Ухвала

від 10.12.2013 по справі 816/5928/13-а

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 грудня 2013 р.Справа № 816/5928/13-а Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Бондара В.О.

Суддів: Донець Л.О. , Кононенко З.О.

за участю секретаря судового засідання Губарь А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м.Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 23.10.2013р. по справі № 816/5928/13-а

за позовом Публічного акціонерного товариства "Полтавський алмазний інструмент"

до Державної податкової інспекції у м.Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення , -

ВСТАНОВИЛА:

Публічне акціонерне товариство "Полтавський алмазний інструмент" (далі - позивач) звернулося до суду з позовною заявою до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 17 червня 2013 року №0008941503, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 1341 грн. 50 коп. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 670 грн. 75 коп.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 23.10.2013 року адміністративний позов Публічного акціонерного товариства "Полтавський алмазний інструмент" до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задоволено.

Визнано протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області від 17 червня 2013 року №0008941503.

Стягнено з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань за зобов'язаннями Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області (код ЄДРПОУ 38719450) на користь Публічного акціонерного товариства "Полтавський алмазний інструмент" (код ЄДРПОУ 33804724) витрати зі сплати судового збору в розмірі 114 (сто чотирнадцять) гривень 70 (сімдесят) копійок.

Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову та ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначив, що вважає постанову суду першої інстанції незаконною та необґрунтованою у зв»язку з неповним з»ясуванням судом, обставин, що мали значення для справи та невідповідністю висновків суду обставинам справи.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, вивчивши матеріали справи, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що при прийнятті оскаржуваного податкового повідомлення-рішення суб'єкт владних повноважень діяв всупереч встановленому законом порядку, необґрунтовано, упереджено, без з'ясування необхідних обставин, що мали значення для прийняття рішення, без дотримання необхідного балансу між несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів позивача і цілями, на досягнення яких спрямоване таке рішення, чим порушено законні інтереси позивача, а відтак податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Полтаві від 17 червня 2013 року №0008941503 підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судове рішення в межах апеляційної скарги.

Колегія суддів погоджується з даним висновком суду виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що ПАТ "ПАІ" у встановленому законодавством порядку зареєстроване як юридична особа, код ЄДРПОУ 33804724 та перебуває на обліку в якості платника податків в ДПІ у м. Полтаві /а.с. 61/.

Позивач є платником податку на додану вартість з 12 жовтня 2005 року, що підтверджується копією свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість №100281961 (серія НБ №372939) /а.с. 63/.

У період з 23 травня 2013 року по 29 травня 2013 року фахівцем ДПІ у м. Полтаві проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ПАТ "ПАІ" з питання достовірності декларування суми від'ємного значення ПДВ по податковій декларації з ПДВ за квітень 2012 року та суми бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку по податковій декларації з ПДВ за травень 2012 року в частині взаємовідносин з ТОВ "Енергополіграфдокумент" (код ЄДРПОУ 34743008).

За результатами перевірки складено акт від 31 травня 2013 року №2996/15.3/33804724 (далі по тексту - Акт перевірки), в якому вказано на порушення позивачем вимог пунктів 198.1, 198.3 статті 198, пунктів 200.1, 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, що призвело до завищення сум податкового кредиту та від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання і сумою податкового кредиту за квітень 2012 року в розмірі 1341 грн. 50 коп. та, як наслідок, завищення суми бюджетного відшкодування ПДВ за травень 2012 року в розмірі 1341 грн. 50 коп. /а.с. 14-20/.

Як встановлено судом першої інстанції, на підставі даних висновків Акта перевірки ДПІ у м. Полтаві 17 червня 2013 року винесено податкове повідомлення-рішення №0008941503, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі, заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість за травень 2012 року в розмірі 1341 грн. 50 коп. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 670 грн. 75 коп. /а.с. 21/.

За наслідками звернення позивача зі скаргами на вказане податкове повідомлення-рішення до Головного управління Міндоходів у Полтавській області та Міністерства доходів і зборів України скарги платника податків залишено без задоволення, а спірне повідомлення-рішення - без змін /а.с. 22-31/.

Не погодившись з рішенням ДПІ у м. Полтаві про зменшення суми бюджетного відшкодування, позивач оскаржив його до суду.

Враховуючи викладене, колегі суддів зазначає, що на момент виникнення та реалізації спірних відносин порядок визначення суми податку на додану вартість, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню) передбачався статтею 200 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI, за приписами пунктів 200.1 - 200.4 якої сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Відповідно до приписів пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Також судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що ПАТ "ПАІ" 18 червня 2012 року до ДПІ у м. Полтаві подано податкову декларацію з податку на додану вартість за травень 2012 року разом з додатком 3 "Розрахунок суми бюджетного відшкодування" /а.с. 120-121, 124/.

У рядку 24 податкової декларації з ПДВ та рядку 3 розрахунку позивачем заявлено до бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку суму податку загалом в розмірі 93617 грн. /а.с. 121, 124/.

При цьому, як пояснили в судовому засіданні представники позивача та не заперечувала представник відповідача, від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за квітень 2012 року в розмірі 93 617 грн. позивачем, окрім іншого, сформовано за рахунок віднесення до складу податкового кредиту за вказаний звітний (податковий) період суми податку на додану вартість в розмірі 1341 грн. 50 коп. по господарським операціям з ТОВ "Енергополіграфдокумент" (код ЄДРПОУ 34743008).

Однак, в ході проведення документальної позапланової невиїзної перевірки податковий ревізор-інспектор дійшов висновку про завищення ПАТ "ПАІ" суми бюджетного відшкодування ПДВ за травень 2012 року на 1341 грн. 50 коп., що віднесено до складу податкового кредиту за наслідками здійснення позивачем у квітні 2012 року господарських операцій з вищезазначеним контрагентом.

Однако, як вбачається з матеріалів з 16 березня 2012 року між ПАТ "ПАІ" (замовник) та ТОВ "Енергополіграфдокумент" (виконавець) укладено договір №50, за умовами якого замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов'язання по виконанню робіт щодо проведення науково-пошукової роботи на теми "Розробка поточних індивідуальних технологічних нормативів використання питної води, водоспоживання і водовідведення" /а.с. 32-33/.

16 березня 2012 року ТОВ "Енергополіграфдокумент" виставлено позивачу рахунок №СФ-0000061 на оплату вартості послуг по розробці поточних індивідуальних технологічних нормативів використання води, водоспоживання і водовідведення в розмірі 8049 грн., в т.ч. 1341 грн. 50 коп. ПДВ /а.с. 40/.

На виконання договірних умов (пункт 2.2 договору від 16 березня 2012 року №50) позивачем 13 квітня 2012 року здійснено 50% попередньої оплати вартості зазначених послуг в розмірі 4024 грн. 50 коп., в т.ч. 670 грн. 75 коп. ПДВ, а 24 квітня 2012 року - остаточний розрахунок в розмірі 4024 грн. 50 коп., в т.ч. 670 грн. 75 коп. ПДВ /а.с. 38/.

ТОВ "Енергополіграфдокумент " виписано податкові накладні від 13 квітня 2012 року №14 та від 24 квітня 2012 року №23 /а.с. 41-42/, оригінали яких видано позивачу.

Як вбачається з матеріалів справи, вказані податкові накладні позивачем включено до реєстру виданих та отриманих податкових накладних за квітень 2012 року, що підтверджується матеріалами справи та не заперечується відповідачем /а.с. 131-153/.

На момент виписки вищезазначених податкових накладних ТОВ "Енергополіграфдокумент" мало статус платника податку на додану вартість та було зареєстрованим як юридична особа у встановленому законодавством порядку.

Відтак, наведені податкові накладні підтверджують факт придбання позивачем у ТОВ "Енергополіграфдокумент" послуг загальною вартістю 8049 грн. (в т.ч., ПДВ - 1341 грн. 50 коп.) .

Дослідивши в судовому засіданні копію акта здачі-приймання робіт (надання послуг) від 24 квітня 2012 року №ОУ-0000057, судом встановлено, що даний акт за формою та змістом відповідає вимогам Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", Положення про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року №88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за №168/704, тобто є первинним документом бухгалтерського обліку в розумінні частини першої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та в силу положень статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України приймається судом як належний доказ у справі.

Відносно доводів представника відповідача про те, що зазначений акт здачі-приймання робіт (надання послуг) містить лише загальне найменування послуг, суд вважає за необхідне зазначити, що за умовами договору від 16 березня 2012 року №50 кінцевим результатом договірних зобов'язань сторін визначено саме розробку ТОВ "Енергополіграфдокумент" поточних індивідуальних технологічних нормативів використання питної води, водоспоживання і водовідведення, що й відображено у згаданому акті.

Як пояснили в судовому засіданні представники позивача, на виконання умов договору від 16 березня 2012 року №50 ТОВ "Енергополіграфдокумент" розробило та передало ПАТ "ПАІ" технічну документацію "Поточні індивідуальні балансові норми водоспоживання і водовідведення ПАТ "Полтавський алмазний інструмент" /а.с. 74-102/.

Необхідність виготовлення вказаної технічної документації зумовлена вимогами Водного кодексу України, оскільки на підставі даних про поточні технологічні нормативи використання води для підприємств розробляються поточні індивідуальні балансові норми водоспоживання і водовідведення. Такі норми необхідні для проведення розрахунку річних лімітів споживання води та водовідведення.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що технічну документацію "Поточні індивідуальні балансові норми водоспоживання і водовідведення ПАТ "Полтавський алмазний інструмент" погоджено начальником Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Полтавській області та на їх підставі Комунальним підприємством Полтавської обласної ради "Полтававодоканал" 26 квітня 2012 року за вих. №286 погоджено ліміт водоспоживання ПАТ "ПАІ" на 2012 рік /а.с. 72, 74/.

Таким чином, вказану технічну документацію позивачем фактично використано у власній господарській діяльності.

Враховуючи викладене, колегія суддів зазначає, що позивачем правомірно віднесено до складу податкового кредиту за квітень 2012 року суму ПДВ в розмірі 1341 грн. 50 коп. та, як наслідок, за результатами показників податкової звітності з ПДВ за квітень-травень 2012 року обґрунтовано включено дану суму до розрахунку суми бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку.

Також, колегія суддів зазначає, що відповідно ч.1 ст. 218 Господарського кодексу України передбачено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Таким чином, зважаючи на принцип персональної відповідальності платника податку, право добросовісного платника податків на податковий кредит та бюджетне відшкодування не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами.

Окрім того, з огляду на приписи частини другої статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, суд звертає увагу на те, що судова палата в адміністративних справах Верховного Суду України неодноразово висловлювала правову позицію в даній категорії справ, яка, зокрема, полягає в наступному: якщо платник виконав усі передбачені законом умови стосовно отримання бюджетного відшкодування та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту, такий платник має право на отримання суми відшкодування податку на додану вартість з Державного бюджету України (постанови ВСУ від 09 вересня 2008 року у справі №21-500во08, від 01 червня 2010 року у справі №21-573во10, від 31 січня 2011 року у справі за позовом ЗАТ "Мукачівський лісокомбінат" до Мукачівської ОДПІ про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, від 31 січня 2011 року у справі за позовом ТОВ "Фірма "ВІК" до ДПІ у м. Херсоні про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень).

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що при прийнятті оскаржуваного податкового повідомлення-рішення суб'єкт владних повноважень діяв всупереч встановленому законом порядку, необґрунтовано, упереджено, без з'ясування необхідних обставин, що мали значення для прийняття рішення, без дотримання необхідного балансу між несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів позивача і цілями, на досягнення яких спрямоване таке рішення, чим порушено законні інтереси позивача, а відтак податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Полтаві від 17 червня 2013 року №0008941503 підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

Враховуючи встановлене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Полтавський алмазний інструмент" є такими, що підлягають задоволенню.

Доводи апеляційної скарги є необґрунтованими з вище зазначених підстав і висновків суду першої інстанції не спростовують.

Таким чином, колегія суддів, вважає, що при прийнятті рішення суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Відповідно до ч.1 ст.195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Відповідно до ч.1 ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів, дійшла до висновку, що постанова суду першої інстанції не підлягає скасуванню, а апеляційна скарга - задоволенню.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 199, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 23.10.2013р. по справі № 816/5928/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Бондар В.О. Судді (підпис) (підпис) Донець Л.О. Кононенко З.О. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Бондар В.О.

Повний текст ухвали виготовлений 16.12.2013 р.