ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 жовтня 2013 рокум. ПолтаваСправа №816/5928/13-а
Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Кукоби О.О.,
при секретарі судового засідання - Марченко О.Є.,
за участю:
представників позивача - Гордієнко Н.В., Ступи Н.І.,
представника відповідача Решетнік М.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства "Полтавський алмазний інструмент" до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
В С Т А Н О В И В:
Публічне акціонерне товариство "Полтавський алмазний інструмент" (далі по тексту - позивач, ПАТ "ПАІ") звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області (далі по тексту - позивач, ДПІ у м. Полтаві) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 17 червня 2013 року №0008941503, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 1341 грн. 50 коп. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 670 грн. 75 коп.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що контролюючим органом порушено права та інтереси ПАТ "ПАІ" у сфері публічно-правових відносин через безпідставне зменшення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість (далі по тексту також ПДВ) в розмірі 1341 грн. 50 коп., фактично відшкодованої на рахунок платника податку у банку. Наголошував на безпідставності доводів відповідача про порушення ПАТ "ПАІ" вимог податкового законодавства. Зазначав, що товариством правомірно, на підставі податкових накладних від 13 квітня 2012 року №14 та від 24 квітня 2012 року №23, віднесено до податкового кредиту за квітень 2012 року суму ПДВ в розмірі 1341 грн. 50 коп. по господарським операціям з Товариством з обмеженою відповідальністю "Енергополіграфдокумент" (далі по тексту - ТОВ "Енергополіграфдокумент"), а у травні 2012 року на підставі даних податкового обліку заявлено вказану суму до відшкодування з Державного бюджету України.
Відповідачем 23 жовтня 2013 року подано письмові заперечення на позов, в яких ДПІ у м. Полтаві, посилаючись на обставини, встановлені документальною позаплановою невиїзною перевіркою ПАТ "ПАІ" з питання достовірності декларування суми від'ємного значення ПДВ по податковій декларації з ПДВ за квітень 2012 року та суми бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку по податковій декларації з ПДВ за травень 2012 року в частині взаємовідносин з ТОВ "Енергополіграфдокумент", викладені в акті перевірки від 31 травня 2013 року №2996/15.3/33804724, просила суд відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.
Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити з підстав, наведених у позовній заяві.
Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечувала, просила суд відмовити у задоволенні позову з підстав та мотивів, викладених у письмовому запереченні на позов.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні факти та відповідні до них правовідносини.
ПАТ "ПАІ" у встановленому законодавством порядку зареєстроване як юридична особа, код ЄДРПОУ 33804724 та перебуває на обліку в якості платника податків в ДПІ у м. Полтаві /а.с. 61/.
Позивач є платником податку на додану вартість з 12 жовтня 2005 року, що підтверджується копією свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість №100281961 (серія НБ №372939) /а.с. 63/.
Як підтверджується довідкою з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України серії АА №733067, основними видами діяльності позивача за КВЕД-2010 є: виробництво абразивних виробів (23.91), неспеціалізована оптова торгівля (46.90), допоміжне обслуговування наземного транспорту (52.21), діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах (71.12), будівництво житлових і нежитлових будівель (41.20) /а.с. 62/.
У період з 23 травня 2013 року по 29 травня 2013 року фахівцем ДПІ у м. Полтаві проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ПАТ "ПАІ" з питання достовірності декларування суми від'ємного значення ПДВ по податковій декларації з ПДВ за квітень 2012 року та суми бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку по податковій декларації з ПДВ за травень 2012 року в частині взаємовідносин з ТОВ "Енергополіграфдокумент" (код ЄДРПОУ 34743008).
За результатами перевірки складено акт від 31 травня 2013 року №2996/15.3/33804724 (далі по тексту - Акт перевірки), в якому вказано на порушення позивачем вимог пунктів 198.1, 198.3 статті 198, пунктів 200.1, 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, що призвело до завищення сум податкового кредиту та від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання і сумою податкового кредиту за квітень 2012 року в розмірі 1341 грн. 50 коп. та, як наслідок, завищення суми бюджетного відшкодування ПДВ за травень 2012 року в розмірі 1341 грн. 50 коп. /а.с. 14-20/.
На підставі даних висновків Акта перевірки ДПІ у м. Полтаві 17 червня 2013 року винесено податкове повідомлення-рішення №0008941503, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі, заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість за травень 2012 року в розмірі 1341 грн. 50 коп. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 670 грн. 75 коп. /а.с. 21/.
За наслідками звернення позивача зі скаргами на вказане податкове повідомлення-рішення до Головного управління Міндоходів у Полтавській області та Міністерства доходів і зборів України скарги платника податків залишено без задоволення, а спірне повідомлення-рішення - без змін /а.с. 22-31/.
Не погодившись з рішенням ДПІ у м. Полтаві про зменшення суми бюджетного відшкодування, позивач оскаржив його до суду.
Надаючи правову оцінку спірному рішенню суб'єкта владних повноважень, суд виходить з критеріїв правомірності такого рішення, що встановлені частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв'язку з чим перевіряє чи прийняте дане рішення: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення; з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Судом встановлено, що ПАТ "ПАІ" 18 червня 2012 року до ДПІ у м. Полтаві подано податкову декларацію з податку на додану вартість за травень 2012 року разом з додатком 3 "Розрахунок суми бюджетного відшкодування" /а.с. 120-121, 124/. У рядку 24 податкової декларації з ПДВ та рядку 3 розрахунку позивачем заявлено до бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку суму податку загалом в розмірі 93617 грн. /а.с. 121, 124/.
При цьому, як пояснили в судовому засіданні представники позивача та не заперечувала представник відповідача, від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за квітень 2012 року в розмірі 93 617 грн. позивачем, окрім іншого, сформовано за рахунок віднесення до складу податкового кредиту за вказаний звітний (податковий) період суми податку на додану вартість в розмірі 1341 грн. 50 коп. по господарським операціям з ТОВ "Енергополіграфдокумент" (код ЄДРПОУ 34743008).
Однак, в ході проведення документальної позапланової невиїзної перевірки податковий ревізор-інспектор дійшов висновку про завищення ПАТ "ПАІ" суми бюджетного відшкодування ПДВ за травень 2012 року на 1341 грн. 50 коп., що віднесено до складу податкового кредиту за наслідками здійснення позивачем у квітні 2012 року господарських операцій з вищезазначеним контрагентом.
Наведені доводи відповідач мотивував відомостями, викладеними в акті Полтавської МДПІ Полтавської області ДПС від 08 лютого 2013 року №168/22/34743008 "Про результати документальної позапланової перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергополіграфдокумент" (код ЄДРПОУ 36422204) з питань формування податкового кредиту та податкового зобов'язання, валових доходів та валових витрат за період з 01.12.2011 року по 30.09.2012 року з ТОВ "Галактика М" (код ЄДРПОУ 31890900), ТОВ "ВК Віконні системи" (код ЄДРПОУ 33972398), ТОВ "Матадор" (код ЄДРПОУ 31820299) за період з 01.12.2011 року по 30.09.2012 року" /а.с. 114-119/. Зокрема зазначив, що відповідно до вказаного акта перевірки частину послуг по розробці нормативно-проектної документації для ПАТ "ПАІ" ТОВ "Енергополіграфдокумент" замовляло у ТОВ "Галактика М" в якого, у свою чергу, відсутні необхідні виробничі потужності та трудові ресурси для виконання даного виду господарських операцій.
Однак, дані твердження не приймаються судом як достатні для визнання обґрунтованим та правомірним рішення суб'єкта владних повноважень про зменшення платнику податків суми бюджетного відшкодування, з огляду на наступне.
На момент виникнення та реалізації спірних відносин порядок визначення суми податку на додану вартість, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню) передбачався статтею 200 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI, за приписами пунктів 200.1 - 200.4 якої сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.
При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.
Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:
а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;
б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.
При цьому, відповідно до приписів пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Вищезазначене свідчить про те, що право на формування податкового кредиту з ПДВ та, відповідно, бюджетне відшкодування безпосередньо пов'язане з господарською діяльністю платника податку.
Судом встановлено, що 16 березня 2012 року між ПАТ "ПАІ" (замовник) та ТОВ "Енергополіграфдокумент" (виконавець) укладено договір №50, за умовами якого замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов'язання по виконанню робіт щодо проведення науково-пошукової роботи на теми "Розробка поточних індивідуальних технологічних нормативів використання питної води, водоспоживання і водовідведення" /а.с. 32-33/.
16 березня 2012 року ТОВ "Енергополіграфдокумент" виставлено позивачу рахунок №СФ-0000061 на оплату вартості послуг по розробці поточних індивідуальних технологічних нормативів використання води, водоспоживання і водовідведення в розмірі 8049 грн., в т.ч. 1341 грн. 50 коп. ПДВ /а.с. 40/.
На виконання договірних умов (пункт 2.2 договору від 16 березня 2012 року №50) позивачем 13 квітня 2012 року здійснено 50% попередньої оплати вартості зазначених послуг в розмірі 4024 грн. 50 коп., в т.ч. 670 грн. 75 коп. ПДВ, а 24 квітня 2012 року - остаточний розрахунок в розмірі 4024 грн. 50 коп., в т.ч. 670 грн. 75 коп. ПДВ /а.с. 38/.
ТОВ "Енергополіграфдокумент", у відповідності до приписів статті 201 Податкового кодексу України, в день виникнення податкових зобов'язань (по даті зарахування коштів від замовника на банківський рахунок, як того вимагає пункт 187.1 статті 187 Податкового кодексу України) виписано податкові накладні від 13 квітня 2012 року №14 та від 24 квітня 2012 року №23 /а.с. 41-42/, оригінали яких видано позивачу.
Дослідивши в судовому засіданні копії вищезазначених податкових накладних, судом встановлено, що їх оформлено у відповідності до вимог статті 201 Податкового кодексу України.
Вказані податкові накладні позивачем включено до реєстру виданих та отриманих податкових накладних за квітень 2012 року, що підтверджується матеріалами справи та не заперечується відповідачем /а.с. 131-153/.
Ні Акт перевірки, ані письмові заперечення відповідача на позов зауважень до податкових накладних не містять.
Відповідачем також не оспорюється той факт, що на момент виписки вищезазначених податкових накладних ТОВ "Енергополіграфдокумент" мало статус платника податку на додану вартість та було зареєстрованим як юридична особа у встановленому законодавством порядку.
Відтак, наведені податкові накладні підтверджують факт придбання позивачем у ТОВ "Енергополіграфдокумент" послуг загальною вартістю 8049 грн. (в т.ч., ПДВ - 1341 грн. 50 коп.) та в силу положень статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України є належним доказом у справі.
Згідно з частиною першою статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.
Відповідно до приписів частини другої статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.
Суд оцінює документи та інші дані, що відображені платником податків в податковому та бухгалтерському обліку, з урахуванням специфіки спірної господарської операції - умов перевезення, зберігання товарів, змісту послуг, що надаються тощо. При цьому, сама собою наявність або відсутність окремих документів не може слугувати підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних буде встановлено фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податку у зв'язку з його господарською діяльністю.
Дослідивши в судовому засіданні копію акта здачі-приймання робіт (надання послуг) від 24 квітня 2012 року №ОУ-0000057, судом встановлено, що даний акт за формою та змістом відповідає вимогам Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", Положення про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року №88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за №168/704, тобто є первинним документом бухгалтерського обліку в розумінні частини першої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та в силу положень статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України приймається судом як належний доказ у справі.
Відносно доводів представника відповідача про те, що зазначений акт здачі-приймання робіт (надання послуг) містить лише загальне найменування послуг, суд вважає за необхідне зазначити, що за умовами договору від 16 березня 2012 року №50 кінцевим результатом договірних зобов'язань сторін визначено саме розробку ТОВ "Енергополіграфдокумент" поточних індивідуальних технологічних нормативів використання питної води, водоспоживання і водовідведення, що й відображено у згаданому акті.
Як пояснили в судовому засіданні представники позивача, на виконання умов договору від 16 березня 2012 року №50 ТОВ "Енергополіграфдокумент" розробило та передало ПАТ "ПАІ" технічну документацію "Поточні індивідуальні балансові норми водоспоживання і водовідведення ПАТ "Полтавський алмазний інструмент" /а.с. 74-102/.
Необхідність виготовлення вказаної технічної документації зумовлена вимогами Водного кодексу України, оскільки на підставі даних про поточні технологічні нормативи використання води для підприємств розробляються поточні індивідуальні балансові норми водоспоживання і водовідведення. Такі норми необхідні для проведення розрахунку річних лімітів споживання води та водовідведення.
Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що технічну документацію "Поточні індивідуальні балансові норми водоспоживання і водовідведення ПАТ "Полтавський алмазний інструмент" погоджено начальником Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Полтавській області та на їх підставі Комунальним підприємством Полтавської обласної ради "Полтававодоканал" 26 квітня 2012 року за вих. №286 погоджено ліміт водоспоживання ПАТ "ПАІ" на 2012 рік /а.с. 72, 74/.
Таким чином, вказану технічну документацію позивачем фактично використано у власній господарській діяльності.
З огляду на викладене, суд відхиляє доводи представника відповідача про те, що позивачем не надано кошторисну документацію та документи, які б дали змогу чітко відстежити необхідність проведення вказаних вище робіт, а також встановити, яким чином ці результати використовуються у господарській діяльності позивача.
Так само, суд вважає необґрунтованими твердження відповідача про те, що ПАТ "ПАІ" на запит ДПІ у м. Полтаві від 09 квітня 2013 року №5289/10/15.3-17 не надано пояснень та доказів щодо подальшої реалізації придбаного товару, використання ТМЦ у господарській діяльності підприємства, інформації щодо податкового обліку товару на підприємстві та документи, що підтверджували б прийняття, оприбуткування ТМЦ, адже, як встановлено в ході судового розгляду справи, спірні господарські операції стосувалися придбання позивачем у ТОВ "Енергополіграфдокумент" послуг, а не товарно-матеріальних цінностей.
Враховуючи вищевикладене в своїй сукупності, суд дійшов висновку про те, що позивачем правомірно віднесено до складу податкового кредиту за квітень 2012 року суму ПДВ в розмірі 1341 грн. 50 коп. та, як наслідок, за результатами показників податкової звітності з ПДВ за квітень-травень 2012 року обґрунтовано включено дану суму до розрахунку суми бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку.
Посилання контролюючого органу на відомості, викладені в акті Полтавської МДПІ Полтавської області ДПС від 08 лютого 2013 року №168/22/34743008, не приймаються судом в якості достатніх обґрунтувань правомірності спірного податкового повідомлення-рішення, оскільки отримання податковим органом акта перевірки чи довідки зустрічної звірки, в яких викладені висновки про вчинення контрагентом платника податків нікчемного правочину або відображення в звітності показників господарських операцій, які фактично не відбулись, не звільняє такий податковий орган від виконання обов'язку по самостійному встановленню та доведенню факту вчинення платником податків порушення закону, акт перевірки контрагента не має преюдиційного значення та не є документом, що достовірно та безсумнівно підтверджує обставини фактичної дійсності.
Крім того, як визначено частиною другою статті 61 Конституції України, юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.
Частиною першою статті 218 Господарського кодексу України передбачено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.
Таким чином, зважаючи на принцип персональної відповідальності платника податку, право добросовісного платника податків на податковий кредит та бюджетне відшкодування не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами.
Окрім того, з огляду на приписи частини другої статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, суд звертає увагу на те, що судова палата в адміністративних справах Верховного Суду України неодноразово висловлювала правову позицію в даній категорії справ, яка, зокрема, полягає в наступному: якщо платник виконав усі передбачені законом умови стосовно отримання бюджетного відшкодування та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту, такий платник має право на отримання суми відшкодування податку на додану вартість з Державного бюджету України (постанови ВСУ від 09 вересня 2008 року у справі №21-500во08, від 01 червня 2010 року у справі №21-573во10, від 31 січня 2011 року у справі за позовом ЗАТ "Мукачівський лісокомбінат" до Мукачівської ОДПІ про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, від 31 січня 2011 року у справі за позовом ТОВ "Фірма "ВІК" до ДПІ у м. Херсоні про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень).
За таких обставин, суд вважає, що висновок ДПІ у м. Полтаві про порушення позивачем вимог пунктів 198.1, 198.3 статті 198, пунктів 200.1, 200.4 статті 200 Податкового кодексу України здійснено при помилковому розумінні норм діючого на час виникнення спірних правовідносин законодавства України та фактичних обставин справи.
Враховуючи визначення поняття штрафна санкція, що міститься в підпункті 14.1.265 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, відповідно до якого дана санкція може бути застосована до платника податків лише у разі вчинення останнім порушення вимог податкового законодавства, а такі порушення в діях позивача відсутні, суд дійшов висновку, що контролюючим органом також неправомірно застосовано до ПАТ "ПАІ" штрафні (фінансові) санкції в розмірі 670 грн. 75 коп.
В силу частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до підпункту 21.1.1 пункту 21.1 статті 21 Податкового кодексу України посадові особи контролюючих органів зобов'язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами.
Згідно із частиною першою статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
У відповідності до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Отже, обов'язок доведення обставин, які стали підставою для прийняття спірного повідомлення-рішення покладено на податковий орган.
Однак, відповідачем доказів в обґрунтування висновків, на підставі яких прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення, не надано. Разом з тим, матеріалами справи підтверджено правомірність декларування позивачем до бюджетного відшкодування суми ПДВ в розмірі 1341 грн. 50 коп.
Враховуючи вищезазначене, суд вважає доведеним належними та допустимими доказами той факт, що при прийнятті оскаржуваного податкового повідомлення-рішення суб'єкт владних повноважень діяв всупереч встановленому законом порядку, необґрунтовано, упереджено, без з'ясування необхідних обставин, що мали значення для прийняття рішення, без дотримання необхідного балансу між несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів позивача і цілями, на досягнення яких спрямоване таке рішення, чим порушено законні інтереси позивача, а відтак податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Полтаві від 17 червня 2013 року №0008941503 підлягає визнанню протиправним та скасуванню.
У відповідності до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.
Таким чином, з Державного бюджету України на користь позивача підлягає стягненню сплачена платіжним дорученням від 10 жовтня 2013 року сума судового збору в розмірі 114 грн. 70 коп. /а.с. 3/.
Керуючись статтями 2, 7-11, 69-71, 86, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України,
П О С Т А Н О В И В:
Адміністративний позов Публічного акціонерного товариства "Полтавський алмазний інструмент" до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області від 17 червня 2013 року №0008941503.
Стягнути з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань за зобов'язаннями Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області (код ЄДРПОУ 38719450) на користь Публічного акціонерного товариства "Полтавський алмазний інструмент" (код ЄДРПОУ 33804724) витрати зі сплати судового збору в розмірі 114 (сто чотирнадцять) гривень 70 (сімдесят) копійок.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання її копії з одночасним надісланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.
Повний текст постанови складено 28 жовтня 2013 року.
Суддя О.О. Кукоба
Суд | Полтавський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 23.10.2013 |
Оприлюднено | 30.10.2013 |
Номер документу | 34389368 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Полтавський окружний адміністративний суд
О.О. Кукоба
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні