Рішення

від 10.04.2009 по справі 18/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

 "10" квітня 2009 р.Справа №  18/13

 Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Тимошевської В.В. при секретарі судового засідання Горловій М.С. розглянув у відкритому судовому засіданні справу № 18/13

за позовом: Закритого акціонерного товариства "Костопільський завод скловиробів", м.Костопіль Рівненської області  

до відповідача: Приватного підприємства "Євростандарт", м. Знам'янка Кіровоградської області     

про  розірвання договору  № 6 від 05.03.2008 року та  стягнення  10 635,46 грн.

Представники сторін:

від позивача - Федун А.А., довіреність № б/н  від 05.03.09;

від відповідача - участі не брали.

Закритим акціонерним товариством "Костопільський завод скловиробів" (далі по тексту ЗАТ "Костопільський завод скловиробів")  подано позовну заяву про стягнення з приватного підприємства "Євростандарт" (далі по тексту - ПП "Євростандарт")  грошової суми в розмірі 10 635,46 грн. в порядку статті 525, 670 Цивільного кодексу України.

05.03.2009 р. позивачем подано доповнення до позову (а.с.35-36), згідно якого позивач просить:

розірвати договір постави № 6 від 05.03.2008 р.

стягнути з відповідача борг в розмірі 10 635,46 грн.

Подану заяву мотивовано посиланням на статті 526, 612, 631, 651 Цивільного кодексу України.

Примірник вказаної заяви направлено відповідачу 05.03.2009 р. (а.с. 61).

Згідно статті 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення у справі змінити підставу або предмет позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог.

З урахуванням наведеної норми та з огляду на те, що вимога про розірвання договору зв'язана з раніше заявленими позовними вимогами поданими доказами, що відповідає приписам статті 58 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд  розглядає позовні вимоги з урахуванням заяви позивача  від 05.03.2009 р.

В судовому засіданні 10.04.2009 р. представник позивача позовні вимоги про розірвання договору та стягнення боргу підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з"явився, витребуваних документів до суду не подав, хоча належним чином сповіщений  про дату, час і місце його проведення, що підтверджується повідомленнями органу поштового зв"язку, долученими до матеріалів справи (а.с. 53,54).

Враховуючи граничні строки вирішення спору у даній справі, належне повідомлення відповідача про  дату, час і місце проведення судового засідання та з урахуванням норм статті 75 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд розглядає справу за відсутності представника відповідача та за наявними у справі матеріалами.

В судовому засіданні 10.04.2009 р. за згодою присутнього представника позивача оголошено вступну і резолютивну частини рішення.

Розглянувши наявні у матеріалах спарви документи та оцінивши надані докази, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд встановив наступне.

05.03.2008 р. між  ЗАТ "Костопольський завод скловиробів"  (Замовник) та ПП "Євростандарт" (Виконавець) укладено договір № 6, за умовами якого Виконавець зобов"язувався виготовити ковші (Вироби) згідно креслень Замовника, а Замовник  - прийняти і оплатити  здійснені роботи (а.с. 8-9).

В пункті 1.2. договору  сторонами передбачено  виготовлення Виробів з матеріалів Виконавця.

Згідно з пунктом 2.1. договору Вироби підлягають оплаті Замовником після виконання робіт у відповідності до погоджених цін на підставі рахунку, виставленого Виконавцем протягом 5 банковських днів.

Відвантаження  продукції здійснюється після 30% оплати Замовником виконаних робіт (пункт 2.4. договору).

Строки виконання робіт, їх ціна та кількість виробів погоджені сторонами в Специфікаціях до договору № 1 і № 2 від 05.03.2008 р. (а.с. 10-11).

Договір № 6 від 05.03.2008 р. укладено в письмовій формі, підписано представниками сторін та скріплено печатками підприємств.

Відповідно до пункту 5.1. договору, він вступає в силу після його підписання та діє до закінчення виконання сторонами своїх зобов"язань.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем  сплачено  відповідачеві передбачену в Специфікаціях ціну за ковші згідно договору від 05.03.2008 р.  у розмірі 28 000 грн., що підтверджується платіжними дорученнями: № 729 від 18.03.2008 р., № 1086 від 02.04.2008 р.,  №803 від 14.05.2008 р., №1376 від 02.06.2008 р. (а.с. 12-15).

Відповідачем  за накладними (а.с. 18-21) передано позивачу обумовлені договором вироби у загальній кількості 293 на суму 17 364,54 грн., тоді як Специфікаціями  передбачено кількість виробів 413  на суму 28 000 грн.

04.07.2008 р. позивач звернувся до відповідача з письмовою претензією  виконати зобов"язання за договором № 6 від 05.03.2008 р. щодо передачі залишку виробів в кількості 120 ковшів (а.с. 16-17).

За повідомленням позивача, відповідач відповіді на претензію не надав, ковші  позивачу не передав, грошові кошти в сумі, що становлять різницю між вартістю виробів, сплаченими позивачем та вартістю виробів, переданих відповідачем,  не повернув.

За правовою природою укладений між сторонами договір є договором підряду, який підпадає під регулювання норм розділу 1 глави 61 Цивільного кодексу України. Посилання позивача на те, що укладений між сторонами договір є договором поставки є помилковим.

Відповідно до статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Згідно зі статтею 846 Цивільного кодексу України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.  

Частиною 3 статті 849 Цивільного кодексу України визначено, якщо під час виконання роботи стане очевидним, що вона не буде виконана належним чином, замовник має право призначити підрядникові строк для усунення недоліків, а в разі невиконання підрядником цієї вимоги - відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення роботи іншій особі за рахунок підрядника.   

Відповідно до частини 2 статті 852 Цивільного кодексу України за наявності у роботі істотних відступів від умов договору підряду або інших істотних недоліків замовник має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків.

Згідно статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Виходячи зі змісту статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідні положення встановлені в частині 1 статті 193 Господарського кодексу України щодо загальних умов виконання господарських зобов"зань.

За змістом статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Згідно з вимогами статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Стаття 611 Цивільного кодексу України визначає правові наслідки порушення зобов'язання, у тому числі і розірвання договору, відшкодування збитків.

Згідно частин 1 та 3 статті 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено законом або договором. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Відповідно до частини 2 статті 651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї з сторін у разі істотного порушення договору та в інших випадках, встановлених законом або договором. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Статтею 188 Господарського кодексу України визначено порядок зміни та розірвання господарських договорів.

Відповідно до частини 2 статті 188 Господарського кодексу України сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.

Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду (частина 3 статті 188 Господарського кодексу України.)

Частиною 4 статті 188 Господарського кодексу України передбачено, що у разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або в разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Однак наведені та інші норми матеріального і процесуального права не передбачають будь-яких санкцій за недодержання підприємством (організацією) відповідного порядку розірвання господарського договору. Тому саме по собі таке недотримання позивачем вимог частини другої статті 188 Господарського кодексу України щодо обов'язку надсилання іншій стороні пропозицій про розірвання договору в разі виникнення такої необхідності не позбавляє позивача права звернутися за захистом порушеного права шляхом вчинення прямого позову до відповідача про розірвання договору.

Аналогічну правову позицію викладено в постанові Верховного суду України від 17.06.2008 р. по справі №8/32пд та в пункті 2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 13.08.2008 р. №01-8/482 "Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року".

З огляду на те, що позивач за договором № 6 від 05.03.2008 р. значною мірою позбавився того, на що він розраховував  при укладенні договору, а саме: не отримав у повному обсязі результати роботи - виготовлені ковші, господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість та правомірність позовних вимог щодо розірвання договору № 6 від 05.03.2008 р., а тому позов в цій частині підлягає задоволенню.

При цьому, господарський суд роз'яснює, що згідно частини 5 статті 188 Господарського кодексу України якщо судовим рішенням договір розірвано, договір вважається розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

Відповідно до правил частини 2 статті 653 Цивільного кодексу України у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються.

Якщо договір розривається у судовому порядку, зобов'язання припиняється з моменту набрання рішенням суду про розірвання договору законної сили.

Крім того, позивач звернувся з вимогою про стягнення з відповідача суми збитків у розмірі 10635,46 грн., що є фактично понесеними витратами позивача.

Відповідно частини 5 статті 653 Цивільного кодексу України, якщо договір змінений або розірваний у зв'язку з істотним порушенням договору однією із сторін, друга сторона може вимагати відшкодування збитків, завданих зміною або розірванням договору.

Згідно зі статті 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Згідно статті 22 Цивільного кодексу України особа, якій нанесені збитки в результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

При цьому, збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

На підставі статті 614 Цивільного кодексу України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

З огляду на викладене вище, у зв'язку з істотним порушенням відповідачем умов договору № 6 від 05.03.2008 р., що підтверджується наявними у справі доказами,  позивач не отримав того, на що він розраховував, укладаючи договір, однак, поніс витрати у розмірі 10 635,46 грн.

Позовні вимоги в частині стягнення  з відповідача на користь позивача  10 635,46 грн.  підлягають задоволенню.

З урахуванням вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 22, 33, 34, 43, 49, 82, 84, 85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України,  господарський  суд

                                                                       ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Розірвати договір № 6 від 05.03.2008 року, укладений між закритим акціонерним товариством "Костопільський завод скловиробів" (35000, Рівненська область, м. Костопіль, вул. Гвардійська, 7, ідентифікаційний код 30923971) та приватним підприємством "Євростандарт" (27400, Кіровоградська область, м. Знам'янка, вул. 70 років Жовтня, 50, ідентифікаційний код 30799235).

Стягнути з приватного підприємства "Євростандарт" (27400, Кіровоградська область, м.Знам'янка, вул. 70 років Жовтня, 50, р/р 26008301333741 в Філія № 16 КЦВ ПІБ м. Кіровоград, МФО 323301, ідентифікаційний код 30799235) на користь закритого акціонерного товариства "Костопільський завод скловиробів" (35000,  Рівненська область, м. Костопіль, вул. Гвардійська, 7, р/р 2600600014357 в ВАТ "Укрексімбанк" м. Рівне,   МФО 333539,  ідентифікаційний код 30923971) -  10 635,46 грн. боргу, а також державне мито в розмірі 191,35 грн. і витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 118 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Дане рішення може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області в порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України.

    Суддя                              В.В.Тимошевська