Рішення

від 31.03.2009 по справі 1/77-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

1/77-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

31.03.09р.

Справа № 1/77-09

За позовом  Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", м. Київ 

до  Дочірнього підприємства обласного комунального підприємства "Дніпротеплоенерго" - "Верхньодніпровськтеплоенерго", м. Верхньодніпровськ Дніпропетровської області 

про стягнення  917 781 грн. 12 коп.

Суддя  Рудь І.А.

Представники:

від позивача: Рудовський В.О., довір. № 192/10 від 26.12.2008р.;

від відповідача: Рибальченко Л.В., довір. б/н від 24.03.2009р. 

СУТЬ СПОРУ:

Дочірня компанія "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (надалі –позивач) звернулася до господарського суду з позовом, в якому просить стягнути з Дочірнього підприємства обласного комунального підприємства "Дніпротеплоенерго" - "Верхньодніпровськтеплоенерго" (надалі - відповідач) грошові кошти в сумі 917 781 грн. 12 коп. заборгованості за поставлений природний газ, в тому числі: 705 601 грн. 52 коп. –основного боргу за період жовтень-грудень 2007 року та березень 2008р., 85 428 грн. 59 коп. –пені, 107 975 грн. 01 коп. –суму, на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів, 18 776 грн. 00 коп. –три проценти річних. Обґрунтовує свої вимоги наявністю не виконаних відповідачем зобов'язань за договором №06/07-1392 ТЕ-3 від 01.10.2007р.

Відповідач позовні вимоги визнає частково в сумі  705 601 грн. 52 коп. основного боргу. Проти задоволення решти позовних вимог позивача заперечує та просить суд зменшити розмір штрафних санкцій на підставі ст.. 233 Господарського кодексу України, мотивуючи це тяжким фінансовим станом підприємства, викликаним несвоєчасною сплатою споживачами за теплову енергію, несвоєчасним затвердженням тарифів на теплову енергію органами місцевого самоврядування, що робить діяльність підприємства збитковою. Крім того, відповідач у відзиві від 30.03.09р. просить суд відстрочити виконання рішення до 31.12.2009р. з викладених підстав.  

Позивач проти задоволення заяви відповідача про відстрочку виконання рішення суду та зменшення розміру пені заперечував, посилаючись на те, що відповідачем не надано доказів наявності обставин, які б ускладнювали виконання рішення або робили його неможливим   

В судовому засіданні 31.03.2009р. за згодою сторін оголошено вступну та резолютивну частину судового рішення, згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

          Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані докази, господарський суд -

        встановив:

01.10.2007р. між Дочірньою компанією „Газ України” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України" та Дочірнім підприємством обласного комунального підприємства "Дніпротеплоенерго" - "Верхньодніпровськтеплоенерго" укладений договір №06/07-1392 ТЕ-3 на постачання природного газу для надання населенню послуг з опалення та гарячого водопостачання, згідно з яким позивач протягом жовтня-грудня 2007 року та березня 2008 року передав відповідачу природний газ на загальну суму 1 149 918,98грн., що підтверджується відповідними актами прийому-передачі природного газу.

Відповідно до п. 6.1. Договору, відповідач зобов'язався здійснювати оплату за поставлений природний газ та послуги з його транспортування грошовими коштами у такому порядку: перша оплата в розмірі 34% від вартості запланованих місячних обсягів постачання та транспортування газу проводиться не пізніше 10 числа поточного місяця; подальші оплати проводяться плановими платежами по 33% від вартості запланованих місячних обсягів постачання та транспортування газу до 20 та 30(31) числа поточного місяця, а остаточний розрахунок за фактично спожиті обсяги газу здійснюється на підставі-акту приймання-передачі газу до 10 числа, наступного за звітним місяцем.

24.03.2008р. сторонами було укладено додаткову угоду № 3, яка доповнила п. 6.1 Договору підпунктом 6.1.1, відповідно до якого остаточний розрахунок за обсяги газу, спожиті і транспортовані в січні-лютому 2008р., здійснюється протягом 3-х банківських днів з дати підписання атів приймання-передачі за січень-лютий 2008р.

Відповідач свої зобов'язання щодо оплати вартості спожитого газу виконав частково, перерахував позивачеві грошові кошти в сумі 444 317,46 грн.

Таким чином, розмір основного боргу відповідача перед позивачем за поставлений природний газ за вказаним договором за спірний період на час розгляду справи судом становить 705 601,52 грн. та визнається відповідачем.

Згідно із ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, ст.ст. 258, 549-551 Цивільного кодексу України та на підставі пункту 7.2. договору, яким встановлено, що за несвоєчасну оплату спожитого газу, відповідач зобов'язаний сплатити на користь позивача пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожний день прострочення платежу та п. 7.5 договору, згідно якого неустойка нараховується протягом шести місяців, що передують моменту звернення з позовом, позивач нарахував відповідачу суму 85 428,59 грн. пені за період з 13.07.2008р. по 13.01.2009р.

На підставі положень ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, позивач нарахував відповідачу суму 107 975,01 грн., на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів за період з листопада 2007 р. по грудень 2008р., та суму 18 776,00 грн. –три проценти річних за період з 11.11.2007р. по 13.01.2009р.

Відповідач докази погашення зазначеної заборгованості на час розгляду справи не надав.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши докази, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги у повному обсязі з наступних підстав.

Сторони є суб'єктами господарювання, тому згідно до положень ст.ст. 4, 173-175 і 193 Господарського кодексу України, до прав і обов'язків сторін, що виникли на підставі зазначеного договору і є господарськими зобов'язаннями, мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.

Статтею 530 ч.1 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно до приписів частин 1 і 7 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору; а одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається крім випадків, передбачених законом.

Відповідно до положень ст. 229 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

          Відповідно до положень ст. ст. 216-217, 230-231 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором, зокрема, шляхом застосування пені за прострочення виконання грошових зобов'язань та штрафу у розмірі семи відсотків від вартості товарів (робіт, послуг), у разі прострочення понад тридцять днів (частини 2 і 4 ст. 231 Господарського кодексу України).

Згідно положень ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив  виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

В силу ст. 20 Господарського кодексу України держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів, зокрема, шляхом присудження до виконання обов'язку в натурі, стягнення збитків та застосування штрафних санкцій.

Відповідач неналежним чином виконав свої договірні (майново-господарські) зобов'язання перед позивачем, чим порушив умови укладеного із позивачем договору на постачання природного газу №06/07-1392 ТЕ-3 від 01.10.2007р.  та вищевказані приписи чинного законодавства, тому позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача суми 705 601,52 грн. основного боргу, 85 428,59 грн. пені, 107 975,01 грн. інфляційних збитків та 18 776,00 грн. трьох процентів річних  –є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Водночас, суд не задовольняє клопотання відповідача про зменшення розміру пені на підставі ст. 233 ГК України та заяву відповідача про відстрочку виконання рішення суду, оскільки відповідачем не надано доказів наявності обставин, які б ускладнювали виконання рішення або робили його неможливим та доказів в обґрунтування заявленого клопотання.

Згідно зі статтею 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати слід покласти на відповідача.

Керуючись ст. ст. 4, 32-33, 43-45, 49, 82-85, 116-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд –

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Стягнути з Дочірнього підприємства обласного комунального підприємства "Дніпротеплоенерго" - "Верхньодніпровськтеплоенерго" (51600, Дніпропетровська область, м. Верхньодніпровськ, пр. Леніна, 5, код ЄДРПОУ 02128098, р/р 26008690770200 в ДОД АППБ «Аваль», м. Дніпропетровськ, МФО 305653) на користь Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” (04116, м. Київ, вул. Шолуденко, 1, код ЄДРПОУ 31301827, р/р 26008301970 в ГОУ ВАТ «Ощадбанк», МФО 300465) суму 705 601 грн. 52 коп. (сімсот п'ять тисяч шістсот одну грн. 52 коп. ) основного боргу, 85 428 грн. 59 коп. (вісімдесят п'ять тисяч чотириста двадцять вісім грн.. 59 коп.) пені,  107 975 грн. 01 коп. (сто сім тисяч дев'ятсот сімдесят п'ять грн. 01 коп.) інфляційних збитків, 18 776 грн. 00 коп. (вісімнадцять тисяч сімсот сімдесят шість грн. 00 коп.) трьох процентів річних,  9 177 грн. 81 коп. (дев'ять тисяч сто сімдесят сім грн. 81 коп.) витрат по сплаті державного мита, 118 грн. 00 коп. (сто вісімнадцять грн.. 00 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

 Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Суддя

 І.А. Рудь

Рішення підписано -  01.04.2009р.