Рішення

від 09.04.2009 по справі 7/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

7/20

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

09.04.09 р.                                                                                                       Справа № 7/20                               

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Е.В. Сгара

При секретарі судового засідання Х.Р. Косьміній  

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу:

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю  “ПОЛОНІЯ” м. Запоріжжя

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю  “ПК Ресурсспецпостач” м.Донецьк

За участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Статутного територіально – галузевого об'єднання „Південна залізниця” в особі стріктурної одиниці Харківської дирекції залізничних перевезень м.Харків

Предмет спору: стягнення 75 372, 42 грн.

За участю представників:

від позивача: Попова Т.В.- дов.; Товстонос Я.В. - дов.;

від відповідача: Кравцова Н.В. - директор.;

від третьої особи: Задніченко О.С. - дов.

СУТЬ СПОРУ

Товариство з обмеженою відповідальністю  “ПОЛОНІЯ” м. Запоріжжя звернулося до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю  “ПК Ресурсспецпостач” м.Донецьк про стягнення 94 576,42грн.

В обґрунтування позову позивач посилається на договір купівлі – продажу нафтопродуктів №РС-07/08-58 від 21.08.2007р.; видаткові накладні №РН-0000070 від 21.02.2008р., №РН-0000071 від 25.02.2008р., №РН-0000106 від 01.03.2008р., №РН-0000107 від 05.03.2008р.; платіжні доручення №7528, №303, №300, №33,88, №33,86; акт експертизи №0-428 від 28.02.2008р.; акти приймання нафтопродуктів за кількістю б/н від 28.02.2008р.; акт експертизи №0-452 від 03.03.2008р.;  акти приймання нафтопродуктів за кількістю б/н від 03.03.2008р., №1/03 від 03.03.2008р.; акт експертизи №0-503 від 07.03.2008р.; акти приймання нафтопродуктів за кількістю б/н від 07.03.2008р., №7/03 від 07.03.2008р.; акт експертизи №0-504 від 11.03.2008р.; акти приймання нафтопродуктів за кількістю б/н від 11.03.2008р., №11/3 від 11.03.2008р.

Заявою №156 від 04.03.2009р. позивач уточнив (зменшив) позовні вимоги, просить стягнути з відповідача 75 372, 42 грн. заборгованості за недопоставку нафтопродуктів, посилаючись на наступне:

- позивач здійснив 100 % передплату за нафтопродукти саме відповідачу;

- поставка спірного товару здійснювалась саме у виконання умоів договору купівлі-продажу нафтопродуктів №РС-07/08-58 від 21.08.2007р. та додатків до нього, а нафтопродукти, що поставлялись повинні були відповідати кількості, передбаченій цим договором та додатками до нього;

- при отриманні товару за вищевказаними видатковими накладними при кожній поставці виявлена нестача на загальну суму 75 372, 42 грн.;

- при прийманні спірного товару позивач керувався положенням Інструкції „Про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти та нафтопродуктів на підприємствах і в організаціях України”;

- відповідальність відповідача перед позивачем за поставку неякісного вугілля передбачена саме договором купівлі – продажу нафтопродуктів №РС-07/08-58 від 21.08.2007р.

За клопотанням позивача №199 від 20.03.2009 р. до матеріалів справи залучені додаткові документи.

У поясненнях від 30.03.2009р. №230 позивач зазначив, що відповідачем у справі повинно бути саме ТОВ “ПК Ресурсспецпостач”.

Заявою від 07.04.2009р. №235 позивач уточнив позовні вимоги, зазначив, що заявлена до стягнення сума – 75 372, 42 грн. є вартістю недопоставлених нафтопродуктів.

Відповідач у відзиві №8 від 16.02.2009р., відзиві №12 від 25.03.2009р., поясненях №13 від 25.03.2009р. та у судових засіданнях позов заперечив, факт оплати всієї суми за договором  №РС-07/08-58 від 21.08.2007р. позивачем визнав, проте просить відмовити позивачу у задоволенні вимог, посилаючись на наступне:

- відповідач виконав свої зобов'язання за договором купівлі-продажу нафтопродуктів №РС-07/08-58 від 21.08.2007р. у повному обсязі та поставив відповідачу нафтопродукти;

- право власності на спірні нафтопродукти у відповідача виникло на підставі договору поставки нафтопродуктів №55/07 від 23.01.2007. укладеного між ТОВ “ПК Ресурсспецпостач” та ТОВ „Група компаній „Укратрансюніон”, а отже, відповідач не здійснював самостійного відвантаження спірного товару та на момент здійснення заявок позивача ще не був власником спірних нафтопродуктів;

- поставка спірного товару здійснена у відповідності до офіційних правил тлумачення торгівельних термінів Міжнародної торгової палати (ІНКОТЕРМС 2000);

- підтвердженням належного виконання відповідачем умов договору купівлі- продажу нафтопродуктів №РС-07/08-58 від 21.08.2007р. є первинні документи бухгалтерського обліку – видаткові накладні №РН-0000070 від 21.02.2008р., №РН-0000071 від 25.02.2008р., №РН-0000106 від 01.03.2008р., №РН-0000107 від 05.03.2008р., які містяться у матеріалах справи;

- ТОВ “ПК Ресурсспецпостач” є продавцем, проте не є вантажовідправником спірної продукції;

- відповідальність за втрату, нестачу та пошкодження прийнятого до перевезення вантажу несе перевізник, якщо не доведе, що втрата або нестача сталися не з його вини, згідно до приписів ст.314 ГК України та ст.924 ЦК України;

- оскільки у відповідності до залізничних накладних вантажовідправником спірного товару є Харківська дирекція залізничних перевезень, а відповідач по справі не є стороною в договорах перевезення, якими вважаються залізничні накладні, то саме ця особа є належним відповідачем по справі та повинна відповідати за недопоставку.

За клопотанням відповідача ухвалою суду від 05.03.2009р. до участі у спрау залучено як третю особу без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ДНМ-2 Харківську дирекцію залізничних перевезень м.Харків.

Третя особа поштою направила клопотання від 19.03.2009р., яким уточнила повне найменування третьої особи, зокрема – Статутне територіально – галузеве об'єднання „Південна залізниця” в особі стріктурної одиниці Харківської дирекції залізничних перевезень, повідомивла суд про неотримання позовної заяви від позивача та неможливість надати пояснення по суті спору.

У судовому засіданні 09.04.2009р. та у поясненнях від 06.04.2009р. третя особа зазначила, що спірна поставка здійснювалась виключно у виконання умов договору №РС-07/08-58 від 21.08.007р.

Процесуальний строк розгляду спору продовжувався в порядку ст.69 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін та третьої особи суд ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст.67 Господарського кодексу України, відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів; підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.

Між позивачем та відповідачем укладено договір купівлі-продажу нафтопродуктів №РС-07/08-58 від 21.08.2007р. (далі по тексту договір).

Згідно п.11.1 договору, він вступає в дію з моменту його підписання та діє до 31.12.2007р., а в частині взаєморозрахунків – до повного їх завершення. Якщо жодною із сторін не буде заявлено про розірвання або припинення договору за 30 днів до закінчення терміну його дії, договір вважається пролонгованим на 1 рік.

З матеріалів справи та пояснень представників сторін вбачається, що у момент здійснення спірних поставок сторони перебували у договірних відносинах.

Згідно розділу 1 договору, продавець (відповідач) зобов'язується передати у власність покупця (позивача), а покупець зобов'язується прийняти і оплатити нафтопродукти, далі – товар, у відповідності до умов договору з додатками до нього. Номенклатура, кількість, умови поставки, форма та порядок оплати, ціна товару визначається сторонами у додатках до договору.

Кількість товару, що поставляється, повинна відповідати технічним умовам (ТУ) та державним стандартам (ГОСТ), які діють на території України та підтверджуватись паспортом (сертифікатом) якості заводу виробника товару (п.3.1 договору).

Умови поставки узгоджені сторонами у розділі 4 договору.

Згідно з п.4.1 договору, відвантаження товару здійсеюється на підставі заявки покупця та підписаного сторонами додатку.

Товар поставляється покупцю партіями, у кількості та за ціною, визначеними додатками на умовах FCA – станція відпрвлення, СРТ – станція призначення, EXW – нафтобаза зберігання. Конкретні умови поставки визначаються у додатках до договору (пункт 4.2 договору).

Продавець здійснює відвантаження товару протягом 10 днів з моменту надходження передплати та надання від станції призначення про готовність прийняти вантаж. Інші умови відвантаження можуть бути погодженими додатками до договору (пункт 4.5 договору).

Товар вважається поставленим продавцем та прийнятим покупцем за кількістю, а право власності на товар, яке переходить від продавця до покупця, в момент підписання документів передбачених п.4.6 цього дорговору (пункт 4.7 договору).

Відповідно до п.4.6.1 договору, датою відвантаження товару, у разі відвантаження залізничним транспортом, є дата відмітки станції відправлення, яка вказана у залізничній накладній.

Згідно п.5.1 договору, покупець здійснює 100% передплату за товар шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця, якщо інше не передбачено додатками до договору.

Пнктом 5.2 договору передбачено, що оплата здійснюється на підставі виставленого продавцем рахунку або за умов, передбачених у додатках до договору.

Приймання товару за кількістю та якістю передбачено сторонами у розділі 6 договору.

Відповідно до п.6.1 договору, покупець здійснює приймання товару за кількістю та якістю у відповідності до Інструкції „Про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти та нафтопродуктів на підприємствах і в організаціях України”, а також з умовами цього договору.

Згідно з п.6.3 договору, вага товару, яка вказана в залізничній накладній, є кінцевою та обов'язковою для обох сторін.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.  

Відповідно до ст.655 Цивільного кодексу України, За  договором  купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується  передати  майно  (товар)  у власність другій стороні (покупцеві),  а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 662 Цивільного кодексу України передбачено, що Продавець зобов'язаний   передати  покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Відповідно до ст.ст. 526, 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок та зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства.

Позивач свої зобов'язання щодо попередньої оплати вартості нафтопродуктів виконав належним чином, оплатив 100% передплати за товар у загальній сумі 1 912 338, 61 грн, що підтверджено платіжними дорученнями №7528, №303, №300, №33,88, №33,86 та представником відповідача.

У лютому (21.02.2008р. та 25.02.2008р.) та березні (01.03.2008р. та 05.03.2008р.). на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю “ПОЛОНІЯ” за залізничними накладними №№44575953, 44576446, 44576976, 44577389 зі станції Шебелинка півд. на станцію Запоріжжя надійшло дизельне паливо та бензин моторний автомобільний неетілований А-76. За накладними кількість палива складає: №44575953 – 58 714 кг., №44576446 – 58 582 кг., №44576976 – 58 322 кг., №44577389 – 58 165 кг.  

З матеріалів справи вбачається, що зазначені вище нафтопродукти надійшли на адресу позивача саме у виконання умов договору купівлі-продажу нафтопродуктів №РС-07/08-58 від 21.08.2007р., укладеного між ТОВ “ПОЛОНІЯ” та ТОВ “ПК Ресурсспецпостач”.

Зазначений вище товар поставлений згідно видаткових накладних №РН-0000070 від 21.02.2008р., №РН-0000071 від 25.02.2008р., №РН-0000106 від 01.03.2008р., №РН-0000107 від 05.03.2008р., підписаних обома сторонами без зауважень та печатками обох підприємств.

Під час приймання вказаного товару, позивачем виявлено нестачу при кожній поставці:

1) 21.02.2008р. згідно видатковій накладній №РН-0000070 від 21.02.2008р. та залізничній накладній №44575953 позивачу продано відповідачем 58 714 кг. нафтопродуктів. Під час приймання товару позивачем була виявлена розбіжність з даними, зазначеними у перевізних документах, у зв'язку з чим приймання вантажу було зупинене та викликано телеграмою від 27.02.2008р. представника відповідача для участі в продовженні приймання продукції. Листом №08/02-28-2 від 28.02.2008р. відповідач повідомив про неприбуття його представника у зв'язку з тим, що умовами договору такий спосіб приймання товару та виклик представника продавця не передбачений. З метою визначення кількості нестачі без присутності представника відповідача, у присутності двох представників позивача Запорізькою торгово-промисловою палатою проведена експертиза, за результатами якої складений акт експертизи №0-428 від 28.02.2008р. Вказаним актом зафіксована фактична кількість палива – 52 896 кг., що не відповідає даним залізничної накладної. Згідно акта №0-428, розбідності за кількістю здійснені до надходження товару на склад вантажоотримувача (позивача), в умовах вантажовідправника, оскільки залізнична цистерна пред'явлена за двома непошкодженими запорно-пломбіровачними механізмами „Варта-Універсал-М” вантажовідправника з віддтисками ЗПУ „ШЕБЕЛИНКА ДНМ-2” „5736519 ЮЖН” та ЗПУ „ШЕБЕЛИНКА ДНМ-2” „5736534 ЮЖН”, які виключають доступ до товару в процесі транспортування. Розбіжності у кількості виявлені шляхом замірів та розрахунків в момент відкриття залізничної цистерни. Таким чином, кількість нестачі нафтопродуктів за цією поставкою склала 5 818 кг., вартість якого, з урахуванням видаткової накладної  №РН-0000070 становить 31 981, 60 грн. Зазначена кількість нестачі також встановлена позивачем та зафіксована в актах приймання нафтопродуктів за кількістю б/н від 28.02.2008р. Акт приймання нафтопродуктів за кількістю б/н від 28.02.2008р. підписаний, у тому числі, громадським представником Несчетним Володимиром Леонідовичем (менеджер).

2) 25.02.2008р. згідно видатковій накладній №РН-0000071 від 25.02.2008р. та залізничній накладній №44576446 позивачу продано відповідачем 52 582 кг. нафтопродуктів. Під час приймання товару позивачем була виявлена розбіжність з даними, зазначеними у перевізних документах, у зв'язку з чим приймання вантажу було зупинене та викликано телеграмою від 02.03.2008р. та листом №246/1 від 02.03.2008р. представника відповідача для участі в продовженні приймання продукції. Листом №08/03-03-2 від 03.03.2008р. відповідач повідомив про неприбуття його представника у зв'язку з тим, що умовами договору такий спосіб приймання товару та виклик представника продавця не передбачений. З метою визначення кількості нестачі без присутності представника відповідача, у присутності двох представників позивача Запорізькою торгово-промисловою палатою проведена експертиза, за результатами якої складений акт експертизи №0-452 від 03.03.2008р. Вказаним актом зафіксована фактична кількість палива – 49 978 кг., що не відповідає даним залізничної накладної. Згідно акта №0-452, розбіжності за кількістю здійснені до надходження товару на склад вантажоотримувача (позивача), в умовах вантажовідправника, оскільки залізнична цистерна пред'явлена за двома непошкодженими запорно-пломбіровачними механізмами „Варта-Універсал-М” вантажовідправника з віддтисками ЗПУ „ШЕБЕЛИНКА ДНМ-2” „5654008 ЮЖН”, яка виключає доступ до товару в процесі транспортування. Розбіжності у кількості виявлені шляхом замірів та розрахунків в момент відкриття залізничної цистерни. Таким чином, кількість нестачі нафтопродуктів за цією поставкою склала 2 604 кг., вартість якого, з урахуванням видаткової накладної  №РН-0000070 становить 14 522, 51 грн. Зазначена кількість нестачі також встановлена позивачем та зафіксована в актах приймання нафтопродуктів за кількістю б/н від 03.03.2008р., №1/03 від 03.03.2008р. Акт приймання нафтопродуктів за кількістю б/н від 03.03.2008р. підписаний, у тому числі, громадським представником Несчетним Володимиром Леонідовичем (менеджер).

3) 01.03.2008р. згідно видатковій накладній №РН-0000106 від 01.03.2008р. та залізничній накладній №44576976 позивачу продано відповідачем 58 322 кг. нафтопродуктів. Під час приймання товару позивачем була виявлена розбіжність з даними, зазначеними у перевізних документах, у зв'язку з чим приймання вантажу було зупинене та викликано листом №167 від 07.03.2008р. та телеграмою від 07.03.2008р. представника відповідача для участі в продовженні приймання продукції. Листом №08/03-07-3 від 07.03.2008р. відповідач повідомив про неприбуття його представника у зв'язку з тим, що умовами договору такий спосіб приймання товару та виклик представника продавця не передбачений. З метою визначення кількості нестачі без присутності представника відповідача, у присутності двох представників позивача Запорізькою торгово-промисловою палатою проведена експертиза, за результатами якої складений акт експертизи №0-503 від 07.03.2008р. Вказаним актом зафіксована фактична кількість палива – 56 020 кг., що не відповідає даним залізничної накладної. Згідно акта №0-503, розбіжності за кількістю здійснені до надходження товару на склад вантажоотримувача (позивача), в умовах вантажовідправника, оскільки залізнична цистерна пред'явлена за двома непошкодженими запорно-пломбіровачними механізмами „Варта-Універсал-М”, а також трьома непорушеними свінцовими пломбами з відтисками „ОА УПСК”, які виключають доступ до товару в процесі транспортування. Розбіжності у кількості виявлені шляхом замірів та розрахунків в момент відкриття залізничної цистерни. Таким чином, кількість нестачі нафтопродуктів за цією поставкою склала 2 302 кг., вартість якого, з урахуванням видаткової накладної  №РН-00000106 становить 13 620, 96 грн. Зазначена кількість нестачі також встановлена позивачем та зафіксована в актах приймання нафтопродуктів за кількістю б/н від 07.03.2008р., №7/03 від 07.03.2008р. Акт приймання нафтопродуктів за кількістю б/н від 07.03.2008р. підписаний, у тому числі, громадським представником Несчетним Володимиром Леонідовичем (менеджер).

4) 05.03.2008р. згідно видатковій накладній №РН-0000107 від 05.03.2008р. та залізничній накладній №44577389 позивачу продано відповідачем 58 165 кг. нафтопродуктів. Під час приймання товару позивачем була виявлена розбіжність з даними, зазначеними у перевізних документах, у зв'язку з чим приймання вантажу було зупинене та викликано листом №354 від 10.03.2008р. та телеграмою від 10.03.2008р. представника відповідача для участі в продовженні приймання продукції. Листом №08/03-10-2 від 10.03.2008р. відповідач повідомив про неприбуття його представника у зв'язку з тим, що умовами договору такий спосіб приймання товару та виклик представника продавця не передбачений. З метою визначення кількості нестачі без присутності представника відповідача, у присутності двох представників позивача Запорізькою торгово-промисловою палатою проведена експертиза, за результатами якої складений акт експертизи №0-504 від 11.03.2008р. Вказаним актом зафіксована фактична кількість палива – 55 614 кг., що не відповідає даним залізничної накладної. Згідно акта №0-504, розбіжності за кількістю здійснені до надходження товару на склад вантажоотримувача (позивача), в умовах вантажовідправника, оскільки залізнична цистерна пред'явлена за двома непошкодженими запорно-пломбіровачними механізмами „Варта-Універсал-М” ”, а також однією непорушеною свінцовою пломбою з відтисками „ОА УПСК”, які виключають доступ до товару в процесі транспортування. Розбіжності у кількості виявлені шляхом замірів та розрахунків в момент відкриття залізничної цистерни. Таким чином, кількість нестачі нафтопродуктів за цією поставкою склала 2 551 кг., вартість якого, з урахуванням видаткової накладної  №РН-0000107 становить 15 247, 35 грн. Зазначена кількість нестачі також встановлена позивачем та зафіксована в актах приймання нафтопродуктів за кількістю б/н від 11.03.2008р., №11/3 від 11.03.2008р. Акт приймання нафтопродуктів за кількістю б/н від 11.03.2008р. підписаний, у тому числі, громадським представником Несчетним Володимиром Леонідовичем (менеджер).

Таким чином, загальна вартість нестачі нафтопродуктів склала 75 372, 42 грн.

На підтвердження приймання продукції саме у вказаній вище кількості, сторони не укладали та не підписували будь-яких двосторонніх документів (актів приймання-перетдачі товару тощо), про що повідомили у судовому засіданні 25.03.2009р.

У зв'язку з недопоставкою товару, позивач звернувся до відповідача з претензіями №208 від 19.03.2008р., №187 від 12.03.2008р., №193 від 14.03.2008р., №170 від 07.03.2008р., на підтвердження вручення яких надав копії описів та квитанцій цінного листа від 19.03.2008р., від 12.03.2008р., від 14.03.2008р., від 07.03.2008р., а також повідомлення про вручення поштового відправлення від 19.03.2008р., від 12.03.2008р., від 14.03.2008р., від 07.03.2008р.

Враховуючи вищенаведене та несплату відповідачем вартості нестачі нафтопродуктів за вищенаведеними поставками, позивач звернувся до суду та просить стягнути з відповідача 75 372, 42 грн.

Відповідач вимоги заперечив, посилаючись на то факт,  що сторони передбачили відповідальність за неналежне виконання умов договору у самому договорі.

Заперечення відповідача в цій частині судом до уваги не приймаються з огляду на наступне.

Відповідно до п.6.2 договору, після передачі товару вантажоотримувачу, претензії щодо кількості пред'являються вантажовідправнику з направленням копії претензії продавцю протягом 30 календарних днів з моменту здійснення відвантаження.

Відповідно до ст.627 Цивільного кодексу України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Пунктом 3 ст.6 Цивільного кодексу України передбачено, що сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Проте, сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

Згідно п.4 ст.179 Господарського кодексу України,  при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству.

Таким чином, враховуючи всі наявні матеріали справи та пояснення представників позивача та відповідача, суд дійшов висновку, що умови викладені у п.6.2 договору суперечать чинному законодавству, оскільки вони стосуються прав та законних інтересів третьої особи (вантажовідправника), яка не є стороною за договором і згоди на відповідні умови (її відповідальність за недопоставку товару у кількості, обумовленій договором) не давала. Крім того, з самого договору та додатків до нього не вбачається, який саме вантажовідправник мається на увазі сторонами, не вказано найменування та реквізитів такої особи (вантажовідправника).

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в  якому  одна  сторона (боржник)  зобов'язана  вчинити  на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати  майно, виконати  роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Як передбачено ст.511 ЦК України зобов'язання не створює обов'язку  для  третьої  особи. У випадках, встановлених  договором,  зобов'язання може породжувати для третьої особи права щодо боржника та (або) кредитора.

Згідно ст.655 ЦК України за  договором  купівлі-продажу  одна  сторона  (продавець) передає або зобов'язується  передати  майно  (товар)  у  власність другій стороні (покупцеві),  а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Зобов'язаним передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу, відповідно до ч.1 ст.662 ЦК України є продавець.

Пунктом 1 ст.670 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

Отже, враховуючи приписи Цивільного кодексу України, за поставку товару у кількості меншій, ніж це передбачено договором купівлі-продажу, продавець повинен нести відповідальність за недопоставку, а покупець має право звернутися до продавця з вимогою про повернення сплаченої за товар грошової суми.

З вищенаведеного та матеріалів справи вбачається, що ТОВ  “ПК Ресурсспецпостач” є саме продавцем (постачальником) спірних нафтопродуктів, отриманих ТОВ „Полонія” у лютому-березні 2008р. за залізничними накладними  №№44575953, 44576446, 44576976, 44577389. До того ж, ТОВ „Полонія” оплату товару за спірною відправкою здійснило  саме продавцеві – ТОВ  “ПК Ресурсспецпостач”, а отже, вимагає повернення вартості оплаченого та непоставленого товару від зобов'язаної (щодо нього) сторони, з яким у нього існують договірні відносини щодо предмету купівлі-продажу і здійснення розрахунків.  

Таким чином, господарський суд вважає, що ТОВ  “ПК Ресурсспецпостач” є належним відповідачем за таким позовом, а тому вимоги ТОВ „Полонія” до нього є обґрунтованими та правомірними.

Стаття 129 Конституції України відносить до основних засад судочинства змагальність сторін, яка, зокрема, проявляється в тому, що, як зазначається в частині 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.  

З урахуванням вимог ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Шляхом оцінки всіх наявних матеріалів справи, суд дійшов висновку, що вартість нестачі за поставлені нафтопродукти у сумі 75 372, 42 грн. доведена та підлягає стягненню  з ТОВ  “ПК Ресурсспецпостач” у повному обсязі.

Враховуючи вищевикладене суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Судові витрати покладаються на відповідача відповідно до ст. 49 Господарського процесуального Кодексу України.

У судовому засіданні за згодою сторін оголошено вступну та резолютивну частини рішення відповідно до ст. 85 Господарського процесуального Кодексу України.

На підставі ст.129 Конституції України, ст.ст.509, 511, 526, 527, 627, 655, 662, 670, 909, 920, Цивільного кодексу України, ст.ст.67, 179, 193 Господарського кодексу України, Статуту залізниць України, керуючись ст.ст. 4-2, 4-3, 33, 34, 43, 49, 69, 82 – 85 Господарського процесуального Кодексу  України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “ПОЛОНІЯ” м.Запоріжжя до Товариства з обмеженою відповідальністю “ПК Ресурсспецпостач” м.Донецьк про стягнення 75 372, 42 грн. задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „ПК Ресурсспецпостач” (83007, м.Донецьк, вул.Жмури, 1, корп.203, оф.603-Б, р/р 26002198031801 у Донбаській філії ВАТ „Кредипромбанк”, МФО 335593, р/р 26005017 у Донецькій філії ТОВ КБ „АРМА”, МФО 377379, ЄДРПОУ 34124911) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Полонія” (69068, м.Запоріжжя, вул..Омельченко, б.9, кв.33, р/р 260063900 в ЗОД „РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ” м.Запоріжжя, МФО 313827, ЄДРПОУ 22143875) вартість нестачі за поставлені нафтопродукти у сумі 75 372, 42 грн., 753, 72 грн. державного мита, 94,04 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду протягом 10 днів з дати підписання його повного тексту.

Повний текст рішення підписаний 09.04.2009 р.

               Суддя