Рішення

від 09.04.2009 по справі 2/52

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

2/52

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

09.04.09 р.                                                                                                       Справа № 2/52                               

Суддя господарського суду Донецької області Мартюхіна Н.О.

при секретарі судового засідання Трубачевій А.О.

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом: Закритого акціонерного товариства “Росмен” м. Донецьк

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “ТС Обжора” м. Донецьк

про стягнення заборгованості в сумі 16559,32грн.

За участю

представників сторін:

від позивача:       Христенко С.В.  – за довір.

від відповідача:  Лавренов Д.В. – за довір.

У судовому засідання 03.04.2009р. оголошено перерву до 11 год. 45 хв. 09.04.2009р.   

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Закрите акціонерне товариство “Росмен” м. Донецьк звернувся до господарського суду Донецької області позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “ТС Обжора” м. Донецьк про стягнення заборгованості в сумі 16559,32грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем умов договору купівлі-продажу № 564 від 28.03.2008р., видаткові накладні, податкові накладні.

Відповідач надав відзив на позовну заяву, де позовні вимоги не визнає повністю виходячи з того, що за умовами договору продавець поставляє та передає покупцю, а покупець приймає та оплачує товар на умовах та в порядку, встановленому договором, а саме пунктом 5.3. договору встановлено, що покупець зобов'язаний сплачувати кожну товарну накладну, переданого продавцем товару по мірі її реалізації не пізніше 21двадцяти одного  банківського дня від моменту реалізації такого товару. Вказує на той факт, що на даний момент товар, який був поставлений позивачем відповідно до умов договору не реалізований тому зобов'язання щодо оплати за поставлений товар у відповідача не виникло.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд ВСТАНОВИВ:

28.03.2008р. між Товариством з обмеженою відповідальністю “ТС Обжора” (Покупець) та Закритим акціонерним товариством “Росмен” (Продавець) був укладений договорі № 564 (купівлі-продажу на умовах оплати за реалізований товар).

За цим договором Продавець поставляє та передає у власність Покупця, а Покупець приймає та оплачує товар на умовах та в порядку, визначеному договором, відповідно замовленню на поставку та товаросупровідній документації, яка є невід'ємною частиною договору.

Пунктом 2.1. договору встановлено, що поставка товару на склади Покупця здійснюється транспортом Продавця та за рахунок Продавця.

Згідно до п. 2.5.1. договору право власності переходить від Продавця до Покупця з моменту, коли сторони підписали транспортну накладну, яка підтверджує, що товар був прийнятий Покупцем.    

В підтвердження виконання умов договору позивачем до матеріалів справи надані наступні первинні документи:

- видаткова накладна № РН-0001052 від 09.10.2008р. на суму 804,60грн., податкову накладну № 1080 від 09.10.2008р.;

- видаткову накладну № РН-0001053 від 09.10.2008р. на суму 943,20грн., податкову накладну № 1081 від 09.10.2008р.;

- видаткову накладну № РН-0001054 від 09.10.2008р. на суму 756грн., податкову накладну № 1082 від 09.10.2008р.;   

- видаткову накладну № РН-0001057 від 10.10.2008р. на суму 516,60грн., податкову накладну № 1085 від 10.10.2008р.;

- видаткову накладну № РН-0001100 від 24.10.2008р. на суму 793,80грн., податкову накладну № 1128 від 24.10.2008р.;

- видаткову накладну № РН-0001116 від 29.10.2008р. на суму 609,00грн., податкову накладну № 1144 від 29.10.2008р.;

- видаткову накладну № РН-0001117 від 29.10.2008р. на суму 891,00грн., податкову накладну № 1145 від 29.10.2008р.;

- видаткову накладну № РН-0001118 від 29.10.2008р. на суму 938,40грн., податкову накладну № 1146 від 29.10.2008р.;

- видаткову накладну № РН-0001119 від 29.10.2008р. на суму 1791,60грн., податкову накладну № 1147 від 29.10.2008р.;

- видаткову накладну № РН-0001129 від 31.10.2008р. на суму 843,60грн., податкову накладну № 1157 від 31.10.2008р.;

- видаткову накладну № РН-0001138 від 04.11.2008р. на суму 893,40грн., податкову накладну № 1166 від 04.11.2008р.;

- видаткову накладну № РН-0001154 від 06.11.2008р. на суму 1086,00грн., податкову накладну № 1179 від 06.11.2008р.;

- видаткову накладну № РН-0001155 від 06.11.2008р. на суму 946,20грн., податкову накладну № 1180 від 06.11.2008р.;

- видаткову накладну № РН-0001188 від 19.11.2008р. на суму 517,20грн., податкову накладну № 1218 від 19.11.2008р.;

- видаткову накладну № РН-0001189 від 19.11.2008р. на суму 801,00грн., податкову накладну  1219 від 19.11.2008р.;

- видаткову накладну № РН-0001190 від 19.11.2008р. на суму 796,80грн., податкову накладну № 1220 від 19.11.2008р.;

- видаткову накладну № РН-0001191 від 19.11.2008р. на суму 803,40грн., податкову накладну № 1221 від 19.11.2008р.;

- видаткову накладну № РН-0001193 від 20.11.2008р. на суму 609,00грн., податкову накладну № 1223 від 20.11.2008р.;

- видаткову накладну № РН-0001208 від 26.11.2008р. на суму 469,20грн., податкову накладну № 1238 від 26.11.2008р.;

- видаткову накладну № РН-0001210 від 26.11.2008р. на суму 1083,00грн., податкову накладну № 1240 від 26.11.2008р.

          Факт отримання вказаного товару відповідачем підтверджується підписами та печатками на видаткових накладних.

          Згідно до первинних документів, що додані до матеріалів справи станом на момент звернення позивача до суду за відповідачем обліковувалася заборгованість в розмірі 16559,32грн., що підтверджується двостороннім актом звірки взаємних розрахунків станом на 31.12.2008р., який підписаний та скріплений печатками з обох сторін без зауважень.

З приводу не оплати товару позивачем на адресу відповідача було направлено претензію № 5 від 14.01.2009р. з вимогою погасити заборгованість в розмірі 16559,32грн. в строк до 19.01.2009р., яка зі сторони відповідача залишена без відповіді та задоволення.

Під час розгляду справи відповідач здійснив часткову оплату боргу в розмірі 12500грн., що підтверджується платіжним дорученням № 1961 від 30.03.2009р., що додане до матеріалів справи.

З огляду на вказане провадження у справі в частині стягнення заборгованості в розмірі 12500грн. підлягає припиненню на підставі п. 11 ч. 1 ст. 80 ГПК України у зв'язку з відсутністю предмету спору.

Таким чином на момент слухання справи за відповідачем обліковується заборгованість в розмірі 4059,32грн.

За результатами розгляду матеріалів справи суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача щодо стягнення суми боргу в розмірі 4059,32грн. підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.  

Статтею 509 Цивільного кодексу України закріплено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, сплатити гроші тощо), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.   

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Свої зобов'язання щодо повної та своєчасної оплати грошових коштів всупереч вищевказаним нормам Цивільного та Господарського кодексу України, умовам Договорів  відповідач не виконав, у зв'язку з чим виникла заборгованість в сумі 4059,32 грн.

Заперечуючи проти позовних вимог стосовно спірної суми боргу, відповідач посилається на ті обставини, що товар на спірну суму 4059,32 грн., який був поставлений позивачем, ще не реалізований відповідачем.

За вимогами ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Проте, відповідачем доказів на підтвердження факту знаходження товару на суму 4059,32 грн. на реалізації до теперішнього часу та станом на момент винесення рішення, до матеріалів справи не надано.

Відповідач доказів погашення суми боргу в розмірі 4059,32 грн. до матеріалів справи не надав.

Посилаючись на умови розділу 5 договору, відповідач вважає, що в нього не виникло зобов'язання щодо оплати зазначеного товару.

Дослідивши зміст розділу 5 договору “Ціна договору та порядок розрахунків” судом встановлено, що ціна товару встановлюється в національній валюті України, включаючи ПДВ. Продавець зобов'язаний поставляти товар по цінам, вказаним у Специфікації, затвердженою сторонами. Покупець зобов'язаний оплачувати кожну товарну накладну, переданого Продавцем товару по мірі її реалізації не пізніше 21 (двадцяти одного) банківських днів від моменту реалізації такого товару. Розрахунок строків оплати за товари, що поставляються до відкриття будь-якого нового торгівельного об'єкту Покупця, починається з моменту офіціального відкриття, а не від дати отримання товару. Якщо Продавець не надав належним чином оформлені товарні та податкові накладні своєчасно, Покупець має право затримати розрахунки за товар на відповідний період затримання наданням Продавцем документів.

В матеріалах справи наявний акт звірки взаємних розрахунків станом на 31.12.2008р., який підписаний та скріплений печатками з обох сторін без зауважень, з якого вбачається, що за бухгалтерськими даними ТОВ “ТС “Обжора” станом на 31.12.2008р. обліковується кредитове сальдо в сумі 16559,37 на користь ЗАТ “Росмен”. Господарських операцій стосовно  існування залишків нереалізованого товару актом звірки не зафіксовано.

Отже, враховуючи встановлений стан розрахунків між сторонами, що визначений актом звірки, підстави для застосування умов пункту 5.3. договору у суду відсутні, тому суд вважає неспроможною та необґрунтованою позицію відповідача стосовно відсутності реалізації спірної продукції на суму 4059,32 грн.  

Відповідно зі ст.43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності. Оскільки  відповідачем   до теперішнього часу, виконані позивачем зобов'язання не оплачені, то суд вважає вимоги позивача обґрунтованими та  такими, що підлягають часткову задоволенню.

Судові витрати в порядку, що передбачений ст. 49 ГПК України підлягають віднесенню на відповідача в повному обсязі, у зв'язку з тим, що часткова оплата суми боргу здійснена відповідачем після порушення провадження у справі.

На підставі викладеного, керуючись Господарським кодексом України, Цивільним кодексом України, ст. ст. 22, 33, 34, 35, 43, 44, 49, 75, ст. ст. 82 – 85 ГПК України, господарський суд

                                                    ВИРІШИВ:

           Позов Закритого акціонерного товариства “Росмен” м. Донецьк до Товариства з обмеженою відповідальністю “ТС Обжора” м. Донецьк про стягнення 16559,32грн. задовольнити частково.

Провадження у справі стосовно стягнення заборгованості в розмірі 12500грн. припинити на підставі п. 11 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “ТС “Обжора” (83050, м. Донецьк, пр-т. театральний, 4; поштова адреса: 83045, м. Донецьк, пр-т. Пр. Богославських, 7б, ЄДРПОУ 33967456) на користь Закритого акціонерного товариства “Росмен” (83025, м. Донецьк, вул.. петровського, 116а, ЄДРПОУ 24814865, п/р 26008001324173 у філії ЗАТ “ОТП Банк” в м. донецьку, МФО 335775) заборгованість в розмірі 4059,32грн., витрати по сплаті державного мита в розмірі 165,59грн., та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 118грн.

Рішення суду набуває законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Рішення суду може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дні прийняття рішення або в касаційному порядку протягом одного місяця з дні набрання рішенням законної сили.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

               Суддя