Рішення

від 21.10.2013 по справі 922/3597/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" жовтня 2013 р.Справа № 922/3597/13

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Аюпової Р.М.

при секретарі судового засідання Лобові Р.М.

розглянувши справу

за позовом Східне казенне підприємство пробірного контролю, м. Харків до Публічного акціонерного товариства банк "Меркурій" м. Харків про стягнення коштів в розмірі 20210,32 грн. за участю представників сторін:

Представник позивача - Ігнатенко Т.В. за довіреністю б/н від 23.08.2013 р.; Пахомова Н.Ф. за довіреністю б/н від 23.08.2013 р.

відповідача - не з"явився.

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Східне казенне підприємство пробірного контролю, м. Харків, звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до відповідача - Публічного акціонерного товариства Банк "Меркурій", м. Харків, в якому просить суд (з урахуванням наданих уточнень, прийнятих ухвалою господарського суду від 14.10.2013р.):

1. Зобов"язати Публічне акціонерне товариство Банк "Меркурій" перерахувати кошти в сумі 4650000,00 грн., відповідно до платіжних доручень за договором банківського вкладу (депозиту) "Класичний" за №1/2605 від 04.03.2011р. Східному казенному підприємству пробірного контролю.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства Банк "Меркурій" на користь Східного казенного підприємства пробірного контролю не сплачені проценти за користування грошовими коштами депозиту за договором банківськоговкладу (депозиту) "Класичний" за №1/2605 від 04.03.2011р. в сумі 21246,58 грн., три відсотки річних за порушення грошового зобов"язання в сумі 21650,33 грн., пеню за невиконання зобов"язань з повернення депозитного вкладу та перерахування відсотків по депозитному вкладу в сумі 93742,46 грн. та витрати зі сплати судового збору в сумі 2867,50 грн.

Ухвалою господарського суду від 27 серпня 2013р. прийнято вказану позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до розгляду у відкритому судовому засіданні на 09.09.2013р. об 11:15 год.

Ухвалами господарського суду від 09.09.2013р., 23.09.2013р., 14.10.2013р. розгляд справи відкладався, з метою надання сторонами додаткових доказів по справі.

У призначеному судовому засіданні 21.10.2013р. представник позивача позов підтримав, наполягав на його задоволенні. Через канцелярію суду надав додаткові докази по справі (вх. № 38843), які суд долучає до матеріалів справи.

Представник відповідача у призначене судове засідання не з'явився, про причину неявки суд не повідомив. Про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованою Верховною Радою України ( Закон України від 17.07.1997 року № 475/97 - ВР ), кожній особі гарантовано право на справедливий і відкритий розгляд при визначенні її громадських прав і обов'язків впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, створеним відповідно до закону.

Враховуючи те, що норми ст. 65 Господарського процесуального кодексу України щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній та додатково поданими на вимогу суду матеріалами та документами.

Розглянувши матеріали справи, повно та всебічно дослідивши обставини та докази на їх підтвердження, вислухавши представників сторін, судом встановлено наступне.

Як свідчать матеріали справи, 04.03.2011р. між Публічним акціонерним товариством "Банк «Меркурій» (відповідач, Банк) та Східним казенним підприємством пробірного контролю (позивач, вкладник) був укладений Договір банківського вкладу (депозиту) «Класичний» №1/2605 (надалі - Договір), згідно з п. 1.1. якого вкладник здійснив переказ з поточного рахунку, а Банк прийняв на відкритий вкладнику депозитний рахунок №261063002605 кошти в розмірі 2000000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №262 від 04.03.2011р., з терміном повернення вкладу - 27.02.2012р.

У відповідності до п. 2.1. Договору, Банк повинен щомісячно нараховувати проценти на суму вкладу, виходячи з фактичної кількості днів у місяці та році із рахунку 14,5% річних. Проценти нараховуються починаючи від дня, наступного за днем надходження вкладу на рахунок вкладника.

Згідно з п. 3.4.2. Договору, вкладник має право на поповнення вкладу грошовими коштами в безготівковій формі.

Платіжним дорученням №499 від 06.05.2011р. позивач (вкладник) перерахував грошові кошти на депозитний рахунок №261063002605 в сумі 1000000,00 грн; платіжним дорученням №614 від 10.06.2011р. було перераховано 1500000,00 грн., платіжним дорученням №628 від 14.05.2011р. було перераховано 500000,00 грн.; платіжним дорученням №1003 від 09.09.2011р. було перераховано 500000,00 грн.; платіжним дорученням №1185 від 21.10.2011р. було перераховано 500000,00 грн.; платіжним дорученням №355 від 09.04.2012р. було перераховано 500000,00 грн.; платіжним дорученням №565 від 14.06.2012р. було перераховано 500000,00 грн.

На підставі чого, загальна сума банківського вкладу «Класичний» склала 7000000,00 грн.

23.02.2012р. до Договору банківського вкладу (депозиту) «Класичний» №1/2605 від 04.03.2011р. була укладена додаткова угода №1, якою продовжено строк дії Договору терміном до 22.02.2013р. та збільшено процент нарахування на суму вкладу до 16,5% річних з 27.02.2012р.

Пунктами 2.З., 2.5. та 3.1.2. Договору встановлено порядок повернення депозитного вкладу, а саме: повернення в повному обсязі депозиту з депозитного рахунку на поточний рахунок Вкладника №26006000123507 в філії ВАТ «Укрексімбанк» в м. Харкові та остаточний розрахунок процентів здійснюється Банком в термін повернення вкладу. Часткове повернення вкладу не лередбачається. Якщо термін повернення Вкладу припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно законодавства, Банк повертає суму вкладу та нараховані проценти в перший за ним робочий день Банку. В цьому випадку, проценти на Вклад за вихідні, святкові або інші неробочі дні не нараховуються.

В зв'язку з закінченням строку дії Договору та неповерненням Банком на рахунок позивача суми вкладу та нарахованих процентів, на адресу Банку позивачем були направлені: претензія №4 за вих. №88 від 28.02.2013 року, листи за №259 від 16.07.2013 р., за №298 від 20.08.2013 року.

Як свідчать матеріали справи, Банком було частково повернуто депозит, в розмірі 1 500 000,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями за №407 від 22.05.2013 року, за №403 від 19.08.2013 року, та нараховані відсотки по депозиту за період з 01.08.2013 р. по 18.08.2013 р. з розмірі 48 821,92, відповідно до платіжного доручення за №407 від 21.08.2013 р.

Таким чином, сума неповернутого депозитного вкладу склала 5500000,00 грн.

В зв'язку з неможливістю відповідачем виконати в повному обсязі зобов'язання з повернення вкладу та нарахованих відсотків по вкладу, між Східним казенним підприємством пробірного контролю та ПАТ Банком «Меркурій» були укладені додаткові угоди за №2 від 22.02.2013 р., №3 від 25.03.2013 р., від 22.04.2013р. , №5 від 14.05.2013 р., №6 від 17.06.2013 р., №7 від 17.07.2013 р. та продовжено термін повернення вкладу до 19.08.2013 р.

Неповернення відповідачем суми вкладу та нарахованих відсотків за Договором банківського вкладу (депозиту) «Класичний» №1/2605 від 04.03.2011р. в строк до 19.08.2013р. і стало підставою для звернення позивача з відповідним позовом до господарського суду Харківської області.

Надаючи правову оцінку викладеним обставинам, суд виходить з наступного.

За загальним положенням цивільного законодавства, зобов'язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов'язку, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

У відповідності із ст.173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконати її обов'язку.

Господарські зобов'язання можуть виникати, окрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 Господарського кодексу України). Відповідно до ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 статті 16 Цивільного кодексу України, частиною 2 статті 20 Господарського суду України, одним із способів захисту права є примусове виконання обов'язку в натурі (присудження до виконання обов'язку в натурі).

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 198 Господарського кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов і порядку укладеного між сторонами договору та згідно з вимогами закону, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 598 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом та припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених законом або договором, а згідно статті 599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1. ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 1058 ЦК України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

Відповідно до ч.2 ст.1060 Цивільного кодексу України, за договором банківського вкладу незалежно від його виду банк зобов'язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника, крім вкладів, зроблених юридичними особами на інших умовах повернення, які встановлені договором. Умова договору про відмову від права на одержання вкладу на першу вимогу є нікчемною.

Оскільки остаточний розрахунок процентів здійснюється Банком в термін повернення вкладу (п. 3.1.2. Договору) і, згідно п. 5.1. Договору цей Договір набирає чинності з моменту його підписання обома сторонами і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за ним, отже, до виконання Банком зобов'язань з повернення суми вкладу у повному обсязі, положення договору, в тому числі щодо розміру процентної ставки, є чинним, а тому Банку нараховані проценти в розмірі 16,5% річних за за весь період користування грошовими коштами позивача, сума яких за період з 01.10.2013р. по 10.10.2013р. склала 21246,58 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач не виконав свої зобов'язання щодо повернення вкладу та не надав жодного з доказів, які б спростовували суму заявленого боргу.

Відповідно статей 55 Конституції України, статей 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст. 32 ГПК України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Враховуючи, що відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 198 Господарського кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов і порядку укладеного між сторонами договору та згідно з вимогами закону, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, приймаючи до уваги викладені обставини, та враховуючи те, що відповідач не надав документів, що спростовували викладене у позові, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги позивача в частині зобов"язання ПАТ Банк "Меркурій" перерахувати кошти в сумі 4650000,00 грн., відповідно до платіжних доручень за договором банківського вкладу (депозиту) "Класичний" за №1/2605 від 04.03.2011р. Східному казенному підприємству пробірного контролю та стягнення з ПАТ Банк "Меркурій" на користь Східного казенного підприємства пробірного контролю не сплачені проценти за користування грошовими коштами депозиту за договором банківськоговкладу (депозиту) "Класичний" за №1/2605 від 04.03.2011р. в сумі 21246,58 грн., правомірні та обґрунтовані, такі, що не спростовані відповідачем та підтверджена належними доказами, тому підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 статті 548 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено законом або договором.

Згідно зі ст.ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.

Ст.549 Цивільного кодексу України передбачено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення.

Згідно з пунктом 4.1. Договору банківського вкладу (депозиту) «Класичний» №1/2605 від 04.03.2011р., сторони відповідають за невиконання зобов'язань за цим Договором відповідно до законодавства України.

Частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 258 Цивільного кодексу України, позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

У відповідності до ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

В частині 2 статті 343 Господарського кодексу України прямо зазначається, що пеня за прострочку платежу встановлюється за згодою сторін господарських договорів, але її розмір не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України.

Враховуючи порушення відповідачем зобов'язань з повернення частини депозитного вкладу та щомісячного перерахування відсотків, позивач нарахував відповідачу пеню в розмірі 93742,46 грн., розрахунок яких перевірено судом з урахуванням вимог чинного законодавства.

Наведені законодавчі приписи та установлені фактичні дані, зокрема й щодо вини в невиконанні взятих на себе зобов'язань в строк, встановлений договором, дають підстави для висновку про стягнення пені у сумі 93742,46 грн.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити 3 % річних від простроченої суми.

Позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 3 % річних у сумі 21650,33 грн., нарахованих згідно ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України за прострочення виконання грошового зобов'язання, підлягають задоволенню як правомірні та обґрунтовані, здійснений позивачем розрахунок перевірено судом .

За таких обставини, суд вважає, що позовні вимоги позивача підтверджені матеріалами справи, не спростовані відповідачем, тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав державне мито покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином судові витрати у даній справі покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, статтями 11, 15, 16, 20, 509, 525, 526, 530, 548, 610-612, 598, 628, 629, 1058, 1060 Цивільного кодексу України, статтями 173, 174, 179, 193, 198, 232, 343 Господарського кодексу України, статтями 1, 4, 12, 22, 33, 43, 46, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Зобов"язати Публічне акціонерне товариство Банк "Меркурій" (61002, м. Харків, вул. Петровського, 23, код ЄДРПОУ 14360386, к/р 32009176800 в Управлінні НБУ в Харківській області, МФО 351663) перерахувати кошти в сумі 4650000,00 грн., відповідно до платіжних доручень за Договором банківського вкладу (депозиту) "Класичний" за №1/2605 від 04.03.2011р. Східному казенному підприємству пробірного контролю (61037, м. Харків, проспект Московський, 199, код ЄДРПОУ 02251060, р/р 26006000123507 в філії ВАТ "Укрексімбанк" м. Харкова, МФО 351618).

Стягнути з Публічного акціонерного товариства Банк "Меркурій" (61002, м. Харків, вул. Петровського, 23, код ЄДРПОУ 14360386, к/р 32009176800 в Управлінні НБУ в Харківській області, МФО 351663) на користь Східного казенного підприємства пробірного контролю (61037, м. Харків, проспект Московський, 199, код ЄДРПОУ 02251060, р/р 26006000123507 в філії ВАТ "Укрексімбанк" м. Харкова, МФО 351618) не сплачені проценти за користування грошовими коштами депозиту за Договором банківського вкладу (депозиту) "Класичний" за №1/2605 від 04.03.2011р. в сумі 21246,58 грн., три відсотки річних за порушення грошового зобов"язання в сумі 21650,33 грн., пеню за невиконання зобов"язань з повернення депозитного вкладу та перерахування відсотків по депозитному вкладу в сумі 93742,46 грн. та витрати зі сплати судового збору в сумі 2867,50 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 28.10.2013 р.

Суддя Аюпова Р.М.

справа №922/3597/13