Ухвала

від 29.10.2013 по справі 369/1086/13-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 369/1086/13-ц Головуючий у І інстанції Дубас Т.В. Провадження № 22-ц/780/5351/13 Доповідач у 2 інстанції Волохов Л.А. Категорія 26 29.10.2013

УХВАЛА

Іменем України

24 жовтня 2013 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:

головуючого Волохова Л.А.,

суддів: Матвієнко Ю.О., Мельника Я.С.,

при секретарі Бобку О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Києво - Святошинського районного суду Київської області від 29 липня 2013 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Еско-капітал" до ОСОБА_2, Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергозбереження", Товариства з обмеженою відповідальністю "Тригран", третя особа Публічне акціонерне товариство "Європейський газовий банк" про стягнення заборгованості,-

в с т а н о в и л а:

У лютому 2013 року ТОВ "Компанія з управління активами "Еско - капітал" звернулося до суду з вказаним позовом, в якому свої позовні вимоги обґрунтовувало тим, що 14.05.2007 року між ВАТ «Європейський Газовий банк» та ТОВ "Тригран" було укладено кредитний договір № 23-14052007, відповідно до умов якого, позичальнику було відкрито кредит у вигляді відкличної кредитної лінії в сумі 18 554 506,00 грн. терміном до 10.09.2012 року із сплатою процентів в розмірі 20,3%.

На виконання умов вищевказаного кредитного договору банком було перераховано позичальнику кредитні кошти в сумі 18 554 506,00 грн.

В забезпечення виконання зобов'язань за вказаним кредитним договором, 29.11.2007 року між банком та ОСОБА_2 було укладено договір поруки №10-291107, відповідно до якого, останній взяв на себе зобов'язання солідарно разом з вказаним товариством відповідати перед кредитором за своєчасне та повне погашення кредиту та процентів за користування кредитом, плати неустойки та відшкодування збитків згідно з кредитним договором.

Позивач також зазначав, що в подальшому в забезпечення виконання зобов'язань за вказаним кредитним договором, 07.03.2008 року між банком та ТОВ "Енергозбереження" було укладено договір поруки №14-070308, відповідно до умов якого, ТОВ "Енергозбереження" як поручитель ТОВ "Тригран" взяло на себе зобов'язання солідарно разом з вказаним товариством відповідати перед кредитором за своєчасне та повне погашення кредиту та процентів за користування кредитом, оплати неустойки та відшкодування збитків згідно з кредитним договором.

28.04.2012 року між банком та позивачем було укладено договір відступлення права вимоги по вищевказаному кредитному договору, згідно умов якого ТОВ "Компанія з управління активами "Еско-капітал" набуло всіх прав кредитора по вказаному кредитному договору.

23.07.2012 року між банком та позивачем були укладені договори відступлення права вимоги, відповідно до умов яких, ТОВ "Компанія з управління активами "Еско-капітал" набуло всіх прав кредитора по вищевказаному договору поруки, укладеному між банком та відповідачем ОСОБА_2, а також набуло всіх прав кредитора по договору поруки, укладеному між банком та ТОВ "Енергозбереження".

Посилаючись на те, що ТОВ "Тригран" було порушено взяті на себе зобов'язання згідно вказаного кредитного договору, позивач просив стягнути солідарно з відповідачів на свою користь заборгованість в розмірі 23 193 132,50 грн., а також судові витрати.

Рішенням Києво - Святошинського районного суду Київської області від 29 липня 2013 року позов задоволено.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_2, Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергозбереження", Товариства з обмеженою відповідальністю "Тригран" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Еско-капітал" заборгованість за кредитним договором № 23-140507 від 14.05.2007 року на загальну суму 23 193 132, 50 грн., судовий збір в сумі 3 441, 00 грн., а всього 23 196 373, 50 грн.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій, просив рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким відмовити в задоволені позову в частині солідарного стягнення з нього заборгованості, з підстав неправильного застосування судом норм матеріального та процесуального права, а також з підстав неповного з'ясування судом обставин, що мають значення для справи та невідповідності висновків суду фактичним обставинам справи.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді доповідача, осіб, які з`явилися на розгляд вказаної справи, вважає що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. У пункті 2 постанови №14 Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року „Про судове рішення у цивільній справі" зазначено, що рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства відповідно до статті 2 ЦПК, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин відповідно до статті 8 ЦПК, а також правильно витлумачив ці норми. Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.

Згідно зі ст.214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд, зокрема, вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції відповідає зазначеним вимогам закону.

Судом першої інстанції встановлено, що 14.05.2007 року між ВАТ «Європейський Газовий банк» та ТОВ "Тригран" було укладено кредитний договір № 23-140507 (а.с. 7-9).

У відповідності із п.1.1 вказаного кредитного договору (із змінами та доповненнями, остання зміна договір про внесення змін до кредитного договору від 17.02.2001 року) позичальнику було відкрито кредит у вигляді відкличної кредитної лінії в сумі 18 554 506,00 грн. терміном до 10.09.2012 року із сплатою процентів в розмірі 20,3%.

Банк взяті на себе зобов'язання виконав в повному обсязі та перерахував позичальнику кредитні кошти у зазначеній сумі.

В забезпечення виконання зобов'язань за вказаним кредитним договором, 02.11.2007 року між банком та ОСОБА_2 було укладено договір поруки №10-291107, згідно п.1.1 якого, останній як поручитель ТОВ "Тригран" взяв на себе зобов'язання солідарно разом з вказаним товариством відповідати перед кредитором за своєчасне та повне погашення кредиту та процентів за користування кредитом, «плати неустойки та відшкодування збитків згідно з кредитним договором ( 26 - 28).

Згідно п. 2.1.1. кредитор має право у разі невиконання ТОВ "Тригран" своїх зобов'язань за кредитним договором, протягом 2 (двох) робочих днів з дня невиконання пред'явити свої вимоги безпосередньо до поручителя (ОСОБА_2.).

Відповідно до п. 3.1. договору поручитель відповідає за зобов'язаннями згідно з кредитним договором перед кредитором в тому ж обсязі що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків тощо.

Зі змісту договору поруки від 07.03.2008 року, укладеного між банком та ТОВ "Енергозбереження" №14 - 070308, вбачається що ТОВ "Енергозбереження" як поручитель ТОВ "Тригран" взяло на себе зобов'язання солідарно разом з вказаним товариством відповідати перед кредитором за своєчасне та повне погашення кредиту та процентів за користування кредитом, оплати неустойки та відшкодування збитків згідно з кредитним договором ( а.с. 37 - 39).

28.04.2012 року між банком та позивачем було укладено договір відступлення права вимоги по кредитному договору, згідно умов якого ТОВ "Компанія з управління активами "Еско-капітал" набуло всіх прав кредитора по кредитному договору.

23.07. 2012 року між банком та позивачем було укладено договір відступлення права вимоги, згідно умов якого ТОВ "Компанія з управління активами "Еско-капітал" набуло всіх прав кредитора по договору поруки, укладеному між банком та ОСОБА_2, а також договір відступлення права вимоги, згідно умов якого ТОВ ТОВ "Компанія з управління активами "Еско-капітал" набуло всіх прав кредитора по договору поруки, укладеному між банком та ТОВ "Енергозбереження" ( а.с. 40 - 41).

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ "Тригран" порушило п.1.1. кредитного договору, згідно якого ТОВ "Тригран" повинно було повернути кредит до 10 вересня 2012 року, внаслідок чого прострочена заборгованість останнього по кредиту складає 18 554 506,00 грн., що підтверджується розрахунком заборгованості наданим позивачем до позовної заяви.

Крім того, п.5.4 кредитного договору вбачається, що кредитор має право у разі недотримання або порушення позичальником умов кредитного договору стягнути з нього штраф в розмірі 25% від суми кредиту, що складає 4 638 626,50 грн.

Таким чином, загальна заборгованість ТОВ "Тригран" по кредитному договору станом на 30.01.2013 року складає 23 193 132,50 грн.

Відповідно до ч.1 ст.509 ЦК України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до вимог ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до частини другої статті 1054 ЦК України та частини другої статті 1050 ЦК України наслідками порушення боржником зобов'язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право позивача достроково вимагати повернення всієї суми кредиту.

За змістом ст.553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Згідно ст.554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Задовольняючи позов про стягнення з відповідачів солідарно вищевказаної суми, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачі як поручителі відповідно до ст.ст.553, 554 ЦК України повинні відповідати перед кредитором за порушення боржником зобов'язання за кредитним договором.

Статтею 543 ЦПК України встановлено, що у разі солідарного обов'язку боржників кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Кредитор, який одержав виконання обов'язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників.

Солідарні боржники залишаються зобов'язаними доти, доки їхній обов'язок не буде виконаний у повному обсязі. Солідарний боржник не має права висувати проти вимоги кредитора заперечення, що ґрунтуються на таких відносинах решти солідарних боржників з кредитором, у яких цей боржник не бере участі. Виконання солідарного обов'язку у повному обсязі одним із боржників припиняє обов'язок решти солідарних боржників перед кредитором.

Враховуючи вищевикладені встановлені судом обставини та на підставі діючого цивільного законодавства законним та обґрунтованим є висновок суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову та стягнення з відповідачів на користь позивача заборгованості у вищевказаному розмірі.

У відповідності до ст.ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого майнового права або інтересу. Тому позивач мав права звернутися до суду за захистом порушеного права підопічних у спосіб, визначений ним у позовній заяві.

Відповідно до ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Проте, апелянт не довів тих обставин на які він посилався, як на підставу своїх заперечень, не надав жодних доказів в обґрунтування своїх заперечень, не спростував тих обставин, на які посилався в обґрунтування апеляційної скарги.

Інші доводи апеляційної скарги ОСОБА_2 не спростовують висновків суду першої інстанції та не є підставою для скасування законного і обґрунтованого рішення суду.

З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, розглянувши спір, повно та всебічно дослідив й оцінив обставини справи, надані сторонами докази, застосував норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини та дійшов правильного висновку про задоволення вказаного позову.

Оскільки суд першої інстанції ухвалив рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення має бути залишено без змін.

Керуючись ст.ст. 209, 218, 307, 308 ЦПК України, колегія суддів, -

ух в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Києво - Святошинського районного суду Київської області від 29 липня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили ухвалою апеляційного суду.

Головуючий:

Судді: