для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина "судового розгляду"

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду, як джерело права.

Тому, суд апеляційної інстанції не погоджується з висновками місцевого господарського суду про визнання неповажними причин пропуску ТОВ "Довіра" строку для пред'явлення наказу господарського суду Дніпропетровської області від 02.07.2012р. по справі №13/5005/3940 до виконання, та відмови в задоволення заяви про відновлення пропущеного строку для пред'явлення наказу до виконання.

Отже, з врахуванням встановлених обставин, ухвала господарського суду Дніпропетровської області від 18.09.2013р. у справі №13/5005/3940/2012 підлягає скасуванню, в зв'язку з неправильним застосуванням норм матеріального права.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору по апеляційній скарзі покладаються на скаржника, оскільки його дії призвели до звернення з заявою до суду.

Керуючись статтями 44-49, 99, 103 - 105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний суд , -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Довіра" на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 18.09.2013р. у справі №13/5005/3940/2012 задовольнити.

Ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 18.09.2013 року у справі 13/5005/3940/2012 скасувати.

Задовольнити заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Довіра" про поновлення строку пред'явлення наказу господарського суду Дніпропетровської області від 02.07.2012р. у справі №13/5005/3940/2012 до виконання.

Поновити строк пред'явлення наказу господарського суду Дніпропетровської області від 02.07.2012р. у справі №13/5005/3940/2012 до виконання.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України через Дніпропетровський апеляційний господарський суд у двадцятиденний строк.

Повний текст постанови складений

28.10.2013р.

Головуючий суддя Н.В. Пархоменко

Суддя Л.А. Коваль

Суддя А.Є. Чередко