Постанова

від 18.10.2013 по справі 810/5055/13-а

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 жовтня 2013 року 810/5055/13-а

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Спиридонової В.О., розглянувши в порядку письмового провадження в м. Києві адміністративну справу за позовом Адвокатського об'єднання «Білоцерківська адвокатська контора» до Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

18.09.2013 до Київського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Адвокатського об'єднання «Білоцерківська адвокатська контора» (далі - Позивач, АО «БАК», Об'єднання) до Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області (далі - Відповідач, Податковий орган), в якому Позивач просить: визнати протиправним та скасувати рішення Податкового органу №35 від 01.07.2013 про відмову у внесенні АО «БАК» до Реєстру неприбуткових установ та організацій; зобов'язати включити АО «БАК» до Реєстру неприбуткових установ та організацій.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Позивач вважає оскаржуване рішення Податкового органу необгрунтованим, оскільки статус АО «БАК» повністю відповідає ознакам неприбуткової організації, отже останнє може бути внесено до Реєстру неприбуткових установ та організацій за відповідною ознакою неприбутковості. Так, Позивач, серед іншого, наголошує, що Об'єднання не займається підприємницькою діяльністю в розумінні Господарського кодексу України, а участь в АО «БАК» для його засновників не є джерелом отримання прибутку, оскільки це об'єднання створено і функціонує для освітніх та соціальних цілей: обміну досвідом між його учасниками, взаємної професійної підтримки та методичного забезпечення.

Відповідач заперечень проти адміністративного позову не надав.

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи принципи рівності сторін, суд дійшов наступних висновків.

Адвокатське об'єднання «Білоцерківська адвокатська контора», код за ЄДРПОУ 21657299, зареєстровано 06.07.2009 виконавчим комітетом Білоцерківської міської ради Київської області, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А01 №339341.

Статутом АО «БАК», затвердженим рішенням Зборів адвокатів-учасників АО «Білоцерківська адвокатська контора» (протокол №16 від 02.04.2013) (далі - Статут) встановлено наступне.

Згідно з пунктом 1.1 Статуту АО «БАК» є добровільним професійним об'єднанням адвокатів, що утворене як неприбуткова організація та діє на засадах добровільності, самоврядності, колегіальності та гласності, з метою забезпечення здійснення захисту прав, свобод та представництва законних інтересів громадян України, іноземних громадян, осіб без громадянства, юридичних осіб, надання їм правової допомоги на професійній основі згідно з Конституцією України, Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та цим Статутом.

Пунктом 1.2 Статуту встановлено, що АО «БАК» діє на основі праці кожного з адвокатів (учасників) АО «БАК» і створена з метою забезпечення необхідних умов праці адвокатів (забезпечення приміщеннями, оплата комунальних послуг, оплата праці найманих працівників, придбання юридичної літератури, бланків, користування розрахунковим рахунком, методичною допомогою тощо).

Згідно з пунктом 1.4 Статуту АО «БАК» не є суб'єктом підприємницької діяльності, не веде господарську діяльність і належить до неприбуткових організацій відповідно до пп. «г» п. 157.1 ст. 157 Податкового кодексу України, як юридична особа, діяльність якої не передбачає отримання прибутку. Основною метою діяльності Об'єднання є надання правової допомоги у відповідності зі ст. 59 Конституції України, Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та іншими законами України, що регулюють діяльність адвокатури, а не одержання прибутку.

Відповідно до пункту 3.1 Статуту адвокат - учасник АО «БАК» здійснює свою професійну діяльність у відповідності із Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Згідно з абзацами 1, 2 пункту 3.2 Статуту крім прав, передбачених Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», учасники АО «БАК» мають право підписувати від імені адвокатського об'єднання договори про надання правової допомоги. У таких випадках договір може бути підписаний лише тим адвокатом-учасником Об'єднання, який буде його фактично виконувати.

Пунктом 3.1 Статуту встановлено, що майно АО «БАК» складається з: добровільних внесків адвокатів на користь Об'єднання; безвідплатних або благодійних внесків, подарунків юридичних осіб чи громадян; майна, придбаного Об'єднанням за рахунок власних коштів; іншого майна, яке надійшло у власність Об'єднання на законних підставах.

Пунктом 5.1 встановлено, що оплата праці адвоката здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги між громадянином чи юридичною особою та АО «БАК» в особі адвоката, який уклав договір, і має форму гонорару.

17.06.2013 Об'єднання з метою присвоєння АО «БАК» статусу неприбуткової організації і внесення до Реєстру неприбуткових організацій та установ подало до Податкового органу реєстраційну заяву платника податку форми №1-РН.

Рішенням Податкового органу №35 від 01.07.2013 Об'єднанню відмовлено у внесенні АО «БАК» до Реєстру неприбуткових організацій.

Листом Податкового органу №89/10/15-1 від 22.07.2013 роз'яснено підстави прийняття рішення №35 від 01.07.2013. Так, Податковий орган зазначив, що пункти Статуту 1.1, 1.4 не відповідають пункту 157.5 статті 157 та абзацу 5 пункту 157.15 статті 157 Податкового кодексу України (далі - ПК України).

Не погоджуючись з наведеним рішенням Податкового органу, АО «БАК» звернулося до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами у справі, суд виходить з наступного.

Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначаються Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05.07.2012 №5076-VI (далі - Закон №5076-VI).

Частиною 1 статті 2 Закону №5076-V визначено, що адвокатура України - недержавний самоврядний інститут, що забезпечує здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги на професійній основі, а також самостійно вирішує питання організації і діяльності адвокатури.

Відповідно до частини 3 статті 4 Закону №5076-V адвокат може здійснювати адвокатську діяльність індивідуально або в організаційно-правових формах адвокатського бюро чи адвокатського об'єднання (організаційні форми адвокатської діяльності).

Статтею 5 Закону №5076-V встановлено, що адвокатура є незалежною від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб. Держава створює належні умови для діяльності адвокатури та забезпечує дотримання гарантій адвокатської діяльності.

Статтею 15 Закону №5076-V визначено, що адвокатське об'єднання є юридичною особою, створеною шляхом об'єднання двох або більше адвокатів (учасників), і діє на підставі статуту.

Адвокатське об'єднання має самостійний баланс, може відкривати рахунки у банках, мати печатку, штампи і бланки із своїм найменуванням.

Стороною договору про надання правової допомоги є адвокатське об'єднання. Від імені адвокатського об'єднання договір про надання правової допомоги підписується учасником адвокатського об'єднання, уповноваженим на це довіреністю або статутом адвокатського об'єднання.

Адвокатське об'єднання може залучати до виконання укладених об'єднанням договорів про надання правової допомоги інших адвокатів на договірних засадах. Адвокатське об'єднання зобов'язане забезпечити дотримання професійних прав адвокатів та гарантій адвокатської діяльності.

Статтею 19 Закону №5076-V до переліку видів адвокатської діяльності віднесено:

1) надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави;

2) складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру;

3) захист прав, свобод і законних інтересів підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого, виправданого, особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішується питання про їх застосування у кримінальному провадженні, особи, стосовно якої розглядається питання про видачу іноземній державі (екстрадицію), а також особи, яка притягається до адміністративної відповідальності під час розгляду справи про адміністративне правопорушення;

4) надання правової допомоги свідку у кримінальному провадженні;

5) представництво інтересів потерпілого під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, прав і обов'язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні;

6) представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами;

7) представництво інтересів фізичних і юридичних осіб, держави, органів державної влади, органів місцевого самоврядування в іноземних, міжнародних судових органах, якщо інше не встановлено законодавством іноземних держав, статутними документами міжнародних судових органів та інших міжнародних організацій або міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України;

8) надання правової допомоги під час виконання та відбування кримінальних покарань.

Адвокат може здійснювати інші види адвокатської діяльності, не заборонені законом.

У статті 1 Закону №5076-V надано визначення понять адвокатська діяльність, захист, інші види правової допомоги, клієнт, представництво.

Так, адвокатська діяльність - незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту (п. 2 статті).

Захистом є вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні захисту прав, свобод і законних інтересів підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого, виправданого, особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішується питання про їх застосування у кримінальному провадженні, особи, стосовно якої розглядається питання про видачу іноземній державі (екстрадицію), а також особи, яка притягається до адміністративної відповідальності під час розгляду справи про адміністративне правопорушення (п. 5 статті);

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (п. 6 статті);

Клієнт - фізична або юридична особа, держава, орган державної влади, орган місцевого самоврядування, в інтересах яких здійснюється адвокатська діяльність (п. 7 статті);

Представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні (п. 9 статті).

Статтею 30 Закону №5076-V визначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулює Податковий кодекс України від 02 грудня 2010 №2755-VI, що набрав чинності 01.01.2011.

Підпунктом 14.1.121 пункту 14.1 статті 14 ПК України неприбуткові підприємства, установи та організації визначено як підприємства, установи та організації, основною метою діяльності яких є не одержання прибутку, а провадження благодійної діяльності та меценатства і іншої діяльності, передбаченої законодавством.

Оподаткування неприбуткових установ та організацій врегульовано статтею 157 ПК України, згідно з абзацами «б», «г» пункту 157.1 якої ця стаття застосовується до неприбуткових установ та організацій, зареєстрованих згідно з вимогами законодавства та внесених органами державної податкової служби в установленому порядку до Реєстру неприбуткових організацій та установ, які є, зокрема:

б) благодійними фондами і благодійними організаціями, створеними у порядку, визначеному законом для провадження благодійної діяльності; громадськими організаціями, створеними з метою надання реабілітаційних, фізкультурно-спортивних для інвалідів (дітей-інвалідів) та соціальних послуг, правової допомоги, провадження екологічної, оздоровчої, аматорської спортивної, культурної, просвітньої, освітньої та наукової діяльності, а також творчими спілками та політичними партіями, громадськими організаціями інвалідів, спілками громадських організацій інвалідів та їх місцевими осередками, створеними згідно із відповідним законом; науково-дослідними установами та вищими навчальними закладами III - IV рівнів акредитації, внесеними до Державного реєстру наукових установ, яким надається підтримка держави; заповідниками, музеями та музеями-заповідниками;

г) іншими, ніж визначені в підпункті "б" цього пункту, юридичними особами, діяльність яких не передбачає отримання прибутку згідно з нормами відповідних законів.

Відповідно до пункту 157.12 статті 157 ПК України з метою оподаткування центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, веде реєстр всіх неприбуткових організацій та їх відокремлених підрозділів, які звільняються від оподаткування згідно з положеннями цього пункту.

Право неприбуткової організації на користування пільгами в оподаткуванні податком на прибуток виникає після внесення такої організації до Реєстру неприбуткових організацій та установ органами державної податкової служби в порядку, встановленому законодавством.

Державна реєстрація неприбуткових організацій здійснюється в порядку, передбаченому відповідним законодавством.

Наказом Міністерства фінансів України від 24.01.2013 №37, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 14.02.2013 за №267/22799, затверджено Положення про Реєстр неприбуткових установ та організацій (далі - Положення).

Відповідно до пункту 2 розділу І Положення Реєстр неприбуткових установ та організацій - це автоматизована система збору, накопичення та обробки даних про неприбуткові підприємства, установи та організації та їх відокремлені підрозділи (далі - неприбуткові установи та організації), визначені підпунктом 14.1.121 пункту 14.1 статті 14 розділу I ПК України, доходи яких згідно зі статтею 157 розділу III ПК України звільняються від сплати податку на прибуток.

Згідно з пунктом 5 цього ж розділу при включенні неприбуткової установи та організації до бази Реєстру їй за кодом з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України присвоюється ознака неприбутковості установи чи організації, якою є нумерація установ та організацій за окремими групами відповідно до пункту 157.1 статті 157 розділу III Кодексу.

Абзацом 3 пункту 5, підпунктом 5.4 розділу І Положення встановлено, що присвоєння установам та організаціям ознаки неприбутковості здійснюють державні податкові інспекції у районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах, міжрайонні, об'єднані та спеціалізовані державні податкові інспекції, зокрема, відповідно до такої структури ознаки - інші, ніж визначені в підпункті "б" пункту 157.1 статті 157 розділу III ПК України, юридичні особи, діяльність яких не передбачає отримання прибутку згідно з нормами відповідних законів (підпункт "г" пункту 157.1 статті 157 розділу III ПК України).

Пунктами 1-3 розділу ІІ Положення встановлено, що включення неприбуткової установи та організації до Реєстру проводиться територіальним органом ДПС нижчого рівня за їх місцезнаходженням з присвоєнням відповідної ознаки неприбутковості згідно з пунктом 5 розділу I цього Положення.

Для внесення до Реєстру неприбуткова установа або організація повинна подати до територіального органу ДПС нижчого рівня за її місцезнаходженням реєстраційну заяву за формою 1-РН згідно з додатком 1 до цього Положення, а також копії установчих документів.

Органи ДПС можуть проводити перевірку відомостей, що містяться в поданих документах.

Відповідно до п. 157.5 ст. 157 ПК України від оподаткування звільняються доходи неприбуткових організацій, визначених у підпункті «г» пункту 157.1 цієї статті, отримані у вигляді:

разових або періодичних внесків, відрахувань засновників і членів;

коштів або майна, які надходять таким неприбутковим організаціям від провадження їх основної діяльності та у вигляді пасивних доходів;

дотацій або субсидій, отриманих з державного або місцевих бюджетів, державних цільових фондів або в межах технічної чи благодійної, у тому числі гуманітарної, допомоги, крім дотацій на регулювання цін на платні послуги, які надаються таким неприбутковим організаціям або через них їх одержувачам згідно із законодавством, з метою зниження рівня таких цін.

Абзацом 4 пункту 157.15 статті 157 ПК України встановлено, що до основної діяльності не включаються операції з надання товарів, виконання робіт, надання послуг неприбутковими організаціями, визначеними в підпунктах "в" - "ґ" пункту 157.1 цієї статті, особам, іншим, ніж засновники (члени, учасники) таких організацій. Кабінет Міністрів України може вводити тимчасові обмеження щодо поширення норм цього пункту на продаж неприбутковими організаціями окремих товарів чи послуг у разі, якщо такий продаж загрожує або суперечить правилам конкуренції на ринку визначеного товару, при існуванні достатніх доказів, наданих особами, які оподатковуються цим податком та надають аналогічні товари, виконують роботи, надають послуги, про таке порушення. Статутні документи неприбуткових організацій повинні містити вичерпний перелік видів їх діяльності, які не передбачають одержання прибутку згідно з нормами законів, що регулюють їх діяльність.

При цьому згідно з абзацом 2 цього ж пункту під терміном «основна діяльність» для цілей цього підпункту слід розуміти діяльність неприбуткових організацій, яка визначена для них як основна законом, що регулює діяльність відповідної неприбуткової організації, у тому числі з надання реабілітаційних та фізкультурно-спортивних послуг для інвалідів (дітей-інвалідів), благодійної допомоги, просвітніх, культурних, наукових, освітніх, соціальних та інших подібних послуг для суспільного споживання, зі створення систем соціального самозабезпечення громадян (недержавні пенсійні фонди та інші подібні організації).

З аналізу наведених норм вбачається, що неприбутковими організаціями є організації, основною метою діяльності яких є не одержання прибутку, а провадження благодійної діяльності та меценатства і іншої діяльності, передбаченої законодавством; статутні документи такої організації повинні містити вичерпний перелік видів їх діяльності, які не передбачають одержання прибутку згідно з нормами законів, що регулюють їх діяльність При цьому до основної діяльності не включаються операції з надання товарів (виконання робіт, надання послуг) третім особам.

Як було зазначено вище, пунктом 1.1 Статуту визначено, що Об'єднання створено, зокрема, з метою забезпечення здійснення захисту прав, свобод та представництва законних інтересів громадян України, іноземних громадян, осіб без громадянства, юридичних осіб, надання їм правової допомоги.

Викладене дає підстави вважати, що одним з напрямків діяльності Об'єднання згідно зі Статутом є діяльність, спрямована на надання правової допомоги у вигляді послуг третім особам (фізичним та юридичним).

Водночас Статутом не конкретизовано жодного виду діяльності Об'єднання, зокрема видів адвокатської діяльності, перелік яких наведено в статті 19 Закону №5076-V.

Суд погоджується з висновком Податкового органу та зазначає, що зазначені вище положення Статуту суперечать вимогам абзацу 4 пункту 157.15 статті 157 ПК України.

Крім того, до джерел формування майна Об'єднання віднесено «інше майно, яке надійшло у власність АО «БАК» на законних підставах, яке не віднесено до переліку видів доходів неприбуткових організацій, які звільняються від оподаткування, що встановлені пунктом 157.5 статті 157 ПК України.

Суд не бере до уваги посилання позивача на Роз'яснення Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури при Кабінеті Міністрів України від 21.03.2008 №V/3-71 «Про суміщення адвокатської та підприємницької діяльності», а також на Рекомендації Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури щодо оподаткування адвокатських об'єднань та адвокатів як самозайнятих осіб, що здійснюють незалежну професійну діяльність, затверджені Рішенням Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури від 18.03.2011 №VI/4-97, оскільки останні не є імперативними нормами та не є обов'язковими, зокрема, для Податкового органу при прийнятті відповідного рішення.

Водночас, суд враховує новелу Закону №5076-V, викладену у статті 15, згідно з якою стороною договору про надання правової допомоги є адвокатське об'єднання.

Таким чином, рішення Податкового органу №35 від 01.07.2013 є правомірним та обґрунтованим, а позовні вимоги щодо зобов'язання Відповідача включити Адвокатське об'єднання «Білоцерківська адвокатська контора» до Реєстру неприбуткових організацій та установ не можуть бути задоволені судом.

При вирішенні справи враховано правову позицію Вищого адміністративного суду України, викладену в ухвалі від 19.12.2012 у справі № К-22927/10.

Згідно з частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 71 цього Кодексу передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Однак, покладений на суб`єкта владних повноважень даною нормою тягар доказування правомірності своїх дій не звільняє Позивача від обов`язку доказування своїх тверджень чи заперечень.

З огляду на викладене, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що адміністративний позов задоволенню не підлягає.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат відповідача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати стягненню з позивача не підлягають.

Керуючись статтями 9, 14, 70, 71, 86, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду у порядку, встановленому статтями 185-187 КАС України, шляхом подання апеляційної скарги через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Спиридонова В.О.