Ухвала

від 22.10.2013 по справі 2а-5289/12/2170

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 жовтня 2013 р.Справа № 2а-5289/12/2170

Категорія: 8 Головуючий в 1 інстанції: Бездрабко О.І.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючогосудді -Семенюк Г.В. судді - Потапчук В.О. судді - Коваль М.П.

розглянувши у письмовому провадженні у приміщенні Одеського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби на Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 22 лютого 2013 року по справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби про скасування наказу на перевірку та визнання дій посадових осіб протиправними, -

встановиЛА:

Позивач, звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби про скасування наказу на перевірку та визнання дій посадових осіб протиправними.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 22 лютого 2013 року позов задоволено частково. Визнано неправомірними дії Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби по проведенню документальної позапланової невиїзної перевірки фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 з 23.11.2012 р. по 29.11.2012 р. Визнано неправомірними дії Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби в частині визнання нікчемними правочинів, укладених ФОП ОСОБА_4 з контрагентами ПП "Інтерметал-СП", ТОВ "Миколаївський хлібзавод № 1", ПАТ "Цар хліб", ПАТ "Кримхліб" у січні 2012 року. Зобов'язано Державну податкову інспекцію у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби відновити у базі даних "Деталізована інформація по платнику ПДВ щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України" податкові зобов'язання та податковий кредит з податку на додану вартість ФОП ОСОБА_4 за січень 2012 року по взаємовідносинах з ПП "Інтерметал-СП", що були відкориговані на підставі акту документальної позапланової невиїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства від 06.12.2012 р. №2847/17-2/НОМЕР_1. В решті позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду та прийняти нову постанову, якою у задоволенні вимог позивача відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права.

Сторони по справі сповіщались належним чином про час, дату та місце проведення судового засідання, однак своїм правом на участь в розгляді апеляційної скарги не скористались та у судове засідання не з'явилися, тому судовий розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження згідно ч. 3 ст. 122, ст. 197 КАС України.

Заслухавши доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу належить залишити без задоволення з наступних підстав:

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_4 (ОСОБА_4.) зареєстрований як фізична особа-підприємець виконавчим комітетом Херсонської міської ради 23.03.2005 р. за № 24990000000003554 та перебуває на податковому обліку у ДПІ у м. Херсоні.

23.11.2012 р. відповідачем прийнято наказ № 1262 "Про проведення документальних позапланових невиїзних перевірок".

06.12.2012 р. посадовими особами ДПІ у м. Херсоні складено акт "Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_4 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1), по взаємовідносинам з ПП "Інтерметал-СП" (код за ЄДРПОУ 36419500) за січень 2012 року".

Висновками акту перевірки встановлено:

1. відсутність поставок товарів, надання послуг (виконання робіт) ПП "Інтерметал-СП" (код за ЄДРПОУ 36419500) платнику податку ФОП ОСОБА_4 у січні 2012 року на суму податку на додану вартість 59000 грн., що свідчить про укладення угод без мети настання реальних наслідків. Отже, відповідно до ч.1, ч.5 ст.203, ч.1, ч.2 ст.215 Цивільного кодексу України зазначені правочини є нікчемними і в силу ст.216 Цивільного кодексу України не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов"язані з їх недійсністю;

2. відсутність поставок ФОП ОСОБА_4 товарів умовно придбаних у "Інтерметал-СП" (код за ЄДРПОУ 36419500) платникам податків - покупцям ТОВ "Миколаївський хлібзавод № 1" (ІПН 378446514027), ПАТ "Цар хліб" (ІПН 324966727026), ПАТ "Кримхліб" (ІПН 3815801095) у січні 2012 року на суму податку на додану вартість 59000 грн., що свідчить про укладення угод без мети настання реальних наслідків. Отже, відповідно до ч.1, ч.5 ст.203, ч.1, ч.2 ст.215 Цивільного кодексу України зазначені правочини є нікчемними і в силу ст.216 Цивільного кодексу України не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю.

Відповідно до пп.20.1.4 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України, в редакції яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин, - органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Згідно з вимогами пп.62.1.3 п.62.1 ст.62 Податкового кодексу України податковий контроль здійснюється шляхом перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України передбачено, що органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби.

Відповідно до пп.75.1.2 п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Згідно з пп.78.1.1 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин: за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Фактичною підставою для винесення наказу про проведення позапланової невиїзної перевірки ФОП ОСОБА_4 був акт ДПІ у м. Херсоні Херсонської області ДПС від 02.10.2012 р. № 533/22-4/36419500 "Про неможливість проведення зустрічної звірки ПП "Інтерметал-СП" (36419500) щодо підтвердження господарських відносин із контрагентами постачальниками ТОВ "Фірма "Радіус Інвест" (37517328), ТОВ "Компанія "Дельта Группа Інвест" (37517333) та з контрагентами покупцями за січень 2012 року". Тобто, оскаржуваний наказ винесено відповідачем за наявності обставин, визначених пп.78.1.1 п.78.1 ст.78 ПК України, оскільки податковим органом було отримано акт перевірки контрагента позивача, по відносинах з яким ФОП ОСОБА_4 формував податковий кредит січня 2012 року, яким встановлено порушення ПП "Інтерметал-СП" податкового законодавства.

Допущення відповідачем технічної помилки при винесенні оскаржуваного наказу (посилання лише на ст.79 ПК України без зазначення пп.78.1.1 п.78.1 ст.78 ПК України) не свідчить про його протиправність та не є підставою для його скасування.

Щодо позовних вимог ФОП ОСОБА_4 про визнання протиправними дій ДПІ у м. Херсоні по проведенню документальної позапланової невиїзної перевірки:

Судом першої інстанції встановлено, що наказ № 1262 від 23.11.2012 р. та повідомлення про проведення перевірки від 23.11.2012 р. позивачу направлялись рекомендованим листом з повідомленням 23.11.2012 р. та були отримані ФОП ОСОБА_4 28.11.2012 р., тоді як згідно акту від 06.12.2012 р. № 2847/17-2/НОМЕР_3 перевірка проводилась у період з 23.11.2012 р. по 29.11.2012 р., тобто, під час проведення перевірки.

Таким чином, відповідачем розпочато позапланову невиїзну документальну перевірку без вчинення обов'язкових дій щодо надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки, що є порушенням норм п.79.2 ст.79 ПК України.

Недотримання відповідачем вимог Податкового кодексу України дає підстави суду для висновку про неправомірність проведеної перевірки, оформленої актом від 06.12.2012 р. № 2847/17-2/НОМЕР_3.

Такі дії ДПІ у м. Херсоні мають безпосередній вплив на права та інтереси позивача, оскільки позбавили його можливості прийняти участь у проведеній перевірці та підтвердити правомірність своїх дій необхідними документами та поясненнями.

Щодо позовних вимог ФОП ОСОБА_4 про визнання протиправними дій відповідача по визнанню правочинів, укладених з ПП "Інтерметал-СП", ТОВ "Миколаївський хлібзавод № 1", ПАТ "Цар хліб", ПАТ "Кримхліб" у січні 2012 року нікчемними, суд зазначає наступне.

Під час перевірки відповідачем використано акт ДПІ у м. Херсоні Херсонської області ДПС від 02.10.2012 р. № 533/22-4/36419500 "Про неможливість проведення зустрічної звірки ПП "Інтерметал-СП" (36419500) щодо підтвердження господарських взаємовідносин із контрагентами постачальниками ТОВ "Фірма "Радіус Інвест" (37517328), ТОВ "Компанія "Дельта Групп Інвест" (37517333) та з контрагентами покупцями за січень 2012 року".

За змістом акта ДПІ у м. Херсоні його висновки ґрунтуються саме на вказаному акті перевірки ПП "Інтерметал-СП", яке було контрагентом-постачальником позивача у січні 2012 року.

За даними контролюючого органу ТОВ "Фірма "Радіус Інвест" має стан "8" - незнаходження підприємства за юридичною адресою. Згідно ч.ч.1, 5 ст.203, ч.ч.1, 2 ст.215, ст.228 ЦК України правочини ТОВ "Фірма "Радіус Інвест" з контрагентами-постачальниками та покупцями ДПІ у м. Херсоні визнано нікчемними. Таким чином по ланцюгу постачання ТОВ "Фірма "Радіус Інвест" - ПП "Інтерметал-СП" встановлено відсутність фінансово-господарської діяльності. Аналогічний висновок про нікчемність правочинів податковим органом зроблено і по ланцюгу ТОВ "Компанія "Дельта Групп Інвест" - ПП "Інтерметал-СП".

На підставі вищевказаного, податковим органом зроблено висновок про нікчемність правочинів, укладених позивачем з контрагентом-постачальником ПП "Інтерметал-СП" та контрагентами-покупцями ТОВ "Миколаївський хлібзавод № 1", ПАТ "Цар хліб", ПАТ "Кримхліб" у січні 2012 року.

Відповідно до п.185.1 ст.185 ПК України об'єктом оподаткування є операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України.

Згідно п.188.1 ст.188 ПК України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.181 ГК України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто, шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Судом першої інстанції також встановлено, що між позивачем та ПП "Інтерметал-СП" 02.01.2012 р. було укладено договір поставки № 02-09 (далі - Договір). Пунктом 1.1 договору передбачено, що продавець (ПП "Інтерметал-СП") передає, а Покупець (ФОП ОСОБА_4.) приймає муку житню обдирну (далі - Товар).

Відповідно до п.2.1 Договору оплата поставки товару здійснюється шляхом внесення готівкових коштів в касу чи на розрахунковий рахунок підприємства в строк не пізніше 10 календарних днів з моменту поставки Товару. Моментом поставки Товару вважається дата товарної накладної. Оплата може здійснюватися частинами.

На виконання умов договору ПП "Інтерметал-СП" поставило позивачу муку житню обдирну у кількості 132.090 т на загальну суму 295000 грн., в тому числі ПДВ - 59000 грн. відповідно до видаткових накладних № РН-020102 від 02.01.2012 р., № РН-250101 від 25.01.2012 р., № РН- 260103 від 26.01.2012 р., № РН-270101 від 27.01.2012 р., № РН-300115 від 30.01.2012 р., № РН-310106 від 31.01.2012 р., податкових накладних № 2 від 02.01.2012 р., № 73 від 25.01.2012 р., № 81 від 26.01.2012 р., № 88 від 27.01.2012 р., № 90 від 30.01.2012 р., № 102 від 31.01.2012 р.

Транспортування муки здійснено за договором про транспортно-експедиційне обслуговування від 01.03.2010 р. № 7 ФОП ОСОБА_7 автомобілем НОМЕР_4 згідно товарно-транспортних накладних № 124 від 02.01.2012 р., № 183 від 25.01.2012 р., № 185 від 26.01.2012 р., № 198 від 31.01.2012 р.

Також транспортування товару здійснено за договором про транспортно-експедиційне обслуговування від 01.01.2012 р. ФОП ОСОБА_8 автомобілем НОМЕР_5 згідно товарно-транспортних накладних № 190 від 27.01.2012 р., № 193 від 30.01.2012 р.

Оплату за поставлений товар позивачем здійснено у повному обсязі у безготівковому порядку, що не заперечується відповідачем у акті перевірки.

Отриману від ПП "Інтерметал-СП" муку житню обдирну ФОП ОСОБА_4 використано у господарській діяльності, а саме для продажу ПАТ "Цар хліб", ПАТ "Хримхліб", про що свідчать договори поставок, видаткові, податкові накладні, товарно-транспортні накладні, копії банківських виписок.

Таким чином, належне виконання умов договору, укладеного між позивачем та ПП "Інтерметал-СП", підтверджується наявними у матеріалах справи копіями первинних документів, які надавалися відповідачу під час проведення перевірки.

Статтею 2 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що сфера дії Закону поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

Виходячи зі змісту п.2 ст.3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Правила податкового обліку визначаються відповідними нормативними документами, що регламентують порядок оподаткування в Україні.

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлені вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Дія контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції: посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена підпунктом 1.2 пункту 1, підпункту 2.1 пункту 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 р. за № 168/704 та статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Для надання юридичної сили і доказовості, первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок, встановлений Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Із досліджених первинних документів, оформлених за результатами господарської діяльності позивача із ПП "Інтерметал-СП", вбачається, що зазначені первинні документи повністю відповідають ознакам первинних документів, на підставі яких ведеться бухгалтерський облік, тобто господарські та бухгалтерські документи, складені по господарській операції з ПП "Інтерметал-СП" є дійсними.

Окремо слід зазначити, що ст.215 ЦК України, на порушення якої вказує ДПІ у м. Херсоні, розрізняє нікчемні та оспорювані правочини.

Так, згідно цієї статті ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Тобто, нікчемним визнається правочин, якщо його недійсність прямо встановлена законом.

Оскільки недійсність таких правочинів визначена безпосередньо у правовій нормі, то вони вважаються недійсними з моменту їхнього укладання, незалежно від пред'явлення позову та рішення суду. Тобто, в цьому випадку визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Іншим видом недійсних правочинів є оспорювані правочини, відмінність яких від нікчемних полягає в тому, що оспорювані правочини припускаються дійсними, проте їх дійсність може бути оспорена стороною правочину або іншою зацікавленою особою.

Відповідно до ст.228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним. У разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним.

З цією нормою ЦК України узгоджуються і положення ч.1 ст.207 Господарського кодексу України, за якою господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Наведені норми Цивільного та Господарського кодексів України вказують на оспорюваність правочину, укладеного з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави.

Отже, викладені в акті перевірки висновки ДПІ у м. Херсоні про нікчемність вчинених позивачем правочинів є передчасними та безпідставними, оскільки відповідні судові рішення щодо цих правочинів відсутні.

Крім того слід зазначити, що умовою для визнання правочину таким, що суперечить інтересам держави та суспільства, є встановлення умислу в діях осіб, що уклали такий правочин. При цьому носіями протиправного умислу юридичних осіб-сторін такого правочину є посадові особи цих юридичних осіб.

ДПІ у м. Херсоні не надала суду і не посилалась на наявність таких доказів, які б підтвердили наявність умислу посадових осіб позивача на укладення таких правочинів.

Також суд зазначає, що відповідно до ч.2 ст.1 ЦК України до податкових, бюджетних відносин цивільне законодавство не застосовується, тому податковий орган з порушенням наведеної норми послався на статті 203, 215 ЦК України та безпідставно дійшов до висновку про нікчемність виконаних угод, недійсність яких не встановлена законом та не доведена в судовому порядку. Стаття 207 ГК України містить норми, відповідно до яких недійсність господарського зобов'язання повинно доводитися в судовому порядку, а нікчемними визнаються не угоди, а умови господарського зобов'язання, які самостійно або в поєднанні з іншими умовами зобов'язання порушують права та законні інтереси другої сторони або третіх осіб, а не держави при визначенні бази оподаткування.

З огляду на зазначене, податковий орган привласнив собі неналежні повноваження з приводу оцінки та висновків щодо протиправності угоди, замість того, щоб зробити перевірку документів за взаємовідносинами позивача з певним контрагентом.

Враховуючи вищенаведене, суд першої інстанції цілком обґрунтовано прийшов до висновку про протиправність дій відповідача щодо визнання правочинів, укладених ФОП ОСОБА_4 з контрагентами ПП "Інтерметал-СП", ТОВ "Миколаївський хлібзавод № 1", ПАТ "Цар хліб", ПАТ "Кримхліб" у січні 2012 року нікчемними.

Відповідно до п.п.14.1.157 п.14.1 ст.14 ПК України податкове повідомлення-рішення - письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов'язок платника податків сплатити суму грошового зобов'язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності.

Згідно п.п.54.3.2 п.54.3 ст.54 ПК України, контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечувалось сторонами під час розгляду справи, відповідачем за результатами проведеної перевірки не було винесено податкового повідомлення-рішення. Але згідно детальної інформації по платнику податку ПДВ щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів, податковим органом за результатами проведеної перевірки були зняті показники податкового зобов'язання та податкового кредиту в розрізі контрагентів, зазначених в акті перевірки.

Наказом ДПА України від 18.04.2008 р. № 266 "Про організацію взаємодії органів державної податкової служби при опрацюванні розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України" затверджено Порядок взаємодії органів державної податкової служби при опрацюванні розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у контрагентів.

Згідно п.1.3 розділу 1 зазначеного Порядку, для його реалізації створені відповідні програмні продукти, у тому числі "Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України", яка формується на підставі подання платниками податку на додану вартість розшифровок податкового кредиту та податкових зобов'язань у розрізі контрагентів.

Пунктом 2.8 Наказу № 266 встановлено, що працівники органу державної податкової служби несуть відповідальність за відповідність інформації у базах податкової звітності даним податкових документів, наданих платником ПДВ.

Позивачем уточнюючі декларації з податку на додану вартість за період січень 2012 року не подавалися. Між тим, як слідує з наданих відповідачем витягів з АС "Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА" на підставі акту перевірки від 06.12.2012 р. № 2847/17-2/НОМЕР_3, ДПІ у м. Херсоні анулювала показники відповідної податкової звітності позивача з податку на додану вартість по контрагенту ПП "Інтерметал-СП", у зв'язку з цим позовні вимоги в частині зобов'язання відповідача відновити показники податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість, задекларованих ФОП ОСОБА_4 за січень 2012 року по взаємовідносинам з ПП "Інтерметал-СП", - є обґрунтованими.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби, - залишити без задоволення.

Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 22 лютого 2013 року по справі № 2а-5289/12/2170, - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, проте може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючийсуддя Г.В. Семенюк суддя В.О. Потапчук суддя М.П. Коваль