Рішення

від 21.04.2009 по справі 15/44

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

15/44

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

21.04.09 р.                                                                                                       Справа № 15/44                               

Господарський суд Донецької області  у складі головуючого судді Богатиря К.В.

при секретарі судового засідання Щитовій Л.М.,

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом закритого акціонерного товариства “Донецькінструмент” м. Донецьк (код ЄДРПОУ 01882338)

до відповідача закритого акціонерного товариства “Донецьксталь” – металургійний завод”  м. Донецьк (код ЄДРПОУ 30939178)

про стягнення заборгованості за передані лісоматеріали в сумі 102599,90 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Сенін В.І. за довіреністю № 1 від 26.02.2009 р., Будюк В.А. за довіреністю № 2 від 26.02.2009 р., Бернацький О.Г. за довіреністю № 3 від 17.04.2009 р.

від відповідача: Поповський А.А. за довіреністю № 17/17-196 юр від 22.03.2007 р.

До господарського суду Донецької області надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю “Донецькінструмент” м. Донецьк до закритого акціонерного товариства “Донецьксталь” – металургійний завод” м. Донецьк про стягнення заборгованості за передані лісоматеріали в сумі 102599,90 грн.

Ухвалою суду від 09.02.2009 р. позовна заява була прийнята до розгляду та порушено провадження у справі № 15/44, сторони зобов'язані надати документи та виконати певні дії.

Ухвалою заступника голови господарського суду Донецької області від 31.03.2009 р. строк вирішення спору продовжено до 06.05.2009 р.

У судовому засіданні представниками позивача та відповідача було заявлено письмове клопотання  про ведення судового засідання без здійснення технічної фіксації, у зв'язку з чим відповідно до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України судом не здійснювалося фіксування судового процесу. Судом, відповідно до вимог статті  81-1 Господарського процесуального кодексу України складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані докази та заслухавши у судових засіданнях пояснення представників позивача та відповідача, господарський суд -

ВСТАНОВИВ:

10.01.2007 р. сторони уклали договір № 12993дс, згідно якого продавець (позивач) зобов'язався передати, а покупець (відповідач) зобов'язався прийняти та оплатити згідно умов даного договору товар (лісоматеріали), номенклатура, кількість, ціна якого обумовлюється сторонами у додаткових угодах, які є невід'ємною частиною даного договору.

Пунктом 3 договору передбачено, що покупець здійснює оплату товару шляхом прямого перерахування грошових коштів на рахунок продавця протягом 10 банківських днів з дати його поставки, якщо інше не передбачено в додаткових угодах. Датою оплати товару вважається дата зарахування грошових коштів на рахунок продавця.

Згідно п. 4.1 договору з урахуванням умов додаткової угоди № 10 від 01.07.2008 р. поставка товару здійснюється на умовах СРТ станція отримувача (Інкотермс 2000 року). Датою поставки товару вважається дата передачі товару перевізнику – залізниці, та вказана в квитанції про приймання вантажу.

Відповідно до п. 8.2 договору даний договір вступив в силу з моменту його підписання та діяв (з урахуванням умов доповнення до договору від 29.12.2007 р.) до 31.12.2008 р., а по фінансовим зобов'язанням – до повного виконання сторонами своїх зобов'язань по даному договору.

До договору сторони уклали додаткову угоду № 10 від 01.07.2008 р., якою передбачили всі істотні умови договору: найменування, кількість, ціну та загальну суму товару, строк поставки. Завірені копії договору, доповнення та додаткової угоди № 10 додані до позовної заяви.

На виконання умов вказаного договору позивач у період з 18.08.2008 р. по 11.09.2008 р. передав відповідачу товар (лісоматеріали) на загальну суму 122653,69 грн. за видатковими накладними: № 6151 від 18.08.2008 р. на суму 39589,57 грн., № 6162 від 04.09.2008 р. на суму 20275,78 грн., № 6164 від 08.09.2008 р. на суму 21459,77 грн., № 6170 від 11.09.2008 р. на суму 21274,78 грн., завірені копії яких містяться в матеріалах справи.

Факт отримання відповідачем товару на суму 122653,69 грн. підтверджується крім вказаних видаткових накладних квитанціями на приймання вантажу: № 43990400 від 13.08.2008 р., № 43990401 від 14.08.2008 р., № 43990425 від 02.09.2008 р., № 43990433 від 05.09.2008 р., № 43990438 від 09.09.2008 р.; рахунками: № 113 від 18.08.2008 р. на суму 39589,57 грн., № 123 від 04.09.2008 р. на суму 20275,78 грн., № 125 від 08.09.2008 р. на суму 21459,77 грн.; податковими накладними: № 6156 від 18.08.2008 р. на суму 39589,57 грн., № 6167 від 04.09.2008 р. на суму 20275,78 грн., № 6169 від 08.09.2008 р. на суму 21459,77 грн., № 6175 від 11.09.2008 р. на суму 21274,78 грн. Завірені копії вказаних документів додані до позову.

Висновок стосовно того, що товар за вищевказаними документами був поставлений відповідачу позивачем саме на виконання договору № 12993дс від 10.01.2007 р. суд робить виходячи з пояснень позивача про те, що будь-яких інших договорів або домовленостей, позадоговірних відносин у спірний період між сторонами не існувало. Крім того, найменування, ціна отриманого товару за видатковими накладними повністю відповідають тим же характеристикам товару, які зазначені у додатковій угоді № 10 до договору. В податкових накладних умовою поставки зазначений договір № 12993дс від 10.01.2007 р.

Як стверджує позивач у позовній заяві, відповідач здійснив часткову оплату товару на суму 20053,79 грн., що підтверджується банківською випискою від 20.08.2008 р., завірена копія якої міститься в матеріалах справи.

Таким чином неоплаченою залишилась частина основного боргу в сумі 102599,90 грн. (122653,69 грн. – 20053,79 грн. = 102599,90 грн.).

Позивач направляв відповідачу претензію № 1 від 24.12.2008 р. з вимогою сплатити основний борг в сумі 102599,90 грн. Факт направлення позивачем претензії та отримання її відповідачем підтверджується наступними документами: фіскальним чеком № 0170 від 26.12.2008 р., повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення 29.12.2008 р. представнику відповідача, завірені копії яких знаходяться в матеріалах справи.

Відповідно до ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона – постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки другій стороні – покупцеві товар, а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Відповідно до ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають зокрема з договору або іншого правочину.

Відповідно до ст. 526 того ж Кодексу зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Відповідач надав до суду відзив на позовну заяву № 17/17-564юр від 26.03.2009 р., в якому відповідач визнає факт постачання позивачем товару в кількості 331,50 м.куб. на загальну суму 122653,69 грн., але проти позовних вимог заперечує тим, що позивач виконав свої зобов'язання за договором неналежним чином (передав відповідачу меншу кількість товару, ніж передбачено додатковою угодою № 10 від 01.07.2008 р.). Відповідач вважає, що за таких обставин для нього строк виконання зобов'язання здійснити оплату отриманого товару не наступив.

Згідно ст. 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.

З урахуванням того, що строк дії договору закінчився 31.12.2008 р., зобов'язання позивача щодо здійснення поставок товару також закінчилося. Пунктом 8.2 договору не визначено продовження терміну виконання зобов'язання щодо поставки товару. Тому відповідач повинен був оплатити вартість фактично отриманого товару.

17.04.2009 р. позивач надав до суду заперечення на відзив на позовну заяву, з яких вбачається, що згідно практики, що склалася між сторонами при виконанні договору, вони узгоджували конкретні обсяги поставок будлісу в межах загальних обсягів та строків, встановлених договором, шляхом прийняття позивачем усної заявки від відповідача. Позивач зазначає, що з договору не витікає одночасна поставка 1000 куб.м лісу, оскільки даний товар не є неподільною річчю, що визначена індивідуальними ознаками, не є складною річчю і не є складовою частиною речі. Таким чином, обов'язок відповідача по оплаті в розмірі вартості переданого товару виникає у нього з моменту прийняття будь–якої кількості товару.

Згідно ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

По всіх спірних видаткових накладних встановлена відстрочка платежу – 10 банківських днів з дати поставки товару (дата передачі товару перевізнику, яка визначена на штемпелі станції відправлення залізниці на кожній квитанції про приймання вантажу (четвертий примірник залізничної накладної). Тобто сторонами договору встановлений конкретний строк оплати по кожній партії поставленого за договором товару, згідно кожної видаткової накладної. Оскільки товар за останньою видатковою накладною був поставлений 09.09.2008 р., строк оплати цієї партії товару наступив у період з 10.09.2008 р. по 23.09.2008 р. включно. За іншими видатковими накладними строк оплати товару наступив раніше. Тобто, встановлений договором строк оплати за отриманий товар по спірним видатковим накладним для відповідача наступив.

Крім того, у відзиві відповідач заперечує проти позовних вимог ще й тим, що він не може підтвердити або спростувати факт здійснення позивачем поставки товару, оскільки вантажоотримувачем товару за договором є ВАТ „Вугільна компанія „Шахта Красноармійська Западна № 1”, а фактична оплата за поставлений товар з боку ВАТ „Вугільна компанія „Шахта Красноармійська Западна № 1” до відповідача до теперішнього моменту не поступала.  

Додатковою угодою № 10 від 01.07.2008 р. встановлені відвантажувальні реквізити: Станція Удачна Донецької залізниці, код станції 481904, отримувач – ВАТ „Вугільна компанія „Шахта Красноармійська Западна № 1”, код отримувача 1103.

Позивач факт здійснення ним поставки товару ВАТ „Вугільна компанія „Шахта Красноармійська Западна № 1” обґрунтовує наступними документами: договором № 5 від 03.01.2008 р., згідно якого продавець ДП „Новосанжарське лісове господарство” зобов'язався поставити позивачу (покупець) необроблену деревину, а покупець зобов'язався прийняти вказаний товар та сплатити за нього певну грошову суму; листом № 04-09/183 від 18.03.2009 р. ДП „Новосанжарське лісове господарство”, з якого вбачається, що лісоматеріали, відвантажені на адресу ВАТ „Вугільна компанія „Шахта Красноармійська Западна № 1”, є власністю позивача; актами прийому-передачі до договору № 5 від 03.01.2008 р.: від 13.08.2008 р., від 15.08.2008 р., від 02.09.2008 р., від 05.09.2008 р., від 09.09.2008 р. Завірені копії вказаних документів містяться в матеріалах справи.

Крім того, відповідач підписав видаткові накладні (копії додані до справи, оригінали оглянуті в судовому засіданні, що підтверджується протоколом від 05.03.2009 р.), якими підтвердив факти отримання товару без будь–яких заперечень.

Таким чином, заперечення відповідача не приймається судом до уваги, тому що не відповідають вимогам діючого законодавства та фактичним обставинам справи.

Позивач надав до суду доповнення від 06.02.2009 р. до договору № 12993дс від 10.01.2007 р., з якого вбачається, що відповідач визнає свій борг в сумі 102599,90 грн., та зазначає, що оплата поставлених за даним договором лісоматеріалів на суму 102599,90 грн., в т.ч. ПДВ, буде здійснена в березні-травні 2009 р. шляхом прямого перерахування грошових коштів на рахунок позивача. В тексті доповнення вказано, що дане доповнення є невід'ємною частиною договору № 12993дс від 10.01.2007 р. Завірена копія доповнення додана до позову. Вказане доповнення не має юридичної сили, тому як підписано відповідачем, але не підписано позивачем. Таке доповнення суд вважає пропозицією однієї сторони внести зміни в умови договору стосовно строку оплати. Цією пропозицією відповідач фактично підтвердив наявність заборгованості перед позивачем на суму 102599,90 грн. за договором № 12993дс від 10.01.2007 р.

Таким чином, суд дійшов висновку про те, що відповідач не виконав зобов'язання оплатити товар у встановлений строк, поставлений згідно договору № 12993дс від 10.01.2007 р. в сумі 102599,90 грн., тому позовні вимоги щодо стягнення заборгованості підлягають задоволенню.

Згідно ст. 49 ГПК України судові витрати у зв'язку із задоволенням позовних вимог покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 32-36; 43; 49; 82-85; 115; 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з закритого акціонерного товариства “Донецьксталь” – металургійний завод” (юридична адреса: 83062, м. Донецьк, вул. І.Ткаченко, 122; ЄДРПОУ 30939178; розрахунковий рахунок 26006198028081 в ДФ ВАТ „Кредитпромбанк” м. Донецьк, МФО 335593) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Донецькінструмент” (юридична адреса: 83057, м. Донецьк, пр. Веселий, 78; ЄДРПОУ 01882338; розрахунковий рахунок 26007198027951 в ДФ ВАТ „Кредитпромбанк” м. Донецьк, МФО 335593; поточний рахунок 26003051702365 в Донецькому РУ „Приватбанк”, МФО 335496) заборгованість в сумі 102599,90 грн., витрати на оплату державного мита в сумі 1026,00 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118,00 грн.

В судовому засіданні 21.04.2009 р. оголошено рішення суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття судом.

У разі  подання  апеляційної скарги або внесення апеляційного подання рішення,  якщо його не скасовано,  набирає  законної  сили після розгляду справи апеляційною інстанцією.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

               Суддя                                                                                                            Богатир К.В.