Постанова

від 30.09.2013 по справі 808/6067/13-а

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2013 року ( 10 год. 25 хв.)Справа № 808/6067/13-а м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Максименко Л.Я., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовною заявою: Приватного підприємства «Пульс-Агро», с. Новоолександрівка

до відповідача: Мелітопольської об'єднаної державної податкової інспекції Запорізької області, м. Мелітополь

про: скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Пульс-Агро» (далі - позивач) звернулось із адміністративним позовом до Мелітопольської об'єднаної державної податкової інспекції Запорізької області, м. Мелітополь (далі - відповідач), в якому позивач просить суд скасувати рішення відповідача № 1 від 14.03.2013 вих. № 646 «Про виключення сільськогосподарського приватного підприємства «Пульс Агро» (код ЄДРПОУ 31177206) з реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування», як протиправне та незаконне.

В обґрунтування позову посилається на те, що податковий орган не мав правових підстав для проведення перевірки позивача, оскільки на запити від 20.12.2012 та від 03.01.2013 були надані вичерпні відповіді з підтверджуючими документами. По суті виявлених перевіркою порушень зазначає, що підприємство станом на 01.01.2010 мало залишки насіння соняшника 964,95 ц., зібрано врожаю 2 477ц., а реалізовано лише 597,34 ц. Тобто, станом на 01.01.2011 залишки насіння соняшнику склали 2 842,19ц. У 2011 році підприємство зібрано врожаю 2 057,2ц., а реалізовано лише 362,61 ц., тому станом на 01.01.2012 залишки насіння соняшника склали 4 533,38 ц. У 2012 році зібрано врожаю насіння соняшника 1151 ц. та реалізовано 5 683,89 ц. Вказує, що реалізація насіння соняшника у 2012 році склала на суму 2 570 984,85 грн. та покупного соняшника в кількості 55 738 кг. - на суму 250821 грн., тобто сума реалізованого соняшника складає менше 10% від загальної суми реалізації. Висловлені ревізором в акті перевірки доводи щодо неможливості підприємством збирати врожай в зазначених показниках у період з 2010 по 2012 рік позивач вважає припущеннями, які не підтверджуються жодним документом. З огляду на це стверджує, що ПП «Пульс-Агро» з 01.10.2012 на законних підставах є суб'єктом спеціального режиму оподаткування з податку на додану вартість, на підставі заяви від 03.09.2012, оскільки є сільськогосподарським підприємством, питома вага вартості сільськогосподарських товарів становить більше 75 % вартості всіх товарів (послуг).

В судове засідання 30.09.2013 представник позивача не прибув, подав через канцелярію суду заяву (вх. № 38351) про розгляд справи за його відсутності, а також додаткові документи (вх. № 38349). На позовних вимогах наполягає.

Відповідач відзив на позов не надав, представник у судові засідання за викликом суду жодного разу не з'явився.

30.09.2013 факсимільним зв'язком від Мелітопольської ОДПІ Запорізької області надійшло клопотання про зупинення провадження у справі до терміну встановленого судом для надання додаткових доказів.

Однак, суд, розглянувши вказане клопотання, відповідно до положень ст. 156 КАС України, не вбачає підстав для його задоволення, оскільки суд вже тричі зупиняв провадження у справі до 12.08.2013, до 16.09.2013 та до 30.09.2013 і витребовував від сторін, зокрема і від відповідача, додаткові документи. Однак, відповідачем вимоги суду залишились без виконання, додаткові документи та відзив на позов так і не надані.

Частиною 2 статті 49 КАС України передбачено, що особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.

Згідно з ч. 6 ст. 71 КАС України якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Відповідно до ч. 6 ст. 128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які

беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З огляду на викладене, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представників сторін в порядку письмового провадження, за наявними у справі документами.

Згідно ч. 1 ст. 41 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив:

На підставі службових посвідчень серії ЗП № 092237 від 23.05.2012 та УЗП № 087378, відповідно до наказу № 275 від 04.02.2013 та згідно п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п.п. 78.1.1 п.78.1 ст. 78, п. 79.1 ст. 79 ПК України проведено документальну позапланову невиїзну перевірку приватного підприємства «Пульс-Агро» з питань дотримання податкового законодавства при визначеннія податку на додану вартість, який підлягає сплаті до бюджету та правомірності застосування податкових пільг для сільськогосподарських підприємств, які вибрали спеціальний режим оподаткування діяльності у сфері сільського господарства, відповідно до ст. 8 Закону України «Про податок на додану вартість» та ст. 209 Податкового кодексу України, за результатами якої складено акт від 18.02.2013 № 51/22/31177206.

Перевіркою встановлено порушення ПП «Пульс-Агро» вимог п. 185.1 ст. 185, п. 188.1 ст. 188, п. 193.1 ст. 193, п. 194.1 ст. 194, п. 209.1, п. 209.6, п. 209.11 ст. 209 , п. 15 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення», п. 201.1, п. 201.3 ст. 201, п. 200.1, п. 200.2 ст. 200 ПК України, п. 10 Порядку заповнення податкової накладної в результаті чого підприємством:

-завищено суму позитивного значення з податку на додану вартість за спеціальною декларацією, яка залишається в розпорядженні підприємства та підлягає перерахуванню на спеціальний рахунок підприємства на загальну суму 428 035 грн., в тому числі за жовтень 2012 року на суму 428 035 грн.;

-внаслідок завищення питомої ваги поставлених сільськогосподарських товарів/послуг до вартості всіх поставлених товарів/послуг, в результаті неправомірного віднесення ПП «Пульс-Агрно» до складу обсягу поставки сільськогосподарських товарів протягом попередніх 12 послідовних звітних податкових періодів сукупно товарів, робіт/послуг, що не відноситься до таких відповідно до вимог п. 209.1 ст. 209ПК України з 01.10.2012 ПП «Пульс-Агро» є платником податку на додану вартість на загальних підставах;

-у жовтні 2012 року ПП «Пульс-Агро» неправомірно нараховано податок на додану вартість у загальній сумі 428 497,47 грн. по поставкам, які згідно законодавства звільняються від оподаткування податком на додану вартість, а саме: на суму поставки насіння соняшника, який не був ПП «Пульс-Агро» вироблений або безпосередньо придбаний у сільськогосподарських підприємств-виробників;

-у жовтні 2012 року ПП «Пульс-Агро» неправомірно виписані податкові накладні з податком на додану вартість по поставкам, які згідно законодавства звільняються від оподаткування податком на додану вартість, перелік наведено додатку 4.

14.03.2013 Мелітопольською ОДПІ Запорізької області, на підставі акту перевірки від 18.02.2013 № 51/22/31177206, винесено рішення № 1 про виключення ПП «Пульс-Агро» з реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування.

Не погоджуючись із рішенням Мелітопольської ОДПІ Запорізької області від 18.02.2013 № 1, ПП «Пульс-Агро» звернулось до суду.

Дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до п. 209.1 ст. 209 ПК України резидент, який провадить підприємницьку діяльність у сфері сільського і лісового господарства та рибальства та відповідає критеріям, встановленим у пункті 209.6 цієї статті (далі - сільськогосподарське підприємство), може обрати спеціальний режим оподаткування.

Згідно із спеціальним режимом оподаткування сума податку на додану вартість, нарахована сільськогосподарським підприємством на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів/послуг, не підлягає сплаті до бюджету та повністю

залишається в розпорядженні такого сільськогосподарського підприємства для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, за рахунок яких сформовано податковий кредит, а за наявності залишку такої суми податку - для інших виробничих цілей. Зазначені суми податку на додану вартість акумулюються сільськогосподарськими підприємствами на спеціальних рахунках, відкритих в установах банків та/або в органах, які здійснюють

казначейське обслуговування бюджетних коштів у порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України. (п. 209.2 ст. 209 ПК України).

Відповідно до п. 209.6 ст. 209 ПК України сільськогосподарським вважається підприємство, основною діяльністю якого є постачання вироблених (наданих) ним

сільськогосподарських товарів (послуг) на власних або орендованих основних фондах, а також на давальницьких умовах, в якій питома вага вартості сільськогосподарських товарів/послуг становить не менш як 75 відсотків вартості всіх товарів/послуг, поставлених протягом попередніх 12 послідовних звітних податкових періодів сукупно.

Пунктом 209.7 ст. 209 ПК України визначено, що сільськогосподарськими вважаються товари, зазначені у товарних групах 1-24, товарних позиціях 4101, 4102, 4103, 4301 згідно з УКТ ЗЕД, та послуги, які отримані в результаті здійснення діяльності, на яку відповідно до пункту 209.17 цієї статті поширюється дія спеціального режиму

оподаткування у сфері сільського та лісового господарства, а також рибальства, якщо такі товари вирощуються, відгодовуються, виловлюються або збираються (заготовляються), а послуги надаються, безпосередньо платником податку - суб'єктом спеціального режиму

оподаткування (крім придбання таких товарів/послуг у інших осіб), які поставляються зазначеним платником податку - їх виробником.

Відповідно до п. 209.11 ст. 209 ПК України якщо суб'єкт спеціального режиму оподаткування поставляє протягом попередніх 12 послідовних звітних податкових періодів сукупно несільськогосподарські товари/послуги, питома вага яких перевищує 25 відсотків вартості всіх поставлених товарів/послуг, то:

а) на таке підприємство не поширюється спеціальний режим оподаткування, встановлений цією статтею. Таке підприємство зобов'язане визначити податкове зобов'язання з цього податку за підсумками звітного податкового періоду, в якому було допущено таке перевищення, і сплатити податок до бюджету в загальному порядку;

б) орган державної податкової служби виключає таке підприємство з реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування та може повторно включити його до такого реєстру після закінчення наступних 12 послідовних звітних податкових періодів за наявності

підстав, визначених цією статтею;

в) таке підприємство вважається платником зазначеного податку на загальних підставах з першого числа місяця, в якому було допущено таке перевищення.

Мелітопольська ОДПІ у Запорізькій області в акті перевірки від 18.02.2013 № 51/22/31177206 дійшла висновку, що на ПП «Пульс-Агро» з 01.10.2012 не може поширюватись спеціальний режим оподаткування з ПДВ, так як питома вага вартості сільськогосподарських товарів (послуг) становить менше 75 % вартості всіх товарів (послуг), поставлених протягом попередніх 12 послідовних звітних податкових періодів сукупно. Податковий орган зазначає, що насіння соняшника в кількості 5 683,89ц. реалізоване у жовтні 2012 року не є продукцією власного виробництва, а є товаром придбаним ПП «Пульс-Агро» у невстановлених осіб, що був у подальшому реалізований покупцям, сума доходу від реалізації насіння соняшника, не власного виробництва повинна відображатись та оподатковуватись підприємством на загальних підставах.

Мелітопольська ОДПІ Запорізької області зазначає, що документально не підтверджено власне виробництво насіння соняшника, яке згідно з поясненнями директора ПП «Пульс-Агро» Альохіна В.О. було вироблено у 2010-2011 роках та не реалізовано станом на 01.01.2012 у кількості 4 533,38 ц., встановлено не можливість реального здійснення виробництва соняшника у задекларованих обсягах, його зберігання протягом 2012 року у зв'язку з: відсутністю власних або орендованих земельних ділянок; ненадання первинних документів, що підтверджують виробництво соняшника у 2010-2012 роках; не підтвердження транспортування соняшника з місць можливого зберігання; невідповідність інформації про засіяні площі соняшника у 2010-2012 роках інформації про обсяги виробництва соняшника задекларованих у обов'язкових формах статистичної звітності; встановлення відсутності позивача за податковою адресою.

Однак суд вважає вказані доводи податкового органу безпідставними з огляду на таке.

ПП «Пульс-Агро» зареєстроване 27.10.2000 Веселівською районною держадміністрацією № 10821200000000407 за адресою: Запорізька область, Веселівський район, с. Новоолександрівка, вул. Молодіжна, буд. 3.

У спірний період підприємство мало право здійснювати наступні види діяльності: вирощування зернових культур, бобових культур і насіння олійних культур.

Станом на 01.01.2010 загальна чисельність працюючих на ПП «Пульс-Агро» склала 9 осіб, станом на 31.12.2012 - 6 осіб.

Згідно відомості основних засобів (у справі) в розпорядженні позивача перебували основні засоби на загальну суму 160 203,83 грн., в т.ч. трактор МТЗ 82, борони БГД, сіялка, культиватор, оприскувач тощо. Вказане не заперечується і податковим органом на стор. 12 акту перевірки.

Також, суду надані договори за 2010-2012 роки № 01/06/10, 01/06/11,01/06/12 відповідно до яких, ПП «Пульс-Агро» орендувало у гр. ОСОБА_2 комбайн, а у гр. ОСОБА_3 автомобіль ГАЗ-53, номер НОМЕР_1 за договором № 31/3/10 від 03.01.2011.

Позивачем додані до матеріалів справи акти на списання дизельного палива від 31.05.2010, від 31.07.2011, від 31.05.2012 та до них шляхові листи № 37 від травня 2010 року, № 4 від 11.07.2011 та № 3 від 12.07.2011№ 2 від 08.05.2012 і .3 5 від 10,12.07.2012, якими підтверджується посів насіння соняшника ПП «Пульс-Агро» у спірний період.

Як доказ збирання вирощеного врожаю позивачем надані: акти на списання дизельного палива від 30.09.2012, від 31.10.2012 та відомості обліку видачі дизельного палива за вересень та жовтень 2012 року; акти на списання дизельного палива від 31.10.2011, від 30.11.2011 та відомості обліку видачі дизельного палива за жовтень і листопад 2011 року; акт на списання дизельного палива від 30.09.2010, а також подорожні листи вантажного автомобіля від 1-30 вересня 2010 року, обліковий лист № 41 тракториста-машиніста та реєстр приймання зерна за 2010 рік, подорожні листи вантажного автомобіля від 25-31.10.2011, від 01.11.2011 і реєстри приймання зерна комірником від 25-31.10.2011, від 01.11.2011, шляхові листи від 10-11 вересня 2012, від 15-18 жовтня 2012, і реєстри приймання зерна комірником від 15-18 жовтня 2012 року, від 10-11 вересня 2012 року.

Із відомостей реалізації вбачається, що станом на 01.01.2010 у позивача обліковувалось насіння соняшника в кількості 96 495 кг., зібрано 247 658 кг. та реалізовано 59 934 кг., в т.ч. 200 кг. насіння соняшника на посів; залишок станом на 01.01.2011 становить 284 219 кг., зібрано врожаю насіння соняшника у 2011 році - 205 680кг. та реалізовано у вказаному періоді 36 561 кг.; залишок насіння соняшника станом на 01.01.2012 у підприємства становив 453 338 кг., зібрано врожаю насіння соняшник у 2012 році - 115 057 кг., а реалізовано 568 395 кг.

При цьому, дані, зафіксовані у відомостях на реалізацію співпадають з відомостями визначеними ПП «Пульс-Агро» у звітності, зокрема у формі 29-сг (річна) «Підсумки збору врожаю сільськогосподарських культур, плодів, ягід та винограду на 01 грудня 2010 року», «Підсумки збору врожаю сільськогосподарських культур, плодів, ягід та винограду на 01 грудня 2011 року» та «Підсумки збору врожаю сільськогосподарських культур, плодів, ягід та винограду на 01 грудня 2012 року» та формі 16-сг «Баланс сільськогосподарської продукції за 2010 рік». Тож, посилання податкового органу в акті перевірки на невідповідність інформації є безпідставними.

Крім того, ПП «Пульс-Агро» придбавало насіння соняшника у ПП «Агровектор Плюс» за договором від 15.10.2012 № 1/10 в загальній кількості 55 738 кг., що підтверджується долученими до справи копіями видаткових та податкових накладних.

Доводи відповідача, викладені в акті перевірки щодо завищеної позивачем врожайності насіння соняшника у спірний період, у порівняні з середніми показниками врожайності в районі суд до уваги не приймає, оскільки це не доводить відсутність у ПП «Пульс-Агро» такої врожайності чи обсягу зібраного врожаю, а є лише припущеннями. Так, із долучених документів вбачається, що позивач у спірний період поводив подвійний збір врожаю (двічі засіяний та зібраний врожай за рік).

Зібраний врожай підприємство зберігало в орендованому у гр. ОСОБА_4 за договором № 25/10/09 від 25.10.2009 складському приміщенні. Доповненнями до договору від 01.12.2010, 01.12.2011 сторони продовжували термін дії договору. Відповідно до п. 2.2 договорів за використання складу позивач мав сплачувати орендодавцю плату у розмірі 3 000,00 грн. на рік, після реалізації продукції.

До справи долучена копія видаткового касового ордеру № 2 від 03.01.2013, яким підтверджується оплата оренди за складське приміщення в сумі 7 650,00 грн.

Також, позивачем надано копію технічного паспорту на складське приміщення «Зерносклад», розташованого в АДРЕСА_1, з якого вбачається, що площа будівля зерноскладу складає 491,5 кв.м., прибудова - 285,4 кв.м.

З огляду на це, посилання податкового органу в акті перевірки на те, що гр. ОСОБА_4 має нежитлове приміщення за адресою АДРЕСА_2 не придатне для зберігання насіння соняшника спростовуються долученими до справи вищевказаними документами.

З яких причин державна реєстраційна служба надала податковому органу відомості лише щодо об'єкта права власності, зареєстрованого на гр.. ОСОБА_4, зареєстровано за адресою АДРЕСА_2 та не вказала про існування інших - суду не відомо. Однак, те, що об'єкт нерухомості розташований в АДРЕСА_1 зареєстрований саме за гр. ОСОБА_4 випливає з самого технічного паспорту на об'єкт нерухомості.

Також слід зазначити, що відмова гр. ОСОБА_4 від дачі будь-яких пояснень податковому органу, відмова надати документи тощо не може бути підставою для невизнання господарських взаємовідносин позивача з орендодавцем.

Безпідставним є також посилання податкового органу на те, що не може бути прийнятий до уваги вказаний договір оренди, укладений між позивачем та гр. ОСОБА_4, оскільки в ньому відсутні обов'язкові умови, необхідні для договорів даного виду. На що суд зауважує, що статтею 204 ЦК України встановлено презумпцію правомірності цивільних правочинів, згідно з якою правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлено законом або якщо правочин не визнано судом недійсним. Більш того, відсутність необхідних умов може бути підставою для висновку про неукладенність правочину, а не про його недійсність.

Реалізація власної вирощеної продукції та придбаного насіння соняшника підтверджується долученими до справи копіями накладних. Як свідчать висновки податкового органу, викладені в акті перевірки, у відповідача відсутні сумніви щодо факту реалізації насіння соняшника від ПП «Пульс-Агро» на адресу своїх контрагентів, зокрема, ПАТ «Київський маргариновий завод» та ПрАТ «Мелітопольський олійноекстракційний завод».

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Статтею 3 Закону України № 996-ІV від 16.07.1999 «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (зі змінами та доповненнями) (далі - Закон № 996-ІV) передбачено, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до ч.1 ст. 9 Закону № 996-ІV, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Статтею 1 Закону № 996-ХІV визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена також п.п.1.2 п.1, п.п.2.1 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 за № 168/704 (далі - Положення), первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 вказаного Закону та п.2.4 Положення, первинні документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях та повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з п.2.15 та п.2.16 вищевказаного Положення забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Таким чином, для надання юридичної сили і доказовості, первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок.

Крім того, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі статтею 1 Закону України від 16.07.1999 № 996-ХІV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Суд зазначає, що оглянуті первинні документи містять назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; особистий підпис особи, яка брала участь у здійсненні господарської операції; первинні документи виписані реально існуючими на час вчинення угоди суб'єктами права.

Тобто, надані первинні бухгалтерські документи по формі та за змістом відповідають вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» та Положенню про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку.

За таких обставин, суд доходить висновку, що оглянуті документи не мають дефектів форми, змісту або походження, котрі в силу ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», ст. 44 Податкового кодексу України, п.2.4 Положення спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості, призвели до зміни в структурі активів платника податків, а відтак сприймаються судом як належні та допустимі докази реальності вчинення господарських операцій.

Тому, перерахунок податковим органом в акті перевірки питомої ваги вартості сільськогосподарських товарів (послуг) до вартості всіх товарів (послуг) ПП «Плюс-Агро» проведено безпідставно, оскільки матеріалами справи підтверджується факт вирощування позивачем насіння соняшника у спірний період, його зберігання та наступна реалізація.

В той же час, суд не приймає до уваги посилання позивача на відсутність підстав у податкового органу для проведення перевірки з урахуванням наступного.

Відповідно до п. 75.1 ст. 75 ПК України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби.

Згідно з п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст.75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування

та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків

та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні органу державної податкової служби.

Пунктом 79.1 ст. 79 ПК України передбачено, що документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Згідно з п. п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК України, документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин: за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Судом з'ясовано, що відповідач направляв позивачу листи-запити від 20.12.2012 за вих. № 2901/10/15-013 та від 03.01.2013 вих. № 2/10/15-013 на які ПП «Пульс-Агро» надано відповіді від 02.01.2013 вих. № 1 з витребуваними документами та від 16.01.2013 вих. № 2 з відмовою у наданні додаткової інформації.

Згідно службової записки від 21.01.2013 вих. № 8/153-11 «Про проведення перевірки» висловлено необхідність у призначенні перевірки ПП «Пульс-Агро».

Суд зазначає, що саме податковому органу надано право та відповідні повноваження щодо визначення повноти наданих платником податків документів на запит.

Враховуючи те, що на запит від 03.01.2013 вих. № 2/10/15-013 позивач відмовився надавати додаткові пояснення та докази, податковий орган мав підстави для призначення та проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ПП «Пульс-Агро».

Частиною 3 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених

статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи те, що дослідженими під час розгляду справи документами не підтверджується постачання позивачем протягом попередніх 12 послідовних звітних податкових періодів сукупно несільськогосподарські товари/послуги, питома вага яких перевищує 25 відсотків вартості всіх поставлених товарів/послуг, то адміністративний позов підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення Мелітопольської об'єднаної державної податкової інспекції Запорізької області від 14.03.2013 № 1 вих. № 646 про виключення Приватного підприємства «Пульс-Агро» з реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування, - скасуванню.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійсненні нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Враховуючи вищезазначене, та керуючись ст.ст. 2, 4, 7 - 12, 14, 86, 158 - 163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Приватного підприємства «Пульс-Агро» до Мелітопольської об'єднаної державної податкової інспекції Запорізької області про скасування рішення, задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Мелітопольської об'єднаної державної податкової інспекції Запорізької області від 14.03.2013 № 1 вих. № 646 про виключення Приватного підприємства «Пульс-Агро» з реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування.

Присудити з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства «Пульс-Агро» 34,41 грн. судового збору.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Л.Я. Максименко