14/20-НМ
УКРАЇНА
Господарський суд
Житомирської області
————————————————————————————————————————
* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, '481-620
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Від "02" квітня 2009 р. Справа № 14/20-НМ
Господарський суд Житомирської області у складі:
Судді Костриці О.О.
за участю представників сторін
від позивача Панов М.С. - довіреність №348 від 19.02.2009р. (був присутній в судовому засіданні 26.03.2009р.)
від відповідача не з'явився
від третьої особиЄмельянова Л.С. - довіреність від 11.03.2009р. (була присутня в судовому засіданні 26.03.2009р.)
Розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом Державного підприємства "Ресурспостач" (м.Київ)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Чуднівські ковбаси" (смт. Чуднів Житомирської області)
За участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Державний комітет України з державного матеріального резерву (м.Київ)
про зобов'язання вчинити певні дії та стягнення 1191401,33 грн. штрафних санкцій
Відповідно до ст. 77 ГПК України в судовому засіданні 26.03.2009р.оголошувалась перерва до 02.04.2009р.
Позивачем пред'явлено позов про зобов'язання відповідача повернути йому 100,33 тонн самовільно відчуженого м'яса свинини охолодженого другої категорії у півтушах та стягнення на його користь 1157901,50грн. штрафу, 33499,83грн. пені.
10.03.2009р. від позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог (а.с. 32-35), відповідно до якої, позивач просить суд зобов'язати відповідача повернути 33,0829 тонн самовільно відчуженого м'яса свинини охолодженого другої категорії у півтушах та стягнути з відповідача на його користь 608934,78грн. штрафу, 35234,80грн. пені.
Представник позивача уточнені позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав викладених у позовній заяві, заяві про уточнення позовних вимог та письмових пояснень від 02.04.2009р., які надійшли факсимільним зв'язком (а.с.75-76).
Відповідач свого представника в судове засідання 26.03.2009р. не направив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином.
26.03.2009р. на адресу суду від відповідача надійшов письмовий відзив, відповідно до якого, відповідач проти позову заперечив, зокрема, вважає акт перевірки недійсним, оскільки керівництво підприємства з ним ознайомлене не було.
Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача позовні вимоги підтримав, надав суду письмові пояснення по справі (а.с.43-45).
Позивач та третя особа своїх представників в засідання суду 02.04.2009р. не направили, хоча про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином
Заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши матеріали справи, госпдарський суд,-
ВСТАНОВИВ:
07.04.2008р. між Державним комітетом України з державного матеріального резерву та Державним підприємством "Ресурспостач" було укладено договір № 44юр-2008 (а.с.21-23) за умовами якого, ДП"Ресурспостач" прийняло на себе зобов'язання за дорученням Держкомрезерву вчинити від свого імені, але за рахунок Держкомрезерву правочини, направлені на здійснення закупівлі через товарні біржі та закладення до державного резерву м'яса іноземного походження у кількості не більше 25 тис. тонн щомісячно.
Пункт 1 статті 4 Закону України "Про державний матеріальний резерв" визначає, що державний резерв створює Кабінет Міністрів України. Організація формування, зберігання і обслуговування державного резерву, соціальний розвиток забезпечуються уповноваженим на це центральним органом виконавчої влади, який здійснює управління державним резервом, підприємствами, установами і організаціями, що входять до єдиної системи державного резерву України.
Відповідно до пп. 1.1., 1.2. Статуту Державного підприємства "Ресурспостач" (нова редакція) (а.с. 16-18) зареєстрованого 23.08.2007р., Державне підприємство "Ресурспостач" засноване на державній власності, створене згідно з наказом Комітету від 30.01.2006р. № 23 і належить до сфери управління Державного комітету України з державного матеріального резерву.
Власником (засновником) підприємства є держава, яка регулює свої повноваження власника через уповноважений орган управління - Державний комітет України з державного матеріального резерву.
На виконання умов вищезазначеного договору, 23.12.2008р. між Державним підприємством "Ресурспостач" (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Чуднівські ковбаси" (зберігач) було укладено договір відповідального зберігання № 55/3Б (а.с.12-15).
Відповідно до пп. 1.1., 1.2. договору відповідального зберігання № 55/3Б, замовник передає м'ясо (далі товар), а зберігач зобов'язується прийняти і власними засобами та за плату зберігати товар, переданий йому замовником відповідно до актів прийому-передачі, що додаються і повернути товар у схоронності замовнику, у тій же кількості та якості та\або передати товар у відповідності до письмового розпорядження про відпуск Державного комітету України з державного матеріального резерву, встановленої форми(далі - розпорядження).
Зберігач приймає товар від замовника за якістю і кількістю, відповідно до вимог встановлених п.1.1 договору та відповідними інструкціями Держкомрезерву України. У разі відповідності товару встановленим вимогам, зберігач оформлює (виписує) та надає замовнику приймальний акт форми Р-16. Під час приймання товару зберігачем обов'язкова присутність повноважного представника замовника та\або іншої особи уповноваженої замовником.
Відповідно до п. 4.3 договору відповідального зберігання № 55/3Б від 23.06.2008р., сторони погодили, що видача зберігачем приймального акту форми Р-16 є підтвердженням факту приймання зберігачем товару на відповідальне зберігання до державного резерву відповідно до Закону України "Про державний матеріальний резерв"
На підставі договору відповідального зберігання № 35/3Б, у відповідності до приймального акта (зберігальне зобов'язання №1) від 26.06.2008р. та приймального акта (зберігальне зобов'язання №2) від 10.08.2008р.(форма № Р-16), відповідачем від позивача було прийнято до державного резерву на відповідальне зберігання 38,9279 тонн м'яса свинини охолоджене другої категорії у півтушах вартістю 711804,48 грн. (з урахуванням ПДВ, за мінусом ввізного мита.) (а.с.47,48)
Відповідно до розпорядження наряду Державного комітету України з державного матеріального резерву № 1205/6-5 від 16.09.2008р. (а.с.64) Товариством з обмеженою відповідальністю "Чуднівські ковбаси" було повернуто ДП "Ресурспостач" 5,845 тон м'яса свинини охолоджене другої категорії у півтушах вартістю 102869,70 грн.
У період з 29.10.2008р. по 30.10.2008р. Контрольно-ревізійним відділенням Західного регіону Контрольно-ревізійного департаменту Держкомрезерву України була проведена позапланова перевірка наявності, якісного стану, умов зберігання, обліку та звітності матеріальних цінностей держрезерву, які знаходяться на відповідальному зберіганні у ТОВ "Чуднівські ковбаси", за результатами якої, було виявлено самовільне відчуження ТОВ"Чуднівські ковбаси" 33,0829 тонн м'яса свинини охолодженого другої категорії у півтушах державного резерву вартістю 608934,78грн. (Акт перевірки від 30.10.2008р.(а.с.7-10)).
Відповідно до ч.1 ст. 936 Цивільного кодексу України, за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцові у схоронності.
Згідно до чч. 1, 2 ст. 949 Цивільного кодексу України, зберігач зобов'язаний повернути поклажодавцеві річ, яка була передана на зберігання, або відповідну кількість речей такого самого роду та такої самої якості.
Річ має бути повернена поклажодавцю в такому стані, в якому вона була прийнята на зберігання, з урахуванням зміни її природних властивостей.
Зберігач зобов'язаний передати плоди та доходи, які були ним одержані від речі.
Стаття 954 Цивільного кодексу України визначає, що зберігач зобов'язаний на першу вимогу поклажодавця повернути річ, навіть якщо строк її зберігання не закінчився.
Враховуючи зазначене суд вважає, що вимога позивача про зобов'язання відповідача повернути 33,0829 тонн самовільно відчуженого м'яса свинини охолодженого другої категорії у півтушах обгрунтована та підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.
Частина 1 пункту 10 статті 14 Закону України "Про державний матеріальний резерв" визначає, що у разі незабезпечення збереження матеріальних цінностей державного резерву, в тому числі самовільного відчуження, з юридичних осіб, на відповідальному зберіганні яких перебувають ці цінності, стягується штраф у розмірі 100 відсотків вартості виходячи з їх ринкової ціни на день виявлення факту відсутності (самовільного відчуження), а також пеня з вартості відсутнього їх обсягу за кожний день до повного повернення матеріальних цінностей.
За самовільно використаних матеріальних цінностей, відповідачу нарахована пеня, яка згідно розрахунку позивача за період з 30.10.2008р. по 12.12.2008р. складає 35234,80 грн. та штраф в розмірі 100% - 608934,78 грн.
Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, позивач невірно провів розрахунок пені, вважаючи, що кількість днів у 2008 рік складає 365 днів, тоді як 2008 рік налічував 366 календарних днів, крім того позивач помилився в остаточному розрахунку.
Враховуючи викладене, суд самостійно нараховує суму пені:
(608934,78 (сума боргу) х 24% (подвійна облікова ставка НБУ) : 366 (кількість днів у 2008 році) х 44 (кількість прострочених днів) = 17569,27 грн.
Таким чином, сума пені складає 17569,27 грн.
Частина 1 статті 942 Цивільного кодексу України визначає, що зберігач зобов'язаний вжити усіх заходів, встановлених договором, законом, іншими актами цивільного законодавства, для забезпечення схоронності речі.
Згідно до п. 5.1 договору відповідального зберігання, товар протягом всього періоду зберігання знаходиться у власності замовника або Державного комітету України з державного матеріального резерву і не може бути переданий зберігачем у заставу, вилучений третіми особами або іншим чином відчужений без письмового розпорядження замовника або Розпорядження Державного комітету України з державного матеріального резерву.
Пункт 5.4. договору відповідального зберігання визначає, що на правовідносини по зберіганню матеріальних цінностей державного резерву, поширюється дія Закону України "Про державний матеріальний резерв" та інше спеціальне законодавство.
Державний резерв матеріальних цінностей є недоторканим і може використовуваться лише за рішенням Кабінету Міністрів України (п.1 ст. 12 ЗУ "Про державний матеріальний резерв").
Факт самовільного відчуження переданого до держрезерву м'яса підтверджується актом перевірки від 30.10.2008р.(а.с.7-10).
Суд не приймає заперечення відповідача щодо недійсності акта перевірки з тих підстав, що відповідач не був з ним ознайомлений, оскільки, відповідно до п.1 Постанови Верховної Ради України "Про механізм застосування міри відповідальності юридичних осіб, на зберіганні яких знаходяться матеріальні ресурси державного резерву, за самовільне їх відчуження (використання, реалізацію)" № 57/96-ВР від 20.02.1996р., Верховна Рада України постановила доручити Держкомрезерву України та його територіальним органам здійснювати перевірку стану зберігання матеріальних ресурсів державного резерву в юридичних осіб, на зберіганні яких вони знаходяться (далі- відповідальний зберігач).
Перевірка проводиться уповноваженими представниками Держкомрезерву України або його територіальних органів за участю працівників відповідального зберігача.
За результатами перевірок складаються акти, з якими обов'язково ознайомлюються керівник і головний бухгалтер відповідального зберігача, підписи яких скріплюються печаткою.
У разі відмови цих посадових осіб від підписання акта перевірки на ньому уповноваженим представником Держкомрезерву України або його територіальних органів робиться відповідний запис.
Як вбачається з акта перевірки від 30.10.2008р.(а.с.10), уповноваженою особою було зроблено передбачений постановою запис про відмову керівництва ТОВ"Чуднівські кобаси" підписати акт.
Окрім того, зазначений акт перевірки відповідачем оскаржено не було.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідач доводів позивача не спростував, доказів проведення розрахунків з позивачем суду не надав.
Враховуючи вищевикладене, господарський суд прийшов до висновку, що позовні вимоги ДП "Держпостач" підлягають частковому задоволенню в частині зобов'язання відповідача повернути 33,0829 тонн самовільно відчуженого м'яса свинини охолодженого другої категорії у півтушах вартістю 608934,78грн. та стягнення з відповідача на його користь 608934,78 грн. штрафу, 17569,27 грн. пені.
В частині стягнення з відповідача 17665,53 грн. пені, суд вважає за необхідне в позові відмовти.
Частина 3 статті 83 Господарського процесуального кодексу України визначає, що господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.
Стаття 233 Цивільного кодексу України визначає, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкції. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні;, не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Крім того, приписами ст. 3 Цивільного кодексу України встановлено, що загальними засадами цивільного законодавства є судовий захист цивільного права та інтересу, справедливість, добросовісність та розумність.
Суд також вважає, що одним з проявів верховенства права є те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори. Справедливість - одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним з загальнолюдських вимірів права. Добросовісність є наміром належним чином захистити цивільні права та забезпечити виконання цивільних обов'язків. Розумність є вирішення питань регулювання цивільних відносин з урахуванням інтересів всіх учасників останніх
Дослідивши всі обставини по справі, господарський суд прийшов до висновку, що з урахуванням засад цивільного законодавства щодо справедливості, добросовісності та розумності сума заявлених штрафних санкцій повина бути зменшена на 50% і відповідно підлягає стягненню в розмірі 304467,39 грн. штрафу та 8784,64грн. пені.
Судові витрати по справі покладаються на відповідача пропорційно розміру обґрунтовано заявлених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 49, 82, 84, 85 ГПК України, господарський суд,-
ВИРІШИВ:
1.Позов задовольнити частково.
2. Товариству з обмеженою відповідальністю "Чуднівські ковбаси", 13200, Житомирська область, смт. Чуднів, вул. Робітнича, 9, ідентифікаційний код 32177118 повернути Державному підприємству "Ресурспостач", 01135, м.Київ, вул. П.Пестеля, 4, ідентифікаційний код 34002592 - 33,0829 тонн самовільно відчуженого м'яса свинини охолодженого другої категорії у півтушах, вартістю 608934,78грн.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Чуднівські ковбаси", 13200, Житомирська область, смт.Чуднів, вул. Робітнича, 9, ідентифікаційний код 32177118 на користь Державного підприємства "Ресурспостач", 01135, м.Київ, вул. П.Пестеля, 4, ідентифікаційний код 34002592 - 304467,39 грн. штрафу та 8784,64 грн. пені.
4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Чуднівські ковбаси" 13200, Житомирська область, смт.Чуднів, вул. Робітнича, 9, ідентифікаційний код 32177118:
- в дохід державного бюджету України - 12354,39 грн. державного мита;
- в дохід державного бюджету України - 116,34 грн. на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу (р/р 31218259703002 на ім'я УДК в м. Житомирі код ЗКПО 22062319 банк отримувача ГУДКУ у Житомирській області МФО 811039 код 22050000).
5. Відмовити в позові в частині стягнення з відповідача 17665,53 грн. пені.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.
Суддя Костриця О.О.
Суд | Господарський суд Житомирської області |
Дата ухвалення рішення | 02.04.2009 |
Оприлюднено | 29.04.2009 |
Номер документу | 3440389 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Житомирської області
Костриця О.О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні