Рішення

від 13.04.2009 по справі 19/45

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

19/45

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

13.04.09 р.                                                                                                       Справа № 19/45                               

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Дучал Н.М.

При секретарі Шикуті О.В.

За участю представників сторін:

від позивача: Логвинов Д.О., за довіреністю

від відповідача: Самойленко Т.В., за довіреністю

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Мир весов”, м. Донецьк  

до відповідача АКБ “Національний кредит”, м. Київ в особі Калінінської філії АКБ “Національний кредит” в м. Донецьк, м. Донецьк

про стягнення з відповідача заборгованості по Договору банківського рахунку №1891 від 01.03.2008 з урахуванням індексу інфляції у розмірі 202 496,97 грн., 3% річних у розмірі 880,27 грн., пені у розмірі 10 709,93 грн., упущеної вигоди у розмірі 364 447,44 грн., моральної шкоди у розмірі З0 000 грн.;  про зобов'язання відповідача виконувати у визначені чинним законодавством, Інструкціями Національного банку України та Договором банківського рахунку № 1891 від 01.03.2008 строки розпорядження ТОВ «Мир Весов» про перерахування і видачу відповідних сум з поточного рахунка                      № 26000301611891 в Калінінській філії АКБ «Національний кредит» (МФО 335720) та проведення інших операцій за вказаним рахунком в межах наявної на рахунку суми коштів.

В судовому засіданні 08.04.2009 р. оголошувалася перерва до 09.04.2009 р.; в судовому засіданні 09.04.2009 р. оголошувалася перерва до 13.04.2009р.

Товариство з обмеженою відповідальністю “Мир весов”, м. Донецьк  звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до АКБ “Національний кредит”, м. Київ в особі Калінінської філії АКБ “Національний кредит” в м. Донецьк, м. Донецьк про стягнення з відповідача суми заборгованості по Договору банківського рахунку №1891 від 01.03.2008 з урахуванням індексу інфляції у розмірі 202 496,97 грн., а також 3% річних у розмірі 880,27 грн., пені у розмірі 10 709,93 грн., упущеної вигоди у розмірі 364 447,44 грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на договір банківського рахунку №1891 від 01.03.2008р. (далі – Договір) з додатком, платіжні доручення № 938 від 08.12.2008 р., № 939 від 22.12.2008 р., № 940 від 27.01.2008 р., банківські виписки, невиконання відповідачем зобов'язань за договором. Зазначив, що відповідачем були порушені умови Договору в частині належного виконання прийнятих на себе зобов'язань зі своєчасного перерахування грошових коштів згідно платіжних доручень клієнта, що призвело до невиконання відповідачем зобов”язань перед своїми контрагентами.  

Позивач наполягає, що Платник має право на відшкодування банком, що обслуговує отримувача, шкоди, заподіяної йому внаслідок порушення цим банком строків завершення переказу, встановлених пунктом 30.2 статті З0 цього Закону. Отже, у банка утворилася дебіторська заборгованість на суму 198 332,00 грн.

За положеннями ч. 2 ст. 625 ЦК на суму боргу нараховується індекс інфляції за весь час прострочення, крім того боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити три проценти річних від простроченої суми.

У разі порушення банком, що обслуговує платника, встановлених цим Законом строків виконання доручення клієнта на переказ цей банк зобов'язаний сплатити платнику пеню у розмірі 0,1 відсотка суми простроченого платежу за кожний день прострочення (ч. З ст. 343 ГК, п. 32.3 ст. 32 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні").

Відповідно до ст. 623 ЦК, п. 32.2 ст. 32 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Відповідач проти позову заперечував, про що виклав у відзиві № 259/04 від 04.03.09 р.  Повідомив, що грошові кошти в сумі 198062,17 грн. знаходяться на рахунку позивача. На позабалансовому рахунку обліковується платіжне доручення №940 від 27.01.09 р. на суму 198000,00 грн. Згідно вимогам інструкції, затвердженої Постановою НБУ від 21.01.02 р. № 22 „Про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті”: „Банк, який не може виконати розрахунковий документ на списання коштів з рахунку клієнта банку в установлений законодавством України термін, якщо немає/недостатньо коштів на своєму кореспондентському рахунку, зобов'язаний: узяти розрахунковий документ платника на облікування за відповідним позабалансовим рахунком; надіслати письмове повідомлення платнику про невиконання його розрахункового документу із зазначенням причини: „Немає/недостатньо коштів на кореспондентському рахунку банку”; ужити заходів для відновлення своєї платоспроможності.”

На виконання Інструкції, платіжне доручення позивача № 940 обліковується на позабалансовому рахунку, повідомлення про невиконання із зазначенням причини позивачу надані.  Зазначив, що платіжне доручення №939 від 22.12.08 р. на суму                  № 198332,00 грн. на момент розгляду справи в банку відсутнє.

Надав довідку, яка свідчить, що станом на 02.03.2009 р. на поточному рахунку 26000301611891, що належить позивачу обліковується 198062,17 грн., на позабалансовому рахунку 9804 обліковується платіжне доручення № 940 від 27.01.2009 р. на суму 198 000,00 грн., вільний залишок – 62,17 грн.

19.12.08 р. Постановою Правління Національного банку України №439 з метою створення сприятливих умов для відновлення фінансового стану Банку призначено тимчасову адміністрацію і введено мораторій на задоволення вимог кредиторів строком до 18.06.2009 р. Повідомлення про призначення в АКБ „Національний кредит” тимчасової адміністрації та введення мораторію опубліковано у газеті „Урядовий кур'єр” від 23.12.08р.

Відповідно до ст.85 Закону України „Про банки і банківську діяльність” Національний банк України має право введення мораторію на задоволення вимог кредиторів під час дії тимчасової адміністрації. Протягом дії мораторію документи з вимогами щодо виконання зобов'язань банку, на які введено мораторій, а також ті, що надходять до банку, повертаються без виконання (п.8.4 Постанови НБУ № 369 від 28.08.01 р.).Послався на ст.58 Закону України „Про банки і банківську діяльність”, яка передбачає, що у разі оголошення мораторію банк не відповідає за невиконання або несвоєчасне виконання зобов'язань.

Просить суд відмовити в задоволенні позову або зупинити провадження по справі до закінчення дії мораторію на задоволення вимог кредиторів банку до 18.06.09 р.

Заявлене відповідачем клопотання про зупинення провадження у справі до закінчення дії мораторію не основане на процесуальних нормах Господарського процесуального кодексу України, зокрема статті 79 ГПК України, тому не підлягає задоволенню.

З листом № 259/04 від 07.04.2009 р. до матеріалів справи надано довідку відповідача, що станом на 01.02.2009 р. на поточному рахунку позивача обліковувалося коштів в сумі 198 157,17 грн., та на позабалансовому рахунку 9804 враховувалося платіжне доручення № 940 від 27.12.2008 р. на суму 198 000,00 грн. Надано довідку про стан рахунку позивача, обіг коштів позивача у 2008 році, виписку руху коштів, виписку з особового рахунку за 25.03.2009 р.

07.04.2009 р. ( вх № 0241/15037)до матеріалів справи надійшли Зміни до позовної заяви по справі № 19/45, в яких позивач зазначає, що згідно наведеної в позовній заяві інформації відповідач належним чином не виконав зобов'язань за договором банківського рахунку № 1891 від 01.03.2008 (підпункти 2.5, 2.6 та 2.7 пункту 2, ч. 2. пп. 3.1.1 та пп. 3.3.1 п.З) та порушив вимоги чинного законодавства (ст.ст. 526, 1066, 1068, 1074 ЦК, ст.ст. 193, 334, 341, 342 ГК, ст. 55, 59 Закону України "Про банк і банківську діяльність", ст.ст. 6, 8, Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", пунктів 1.4, 1.5, 1.6, 1.7, 1.23, 5.1 Інструкції, листа НБУ від 18.08.2004 р. N 18-111/3249-8378 "Про деякі питання застосування Цивільного кодексу України в банківській діяльності").

На підставі ст. 611 ЦК України одним з правових наслідків порушення зобов'язання є відшкодування моральної шкоди. У ст.23 ЦК України також зазначено, що "особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав". Як випливає з роз'яснень Пленуму ВСУ, наведених в постанові № 4 від 31.03.1995, моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав.

Незаконна відмова відповідача від виконання операцій за Договором на законну вимогу ТОВ «Мир Весов» завдала останньому моральну шкоду, яка полягає у завданні шкоди діловій репутації товариства, а саме - в падінні престижу і підриві довіри до діяльності товариства з боку контрагентів, створенні негативного іміджу, що впливає на вибір поставщиків і покупців продукції товариства. Трудовий колектив товариства знаходиться в напруженому стані, визваному неправомірними діями відповідача. Крім того, неправомірні дії відповідача призвели до погіршення можливостей щодо реалізації ТОВ «Мир Весов» своєї стратегії, а також визвали підрив авторитету керівництва підприємства в колективі та інші негативні явища. Тривоги і душевні хвилювання менеджменту товариства посилюються з кожним днем, оскільки уже більш, ніж у десяти комерційних банках Національним банком України уведено тимчасову адміністрацію і накладено так званий мораторій. Крім того, відверте ігнорування заяв та вимог товариства з боку відповідача завдало додаткових моральних страждань. При цьому, ТОВ «Мир Весов» має нести додаткові витрати на юридичну допомогу адвоката, на сплату держмита тощо, які товариство має вилучити з господарського обігу.

Заявив про зміну раніше поданої позовної заяви, та доповнення її наступними вимогами:

1. Зобов'язати відповідача виконувати у визначені чинним законодавством, Інструкціями Національного банку України та Договором банківського рахунку № 1891 від 01.03.2008 строки розпорядження ТОВ «Мир Весов» про перерахування і видачу відповідних сум з поточного рахунка № 26000301611891 в Калінінській філії АКБ «Національний кредит» (МФО 335720) та проведення інших операцій за вказаним рахунком в межах наявної на рахунку суми коштів.

2. Стягнути з відповідача на користь ТОВ «Мир Весов» грошову компенсацію завданої моральної шкоди у розмірі З0 000 грн.».

Повідомив, що всі інші умови та вимоги, викладені в позовній заяві залишаються незмінними, при цьому позовні вимоги, викладені в позовній заяві під номерами 1-6 просить вважати відповідно номерами 3-8.

Вказаною заявою, яка не відповідає приписам ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, позивач фактично доповнив позов новими позовними вимогами, які є додатковими, та мають розглядатися в окремому судовому провадженні.  В чому полягають зміни позовних вимог ( предмету чи позову) – позивач не зазначив. Вказана заява не є і заявою про збільшення позовних вимог, тому що під збільшенням розміру позовних вимог  слід  розуміти  збільшення розміру (суми) позову за тією ж вимогою,  яку було заявлено у позовній заяві.

Однак, враховуючи, що вказані в заяві вимоги до банку є пов”язаними підставою виникнення з вимогами в позовній заяві, суд вважає за можливим, користуючись ст. 58 Господарського процесуального кодексу України, прийняти їх до розгляду об”єднавши з первісно заявленими вимогами.

09.04.2009 р. до матеріалів справи наданий відзив відповідача № № 377/08 від 09.04.2009 р., в якому відповідач заперечив проти додаткових позовних вимог. Повідомив, що станом на 09.04.2009 р. на поточному рахунку відповідача обліковуються його грошові кошти на суму 467,17 грн., на позабалансовому рахунку 9804 відсутні несплачені платіжні доручення позивача. Платіжне доручення № 940 від 27.01.2009 р. на суму 198 000,00 грн. позивачем відкликано, та надано платіжне доручення № 941 від 09.04.2009 р. яке виконано банком в той же день. Зазначене підтвердив довідкою № 376/04 від 09.04.2009 р., листом позивача № 09/04 від 09.04.2009 р. про повернення без виконання платіжного доручення № 940 від 27.01.209 р. на суму 198 000,00 грн. та про прийняття до виконання нового платіжного доручення № 941 від 09.04.2009 р. на суму 197 500,00 грн.; платіжне доручення № 941 від 09.04.2009 р. на суму 197 500,00 грн. з відміткою банку про виконання .

10.04.2009 р. до матеріалів справи від позивача надійшло Уточнення позовних вимог по справі № 19/45, в якому повідомляється, що  08.04.2009 під час розгляду справи сторони дійшли згоди щодо того, що ТОВ «Мир Весов» має відкликати свої попередні доручення № 939 та № 940 і виставити нове доручення, за яким відповідач має здійснити переказ. При цьому відмовлятися від позовних вимог чи зменшувати їх ТОВ «Мир Весов» свого представника не уповноважувало. ТОВ «Мир Весов» 09.04.2009 надано відповідачеві відповідне доручення, яке останній виконав. Грошові кошти було перераховано належному одержувачу.

Відтак позивач вважає, що спір між сторонами в цій частині (щодо стягнення заборгованості у розмірі 198 332,00 грн. та зобов'язання відповідача виконувати у визначені чинним законодавством, інструкціями Національного банку України та Договором банківського рахунку № 1891 від 01.03.2008 строки розпорядження ТОВ «Мир Весов» про перерахування і видачу відповідних сум з поточного рахунка                                  №  26000301611891   в  Калінінській  філії АКБ  «Національний кредит»,(МФО 335720) та проведення інших операцій за вказаним рахунком в межах наявної на рахунку суми коштів) є врегульованим, предмет спору відсутній, провадження у справі в цій частині підлягає припиненню по ст. 80 п.1-1 ГПК України.

Просить стягнути з відповідача на користь ТОВ «Мир Весов» грошову компенсацію завданої моральної шкоди у розмірі З0 000 грн.; суму інфляції у розмірі 4 164, 97 грн.; 3% річних у розмірі 880,27 грн.; пеню у розмірі 10 709,93 грн.; упущену вигоду у розмірі 364 447,44 грн.;   відшкодувати державне мито у розмірі 5 785,35 грн.; відшкодувати витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118,00 грн.; відшкодувати витрати, пов'язані з оплатою послуг адвоката в розмірі 10 000 грн.          

Відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог, відмовитися від позову або зменшити розмір позовних вимог.  

Вказаною статтею позивачеві не надано права уточнювати позовні вимоги.

Отже, подана позивачем заява про уточнення,  розцінюється судом як додаткове пояснення та підтвердження факту відкликання позивачем платіжного доручення № 940, пред”явлення до банку нового платіжного доручення № 941 та його виконання банком з направленням коштів позивача на рахунок належного отримувача.

Розгляд справи  відкладався.

У відповідності до п.п. 2, 3, 4 частини 3 ст.129 Конституції України, основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ст.4-2 Господарського процесуального кодексу України - правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно ст.4-3 Господарського процесуального кодексу України - судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Стаття 33 Господарського процесуального кодексу України зазначає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.  

Вивчивши матеріали справи, заслухавши в засіданні пояснення представників сторін, Господарським судом,

В с т а н о в л е н о:

01.03.2008 р. між Акціонерним комерційним банком „Національний кредит” (далі – Банк) в особі керуючого Калінінською філією АКБ „Національний кредит” в м.Донецьк та Товариством з обмеженою відповідальністю “Мир весов” було укладено договір банківського рахунку №1891, відповідно до умов якого, Банк відкриває Клієнту поточні рахунки (далі – Рахунки) для зберігання грошей і здійснення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов договору та вимог законодавства України (далі – Послуги), а Клієнт здійснює оплату наданих Банком Послуг у розмірі, строки та в порядку, передбаченому цим Договором та Додатками до нього.

Банк виконує операції по Рахунках на підставі розрахункових документів, у безготівковій та готівковій формах в порядку, строки та на умовах, передбачених Інструкціями національного банку України, чинним законодавством України та цим договором (п.2.5 договору). Банк виконує операції по Рахунках на підставі розрахункових документів, які надаються до Банку безпосередньо або за документами, що передаються Клієнтом по електронних каналах зв'язку відповідно до умов окремого договору (п.2.6. договору).  

Згідно п.2.7 договору Банк виконує операції по Рахунках в національній валюті України та в іноземній валюті за розрахунковими документами, які надійшли від   Клієнта протягом операційного часу, в день їх надходження, при умові належного оформлення документів, необхідних для здійснення зазначених операцій відповідно до законодавства України та вимог Банку, і наявності достатніх коштів на Рахунках. На сплачені по рахунках розрахункові документи Банк надає Клієнту копію документа засвідчену штампом банка, підписом відповідального працівника Банку с проставленням   дати  списання коштів з рахунку.

Банк виконує операції по Рахунках в національній валюті України та в іноземній валюті за розрахунковими документами, які надійшли від Клієнта після операційного часу Банку, наступного робочого дня (п.2.8. договору банківського рахунку).

Відповідно до п. 2.9. договору Клієнт доручає Банку застосовувати договірне списання коштів зі своїх Рахунків у відповідності до Інструкції Національного банку України та діючого законодавства України.

 Банк зобов'язався забезпечити Клієнту відкриття, зміну та закриття Рахунків, а також надання послуг в порядку, в строки та на умовах, передбачених цим Договором. Здійснювати розрахункові операції відповідно до Закону України "Про банки і банківську діяльність", Закону України "Про платіжні системи і переказ грошей в Україні" та нормативних актів Національного банку України.( п. 3.1.1. договору).

Банк має право використовувати грошові кошти на рахунку клієнта, гарантуючи його право безперешкодно розпоряджатися цими коштами ( п. 3.3.1. договору); припиняти операції по рахунках Клієнта у випадках, передбачених чинним законодавством України (п.3.3.6. договору).

Клієнт має право самостійно розпоряджатися коштами на Рахунках з урахуванням обмежень, встановлених чинним законодавством України (п.3.4.1 договору); отримувати готівкові кошти відповідно до поданих заявок при умові наявності коштів на Рахунках та з підстав, передбачених чинним законодавством України (п.3.4.2. договору); вимагати своєчасного і повного здійснення розрахунків та інших обумовлених цим Договором Послуг, але не виходячи з термінів, встановлених чинним законодавством України (п.3.4.3 договору).

         Сторони узгодили, що за невиконання або неналежне виконання зобов'язань згідно з цим договором Сторони несуть відповідальність відповідно до чинного законодавства України (п. 5.1 договору). У випадку несвоєчасного списання з вини Банку коштів з Рахунків, а також несвоєчасного зарахування сум, що належать власнику Рахунків, Банк сплачує Клієнту пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від не зарахованої/списаної суми  за кожний день прострочки ( п. 5.2.).

13.11.2007 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю “Мир весов”, надалі “Клієнт” та Акціонерним комерційним банком “Національний кредит”, м. Київ в особі керуючого Калінінською філією АКБ “Національний кредит” в м.Донецьк, надалі “Банк” в було укладено договір на встановлення та використання програмного забезпечення системи „Клієнт-Банк” № 38, відповідно до умов якого, Клієнт доручає Банку здійснювати платежі згідно Договору № 190 від 14.10.02 р. на комплексне розрахунково-касове обслуговування клієнтів банку на підставі документів в електронній формі, переданих в Банк за допомогою модемного зв'язку та підписаних цифровими підписами осіб, уповноважених розпоряджатися рахунком Клієнта (п.1.1 Договору).

Згідно п. 1.2. Договору на встановлення та використання програмного забезпечення системи „Клієнт-Банк” Банк зобов'язується, в разі отримання від Клієнта платіжного доручення, у встановлений Регламентом обміну інформацією по каналам зв'язку час (Додаток №1) провести операцію по поточному рахунку Клієнта з відміткою Банку даним банківським днем, а в інший час – з відміткою Банку наступним банківським днем.

Розділом 7 Договору, Сторони звільняються від відповідальності за повне або часткове невиконання своїх обов'язків за даним договором внаслідок настання форс – мажорних обставин, таких, як пожежа, повень, землетрус, заборона або зміна умов банківських операцій, страйку на підприємствах зв'язку, транспорті, або будь-яких інших обставин, визнаних форс мажорними компетентними органами, якщо такі обставини прямо впливають на виконання зобов'язань за даним Договором. В такому випадку виконання зобов'язань продовжується на період, протягом якого діють такі обставини.

Як зазначає позивач станом на 08.12.2008 р. залишок коштів на його рахунку був 198 352,17 грн.  08.12.2008 р. позивачем надано до Калінінської філії АКБ “Національний кредит”  платіжне доручення № 938 на суму 198 352,17 грн., яке банком не виконано,  однак, підтвердження зазначеному – не надає.

22.12.2008 р. позивачем був ініційований грошовий переказ суми 198332,00 грн. за платіжним дорученням № 939.  Відповідачем надано Повідомлення про невиконання розрахункового документа від 22.12.2008 р. та обліковування його на рахунку 9804.

  Листом № 22/12 від 22.12.08 р. позивач вимагав у Калінінської філії АКБ “Національний кредит” в м. Донецьк невідкладно перерахувати грошові кошти на поточний рахунок: ТОВ “Мир весов”, ЗКПО 30944530, р/р 2600111101980, АБ „УКР БІЗНЕС БАНК” м.Донецьк, МФО 334969.

Позивач наполягає, що відповідно до положень статуту товариства та вимог ст. 43 ГК основним видом діяльності товариства є діяльність з постачання комплектуючих та устаткування для підприємств, що здійснюють виробництво вагового обладнання (промислового, автомобільного, залізничного тощо). Закупівля товару здійснюється за зовнішньоекономічними контрактами з контрагентами, розташованими на території Китайської Народної Республіки (Китаю). Відповідно до умов укладених зовнішньоекономічних контрактів постачання товару здійснюється лише після його попередньої оплати. 03.12.2008 на адресу товариство надійшов лист-заявка ТОВ «Укрестмаркінвест» з проханням терміново поставити партію комплектуючих для вагового устаткування. Необхідні комплектуючі на складі позивача були відсутні, у зв'язку чим постала необхідність щодо укладення відповідних контрактів з виробниками продукції.

Так 05.12.2008 укладено Контракт поставки необхідних комплектуючих № С-082ХЛ335. Позивач мав намір придбавати валюту через АБ «УкрБізнесБанк». Проте, відповідач ані 08.12.2008 (доручення № 938) ані 22.12.2008 (доручення № 939) ані 27.01.2009 (доручення №940), ані на теперішній час необхідну суму коштів на рахунок товариства, відкритий у АБ «УкрБізнесБанк» не перерахував. 29.01.2009 позивачем направлено ТОВ «Укрестмаркінвест» листа про неможливість виконання заявки.  Отже, у зв'язку з тим, що станом на 30.01.2009 товариство фактично не в змозі розпоряджатися коштами на власному рахунку, відкритому в банку, не мало інших оборотних коштів в необхідній кількості, отже не мало можливості сплатити належні суми попередньої оплати за зовнішньоекономічними контрактами, тому змушено було відмовитися від укладення економічно вигідних угод про постачання комплектуючих китайського виробництва, що призвело до неодержання товариством доходів (упущеної вигоди) на загальну суму 364 447,44 грн.

Відповідач повідомив, що платіжне доручення № 939 від 22.12.2008 р. повернуто позивачеві, тому що на його заміну позивачем було надано  платіжне доручення № 940 27.01.2009 р., за яким був ініційований грошовий переказ суми 198000,00 грн.

Згідно довідок банку станом на 01.02.2009 р. на поточному рахунку позивача обліковувалося коштів в сумі 198 157,17 грн., та на позабалансовому рахунку 9804 враховувалося платіжне доручення № 940 від 27.12.2008 р. на суму 198 000,00 грн.;  станом на 02.03.2009 р. на поточному рахунку 26000301611891 обліковується 198 062,17 грн., на позабалансовому обліку 9804 враховувалося платіжне доручення № 940 від 27.01.2009 р. на суму 198 000,00 грн. Вільний залишок складав – 62,17 грн.; станом на 08.04.2009 р. на поточному рахунку позивача обліковувалося коштів в сумі 197 967,17 грн., та на позабалансовому рахунку 9804 враховувалося платіжне доручення № 940 від 27.12.2008 р. на суму 198 000,00 грн.; станом на 09.04.2009 р. на поточному рахунку відповідача обліковуються його грошові кошти на суму 467,17 грн., на позабалансовому рахунку 9804 відсутні несплачені платіжні доручення позивача. Платіжне доручення                № 940 від 27.01.2009 р. на суму 198 000,00 грн. позивачем відкликано, та надано платіжне доручення № 941 від 09.04.2009 р. яке виконано банком в той же день.

З огляду на матеріали справи та приписи чинного законодавства, слід зазначити наступне.

 Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки  виникають  із  дій  осіб,  що передбачені актами цивільного законодавства,  а також із дій осіб, що  не  передбачені  цими  актами,  але  за  аналогією  породжують цивільні права та обов'язки. Підставами   виникнення   цивільних  прав  та  обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

За приписами ст.334 Господарського кодексу України  банківська система  України  складається з Національного банку  України та інших банків, а також філій іноземних банків, що створені і діють на території України відповідно до закону.

          Відносини банку з   клієнтом   регулюються   законодавством України,  нормативно-правовими актами Національного банку  України та угодами (договорами) між клієнтом та банком ( ст.55 Закону України “Про банки та банківську діяльність”).

              Згідно приписів ст. 1066 Цивільного кодексу України, за договором банківського рахунка банк  зобов'язується приймати і  зараховувати   на  рахунок,  відкритий  клієнтові (володільцеві  рахунка),  грошові  кошти,  що  йому   надходять, виконувати розпорядження  клієнта  про  перерахування  і  видачу відповідних  сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Банк зобов'язаний  вчиняти  для  клієнта  операції,  які передбачені  для  рахунків  даного виду законом,  банківськими правилами  та звичаями ділового обороту,  якщо інше не встановлено договором банківського рахунка. Банк зобов'язаний зарахувати грошові кошти, що надійшли на рахунок клієнта, в день надходження до банку  відповідного розрахункового  документа,  якщо інший строк не встановлений договором банківського рахунка або законом.  Банк  зобов'язаний  за  розпорядженням  клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в  день  надходження  до банку  відповідного розрахункового документа,  якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом ( ст.1068 Цивільного кодексу  України).

Згідно приписів ст. 51 Закону України “Про банки та банківську діяльність”  банки  відкривають  та ведуть  банківські  рахунки  для фізичних та юридичних осіб у гривнях та іноземній валюті.  Банківські розрахунки проводяться у готівковій та безготівковій   формах згідно із правилами, встановленими нормативно-правовими актами Національного банку України. Безготівкові розрахунки проводяться на підставі розрахункових документів на паперових носіях чи в електронному вигляді.

Особа, якою відкрито рахунок в банку, та яка має право розпоряджатися коштами на ньому є власником рахунку в банку (   п. 1.4. Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні).

Кошти, які вимагалися позивачем до стягнення до 09.04.2009 р. обліковувалися на поточному рахунку позивача, що відкритий на ім”я позивача, в Калінінській філії АКБ “Національний кредит” м. Донецька.

         Доказів, що кошти без відома власника рахунку, до 09.04.2009 р., були списані банком з рахунку позивача, позивачем  до матеріалів справи не представлено.

         Позивач не надав доказів перерахування  коштів зі свого поточного рахунку на користь банку з обов”язком їх наступного повернення.

Право власності ні в силу закону та ні в силу договору у банка на вказані кошти не виникло.

За договором банківського рахунку  № 1891, банк прийняв на себе зобов”язання з надання клієнту відповідних послуг, зокрема виконання платіжних доручень. При цьому, зобов”язання перед клієнтом (позивачем) щодо сплати йому відповідної суми у банка відсутнє.

Позивач не навів доказів, що у відповідача перед позивачем виникла заборгованість в сумі 198332,00 грн., в тому числі, що заборгованість виникла на підставі договору банківського рахунку  № 1891 від 01.03.2008 р.

Положення статті 625 Цивільного кодексу України застосовуються за порушення грошового зобов”язання, зокрема як вказано в частині другій цієї статті – за прострочення виконання грошового зобов”язання.

          Договором банківського рахунку № 1891 від 01.03.2008 р., на відповідача не покладено обов”язку сплатити позивачеві грошову суму у визначений договором строк.

          Тому, застосування положень статті 625 Цивільного кодексу України  до цього спору – є помилковим.          

Вимоги позивача про стягнення  заборгованості за договором банківського рахунку № 1891 від 01.03.2008 р. з урахуванням індексу інфляції  в розмірі 202 496,97 грн. та 3% річних в розмірі 880,27 грн., не підлягають задоволенню.

За приписами ст. 21.1. Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", ініціювання переказу проводиться шляхом, зокрема, подання  ініціатором  до банку,  в  якому  відкрито  його рахунок, розрахункового документа.

Розрахунковим є документ на переказ коштів, що використовується  для  ініціювання  переказу з рахунку платника на рахунок отримувача (  п. 1.35 Закону України “Про платіжні системи та переказ коштів в Україні”).

Одним із видів розрахункових документів є платіжне доручення,  що містить доручення  платника  банку  або  іншій  установі  -  члену платіжної   системи,   що   його   обслуговує,  здійснити  переказ визначеної в  ньому  суми  коштів  зі  свого  рахунка  на  рахунок отримувача ( ст.1.30., ст. 22.1. Закону України “Про платіжні системи та переказ коштів в Україні”).

              Розрахункові   документи,   за    винятком    платіжної вимоги-доручення,  мають подаватися ініціатором до банку,  що його обслуговує. При  використанні  розрахункового документа ініціювання переказу вважається завершеним з моменту прийняття банком платника розрахункового документа на виконання ( ст. ст. 22.3., 22.4. Закону України “Про платіжні системи та переказ коштів в Україні”).

 Право розпорядження коштами, що знаходяться на рахунку, відкритому в банку, надане лише власникові рахунку.

Як зазначалося вище, позивач використовував своє право ініціювання та відкликання грошових переказів згідно платіжних доручень № 938, 939, 940,941.

Станом на 09.04.2009 р. на поточному рахунку відповідача обліковуються його грошові кошти на суму 467,17 грн., на позабалансовому рахунку 9804 відсутні несплачені платіжні доручення позивача. Платіжне доручення № 940 від 27.01.2009 р. на суму 198 000,00 грн. позивачем відкликано, та надано інше платіжне доручення № 941 від 09.04.2009 р. яке виконано банком в той же день. Зазначене підтверджується  довідкою відповідача № 376/04 від 09.04.2009 р., листом позивача № 09/04 від 09.04.2009 р. про повернення без виконання платіжного доручення № 940 від 27.01.209 р. на суму 198 000,00 грн., та про прийняття до виконання нового платіжного доручення № 941 від 09.04.2009 р. на суму 197 500,00 грн.; платіжне доручення № 941 від 09.04.2009 р. на суму 197 500,00 грн. з відміткою банку про виконання .

  Враховуючи зазначене, спір між сторонами стосовно вимог позивача про зобов'язання відповідача виконувати у визначені чинним законодавством, інструкціями Національного банку України та Договором банківського рахунку № 1891 від 01.03.2008 строки розпорядження ТОВ «Мир Весов» про перерахування і видачу відповідних сум з поточного рахунка № 26000301611891 в Калінінській філії АКБ «Національний кредит» (МФО 335720) та проведення інших операцій за вказаним рахунком в межах наявної на рахунку суми коштів, є врегульованим, предмет спору відсутній, провадження у справі в цій частині підлягає припиненню по ст. 80 п.1-1 ГПК України.

На підставі ст.ст. 75, 85 Закону України “Про банки та банківську діяльність” Національним банком України було прийнято постанову № 439 від 19.12.2008 р. “Про призначення тимчасової адміністрації в Акціонерному комерційному банку “Національний кредит”, якою строком на 1 рік з 19.12.2008 р. до 18.12.2009 р. призначено в Банку тимчасову адміністрацію. З метою створення сприятливих умов  для відновлення фінансового стану Банку введений мораторій на задоволення вимог кредиторів строком на шість місяців з 19.12.2008 р. до 18.06.2009 р.

Тимчасова адміністрація  приступає до  виконання своїх обов'язків негайно після прийняття рішення про її  призначення. Тимчасова адміністрація очолюється керівником, який призначається Національним банком України. З дня  призначення  тимчасового  адміністратора  повноваження загальних зборів,  спостережної ради і правління (ради директорів) банку  переходять до тимчасового адміністратора. ( ст. ст. 75, 78 Закону України “Про банки та банківську діяльність”) .

        Згідно приписів ст. 80 Закону України “Про банки та банківську діяльність” тимчасовий адміністратор  негайно після свого призначення зобов'язаний забезпечити збереження активів та документації банку. З дня свого призначення тимчасовий адміністратор має повне та виняткове право управляти банком  та  контролювати  його,  вживати будь-яких  заходів  щодо  відновлення  належного фінансового стану банку або,  при  необхідності,  підготувати  банк  до  продажу  чи реорганізації  з  метою забезпечення інтересів вкладників та інших кредиторів.

Тимчасовий адміністратор має право: зокрема, 1) продовжувати або припиняти будь-які операції банку;  2) виконувати будь-які дії, рішення від імені банку; 3) розривати в порядку, встановленому законодавством України, будь-які   угоди  за  участю  банку,  які,  на  думку  тимчасового адміністратора, є збитковими чи непотрібними для банку.

 Рішення Національного банку  України  щодо   призначення тимчасової адміністрації приймається в якості заходів впливу, та  є виконавчим документом ( ст. 73 Закону України “Про банки та банківську діяльність”).

Поняття мораторію надане в ст. 1 Закону України “Про банки та банківську діяльність”.

              Відповідно до ст. 85 Закону України “Про банки та банківську діяльність” протягом дії мораторію: забороняється стягнення на підставі виконавчих документів; не нараховуються неустойка (штраф,  пеня),  інші фінансові (економічні)   санкції.  

Відповідно до ст. 58 Закону України “Про банки та банківську діяльність” банк не відповідає за невиконання або несвоєчасне виконання зобов'язань у разі  оголошення  мораторію  на  задоволення  вимог кредиторів,  зупинення операцій по рахунках, арешту власних коштів банку на його рахунках уповноваженими органами державної влади.

Враховуючи зазначене, вимоги позивача про стягнення з відповідача пені в                сумі 10 709,93 грн. не підлягають задоволенню.

Стосовно заявлених позивачем вимог, з посиланням на ст. 623 ЦК України,  про стягнення з відповідача упущеної вигоди в розмірі 364 447,44 грн., слід зазначити наступне.

Згідно зі статтею 623 Цивільного кодексу України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором. Під збитками розуміють витрати, зроблені кредитором, втрата або пошкодження його майна, а також неодержані кредитором доходи, які він одержав би, якби зобов'язання було виконано боржником.

При цьому, позивач повинен довести, що збитки, заподіяні саме відповідачем, безпосередній причинний зв'язок між невиконанням зобов'язання і заподіянням збитків та розмір збитків.

Упущена вигода - це доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене.

Визначення поняття збитків наводяться також у частині другій статті 224 Господарського кодексу України, відповідно до якої під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За загальним принципом цивільного права особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Притягнення до цивільно-правової відповідальності можливе лише при наявності передбачених законом умов. Їх сукупність утворює склад цивільного правопорушення, який є підставою цивільно-правової відповідальності. Склад цивільного правопорушення, визначений законом для настання відповідальності у формі відшкодування збитків, утворюють наступні елементи: суб'єкт, об'єкт, об'єктивна та суб'єктивна сторона. Суб'єктом є боржник; об'єктом - правовідносини по зобов'язаннях; об'єктивною стороною - наявність збитків у майновій сфері кредитора, протиправна поведінка у вигляді невиконання або неналежного виконання боржником свого зобов'язання, причинний зв'язок між протиправною поведінкою боржника і збитками; суб'єктивну сторону цивільного правопорушення складає вина, яка представляє собою психічне відношення особи до своєї протиправної поведінки і її наслідків.

Підставою для настання господарсько-правової відповідальності є правопорушення, що включає в себе певні елементи: збитки, протиправність поведінки особи, яка заподіяла збитки, причинний зв'язок між протиправною поведінкою і збитками, вина. Відсутність хоча б одного елемента складу правопорушення, за загальним правилом, виключає настання відповідальності у вигляді відшкодування збитків.

Відповідно до ст.623 Цивільного кодексу України при визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання.

Збитки у вигляді упущеної вигоди на суму 364 447,44 грн., які просить стягнути позивач, обґрунтовуються ним умовним припущенням про можливість отримання прибутку в результаті виконання умов контракту поставки від 05.12.2008 р. № С-08ZXJ035 з Китайським постачальником, який нібито укладений за заявкою ТОВ “Укрестмаркінвест” від 03.12.2008 р. у відповідь на комерційну пропозицію позивача від 03.12.2008 р.

Позивач не надав доказів укладання договору з ТОВ “Укрестмаркінвест”  на той же товар, - тобто не довів свого обов”язку  перед ТОВ “Укрестмаркінвест” поставити відповідний товар взагалі, та у визначені договором строки, зокрема. Позивач не запропонував замовнику здійснити передоплату за замовлений товар, враховуючи форс-мажорні обставини в обслуговуючому банку.

Крім того, позивач не надав і доказів відмови від замовлення товару за контрактом, та/або доказів розірвання контракту поставки від 05.12.2008 р. № С-08ZXJ035 з Китайським постачальником внаслідок невиконання відповідачем вказаних вище платіжних доручень.

Оцінивши  всі  надані  позивачем докази, суд дійшов висновку  про  відсутність  підстав для задоволення вимоги позивача про стягнення з банку упущеної вимоги через недоведеність причинно-наслідкового зв'язку між діями  відповідача і збитками позивача, розмір яких позивачем також не доведений.

Позивач  наполягає, що діями відповідача йому завдано моральну шкоду.

Відповідно ст.23 Цивільного Кодексу України, моральна шкода полягає: 1) у  фізичному болю та стражданнях, яких фізична  особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої,  членів її сім'ї чи близьких родичів;             3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна;  4) у приниженні честі,  гідності,  а також ділової  репутації фізичної або юридичної особи.

Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно  від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості (ст.1167 Цивільного кодексу України).

З приписів чинного законодавства, в тому числі, статті 1167 ЦК України витікає, що  наявність моральної шкоди має доводити потерпіла особа.

Позивач не надав до матеріалів справи жодного документу, які на його думку, є підтвердженням понесення ним моральної шкоди, що нанесена йому неправомірними діями відповідача.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного суду України від 31.03.95р. №4 „Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди”, під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних, чи фізичних страждань або інших негативних явищ заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними  діями або бездіяльністю.

Згідно з п. 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 № 4 відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому доведенню у спорах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.

Позивач не надав доказів, якими б підтверджувався факт заподіяння позивачеві моральних або втрат немайнового характеру, або  доказів приниження честі,  гідності,  а також ділової  репутації ( саме позивача).

Заявлена позивачем моральна шкода оцінюється позивачем в 30 000,00 грн.

Але ж позивач не надав обгрунтувань з чого він виходить визначаючи  суму моральної шкоди саме в цьому розмірі.

Позивач не надав і доказів, що моральна шкода нанесена йому неправомірними діями саме відповідача з доведенням причинного зв”язку між цим.

З матеріалів справи не вбачається понесення позивачем моральної шкоди взагалі,  та в результаті  неправомірних дій відповідача, зокрема.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень (ст.33 Господарського процесуального Кодексу України).

Враховуючи викладене, вимоги позивача про стягнення моральної шкоди в сумі              30 000,00 грн. не підлягають задоволенню в зв'язку з недоведеністю.

Статтею 44 Господарського процесуального кодексу України  передбачено, що до складу судових витрат входить оплата послуг адвоката, тощо.

Позивач не підтвердив належними доказами, що у штаті Товариства відсутні спеціалісти, що мають фах юриста, які могли б представляти інтереси підприємства позивача в суді.  Позивач також не довів, що послуги адвоката у цьому спорі, які  потягли додаткові витрати Товариства в розмірі 10 000,00 грн., були підприємству необхідними.

Відповідно до частини п'ятої статті 49 Господарського процесуального кодексу України  суми, які підлягають сплаті за послуги адвоката покладаються, зокрема, при відмові в позові – на позивача.

Судові витрати, згідно ст. 49 Господарського процесуального Кодексу України, відносяться на позивача.

     Керуючись ст. ст. 1, 22, 33, 34, 36, 43, 49, 58, 77, 80 п.1-1, 82, 84, 85 Господарського процесуального Кодексу України, Господарський суд,-

                                                  В И Р І Ш И В :

Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю “Мир весов”, м. Донецьк  у задоволенні позову до АКБ “Національний кредит”, м. Київ в особі Калінінської філії АКБ “Національний кредит” в м. Донецьк, м. Донецьк про стягнення з відповідача заборгованості по Договору банківського рахунку №1891 від 01.03.2008 з урахуванням індексу інфляції у розмірі 202 496,97 грн., 3% річних у розмірі 880,27 грн., пені у розмірі      10 709,93 грн., упущеної вигоди у розмірі 364 447,44 грн., грошової компенсації завданої моральної шкоди у розмірі З0 000 грн.

Припинити провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Мир весов”, м. Донецьк до АКБ “Національний кредит”, м. Київ в особі Калінінської філії АКБ “Національний кредит” в м. Донецьк, м. Донецьк про зобов'язання відповідача виконувати у визначені чинним законодавством, інструкціями Національного банку України та договором банківського рахунку № 1891 від 01.03.2008 строки розпорядження ТОВ «Мир Весов» про перерахування і видачу відповідних сум з поточного рахунка № 26000301611891 в Калінінській філії АКБ «Національний кредит» (МФО 335720) та проведення інших операцій за вказаним рахунком в межах наявної на рахунку суми коштів.

За погодженням сторін в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Рішення виготовлено та підписано 14.04.2009 р.

               Суддя                                                                                                            Дучал Н.М.                               

Надруковано 3 екземпляри:

1 – позивачу;

1 – відповідачу;

     1 –у справу.