10/12-09(39/28-08)
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
26.03.09р.
Справа № 10/12-09(39/28-08)
За позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровської області, м. Дніпропетровськ
до відповідача -1: Виконавчого комітету Миколаївської селищної ради Широківського району Дніпропетровської області , с. Карпівка, Шикорівського району, Дніпропетровської області
до відповідача-2: Приватного підприємства Інгулецький ринок "Гала" м. Кривий Ріг, Дніпропетровської області
Третя особа: Відкрите акціонерне товариство "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" м. Кривий Ріг , Дніпропетровської області
про визнати не дійсним рішення
Суддя Кощеєв І.М.
Представники:
Від позивача: Зуєва Н. В. ( дов. № 18 від 21.03.2008р.) - юрисконсульт
Від відповідача -1: не з"явився
Від відповідача -2: Леванідов А. Г. ( контр. від 28.07.08 р. ) - директор
Від третьої особи: не з"явився
СУТЬ СПОРУ:
Регіональне відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області звернулося з позовною заявою до Виконавчого комітету Миколаївської селищної Ради Широківського району Дніпропетровської області та Приватного підприємства Інгулецький ринок „Гала”, в якій, згідно останніх уточнень до позовної заяви, поданих до суду 15.04.2008 р., просить суд визнати недійсним рішення від 11.12.2002 р. № 69 Миколаївської селищної ради Широківського району Дніпропетровської області, в частині визнання за Приватним підприємством „Інгулецький ринок „Гала” права власності на об'єкти нерухомого майна, а саме, лабораторію – літ А-1; будівлю контролерів - літ Б-1; вбиральню - літ. Д, які знаходяться за адресою: пр. Перемоги, 11а, у м. Кривий Ріг, та визнати право державної власності на об'єкти нерухомого майна, які знаходяться за адресою: пр. Перемоги, 11а у м. Кривий Ріг, а саме: лабораторію – літ. А-1 ( колишня назва - сарай інв. № 81527 (810156), згідно з даними регіонального відділення; будівлю контролерів - літ Б-1 (колишня назва – сміттезбірник інв. № 815136 (810127), згідно з даними регіонального відділення; вбиральню - літ. Д ( колишня назва –вбиральня інв. № 815279 (810157), згідно з даними регіонального відділення.
Представники Відповідача - 1 та третьої особи в судове засідання не з"явились, витребуваних судом документів не надали.
Вказані особи були належним чином повідомлені судом про час і місце проведення судових засідань.
Відповідач - 2 проти задоволення позовних вимог Позивача заперечує, зазначаючи у відзиві на позов на тому, що спірне майно було збудовано ним на відведеній для цієї мети земельній ділянці, в зв'язку з чим, в силу вимог ст. 331 ЦК України він набув право власності на зазначене майно. Також, Відповідач –2 вказує на те, що Позивачем не доведено факту управляння зазначеним державним майном.
Клопотання про застосування засобів технічної фіксації судового процесу ( аудіо запис) представниками сторін не заявлялося.
За згодою представників сторін, в судовому засіданні 26.03.2009 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд, -
ВСТАНОВИВ:
Відповідно до плану розміщення акцій відкритого акціонерного товариства, створеного у відповідності до Указу Президента України від 26.11.1994 р. № 699/94 „Про заходи щодо забезпечення прав громадян на використання приватизаційних сертифікатів”, затвердженого заступником начальника регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровської області 09.10.1998 р, в процесі приватизації Відкритого акціонерного товариства „Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат”, зі статутного фонду товариства були вилучені ряд об'єктів інженерної та соціальної інфраструктури житла, в тому числі: сміттезбірник інв. № 815136 (810127); сарай інв. № 815278 (810156), та вбиральня інв. № 815279 (810157) у магазину „Мрія”, що знаходяться за адресою: м. Кривий Ріг, пр. Перемоги, 11. Тобто, вказані об'єкти не увійшли до статутного фонду ВАТ „Інгулецький ГЗК”, та залишилися в державній власності з перебуванням на балансі Відкритого акціонерного товариства "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат".
28.05.1999 р. між Відкритим акціонерним товариством "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат", як балансотримувачем державного майна, яке не увійшло до його статутного фонду ( Орендодавець ) та Приватним підприємством Інгулецький ринок "Гала" ( Орендар ) був укладений Договір № 964-20 оренди нерухомого майна, згідно якого Орендар отримав в строкове платне користування приміщення сараю, туалету, та сміттезбірник за адресою пр. Перемоги, 11 м. Кривому Розі.
20.09.2002 р. зазначений договір було переукладено на новий термін, шляхом підписання між сторонами угоди договору оренди нерухомого майна № 3214-20, за яким вищезгадані об'єкти були передані Орендареві в строкове володіння та користування строком до 20.09.2003 р.
Відповідно до п. п. 6.3, 6.4. договору оренди Орендатор має право вносити зміни до складу орендованого майна, проводити його реконструкцію, технічне переобладнання, лише з дозволу Орендодавця.
Ч. 3 ст. 23 Закону України „Про оренд державного та комунального майна” передбачає, що орендар має право за погодженням з орендодавцем, якщо інше не передбачено договором оренди, за рахунок власних коштів здійснювати реконструкцію, технічне переоснащення, поліпшення орендованого майна.
Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області отримало від Орендаря лист від 26.02.2004 р., в якому повідомлялося, що Приватним підприємством Інгулецький ринок "Гала" було переобладнано майно, яке являється предметом договору оренди № 964-20 від 28.05.1999 р., в наслідок чого сміттезбірник було перебудовано під приміщення контролерів-касирів, сарай перебудовано під ветеринарно-санітарну лабораторію, а вбиральню відремонтовано.
За твердженням Позивача ( не спростованим відповідачми ) поліпшення орендованого майна були проведені Відповідачем-2 без згоди Орендодавця, що дає підстави вважати його проведеним в порушення вимог чинного законодавства та умов договорів оренди № 694-20 від 28.05.1999 р. та № 3214-20 від 20.09.2002 р.
Разом з тим, в порушення вимог ч. 1 ст. 23 Закону України „Про оренд державного та комунального майна”, яка передбачає, що передача майна в оренду не припиняє права власності на це майно, виконавчим комітетом Миколаївської селищної ради Широківського району було прийнято рішення № 69 від 11.12.2002 р. „Про визнання права власності на об'єкти нерухомості”, на підставі якого Відповідачеві-2 було видано свідоцтво про право приватної власності на об'єкти нерухомого майна, в тому числі лабораторію літ. А-1, будівлю контролерів літ. Б-1, вбиральню літ. Д., які фактично являються перебудованими об'єктами оренди за договором № 964-20 від 28.05.1999 р., та перебувають в державній власності.
Згідно ч. 1 ст. 55 Закону „України „Про власність”, який був чинним на час прийняття Відповідачем-1 оскаржуваного рішення про визнання за Відповідачем-2 права власності на спірне майно, власник не може бути позбавлений права на своє майно, крім випадків, передбачених цим Законом та іншими законодавчими актами України.
Враховуючи те, що переобладнання ( поліпшення ) Орендарем орендованого майна відбулося без згоди Орендодавця, і таке переобладнання не визначено законодавством як підстава для переходу права власності на це майно від Орендодавця до Орендаря, рішення Відповідача-1 в частині визнання за Приватним підприємством „Інгулецький ринок „Гала” права власності на об'єкти нерухомого майна, а саме, лабораторію – літ А-1; будівлю контролерів - літ Б-1; вбиральню - літ. Д, які знаходяться за адресою: пр. Перемоги, 11 „а”, у м. Кривий Ріг, слід визнати таким, що не відповідає вимогам законодавства, та порушує право власності держави, що є підставою для задоволення позову щодо визнання його недійсним в зазначеній частині.
Суд відхиляє заперечення Відповідача-2 щодо виникнення в нього права власності на спірне майно з підстав передбачених ст. 331 ЦК України, а саме в наслідок створення нової речі, адже як убачається з матеріалів справи, в даному випадку мало місце створення нової речі в наслідок поліпшення орендованого майна зробленого без згоди орендодавця ( ст. 778 ЦК України), що не тягне за собою виникнення права власності наймача. Окрім того, суд вважає недоречним застосування до спірних правовідносин зазначених положень ЦК України, адже як свідчить факт прийняття оскаржуваного рішення в грудні 2002 року, здіснення Відповідачем-2 переобладнання орендованого майна мало місце під час діє Цивільного кодексу УРСР, який не передбачав таких підстав набуття права власності.
Суд також відхиляє заперечення Відповідача-2 з посиланням на пропуск Позивачем строку позовної давності щодо пред'явлення позову про визнання недійсним рішення Миколаївської селищної ради від 11.12.2002 року № 69, адже в силу вимог ч. 4 ст. 268 Цивільного кодексу України, правила якого про позовну давність мають застосовуватися до спірних правовідносин згідно п. 6 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, позовна давність не поширюється на вимогу власника про визнання незаконним правового акту органу державної влади або органу місцевого самоврядування, яким порушено його право власності або інше речове право.
Стосовно доказів наданих відповідачами в обґрунтування своїх заперечень, зокрема, свідоцтва про право власності на будівлю; акту державної комісії про готовність закінченого будівництвом об”єкта до експлуатації, Державного акту на право постійного користування землею під спірними будівлями –суд відхиляє подані докази, оскільки : свідоцтво про право власності на спірні будівлі були видане на підставі рішення, що не відповідає вимогам законодавства, та порушує право власності держави; із змісту акту державної комісії про готовність закінченого будівництвом об”єкта до експлуатації не вбачається, що до складу об”єкту також входили лабораторія літ. А-1, будівля контролерів літ. Б-1, вбиральня літ. Д.; акт державної комісії про готовність закінченого будівництвом об”єкта до експлуатації та Державний акт на право постійного користування землею під спірними будівлями –були складені без врахування вищезазначених обставин ( знаходження спірних об”єкті нерухомості у державній власності ).
Що спірне майно є майном переданим Відкритим акціонерним товариством "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" ( як балансотримувачем державного майна, яке не увійшло до його статутного фонду ), суд дійшов висновку на підставі : пояснень сторін ( представник Відповідача –2 визнавав той факт, що зазначені у позові об”єкти раніш були отримані в оренду від Третьої особи ), додатку № 4 до Плану розміщення акцій відкритого акціонерного товариства, створеного у відповідності до Указу Президента України від 26.11.1994 р. № 699/94 „Про заходи щодо забезпечення прав громадян на використання приватизаційних сертифікатів”; Договору № 964-20 оренди нерухомого майна від 28.05.1999 р., укладеного між Відкритим акціонерним товариством "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" та Приватним підприємством Інгулецький ринок "Гала".
Окрім вимог щодо визнання недійсним рішення Відповідача-1 в частині визнання за Відповідачем-2 права власності на спірне майно, Позивач просить суд визнати право державної власності на об'єкти нерухомого майна, які знаходяться за адресою: пр. Перемоги, 11а у м. Кривий Ріг, а саме: лабораторію – літ А1 (колишня назва - сарай інв. № 81527 (810156); будівлю контролерів - літ Б-1 ( колишня назва – сміттезбірник інв. № 815136 (810127); вбиральню - літ. Д ( колишня назва –вбиральня інв. № 815279 (810157).
Згідно ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою...
Факт прийняття Відповідачем-1 рішення про визнання за Відповідачем-2 права власності на майно, яке фактично являється державною власність свідчить про невизнання зазначеними особами права власності держави на спірне майно, в зв'язку з чим Позивач, як орган уповноважений державою щодо управління державним майном, обґрунтовано звернувся з даним позовом про визнання права власності.
Разом із тим суд не убачає підстав для задоволення позову в частин визнання права державної власності на об'єкт - будівля контролерів - літ Б-1 ( колишня назва – сміттезбірник інв. № 815136 (810127), оскільки рішенням Криворізької міської ради від 26.12.2005 року № 3680 „Про внесення змін і доповнень до рішення міськради від 26.12.2000 року „Про згоду на прийняття від ВАТ „Інгулецький ГЗК” до комунальної власності міста житлового фонду та об'єктів інфраструктури, що його обслуговують”, об'єкт - сміттезбірник інв. № 815136 (810127) було передано до комунальної власності міста Кривий Ріг на баланс Комунального житлового підприємства № 6.
Таким чином, в силу зазначеного рішення, яке є чинним на час розгляду даної справи ( доказів оскарження не надано ) спірний об'єкт нерухомості - будівля контролерів - літ Б-1 ( колишня назва –сміттезбірник інв. № 815136 (810127), перейшов до комунальної власності, в зв'язку з чим у суду відсутні провів підстави для визнання права державної власності на вказаний об'єкт.
На підставі викладеного з урахуванням встановлених обставин позовні вимоги підлягають задоволенню частково.
Судові витрати у справі покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог, згідно ст. 49 ГПК України.
Згідно зазначеного, керуючись ст.ст. 4, 22, 32, 33, 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги задовольнити частково.
Визнати недійсним рішення від 11.12.2002 р. № 69 Виконавчого комітету Миколаївської селищної ради Широківського району Дніпропетровської області ( 53742, Дніпропетровська обл., Широківський район, с. Карпівка, вул. Центральна, буд. № 97-А ), в частині визнання за Приватним підприємством „Інгулецький ринок „Гала” ( 50102, Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вул. Каткова, 10, код ЄДРПОУ 24423834 ) права власності на об'єкти нерухомого майна, а саме, лабораторію –літ А-1; будівлю контролерів - літ Б-1; вбиральню - літ. Д, які знаходяться за адресою: пр. Перемоги, 11а, у м. Кривий Ріг.
Визнати право державної власності на об'єкти нерухомого майна, які знаходяться за адресою: пр. Перемоги, 11а у м. Кривий Ріг, а саме:
лабораторію –літ А-1 ( колишня назва - сарай інв. № 81527 (810156), згідно з даними регіонального відділення;
вбиральню - літ. Д ( колишня назва –вбиральня інв. № 815279 (810157), згідно з даними регіонального відділення.
Стягнути з Виконавчого комітету Миколаївської селищної ради Широківського району Дніпропетровської області ( 53742, Дніпропетровська обл., Широківський район, с. Карпівка, вул. Центральна, бд. № 97-А ) : 21 грн. 25 коп. державного мита на користь Управління Держказначейства у Жовтневому районі м. Дніпропетровська (відділення банку ГУДКУ у Дніпропетровській області ЄДРПОУ 24246786 МФО 805012 р/р 31118095700005); 29 грн. 50 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу на користь Управління Держказначейства у Жовтневому районі м. Дніпропетровська ( Відділення банку ГУДКУ у Дніпропетровській області р/р 31211259700005 МФО 805012 ЄДРПОУ 24246786).
Стягнути Приватного підприємства „Інгулецький ринок „Гала” ( 50102, Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вул. Каткова, 10, код ЄДРПОУ 24423834 ): 21 грн. 25 коп. державного мита на користь Управління Держказначейства у Жовтневому районі м. Дніпропетровська (відділення банку ГУДКУ у Дніпропетровській області ЄДРПОУ 24246786 МФО 805012 р/р 31118095700005 ); 29 грн. 50 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу на користь Управління Держказначейства у Жовтневому районі м. Дніпропетровська (Відділення банку ГУДКУ у Дніпропетровській області р/р 31211259700005 МФО 805012 ЄДРПОУ 24246786)
Видати накази.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.
Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.
Суддя
І.М. Кощеєв
( Рішення оформлене відповідно до ст. 84 ГПК України - 30.03.2008р. )
Суд | Господарський суд Дніпропетровської області |
Дата ухвалення рішення | 30.03.2009 |
Оприлюднено | 29.04.2009 |
Номер документу | 3439799 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Рудовська Інна Анатоліївна с
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Рудовська Інна Анатоліївна с
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Кощеєв І.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні