Постанова

від 25.10.2013 по справі 821/3492/13-а

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 жовтня 2013 р. Справа № 821/3492/13-а

Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Войтович І.І., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Приватного підприємства "Судосервис" до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

встановив:

До Херсонського окружного адміністративного суду звернулося Приватне підприємство «Судосервис» (далі - позивач) до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області (далі - відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0004722200 від 04.07.2013 року та №0004732200 від 04.07.2013 року.

Ухвалою суду від 23.10.2013 року первинного відповідача Державну податкову інспекцію у м. Херсоні Херсонської області державної податкової служби, замінено на належного - Державну податкову інспекцію у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області

Адміністративний позов мотивований тим, що відповідачем при проведенні перевірки не з'ясовано усіх фактичних обставин здійснення позивачем господарських операцій, односторонньо та не в повному обсязі дослідженно первинні документи, що підтверджують придбання послуг, невірно застосовано до спірних правовідносин норми чинного законодавства, що призвело до помилкових висновків та визначення позивачу грошових зобов'язань та застосування санкцій.

Від представника позивача надійшло до суду клопотання про розгляд справи без його участі в порядку письмового провадження. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Представник позивача в судове засідання не з 'явився, про дату, час і місце розгляду справи належним чином повідомлений, що підтверджується наявними доказами у справі.

Відповідно до ч.6 ст.128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Виходячи з вищевикладеного, суд вважає за можливе розглянути адміністративну справу в порядку письмового провадження.

Розглянувши позовну заяву, дослідивши письмові докази, судом встановлено наступне.

Приватне підприємство «Судосервис» зареєстроване Виконавчим комітетом Херсонської міської ради 29.07.2009 року, що підтверджується Довідкою з Єдиного Державного реєстру підприємств та організацій України серії АА №677674.

На податковий облік ПП «Судосервис» взято в ДПІ у м. Херсоні 30.07.2009 року за №40587.

Згідно Довідки серії АА №750899 Державної служби статистики України Головного управління статистики у Херсонській області видами діяльності позивача за КВЕД - 2010 є: інша допоміжна діяльність у сфері транспорту; оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами; роздрібна торгівля пальним; ремонт і технічне обслуговування суден і човнів.

Свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість №200071846 позивачем отримано 10.09.2009 року.

Судом встановлено, що у період з 20.06.2013 року по 21.06.2013 року відповідачем проведена позапланова виїзна перевірка ПП «Судосервіс» (код ЄДРПОУ 36580226) з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток за період 2012 рік та з податку на додану вартість за період січень 2012 року по взаємовідносинам з контрагентом - постачальником ПП «ПТЛК «Нова» (код ЄДРПОУ 37125326) та їх відображення у податковій звітності. За результатами даної перевірки складено акт від 26.06.2013 року №3040/22.4/36580226 (далі - акт).

З наведеного вище акта перевірки вбачається, що перевіркою встановлено порушення п.п. 138.1.1 п.138.1 ст. 138, пп.139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI, в результаті чого підприємством занижено податок на прибуток у податковому періоді 1 квартал 2012 року на суму 56477 грн.

Також, встановлено порушенння п. 198.1 ст. 198, п. 198.2 ст. 198, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, внаслідок чого занижено суму податку на додану вартість за січень 2012 року на суму 53788, 00 грн.

Підставою для встановлення таких порушень слугувало те, що перевіркою неможливо підтвердити факт реального здійснення господарських операцій за І квартал 2012 року з ПП «ПТЛК «Нова», встановленно невідповідність первинних документів нормам діючого законодавства.

З урахуванням наведенного, контролюючий орган дійшов висновку, що позивачем безпідставно сформовано податковий кредит у перевіряємому періоді за рахунок сум ПДВ по контрагенту - продавцю ПП «ПТЛК «Нова» у зв'язку з неналежним оформленням первинних документів, фактичне надання послуг у перевіряємому періоді контрагентом позивача не є можливим. Крім цього, правочини укладені між ПП «Судосервіс» та ПП «ПТЛК «Нова» не спричинили реального настання юридичних наслідків.

На підставі вищенаведеного акта перевірки позивача, відповідачем прийнято податкове повідомлення - рішення № 0004722200 від 04.07.2013 р., яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у сумі 80682,00 грн., в тому числі за основним платежем в сумі 53788,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в сумі 26894,00 грн.

Також, відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення №0004732200 від 04.07.2013 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств у сумі 84716,00 грн., в тому числі за основним платежем в сумі 56477,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в сумі 28239,00 грн.

Не погоджуючись з вищенаведеними податковими повідомленнями - рішеннями позивач звернувся до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

З огляду на те, що відповідач стверджував про те, що у ПП «Судосервис» відсутні документи про надання послуг ПП «ПТЛК «Нова», судом досліджено реальність здійснення господарських операцій між позивачем та ПП «ПТЛК «Нова» та встановлено наступне.

Відповідно до ч.1 ст. 3 Господарського кодексу України, під господарською діяльністю розуміється господарська діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Підпункт 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України визначає господарську діяльність як діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь- яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

07.07.2011 року між ПП «Судосервис» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Зерновий термінал «УкрКазекспортастик» укладено договір на надання транспортно - експедиційних послуг № 07-11/01. Предметом даного договору є те, що в порядку та на умовах, встановлених цим Договором, замовник доручає, а експедитор зобов'язується виконати від імені та за рахунок замовника, транспортно - експедиційне обслуговування (ТЄО) зовнішньоторгівельних та транзитних вантажів ТОВ «Хлібінвестстрой»: зернових, масляних культур и других с/г продуктів через замовника, також організувати залученими сторонніми організаціями здійснення операцій по сертифікації вантажа (товару) в відповідних державних органах, необхідної для відправки вантажа (товару) на експорт, а також організувати залученим митним брокером, операцій у сфері митної брокерської діяльності, необхідних для митного оформлення грузів замовника в митних режимах, передбачених діючим законодавством України і виконувати доручення замовника при митному оформлені вантажів замовника. Визначає порядок та умови доставки до борту морського судна та вантаження на судно з послідуючою зачисткою барж (ліхтерів) силами виконавця.

Також, п.1.3 даного договору передбачено, що надані виконавцем послуги включають організацію та здійснення: подачі і буксировки барж з вантажом до місця завантаження; перевалка барж с вантажем на морське судно; зачистка трюмів барж після відгрузки на морське судно.

Відповідно до п. 6 цього договору, замовник оплачує виконавцю ставку за комплексні послуги, в розмірі, зазначеному в додатковій угоді №1 до цього договору, яка є його невід'ємною частиною. Розмір ставки за надані послуги може змінюватися за угодою сторін. Розрахунок за надані послуги ( з урахуванням 20% ПДВ) здійснюється в безготівковій формі шляхом перерахування 90% авансовим платежем на розрахунковий рахунок виконавця, з розрахунку припущеного об'єму робіт Рахунок сплачується замовником протягом 3 календарних днів після відгрузки судна та отримання замовником виконавчого рахунка ( рахунка із зазначенням фактичного об'єму виконаних робіт по судну, із зазначенням баланса до сплати) надається на підставі Акта виконаних робіт і коносамента(документа який підтверджує кількість вантажу завантаженого на судно) і акта заміру судна оформленого сюйвеєром.

19.12.2011 року між ПП «Судосервіс» та ТОВ «Українська металургійна компанія ЛТД» укладено договір доручення №12-11/04 на транспортно - єкспедиційне обслуговування вантажів. Даним договором передбачено в тому числі і те, що експедитор має право від свого імені в інтересах «Вантажовласника» укладати всі необхідні договори з третіми особами, пов'язані з виконанням умов цього договору. Відповідно до п.3.1 даного договору «вантажовласник» здійснює узгоджений сторонами авансовий платіж відповідно до попереднього рахунку «Експедитора», з урахуванням ставок на послуги та інших платежів. Остаточний розрахунок проводиться на підставі акта виконаних робіт, документально підтвердженого, з розрахунком понесених витрат на протязі п'яти днів по закінченню відвантаження товарної партії вантажу на судно.

З метою здійснення власної господарської діяльності, Позивачем укладено 03.01.2012 року договір доручення №12/01 з ПП «ПТЛК «Нова», предметом даного договору є виконання послуг по комплексному обслуговуванню судів, агентуючих і експедуємих замовником. Відповідно до умов цього договору виконавець надає послуги з організації робіт по агентируванню судів в межах акваторії і рейда порта, а також за межами акваторії та рейда порта, відповідно отриманим заявкам. Виконавець виконує роботи по експедуванню вантажу замовника. Пунктом 3.1 даного договору передбачено, що замовник зобов'язується сплачувати виконавцю за надані їх послуги, відповідно пред'явлених рахунків і актів виконаних робіт. Замовник сплачує виконавцю по факту його витрати, не передбачені в даному договорі, але підтверджені документально.

Виконання зазначеного договору підтверджується наступними доказами: податковими накладними від 06.01.2012 року №8 на загальну суму 26168,20 ( у тому числі ПДВ 4361,37), від 08.01.2012 року №9 на загальну суму 10102,54 ( у тому числі ПДВ 1683,76), від 09.01.2012 року №10 на загальну суму 5862,90 ( у тому числі ПДВ 977,15), від 09.01.2012 року №11 на загальну суму 7497,62 ( у тому числі ПДВ 1249,60), від 09.01.2012 року №12 на загальну суму 3377,60 ( у тому числі ПДВ 562,93), від 09.01.2012 року №13 на загальну суму 8337,00 ( у тому числі ПДВ 1389,50), від 10.01.2012 року №19 на загальну суму 11579,78 ( у тому числі ПДВ 1929,96), від 11.01.2012 року №20 на загальну суму 46021,25 ( у тому числі ПДВ 7670,21), від 12.01.2012 року №25 на загальну суму 5862,90 ( у тому числі ПДВ 977,15), від 25.01.2012 року №79 на загальну суму 49500,00 ( у тому числі ПДВ 8250,00), від 28.01.2012 року №91 на загальну суму 22446,00 ( у тому числі ПДВ 3741,00), від 29.01.2012 року №92 на загальну суму 59500,00 ( у тому числі ПДВ 9916,67), від 30.01.2012 року №100 на загальну суму 58700,00 ( у тому числі ПДВ 9783,33), від 31.01.2012 року №112 на загальну суму 7770,78 ( у тому числі ПДВ 1295,13); актами здачі -прийняття робіт (наданих послуг) №ОУ-0000011 від 06.01.2012 року на загальну суму 26168,20 грн. (у тому числі ПДВ 4361,37 грн.), №ОУ-0000012 від 08.01.2012 року на загальну суму 10102,54 грн. (у тому числі ПДВ 1683,76 грн.), №ОУ-0000013 від 09.01.2012 року на загальну суму 5862,90 грн. (у тому числі ПДВ 977,15 грн.), №ОУ-0000014 від 09.01.2012 року на загальну суму 7497,62 грн. (у тому числі ПДВ 1249,60 грн.), №ОУ-0000015 від 09.01.2012 року на загальну суму 3377,60 грн. (у тому числі ПДВ 562,93 грн.), №ОУ-0000016 від 09.01.2012 року на загальну суму 8337,00 грн. (у тому числі ПДВ 1389,50 грн.), №ОУ-00000124 від 10.01.2012 року на загальну суму 11579,78 грн. (у тому числі ПДВ 1929,96 грн.), №ОУ-0000025 від 11.01.2012 року на загальну суму 46021,25 грн. (у тому числі ПДВ 7670,21 грн.), №ОУ-0000031 від 12.01.2012 року на загальну суму 5862,90 грн. (у тому числі ПДВ 977,15 грн.), №ОУ-0000112 від 25.01.2012 року на загальну суму 49500,00 грн. (у тому числі ПДВ 8250,00 грн.), №ОУ-0000136 від 28.01.2012 року на загальну суму 22446,00 грн. (у тому числі ПДВ 3741,00 грн.), №ОУ-0000137 від 29.01.2012 року на загальну суму 59500,00 грн. (у тому числі ПДВ 9916,67 грн.), №ОУ-0000144 від 30.01.2012 року на загальну суму 58700,00 грн. (у тому числі ПДВ 9783,33 грн.), №ОУ-0000158 від 31.01.2012 року на загальну суму 7770,78 грн. (у тому числі ПДВ 1295,13 грн.), платіжними дорученнями від 13.03.2012 року № 1929 на загальну суму 81146,00 грн. (у тому числі ПДВ 13524,33 грн.), від 28.03.2012 року № 1993 на загальну суму 71214,60 грн. (у тому числі ПДВ 11869,10 грн.), від 30.03.2012 року № 2004 на загальну суму 95000,00 грн. (у тому числі ПДВ 15833,33 грн.), від 09.04.2012 року № 2026 на загальну суму 160000,00 грн. (у тому числі ПДВ 26666,67 грн.), від 18.04.2012 року № 2071 на загальну суму 80000,00 грн. (у тому числі ПДВ 13333,33 грн.), від 25.04.2012 року № 2113 на загальну суму 180000,00 грн. (у тому числі ПДВ 30000,00 грн.), від 26.04.2012 року № 2116 на загальну суму 140000,00 грн. (у тому числі ПДВ 23333,33 грн.), від 26.04.2012 року № 2114 на загальну суму 160000,00 грн. (у тому числі ПДВ 26666,67 грн.), від 04.05.2012 року № 2125 на загальну суму 120000,00 грн. (у тому числі ПДВ 20000,00 грн.), від 07.05.2012 року № 2128 на загальну суму 40000,00 грн. (у тому числі ПДВ 6666,67 грн.), від 11.05.2012 року № 2131 на загальну суму 113381,39 грн. (у тому числі ПДВ 18896,90 грн.), карткою рахунку 631 за січень 2012 року - травень 2012 року.

Крім цього, в матеріалах справи міститься довідка 1-ДФ, відповідно до якої у ПП "ПТЛК "Нова" наявні трудові ресурси.

Суд зазначає, що позивачем надано первинні документи, які підтверджують факт здійснення господарських операцій щодо надання послуг.

Враховуючи, що позивачем, як доказ здійснення господарської операції, були надані суду належним чином засвідчені копії первинних документів, які відповідно до вимог статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність" фіксують факт здійснення господарської операції та подальшої її реалізації, суд вважає висновок контролюючого органу про неможливість підтвердження факту реального здійснення господарських операцій у першому кварталі 2012 року з ПП «ПТЛК «Нова» безпідставним.

Податковим органом не доведено, що господарські операції з надання послуг є не реальними, не доведено недобросовісності позивача та його контрагента, оскільки позиція податкового органу ґрунтується виключно на висновках Акта від 13.03.2013 р., №271/22-1/37125326 "Про незнаходження за податковою адресою ПП «Південна транспортно - логістична компанія «Нова» (код ЄДРПОУ 37125326)» та акта перевірки від 14.03.2012 р. № 1049/22-1/37125326 "Про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «ПТЛК «Нова» (код ЄДРПОУ 37125326) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період січень 2012 року з контрагентами постачальниками та покупцями».

Щодо встановлення контролюючим органом порушень податкового законодавства, що призвело до заниження суми податку на додану вартість на загальну суму 53788,00 грн. за січень 2012 року, суд зазначає таке.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України (далі - ПКУ) право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно пункту 198.2 статті 198 ПКУ датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною. Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати (нарахування) податку за податковими зобов'язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата сплати (нарахування) податку за податковими зобов'язаннями, що були включені отримувачем таких послуг до податкової декларації попереднього періоду. Датою виникнення права орендаря (лізингоотримувача) на збільшення податкового кредиту для операцій фінансової оренди (лізингу) є дата фактичного отримання об'єкта фінансового лізингу таким орендарем. Датою виникнення права замовника на віднесення сум до податкового кредиту з договорів (контрактів), визначених довгостроковими відповідно до пункту 187.9 статті 187 цього Кодексу, є дата фактичного отримання замовником результатів робіт (оформлених актами виконаних робіт) за такими договорами (контрактами). Для товарів/послуг, постачання (придбання) яких контролюється приладами обліку, факт постачання (придбання) таких товарів/послуг засвідчується даними обліку.

В пункті 198.3 статті 198 ПКУ зазначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 статті 198 ПКУ визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу. У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної. Платники податку, що застосовували касовий метод до набрання чинності цим Кодексом або застосовують касовий метод, мають право на включення до податкового кредиту сум податку на підставі податкових накладних, отриманих протягом 60 календарних днів з дати списання коштів з банківського рахунка платника податку. Для банківських установ при одержанні ними права власності на заставне майно з метою подальшого продажу таке право зберігається до моменту продажу такого заставленого майна.

Із системного аналізу вищенаведених норм Податкового кодексу України вбачається, що податковий кредит є правом платника податку щодо зменшення податкових зобов'язань звітного періоду, яке виникає виключно за наявності податкових накладних. Закон забороняє включення до податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених у складі ціни придбання товарів (робіт, послуг), якщо ці суми не підтверджені податковими накладними, та передбачає відповідальність платника податків за порушення цих вимог у вигляді фінансових санкцій.

Таким чином, виникнення права платника податку на податковий кредит є наслідком фактичного проведення господарської операції, яка є об'єктом оподаткування податком на додану вартість, за наявності первинних документів.

Враховуючи, те що позивачем, як доказ здійснення господарської операції, були надані суду належним чином засвідчені копії первинних документів, які відповідно до вимог статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність" фіксують факт здійснення господарської операції, суд вважає висновок відповідача щодо заниження суми податку на додану вартість на загальну суму 53788,00 за січень 2012 року безпідставним.

Щодо встановлення відповідачем заниження податку на прибуток підприємств за І півріччя 2012 року у сумі 56477,00 грн., суд зазначає таке.

Відповідно до статті 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно зі статтею 1 Податкового кодексу України, Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

За правилами статті 16 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Пунктом 135.2. статті 135 Податкового кодексу України встановлюється, що доходи визначаються на підставі первинних документів, що підтверджують отримання платником податку доходів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом ІІ цього Кодексу.

Згідно з пунктом 137.1. Податкового кодексу України, дохід від реалізації товарів визнається за датою переходу покупцеві права власності на такий товар.

Відповідно до пункту 138.2. статті 138 Податкового кодексу, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов'язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді.

Платник податку для визначення об'єкта оподаткування має право на врахування витрат, підтверджених документами, що складені нерезидентами відповідно до правил інших країн.

Таким чином, у зв'язку з наявністю у позивача відповідних первинних документів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку, суд дійшов висновку про обґрунтованість дій позивача щодо формування валових витрат по взаємовідносинах з ПП «ПТЛК «Нова».

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що на підставі наявних належно оформлених первинних документів податкового обліку позивач правомірно включив до складу валових витрат у перевіряємому періоді витрати по взаємовідносинам з ПП «ПТЛК «Нова», у зв'язку з чим висновки акту перевірки про порушення позивачем п.п. 138.1.1 п.138.1 ст. 138, пп 139.1.9 п. 139.1 ст.139 Податкового кодексу України є необґрунтованими та безпідставними.

Статтями 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку про те, що податкові повідомлення-рішення №0004722200 від 04.07.2013 року та №0004732200 від 04.07.2013 року прийняті відповідачем безпідставно, а тому підлягають скасуванню.

Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позов є підставним та обґрунтованим, а тому його слід задовольнити.

Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 128, 159-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

постановив :

Позов задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби №0004722200 від 04.07.2013 року .

Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби №0004732200 від 04.07.2013 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства «Судосервис» (код ЄДРПОУ 36580226) судовий збір в сумі 1673, 99 грн. (Одна тисяча шістсот сімдесят три гривні 00 коп.).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення. В разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Войтович І.І.

кат. 8.2.6