Постанова

від 09.10.2013 по справі 911/899/13

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" жовтня 2013 р. Справа№ 911/899/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Тищенко О.В.

суддів: Гончарова С.А.

Чорної Л.В.

при секретарі Дмитрина Д.О.

розглянувши апеляційну скаргу Бориспільської міської ради

на рішення Господарського суду Київської області від 25.03.2013р.

у справі №911/899/13 (суддя: Скутельник П.Ф.)

за позовом Малого приватного підприємства "Краса"

до 1) Бориспільської міської ради

2) Головного управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Бориспільської міської ради

про визнання недійсним рішень та визнання укладеним договору

ВСТАНОВИВ:

На розгляд Господарського суду Київської області передані позовні вимоги малого приватного підприємства "Краса" до Бориспільської міської ради Київської області та головного управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Бориспільської міської ради про визнання недійсними рішень та визнання укладеним договору.

Позовні вимоги обґрунтовані, тим що позивач користується на умовах оренди нежитловим приміщенням, яке належить до комунальної власності, з приводу якого за місяць до завершення дії договору оренди Відповідачі - 1, - 2 не висловили своїх заперечень з приводу продовження договору оренди на новий термін та не висловили бажання користуватись даним об'єктом нерухомості для задоволення власних потреб, внаслідок чого Позивач маючи переважне право на укладення договору на новий термін звернувся до Відповідача - 1 з пропозицією укласти договір на новий термін, за наслідками розгляду якої Відповідач - 1 прийняв протиправні рішення та Відповідач - 2 відмовився від підписання на новий термін договору, що направлявся Позивачем Відповідачу - 2 для підписання. У зв'язку з цим Позивач просить суд визнати рішення недійсними та визнати укладеним договір.

Рішенням Господарського суду Київської області від 25.03.2013 р. у справі № 911/899/13 позовні вимоги задоволено повністю. Визнано недійсними рішення Бориспільської міської ради від 29.01.2013 року за № 2925-34-VI та від 26.02.2013 року за № 2987-35-VI.

Визнано укладеним між головним управлінням житлово-комунального господарства виконавчого комітету Бориспільської міської ради та малим приватним підприємством "Краса" договір оренди індивідуально визначеного нерухомого майна наступного змісту:

"ДОГОВІР ОРЕНДИ

індивідуально визначеного нерухомого майна, що належить

до комунальної власності територіальної громади м.Борисполя

м.Бориспіль 12 березня 2013 року

Ми, що нижче підписалися, Головне управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Бориспільської міської ради, ідентифікаційний код ЄДРПОУ: 36359583, місцезнаходження якого: Київська область місто Бориспіль вулиця Київський шлях, 72, в особі начальника управління Аврамчука Володимира Івановича, що діє на підставі Положення, затвердженого рішенням Бориспільської міської ради №3088-28-V від 07.02.2008 року (надалі-Орендодавець), з одного боку, та Мале приватне підприємство "Краса", ідентифікаційний код ЄДРПОУ: 19407135, місцезнаходження якого: Київська область місто Бориспіль вулиця Жукова, 14-б, в особі директора Деркач Ольги Вікторівни, що діє на підставі Статуту підприємства (надалі-Орендар), з іншого боку,

уклали цей Договір про наведене нижче:

1.Предмет договору

1.1.Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування комунальне окреме індивідуально визначене нерухоме майно, а саме: нежитлові приміщення площею 179, 7 кв.м, (надалі-Майно), розміщені в багатоквартирному житловому будинку по вулиці Київський шлях, 77 в місті Борисполі Київської області, на першому поверсі та у підвальному приміщенні, що знаходиться у власності Бориспільської міської ради та перебуває на балансі Комунального підприємства "ЖЕК-1", вартість якого визначена Суб'єктом оціночної діяльності СПД Меленна Наталія Костянтинівна і становить за експертною оцінкою 1 016 995 (один мільйон шістнадцять тисяч дев'ятсот дев'яносто п'ять) грн. 00 коп.

1.2.Майно передається в оренду з метою надання побутових послуг населенню.

1.3.Стан Майна на момент укладення договору не потребує поточного чи капітального ремонту, та визначається в акті прийому-передачі за погодженням між сторонами Договору.

2.Умови передачі орендованого Майна Орендарю

2.1.Орендар набуває права строкового платного користування Майном у термін, указаний у Договорі, але не раніше дати підписання сторонами Договору, акту прийому-передачі та державної реєстрації Договору.

2.2.Передача Майна в оренду не тягне за собою виникнення в Орендаря права власності на це Майно. Власником Майна залишається Бориспільська міська рада, а Орендар користується ним протягом строку оренди.

2.3.Передача Майна в оренду здійснюється за вартість визначеною у звіті про незалежну експертну оцінку.

2.4.Майно, що орендується повинно бути передано Орендодавцем Орендарю протягом 5 (п'яти) днів з моменту укладення даного Договору.

2.5.Реорганізація сторін Договору чи перехід права власності на Майно до третіх осіб не припиняє дії даного Договору, а лише є підставою для внесення у нього відповідних змін.

2.6.Обов'язок по складанню акта прийому-передачі покладається на Орендаря.

3.Орендна плата та порядок розрахунків

3.1.Орендна плата за місяць розраховується відповідно до Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду майна, що перебуває у комунальній власності територіальної громади міста Борисполя, затвердженого Бориспільською міською радою, і становить 4 241 (чотири тисячі двісті сорок одна) грн. 71 коп. та ПДВ 848 (вісімсот сорок вісім) грн. 34 коп., а всього на загальну суму 5 090 (п'ять тисяч дев'яносто) грн. 05 коп., і підлягає щомісячній індексації в залежності від рівня інфляції згідно з вимогами чинного законодавства.

3.2.У разі користування Майном протягом неповного календарного місяця (першого та/або останнього місяців оренди) орендна плата визначається за відповідні місяці пропорційно дням користування.

3.3.Розмір орендної плати переглядається сторонами Договору у разі зміни Методики її розрахунку та в інших випадках встановлених чинним законодавством, а також на вимогу однієї із сторін Договору у разі, якщо в незалежних від них обставин істотно змінився стан об'єкту оренди.

3.4.Орендна плата перераховується Орендодавцю у розмірі 100 відсотків щомісяця, не пізніше 5 числа, наступного за звітним.

3.5.Орендна плата перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації за кожен день прострочення платежу і стягується на користь Орендодавця за весь період заборгованості з урахуванням пені у розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України.

3.6.У разі припинення чи розірвання Договору оренди, Орендар сплачує орендну плату до дня фактичного повернення Майна за актом прийому-передачі включно. Закінчення строку дії Договору оренди не звільняє Орендаря від обов'язку сплатити заборгованість за орендною платою, якщо така виникла, у повному обсязі, з урахуванням санкцій встановлених даним Договором.

4.Права та обов'язки Орендодавця

4.1.Орендодавець має право:

4.1.1.Контролювати наявність, стан, напрями та ефективність використання Майна Орендарем відповідно до умов даного Договору.

4.1.2.Виступати ініціатором щодо внесення змін чи доповнень до цього Договору або його розірвання у випадках, передбачених чинним законодавством та даним Договором.

4.1.3.Вимагати повного відшкодування збитків, завданих Майну Орендарем.

4.1.4.Здійснювати контроль за станом Майна шляхом візуального обстеження зі складанням акта обстеження.

4.2.Орендодавець зобов'язується:

4.2.1.Передати Орендарю Майно в оренду згідно з цим Договором за актом прийому-передачі.

4.2.2.Не вчиняти дій які б перешкоджали Орендарю користуватися орендованим Майном на умовах даного Договору.

4.2.3.У випадку реорганізації Орендаря до припинення чинності даним Договором переукласти цей Договір на таких самих умовах з його правонаступником, якщо останній згодний стати Орендарем.

4.2.4.Інформувати Орендаря щодо рішень власника Майна, які стосуються Майна, що становить об'єкт оренди.

5.Права та обов'язки Орендаря

5.1.Орендар має право:

5.1.1.Використовувати орендоване Майно відповідно до його призначення та умов даного Договору.

5.1.2.За згодою Орендодавця здавати Майно в суборенду.

5.1.3.За згодою Орендодавця проводити ремонт та реконструкцію орендованого Майна.

5.1.4.Самостійно розподіляти доходи, отримані в результаті використання орендованого Майна.

5.2.Орендар зобов'язується:

5.2.1.Використовувати орендоване Майно виключно за призначенням та у відповідності до умов даного Договору, та утримувати його в належному технічному та санітарному стані.

5.2.2.Своєчасно вносити орендну плату та інші платежі, що витікають з даного Договору.

5.2.3.Забезпечувати власнику Майна, Орендодавцю та Балансоутримувачу Майна вільний доступ до нього з метою перевірки його стану і відповідності напряму використання за цільовим призначенням у відповідності до умов даного Договору.

5.2.4.Дотримуватися вимог пожежної безпеки орендованого Майна.

5.2.5.Здійснювати капітальний та поточний ремонт за власні кошти.

5.2.6.Протягом місяця з моменту підписання даного Договору, застрахувати Майно на користь Орендодавця у порядку, визначеному законодавством. При цьому перелік страхових випадків має бути погоджений з Орендодавцем.

5.2.7.Після припинення дії даного Договору у 30 - денний термін передати Майна Орендодавцю за актом прийому-передачі у стані не гіршому ніж це Майно отримувалося.

5.2.8 Нести відповідальність за дотримання правил експлуатації інженерних мереж, пожежної безпеки і санітарії в орендованих приміщеннях згідно з законодавством.

5.2.9 Здійснити нотаріальне посвідчення даного Договору та його державну реєстрацію за рахунок власних коштів.

6.Відповідальність і вирішення спорів за даним Договором

6.1.За невиконання чи неналежне виконання зобов'язань за даним Договором сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України.

6.2.Орендар не відповідає за зобов'язаннями Орендодавця чи власника Майна.

6.3.Спори, які виникають за цим Договором вирішуються шляхом переговорів, а при недосягненні згоди в судовому порядку.

7.Строк чинності, умови зміни та припинення Договору.

7.1.Цей договір укладено строком на 5 (п'ять) років, що діє з 12 березня 2013 року до 12 березня 2018 року включно з послідуючим переукладенням.

7.2.Умови цього Договору зберігають силу протягом всього терміну дії Договору, а в частині зобов'язань Орендаря щодо орендної плати - до виконання зобов'язань.

7.3.Зміни та доповнення до даного Договору допускаються за взаємною згодою сторін та вчиняються у формі встановленій для основного договору. Зміни, що пропонуються внести мають бути розглянуті іншою стороною протягом одного місяця.

7.4.Вказаний Договір може бути достроково розірваний за рішенням суду у разі невиконання сторонами умов Договору.

7.5.Чинність даного Договору припиняється внаслідок закінчення строку, на який його укладено та в інших випадках встановлених чинним законодавством.

7.6.Вартість невід'ємних поліпшень орендованого Майна, здійснених Орендарем за згодою Орендодавця, має бути компенсована Орендодавцем.

7.7.Взаємовідносини сторін, не врегульовані даним Договором, регулюються нормами чинного законодавства України.

7.8.Договір складено в трьох примірниках, кожен з яких має однакову юридичну силу.

8.Додаткові умови

8.1.Строни звільняються від відповідальності за неналежне виконання умов даного Договору внаслідок дії обставин, що виникли не з їх вини та унеможливлюють виконання умов Договору. Якщо будь-яка з обставин вплинула на виконання зобов'язань у термін встановлений Договором, то цей термін відкладається на час дії цих обставин.

8.2.При внесенні змін до чинного законодавства України щодо оренди державного та комунального майна, у даний Договір можуть вноситися відповідні зміни.

9.Додатки

9.1.Додатками до цього Договору є його невід'ємною і складовою частиною. До цього Договору додаються:

9.1.1.Акт прийому передачі Майна.

9.1.2.Розрахунок орендної плати.

9.1.3.Звіт про оцінку Майна що передається в оренду.

10.Платіжні та почтові реквізити сторін

Орендодавець: Орендар:

Головне управління житлово-комунального Мале приватне підприємство "Краса"

Господарства виконавчого комітету 08300, Київська обл., м. Бориспіль,

Бориспільської міської ради вул. Жукова, 14-б

08300, Київська обл., м. Бориспіль, ідентифікаційний код ЄДРПОУ

Вул. Київський шлях, 72, 19407135, р/р26009382307151 в

Ідентифікаційний код ЄДРПОУ 36359583, БФ АКБ "Укрсоцбанк", МФО 321013

р/р34222999600004 в ГУ ДКУ у Київській обл., тел. 045-95-6-33-60

МФО 821018, тел.04595-6-18-28

Свідоцтво платника податку №100229289

Начальник Директор МПП "Краса"

управління

М.П. М.П.

Стягнуто з Бориспільської міської ради Київської області, ідентифікаційний код: 04054903, місцезнаходження: 08300, Київська обл., м. Бориспіль, вул. Київський шлях, 72, на користь малого приватного підприємства "Краса", ідентифікаційний код: 19407135, місцезнаходження: 08300, Київська обл., м. Бориспіль, вул. Жукова, 14-б, судовий збір у сумі 1147,00 грн. (одна тисяча сто сорок сім гривень 00 коп.).

Не погоджуючись із вищевказаним рішенням суду, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Київської області від 25.03.2013 року у справі № 911/899/13 скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що рішення Господарського суду Київської області прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, з недоведеністю обставин, що мають значення для справи, з невідповідністю висновків, викладених у рішенні обставинам справи.

Розпорядженням голови Київського апеляційного господарського суду Хрипуна О.О. № 911/899/13 від 12.07.2013 року враховуючи те, що відповідно до автоматичного розподілу справ між суддями апеляційну скаргу по справі № 911/899/13 передано на розгляд судді Київського апеляційного господарського суду Тищенко О.В., керуючись ст. ст. 4 6 , 69 Господарського процесуального кодексу України, п. 3.1.7. Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26.11.2010 р. № 30, згідно п. 2.1 рішення зборів суддів Київського апеляційного господарського суду від 11.07.2012р., сформовано для розгляду апеляційної скарги по справі № 911/899/13 колегію суддів у складі: головуючий суддя - Тищенко О.В., судді Смірнова І.А., Чорна Л.В.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 12.07.2013 року апелянту відновлено строк для подачі апеляційної скарги, порушено по ній провадження для розгляду у наступному складі суддів: головуючий суддя - Тищенко О.В., судді - Смірнова І.А., Чорна Л.В. та призначено розгляд скарг на 04.09.2013 року.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 04.09.2013р. розгляд апеляційної скарги відкладено на 11.09.2013р.

Через відділ документального забезпечення апеляційного господарського суду від відповідача 2 (вх. №09-27/203) надійшла телеграма. В якій останній просив суд розглядати справу без участі останнього.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 11.09.2013 року було задоволено клопотання представника позивача та продовжено розгляд справи на 15 днів, в порядку передбаченому ст. 77 ГПК України розгляд справи було відкладено до 18.09.2013 року.

Розпорядженням Голови Київського апеляційного господарського суду Хрипуна О.О. № 911/899/13 від 18.09.2013 року враховуючи перебування суддів Тищенко О.В. та Чорної Л.В. у відпустці, розгляд апеляційної скарги по справі № 911/899/13 доручено здійснити колегії суддів у складі: головуючий суддя - Смірнова Л.Г., судді Іоннікова І.А., Гончаров С.А.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 18.09.2013 року справу № 911/899/13 було прийнято для здійснення апеляційного провадження у новому складі суду у зв'язку з чим розгляд справи було відкладено на 09.10.2013 року.

Розпорядженням Голови Київського апеляційного господарського суду Хрипуна О.О. № 911/899/13 від 09.10.2013 року у зв'язку з виходом судді Тищенко О.В. з відпустки, розгляд апеляційної скарги по справі № 911/899/13 доручено здійснити колегії суддів у складі: головуючий суддя - Тищенко О.В., судді Чорна Л.В., Гончаров С.А.

Апелянт в судовому засіданні апеляційної інстанції вимоги апеляційної скарги підтримав, просив апеляційну скаргу задовольнити, рішення Господарського суду Київської області від 25.03.2013 року у справі № 911/899/13 скасувати та постановити нове рішення, яким у позові відмовити повністю.

Представник позивача в судовому засіданні апеляційної інстанції заперечував проти доводів скаржника, викладених в апеляційній скарзі, просив суд відмовити в задоволенні скарги та залишити без змін оскаржуване рішення Господарського суду Київської області від 25.03.2013 року у справі № 911/899/13.

Представник відповідача-2 в судовому засіданні апеляційної інстанції вимоги апеляційної скарги підтримав, просив апеляційну скаргу задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача-1 в судове засідання 09.10.2013 року не з'явився, будучи належним чином повідомленими про час та місце проведення судового засідання по розгляду апеляційної скарги.

Стаття 22 ГПК України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Явка в судове засідання представників сторін -це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 77 ГПК України у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Таким чином, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Застосовуючи згідно з частиною 1 статті 4 ГПК України, статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді справи частину 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, колегія суддів зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується обов'язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain") від 07.07.1989).

Враховуючи, що наявні матеріали справи є достатніми для всебічного, повного і об'єктивного розгляду справи, судова колегія визнала за можливе розглянути апеляційну скаргу у відсутності представника відповідача-1.

Відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу, також апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення господарського суду у повному обсязі.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, наявні матеріали справи та заслухавши пояснення представників позивача та відповідача-2, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженого рішення норм матеріального та процесуального права, Київський апеляційний господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Як вірно встановлено судом першої інстанції 30.11.2006 року між малим приватним підприємством "Краса" та головним управлінням житлово-комунального господарства виконавчого комітету Бориспільської міської ради з дотриманням вимог ст.ст. 19, 142 Конституції України, ст.ст. 173, 179 Господарського кодексу України та ст.ст. 202, 509 Цивільного кодексу України було укладено договір оренди індивідуально визначеного нерухомого майна комунальної власності територіальної громади міста Борисполя від 30.11.2006 року за №044 (далі за текстом: Договір).

Відповідно до п.п. 1.1., 1.2. Договору, об'єктом оренди є нежитлові приміщення, загальною площею 179,7 кв.м., розміщені в багатоквартирному житловому будинку №77 по вулиці Київський шлях у місті Борисполі Київської області, що передані в оренду малому приватному підприємству "Краса" для надання побутових послуг населенню.

За умовами п. 7.1. Договору, цей договір укладено терміном на 360 днів, що діє з 30 листопада 2006 року до 24 листопада 2007 року включно з послідуючим переукладенням відповідно до рішення міської ради від 21 вересня 2006 року № 464-5-V "Про порядок оренди комунального майна територіальної громади м. Борисполя".

Згідно із п. 7.3. Договору, зміни та доповнення до Договору допускаються за взаємною згодою сторін, надаються у письмовому вигляді однією із сторін та розглядаються протягом місяця з дати їх подання.

30.11.2006 року Сторони Договору з метою виконання умов останнього підписали акт передачі-приймання нежитлового приміщення від 30.11.2006 року, відповідно до якого Позивач прийняв нежитлові приміщення, загальною площею 179,7 кв.м., розміщені в багатоквартирному житловому будинку №77 по вулиці Київський шлях у місті Борисполі Київської області.

28.12.2007 року між малим приватним підприємством "Краса" та головним управлінням житлово-комунального господарства виконавчого комітету Бориспільської міської ради з дотриманням вимог ст.ст. 19, 142 Конституції України, ст.ст. 173, 179 Господарського кодексу України та ст.ст. 202, 509 Цивільного кодексу України було укладено Додатковий договір від 28.12.2007 року (далі за текстом: Додатковий договір - 1) до Договору оренди індивідуально визначеного нерухомого майна комунальної власності територіальної громади м. Борисполя від 30.11.2006 року за № 044.

За умовами п. 2. Додаткового договору - 1, пункт 7.1. договору оренди "Термін дії Договору та умови його припинення" доповнити реченням: Цей договір продовжено на термін у 360 днів, що діє з 25 листопада 2007 року по 20 листопада 2008 року.

Відповідно до п. 3 Додаткового договору - 1, даний Додатковий договір є невід'ємною частиною договору оренди індивідуально визначеного нерухомого майна від 30 листопада 2006 року № 044.

31.03.2008 року між малим приватним підприємством "Краса" та головним управлінням житлово-комунального господарства виконавчого комітету Бориспільської міської ради з дотриманням вимог ст.ст. 19, 142 Конституції України, ст.ст. 173, 179 Господарського кодексу України та ст.ст. 202, 509 Цивільного кодексу України було укладено Додатковий договір від 31.03.2008 року за № 2 (далі за текстом: Додатковий договір - 2) до Договору оренди індивідуально визначеного нерухомого майна комунальної власності територіальної громади м. Борисполя від 30.11.2006 року за № 044.

За умовами п. 3 Додаткового договору - 2, пункт 7.1. договору оренди "Термін дії Договору та умови його припинення" доповнити реченням: Цей договір продовжено на термін з 01 березня 2008 року по 24 лютого 2011 року.

Відповідно до п. 4 Додаткового договору - 2, даний Додатковий договір № 2 є невід'ємною частиною договору оренди індивідуально визначеного нерухомого майна від 30 листопада 2006 року № 044.

23.02.2011 року між малим приватним підприємством "Краса" та головним управлінням житлово-комунального господарства виконавчого комітету Бориспільської міської ради з дотриманням вимог ст.ст. 19, 142 Конституції України, ст.ст. 173, 179 Господарського кодексу України та ст.ст. 202, 509 Цивільного кодексу України було укладено Додатковий договір від 23.02.2011 року за № 3 (далі за текстом: Додатковий договір - 3) до Договору оренди індивідуально визначеного нерухомого майна комунальної власності територіальної громади м. Борисполя від 30.11.2006 року за № 044.

За умовами п. 2 Додаткового договору - 3, пункт 7.1. договору оренди "Термін дії Договору та умови його припинення" доповнити реченням: Цей договір продовжено на 2 (два) роки до 24 лютого 2013 року включно.

Відповідно до п. 3 Додаткового договору - 3, даний Додатковий договір № 3 є невід'ємною частиною договору оренди індивідуально визначеного нерухомого майна від 30 листопада 2006 року № 044.

Реалізуючи своє переважне право 27.11.2012 року позивач звернувся до відповідача - 1 з листом від 27.11.2012 року б/н про продовження дії договору оренди індивідуально визначеного нерухомого майна від 30 листопада 2006 року № 044 терміном на десять років шляхом укладення нового договору.

Проте, Відповідач - 1 розглянувши лист Позивача від 27.11.2012 року б/н про продовження дії договору оренди прийняв рішення від 29.01.2013 року за № 2925-34-VI, яким надав дозвіл на продовження терміну Договору строком на 1-н рік лише на частину нежитлових приміщень, площею 67,5 кв.м., розміщені в багатоквартирному житловому будинку №77 по вулиці Київський шлях у місті Борисполі Київської області, за відсутності належного (своєчасного) повідомлення позивача про намір використання нежитлових приміщень, площею 112,2 кв. м., для власних потреб.

Посилаючись на те, що зазначене рішення відповідача суперечить вимогам ч.ч. 1, 3 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" та порушує права позивача на законне сподівання з приводу пролонгації договору оренди нежитлових приміщень, позивач звернувся до господарського суду для вирішення цього питання у судовому порядку.

Оцінюючи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному і об'єктивному дослідженні в судових засіданнях з урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи їх взаємний зв'язок, Київський апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а рішення суду першої інстанції прийнято з дотриманням норм матеріального і процесуального права, є законним і обґрунтованим з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно з частиною 1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до частини 2 статті 291 ГК України, договір оренди припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено.

Частиною 4 ст. 284 ГК України передбачено, що строк договору оренди визначається за погодженням сторін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення строку дії договору він вважається продовженим на такий самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Правові наслідки продовження користування майном після закінчення строку договору оренди також передбачені статтею 764 ЦК України та опосередковано нормою частини четвертої статті 291 ГК України, згідно з якою правові наслідки припинення договору оренди визначаються відповідно до умов регулювання договору найму ЦК України.

Відповідно до статті 764 ЦК України, якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму (оренди), то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Оскільки орендоване майно є державним, на спірні правовідносини поширюється дія Закону України "Про оренду державного та комунального майна".

Закон України "Про оренду державного та комунального майна" у ч. 1 ст. 17 передбачає, що термін договору оренди визначається за погодженням сторін. Термін договору оренди не може бути меншим, ніж п'ять років, якщо орендар не пропонує менший термін.

Відповідно до ч.2 ст.17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Тобто, норма зазначеної статті має диспозитивний характер, оскільки не вказує на те, що відповідна вимога про припинення договору оренди має називатися виключно заявою. Така заява може бути направлена однією із сторін у формі листа, телеграми, факсограми тощо. Істотне значення у даному випадку має зміст такої заяви, оскільки вона обов'язково повинна бути спрямована на припинення або зміну умов договору оренди, та факт її отримання іншою стороною.

Згідно із ч. 3 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", після закінчення терміну договору оренди орендар, який належним чином виконував свої обов'язки за договором, має переважне право, за інших рівних умов, на укладення договору оренди на новий термін, крім випадків, якщо орендоване майно необхідне для потреб його власника. У разі якщо власник має намір використовувати зазначене майно для власних потреб, він повинен письмово попередити про це орендаря не пізніше ніж за три місяці до закінчення терміну договору.

За змістом ч. 3 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" значимою підставою для відмови від укладення договору оренди на новий термін у випадку належного виконання орендарем умови договору оренди є потреба орендодавця використовувати об'єкт оренди для власних потреб, при цьому орендар має бути завчасно проінформований про такий намір орендодавця.

Отже, за приписами наведених норм відповідач повинен довести суду належними та допустимими доказами факт надсилання позивачу повідомлення про свій намір використовувати орендовані позивачем об'єкти.

Як було вірно досліджено судом першої інстанції, 27.11.2012 року позивач звернувся до відповідача - 1 з листом від 27.11.2012 року б/н про продовження дії договору оренди індивідуально визначеного нерухомого майна від 30 листопада 2006 року № 044 терміном на десять років шляхом укладення нового договору.

На підставі ретельної правової оцінки наявних матеріалів справи колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції з достовірністю встановлено, а відповідачем-1 не спростовано недоведеність факту направлення ним, як орендодавцем, заяви орендарю про припинення дії договору оренди за три місяці до закінчення терміну договору (п. 3 ст. 17 Закону).

Натомість, відповідач - 1 розглянувши лист позивача від 27.11.2012 року б/н про продовження дії договору оренди та в порушення вимог ч.ч. 1, 3 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" прийняв рішення від 29.01.2013 року за № 2925-34-VI, яким надав дозвіл на продовження терміну Договору строком на 1-н рік (при наявності обов'язку укладення договору оренди на термін не менше 5-ти років) лише на частину нежитлових приміщень, площею 67,5 кв.м., розміщені в багатоквартирному житловому будинку №77 по вулиці Київський шлях у місті Борисполі Київської області, за недоведеністю факту необхідності використання нежитлових приміщень, площею 112,2 кв. м., для власних потреб.

Крім того, відповідач - 1 рішенням від 26.02.2013 року за № 2987-35-VI відмовив позивачу в продовженні терміну дії Договору нежитлових приміщень, площею 112,2 кв. м.

За приписами статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Способом волевиявлення ради, яка здійснює право власності від імені відповідної територіальної громади, щодо регулювання земельних відносин є прийняття рішення сесії.

Згідно зі статтею 21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Частиною 10 статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" встановлено, що акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Акт державного чи іншого органу - це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.

Підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі.

З огляду на вищенаведене, колегія суддів апеляційної інстанції констатує, що рішення Бориспільської міської ради від 29.01.2013 року за № 2925-34-VI та від 26.02.2013 року за № 2987-35-VI, які пов'язані з продовження договору оренди індивідуально визначеного нерухомого майна комунальної власності територіальної громади міста Борисполя від 30.11.2006 року за №044, були прийняті відповідачем-1 в порушення вимог ч.ч. 1, 3 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", з огляду на недотримання орендодавцем порядку завчасного сповіщення орендаря про намір використанні об'єктів оренди для власних потреб, а отже висновок суду першої інстанції про необхідність визнання наведених нормативно-правових актів індивідуальної дії недійсними є змістовним та обґрунтованим.

Щодо позовної вимоги про визнання договору укладеним у редакції запропонованій позивачем колегія суддів зазначає наступне.

Загальні умови укладання договорів, що породжують господарські зобов'язання, визначено статтею 179 Господарського кодексу України, згідно пункту 3 якої укладення договору є обов'язковим для сторін, якщо існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання.

Зокрема, частиною 1 статті 187 Господарського кодексу України передбачено, що спори, які виникають при укладанні господарських договорів за державним замовленням, або договорів, укладення яких є обов'язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом. Інші переддоговірні спори можуть бути предметом розгляду суду у разі, якщо це передбачено угодою сторін або якщо сторони зобов'язані укласти певний господарський договір на підставі укладеного між ними попереднього договору.

Як вірно зазначено судом першої інстанції, в силу вимог ст. 179 Господарського кодексу України, ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" та п. 7.1., встановлено обов'язковість укладення договору оренди індивідуально визначеного нерухомого майна.

З матеріалів справи вбачається, що 12.03.2013 року Позивач своїм листом надіслав на адресу Відповідача - 2 проект Договору оренди індивідуально визначеного нерухомого майна, що належить до комунальної власності територіальної громади м. Борисполя, від 12.03.2013 року в 2-х примірниках, які були підписанні Позивачем та відповідають вимогам Закону України "Про оренду державного та комунального майна", Типовому договору оренди індивідуально визначеного нерухомого майна, що затверджений Наказом Фонду Державного майна України від 23.08.2000 року за №1774.

Однак, Відповідач - 2 надісланий Позивачем проект Договору оренди індивідуально визначеного нерухомого майна, що належить до комунальної власності територіальної громади м. Борисполя, від 12.03.2013 року не підписав та не повернув Позивачу з протоколом розбіжностей, як того вимагає ст.ст. 641, 642, 643 Цивільного кодексу України та ст. 181 Господарського кодексу України.

З огляду на те, що проект договору оренди індивідуально визначеного нерухомого майна, що належить до комунальної власності територіальної громади м. Борисполя, від 12.03.2013 року в редакції Позивача містить усі істотні умови, перелік яких встановлено ст. 10 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" та повністю відповідає Типовому договору оренди індивідуально визначеного нерухомого майна, що затверджений Наказом Фонду Державного майна України від 23.08.2000 року за №1774 місцевий господарський суд обґрунтовано прийшов до висновку, що договір оренди майна, яке належить до комунальної власності №044 від 30.11.2006 року та у відповідності до приписів ст. 187 ГК України являється обов'язковим до укладання на умовах запропонованих позивачем.

Приймаючи до уваги викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив позовні вимоги в повному обсязі.

Згідно постанови Пленуму Верховного суду України від 18.12.2009 року № 14 «Про судове рішення у цивільній справі», рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а також правильно витлумачив ці норми. Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.

Колегія суддів вважає, що в рішенні суду повністю відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими у судовому засіданні, отже рішення відповідає вимогам чинного законодавства України, ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, підстав для його скасування не вбачається.

Зважаючи на відмову в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до вимог ст.49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір за розгляд апеляційної скарги покладається на апелянта (відповідача-1).

Керуючись ст.ст. 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Бориспільської міської ради залишити без задоволення, рішення Господарського суду Київської області від 25.03.2013 року по справі № 911/899/13 залишити без змін.

Матеріали справи № 911/899/13 повернути до Господарського суду Київської області.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.

Головуючий суддя Тищенко О.В.

Судді Гончаров С.А.

Чорна Л.В.