Рішення

від 19.03.2009 по справі 3/34/09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

3/34/09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.03.09                                                                                        Справа №  3/34/09

Суддя   Соловйов  В.М.

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “21 ВІК”, м. Запоріжжя

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “ВК Запоріжжя”,                               м. Запоріжжя

про стягнення суми 8 174, 31 грн.

                                                                           Суддя Соловйов В.М.

Представники:

від позивача: Бузін О.К., генеральний директор, протокол № 6 від 17.03.1998р.;

Владимирова Ю.В., представник, довіреність б/н від 28.05.2008р.

від відповідача: не з'явився                                                              

ТОВ “21 ВІК” звернулося до господарського суду Запорізької області з позовною заявою до ТОВ “ВК Запоріжжя” про стягнення 8 174, 31 грн. заборгованості за договором поставки № 4600017126 від 14.09.2007р.

Позовні вимоги мотивовані обставинами, викладеними у позовній заяві та обґрунтовані ст. 526, 625 ЦК України, ст. 1, 2,12, 15, 54-57, 82 ГПК України, ст. 224, 225 ГК України.

Ухвалою господарського суду від 23.01.2009р. позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі № 3/34/09, справу до розгляду в засіданні господарського суду призначено на 03.03.2009р. о 12 годині 00 хвилин.

Ухвалою від 03.03.2009р., у зв'язку з неявкою відповідача розгляд справи було відкладено на 19.03.2009р. о 16 год. 30 хв.

Під час розгляду справи представники позивача вимогу про здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не заявляли.

За згодою представників позивача в судовому засіданні 19.03.2009р. оголошено тільки вступну та резолютивну частини рішення.

В судовому засіданні 19.03.2009р. представники позивача підтримали заяву від 11.03.2009р. № 59 про зменшення позовних вимог, яка надійшла до суду 16.03.2009р., та просять стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 250, 19 грн., в тому числі: 189, 50 грн. - втрати від інфляції грошових коштів та 60, 69 грн. - три проценти річних від простроченої суми.

Заява про зменшення позовних вимог прийнята судом до розгляду, оскільки такі дії позивача не суперечать закону (ст. 22 ГПК України) і не порушують нічиї права і охоронювані законом інтереси.

Представник відповідача вдруге у судове засідання 19.03.2009р. не з'явився, витребуваних судом документів не надав, про дату, час та місце повідомлений належним чином.

18.03.2009р. від ТОВ “ВК Запоріжжя” надійшов відзив на позовну заяву від 17.03.2009р. згідно якому відповідач просить суд припинити провадження по справі на підставі ст. 80 ГПК України у зв'язку із відсутністю предмету спору.

Надані позивачем матеріали свідчать про те, що неявка відповідача не перешкоджає вирішенню спору, отже справу розглянуто відповідно до ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши представників позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

Між ТОВ “21 ВІК” (постачальник) та ТОВ “ВК Запоріжжя” (покупець) було укладено договір поставки № 4600017126 від 14.09.2007р., за яким постачальник зобов'язується поставляти товари, відповідно до поданих покупцем замовлень, а покупець зобов'язується приймати такі товари та своєчасно сплачувати їх вартість (п. 1.1 Договору).

На підставі видаткових накладних № БФ-0007782 від 30.07.2008р., № БФ-0008507 від 15.08.2008р., № БФ-0007413 від 22.07.2008р. відповідачу було передано товар на суму 8 011, 47 грн.

Згідно п. 4.3 договору покупець перераховує кошти за поставлений товар на поточний рахунок постачальника на умовах відстрочки платежу після 60 календарних днів з дати приймання товару покупцем, що вказана в накладній.

В порушення вимог договору відповідач не здійснив оплату товарів на суму                      7 862, 04 грн.

26.11.2008р. позивачем на адресу відповідача було надіслано претензію                     вих. № 210 від 24.11.2008р. з вимогою в п'ятиденний строк перерахувати заборгованість у сумі 7 862, 04 грн. на розрахунковий рахунок підприємства. Відповідачем відповіді на претензію не надано.

Таким чином, станом на 22.01.2009р. у відповідача виникла заборгованість перед позивачем у сумі 7 862, 04 грн.

Правовідносини сторін є господарськими.

Згідно ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частинами 1-3 ст. 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Застосування господарських санкцій до суб'єкта, який порушив зобов'язання, не звільняє цього суб'єкта від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, крім випадків, коли інше передбачено законом або договором, або управнена сторона відмовилася від прийняття виконання зобов'язання.

Згідно ч. 1, 2 ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є:

1) договори та інші правочини;

2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності;

3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі;

4) інші юридичні факти.

Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування.

У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішення суду.

У випадках, встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов'язків може бути настання або ненастання певної події.

В даному випадку підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору є договір поставки № 4600017126 від 14.09.2007р.

Відповідно до 1, 2 ст.712 ЦК України, за договором поставки продавець  (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним,  домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч. 1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

В даному випадку відповідач зобов'язався оплатити поставлену продукцію протягом 60 календарних днів з дати приймання товару, що вказана в накладній.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Підстави для припинення зобов'язання за договором поставки № 4600017126 від 14.09.2007р., які визначено главою 50 ЦК України, відсутні.

Відповідач борг визнав, що підтверджується актом звірки взаєморозрахунків станом на 27.10.2008р., підписаним сторонами та скріплений печатками.

Відповідно до ч.1 ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

У зв'язку із сплатою відповідачем суми основного боргу у розмірі 7 862, 04 грн. позивач зменшив позовні вимоги і просить стягнути з відповідача 189, 50 грн. втрат від інфляції грошових коштів та 3 % річних від простроченої суми –60, 69 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи встановлений факт несвоєчасного виконання грошових зобов'язань, вимоги про стягнення 189, 50 грн. втрат від інфляції грошових коштів та 60, 69 грн. - 3 % річних від простроченої суми є обґрунтованими, підтверджуються розрахунком позивача в додатку до позовної заяви і підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно зі ст. 44, 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача, оскільки спір виник внаслідок його неправильних дій.

Керуючись ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1.   Позов задовольнити повністю.

2.  Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “ВК Запоріжжя” (69063,    м. Запоріжжя, вул. Горького, 71, п/р 260013706401 в ЗАТ “Банк Петрокомерц-Україна”, МФО 300120, код ЄДРПОУ 34830069) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “21 ВІК” (69037, м. Запоріжжя, бул. Шевченка, 6 кв.6, п/р 2600032150 в ЗОД “Райффайзен Банк Аваль”, МФО 313827, код ЄДРПОУ 24519899) 189 (сто вісімдесят дев'ять) грн. 50 коп. втрат від інфляції грошових коштів, 60 (шістдесят) грн. 69 коп. - три проценти річних від простроченої суми, 102 (сто дві) грн. 00 коп. витрат на держмито і 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Суддя:                                                                     В.М. Соловйов

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

У разі подання апеляційної скарги або внесення апеляційного подання рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційною інстанцією.

Рішення оформлене і підписане відповідно до вимог ст. 84 ГПК України - 24.03.2009р.