Рішення

від 31.03.2009 по справі 15/45

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

15/45

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

31.03.09 р.                                                                                                       Справа № 15/45                               

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Богатиря К.В.

при секретарі судового засідання Щитовій Л.М.,

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Інтерторг” м. Донецьк (код ЄДРПОУ 32805198)

до відповідача відкритого акціонерного товариства „Вуглегірський експериментальний комбікормовий завод” п. Новолуганське (код ЄДРПОУ 00952806)

про стягнення боргу в сумі 100927,69 грн., пені у розмірі 2533,28 грн.  

за участю представників сторін:

від позивача: Марченко В.І. за довіреністю б/н від 27.03.2009 р.

від відповідача: не з'явився

До господарського суду Донецької області надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю “Інтерторг” м. Донецьк до відкритого акціонерного товариства „Вуглегірський експериментальний комбікормовий завод” п. Новолуганське про стягнення боргу в сумі 100927,69 грн., пені у розмірі 2533,28 грн.  

Ухвалою суду від 13.02.2009 р. позовна заява була прийнята до розгляду та порушено провадження у справі № 15/45 сторони зобов'язані надати документи та виконати певні дії.

У порушення вимог ухвал суду від 13.02.2009 р., 05.03.2009 р. відповідач в судові засідання 05.03.2009 р., 31.03.2009 р. не з'явився, витребувані документи до суду не надіслав.

Судом були вжиті усі належні заходи для повідомлення відповідача про місце, дату та час проведення судового засідання, про що свідчать наявні в матеріалах справи повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення з ухвалами господарського суду представнику відповідача.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо  відзив на позов та витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Зважаючи на достатність представлених позивачем документів, згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута за наявними у ній матеріалами.  

У судовому засіданні представником позивача було заявлено письмове клопотання  про ведення судового засідання без здійснення технічної фіксації, у зв'язку з чим відповідно до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України судом не здійснювалося фіксування судового процесу. Судом, відповідно до вимог статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані докази та заслухавши у судовому засіданні пояснення представника позивача, господарський суд -

ВСТАНОВИВ:

22.09.2008 р. сторони уклали договір купівлі-продажу № 22/09-2008, згідно якого продавець (позивач) зобов'язався продати товар (жмих соняшника) на умовах даного договору, а покупець (відповідач) зобов'язався прийняти та оплатити його в порядку та на умовах, передбачених договором.

Згідно п. 2.1 договору кількість та ціна кожної окремої партії товару узгоджується сторонами в специфікаціях, які є невід'ємною частиною даного договору.

Пунктом 3.2 договору передбачено, що датою поставки вважається день прийому товару та видачі покупцю комплекту товаросупровідних документів.

Відповідно до п. 4.1 договору покупець здійснює оплату партії товару шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця в національній валюті України протягом 30 календарних днів з моменту отримання товару покупцем.

Згідно п. 5.1 договору продавець зобов'язаний протягом одного дня з моменту продажу товару надати покупцю оригінали або копії наступних документів: рахунок-фактура на товар, накладна на товар, податкова накладна.

Пунктом 6.2 договору передбачено, що прострочка строків поставки або оплати товару тягне за собою право добросовісної сторони стягнення пені з винної сторони в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент прострочки, від загальної суми заборгованості за кожний день прострочення.

Згідно п. 6.4 договору у випадку односторонньої відмови будь-якою стороною від виконання своїх зобов'язань по даному договору винна сторона зобов'язана сплатити добросовісній стороні штраф у розмірі 10% від суми невиконаного зобов'язання.

Відповідно до п. 8.2 договору даний договір вступив в силу з моменту його підписання обома сторонами та діє до виконання сторонами своїх зобов'язань.

До даного договору сторони прийняли наступні специфікації: № 1 від 22.09.2008 р., № 2 від 06.10.2008 р., № 3 від 10.10.2008 р., № 4 від 14.10.2008 р., № 5 від 16.10.2008 р., якими передбачили найменування товару, його кількість та ціну за одиницю, загальну вартість, умови поставки та умови розрахунку. Тобто в даних специфікаціях сторонами були узгоджені обсяги кожної поставки за підписами сторін. Завірені копії договору та специфікацій до нього додані до позовної заяви.

На виконання договору купівлі-продажу позивачем за період з 25.09.2008 р. по 16.10.2008 р. було передано товар відповідачу за видатковими накладними на загальну суму 130927,69 грн. (завірені копії видаткових накладних додані до позовної заяви).

Факт отримання відповідачем товару на загальну суму 130927,69 грн. підтверджується підписами представника відповідача та відбитками його печатки на видаткових накладних, а також рахунками-фактурами та податковими накладними. Завірені копії вказаних документів додані до позову.

Як вказує позивач, відповідач здійснив часткову оплату отриманого товару на загальну суму 30000,00 грн., що підтверджується банківською випискою, завірена копія якої додана до позову.

Неоплаченою залишилась частина основного боргу в сумі 100927,69 грн. (130927,69 грн. – 30000,00 грн. = 100927,69 грн.).

Висновок стосовно того, що товар за видатковими накладними був поставлений відповідачу позивачем саме на виконання договору купівлі-продажу № 22/09-2008 від 22.09.2008 р. суд робить виходячи з пояснень позивача про те, що будь-яких інших договорів або домовленостей, в тому числі усних, позадоговірних відносин у спірний період між сторонами не існувало. Крім того, найменування, кількість та ціна товару, зазначеного у накладних, повністю відповідають тим, що вказані у специфікаціях до договору. Також, податкові накладні містять посилання на договір як умову поставки.

Згідно ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають зокрема з договору або іншого правочину.

Відповідно до ст. 526 того ж Кодексу зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Відповідно до ст. 692 ч.1 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Згідно ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

По всіх спірних видаткових накладних встановлена відстрочка платежу – 30 календарних днів з моменту отримання товару, тобто від дати накладної. Тобто сторонами договору встановлений конкретний строк оплати по кожній партії поставленого за  договором купівлі-продажу товару, згідно кожної видаткової накладної. Оскільки за останньою видатковою накладною товар був поставлений 16.10.2008 р., строк його оплати з урахуванням 30-денної відстрочки наступив у період з 17.10.2008 р. по 16.11.2008 р., а вже з 17.11.2008 р. почалося прострочення виконання грошового зобов'язання. По іншим видатковим накладним строк оплати наступив раніше.

Таким чином встановлений договором строк оплати за товар по спірним видатковим накладним для відповідача наступив, крім того почалося прострочення виконання грошового зобов'язання.

Крім того, у акті звірки розрахунків між сторонами за період з 25.09.2008 р. по 29.10.2008 р., який в оригіналі представлений позивачем до суду, зазначено, що заборгованість відповідача перед позивачем за товар, реалізований згідно договору № 22/09-2008 від 22.09.2008 р., складає 100927,69 грн. Акт звірки підписаний сторонами та скріплений печатками, тому приймається судом до уваги як письмовий доказ у даній справі.

Таким чином суд дійшов висновку про те, що відповідач не виконав зобов'язання оплатити вартість отриманого від позивача товару на суму 100927,69 грн., тому позовні вимоги щодо стягнення основного боргу підлягають задоволенню.

У зв'язку з простроченням виконання грошового зобов'язання позивач, керуючись п. 6.2 договору, нарахував відповідачу пеню за період з 25.09.2008 р. по 18.12.2008 р. у розмірі 2533,28 грн. (розрахунок доданий до позову).

Позивач надав до суду заяву про збільшення позовних вимог та вжиття заходів забезпечення позову вх. № 02-41/13376 від 30.03.2009 р., згідно якої позивач збільшив період нарахування пені  з 19.12.2008 р. по 27.03.2009 р., відповідно сума пені також збільшилась та за розрахунком позивача складає 6994,28 грн., також позивач керуючись ст. 625 ЦК України нарахував інфляцію станом на 27.03.2009 р. в сумі 8276,07 грн., 3% річних в розмірі 1118,67 грн., згідно п. 6.4 договору штраф в сумі 10092,76 грн. Факт направлення відповідачу вказаної заяви підтверджується фіскальним чеком № 9885 від 27.03.2009 р., який міститься в матеріалах справи.

Відповідно до ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог.

Листом Вищого господарського суду від 02.06.2006 р. № 01-8/1228 „Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році” (редакція від 08.04.2008 р.) визначено, що під збільшенням розміру позовних вимог слід розуміти збільшення суми позову за тією ж вимогою, яку було заявлено у позовній заяві. Тому збільшення розміру позовних вимог не може бути пов'язано з пред'явленням додаткових позовних вимог, про які не йшлося в позовній заяві. Якщо такі додаткові позовні вимоги зв'язані з раніше заявленими позовними вимогами підставою виникнення або поданими доказами, то їх може бути пред'явлено з дотриманням, зокрема, приписів статті 58 ГПК України. Статтею 58 ГПК України передбачено, що в одній позовній заяві може бути об'єднано кілька вимог, зв'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами.

Позивач до заяви про збільшення позовних вимог додає обґрунтований розрахунок інфляції, 3% річних, пені та штрафу, з яких вбачається, що перелічені санкції нараховуються на заборгованість за товар, переданий згідно договору купівлі-продажу № 22/09-2008 від 22.09.2008 р. в сумі 100927,69 грн. Наявність вказаної заборгованості позивач обґрунтовує видатковими накладними, податковими накладними, рахунками-фактурами. Тобто додаткові позовні вимоги про стягнення інфляції в сумі 8276,07 грн., 3% річних в розмірі 1118,67 грн. та штрафу в розмірі 10092,76 грн., збільшення пені на суму 6994,28 грн., нараховані за невиконання відповідачем зобов'язань за договором купівлі-продажу № 22/09-2008 від 22.09.2008 р., пов'язані з раніше заявленими позовними вимогами про стягнення основного боргу в сумі 100927,69 грн., пені в розмірі 2533,28 грн., нарахованих за невиконання відповідачем зобов'язань за тим же самим договором.

Таким чином, вказану заяву позивача про збільшення позовних вимог суд згідно ст. 22 ГПК України прийняв до розгляду та в подальшому розглядав змінені позовні вимоги.

При перевірці нового розрахунку суми пені судом встановлено, що позивач припустився помилки, що призвела до збільшення суми пені. Таким чином розрахунок позивача є цілком невірним та судом до уваги не приймається. За власними розрахунками суду сума пені складає: у період з 19.12.2008 р. по 31.12.2008 р. – 100927,69 грн. х 24% х 13 днів : 100 : 366 днів = 860,37 грн.; у період з 01.01.2009 р. по 27.03.2009 р. – 100927,69 грн. х 24% х 86 днів : 100 : 365 днів = 5707,25 грн.; 860,37 грн. + 5707,25 грн. = 6567,62 грн. Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення пені в розмірі 6994,28 грн. підлягають частковому задоволенню на суму 6567,62 грн. В частині стягнення пені на суму 6994,28 грн. – 6567,62 грн. = 426,66 грн. позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Інший розмір процентів не встановлений умовами спірного договору для даних правовідносин сторін.

Крім суми основного боргу позивач згідно ст. 625 ЦК України нарахував інфляцію за період з листопада 2008 р. по лютий 2009 р. в розмірі 8276,07 грн. та 3% річних по кожній видатковій накладній на загальну суму 1118,67 грн. (розрахунок доданий до позову). Суд вважає вимоги в цій частині обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Позивач, керуючись п. 6.4 договору нарахував відповідачу штраф в розмірі 10092,76 грн. Вказаним пунктом договору передбачена обставина, з настанням якої пов'язані негативні наслідки для винної сторони у вигляді сплати штрафу. Такою обставиною є одностороння відмова сторони від виконання своїх зобов'язань за договором.

Позивачем не надано до суду доказів у вигляді письмового повідомлення відповідачем позивача, які б підтверджували факт односторонньої відмови відповідача від виконання зобов'язань за договором. Несплату отриманого за договором товару у встановлений строк не можна вважати односторонньою відмовою від виконання договору взагалі, оскільки це є простроченням виконання грошового зобов'язання.

Будь-які документи, які б свідчили про наявність тих обставин, на які вказує позивач, до господарського суду Донецької області не представлені.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 того ж Кодексу  господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Таким чином, суд вважає вимоги позивача в частині стягнення штрафу в розмірі 10092,76 грн. необґрунтованими, тому вони задоволенню не підлягають.

Крім того, позивач у заяві № 02-41/13376 від 30.03.2009 р. просить суд для забезпечення позову накласти арешт на грошові суми, які належать відповідачу.

Згідно ст. 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Суд, розглянувши та оцінивши за своїм внутрішнім переконанням вищевказану заяву, вважає її такою, що заснована на необґрунтованих припущеннях позивача, тому відмовляє у задоволенні заяви стосовно вжиття заходів щодо забезпечення позову у зв'язку з недоведеністю реальних обставин того, що грошові кошти, які є у відповідача, можуть зникнути, зменшитися за кількістю або погіршитись за якістю на момент винесення рішення господарським судом. Крім того, арешту може підлягати тільки конкретна сума грошових коштів, за умови її фактичної наявності у відповідача, що також не було доведено позивачем належними доказами.

Відповідач будь-які заперечення на позовні вимоги на день судового слухання не надав, тобто не скористався своїм правом на судовий захист.

Згідно ст. 49 ГПК України судові витрати при частковому задоволенні позову покладаються на сторони пропорційно: в частині задоволених позовних вимог – на відповідача, в частині відмови в задоволенні позову – на позивача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 22; 32-36; 43; 47; 49; 75; 82-85; 115; 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з відкритого акціонерного товариства „Вуглегірський експериментальний комбікормовий завод” (юридична адреса: 84573, Донецька область, п. Ново луганське; код ЄДРПОУ 00952806; розрахунковий рахунок 26007959969928 у філії ЗАТ „ПУМБ” м. Артемівськ, МФО 335537) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Інтерторг” (юридична адреса: 83004, м. Донецьк, вул. Університетська, 138/46; код ЄДРПОУ 32805198; розрахунковий рахунок 26001098000881 у ВАТ „Кредит промбанк” м. Донецьк, МФО 335593) суму 116890,05 грн. (а саме: основний борг в сумі 100927,69 грн., пеню в розмірі 6567,62 грн., інфляцію в сумі 8276,07 грн., 3% річних в розмірі 1118,67 грн.), витрати на оплату державного мита в сумі 1168,90 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 108,62 грн.

Відмовити в задоволенні позовних вимог в частині стягнення пені на суму 426,66 грн.

Відмовити у задоволенні позовних вимог про стягнення штрафу на суму 10092,76 грн.

В судовому засіданні 31.03.2009 р. оголошено рішення суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття судом.

У разі  подання  апеляційної скарги або внесення апеляційного подання рішення,  якщо його не скасовано,  набирає  законної  сили після розгляду справи апеляційною інстанцією.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

               Суддя