Постанова

від 17.10.2013 по справі 2а-15293/10/14/0170

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ПОСТАНОВА

Іменем України

17 жовтня 2013 р. (о 14:50) Справа №2а-15293/10/14/0170

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Кірєєва Д.В., за участю секретаря Цатурян С.О.

за участю представників сторін:

від позивача - не з'явився;

від відповідача - не з'явився;

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ленді»

до Державної податкової інспекції в м. Сімферополь АР Крим

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень,

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Ленді» (далі-позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду АРК з позовом до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим (далі-відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 29.10.2013 № 0024502301/0 про донарахування податку на прибуток в сумі 163 824,00 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 46 090,90 грн.; № 0024512301/0 про донарахування податку на додану вартість у сумі 147 659,00 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 73 829,50 грн.

У судове засідання 17.10.2013 року представник позивача не з'явився, звернувся до суду з клопотанням про розгляд справи в порядку письмового провадження, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

У судове засідання 17.10.2013 року представник відповідача не з'явився, про час, дату та місце його проведення повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив, відповідач надіслав до суду заперечення проти адміністративного позову.

Враховуючи, що матеріали справи містять достатньо доказів для з'ясування обставин у справі, суд, керуючись ст. 128 КАС України, вважає можливим розглянути справу у відсутність представника відповідача.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши представників позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Ленді» зареєстровано у якості юридичної особи Виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради АР Крим 23.11.1993 року, ідентифікаційний код юридичної особи 20704648, місцезнаходження: 95000, Автономна Республіка Крим, м. Сімферополь, вул. Генерала Васил'єва, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи Серії А01 № 632107 (т.с. 1 а.с. 65).

Товариство з обмеженою відповідальністю «Ленді» взято на податковий облік в органах державної податкової служби з 06.12.1993 року за № 156, на час розгляду справи перебуває на податковому обліку Державної податкової інспекції у м. Сімферополі (т.с. 1 а.с. 66).

Свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість від 05.08.1997 року № 100291340, індивідуальний податковий номер - 207046401293 (т.с. 1 а.с. 67).

Згідно з довідкою АА № 234185 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України видами діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю «Ленді» є оптова торгівля хімічними продуктами, оптова торгівля верстатами, інші види оптової торгівлі, роздрібна торгівля іншими непродовольчими товарами, не віднесеними до інших групувань, виробництво промислових газів, виробництво будівельних металевих конструкцій (т.с. 1 а.с. 68).

Судом встановлено, що в період з 30.09.2010 року по 13.10.2010 року посадовими особами Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим, на підставі направлення від 29.09.2010 р. № 1780/23-2, виданого ДПІ в м. Сімферополі та плану-графіку проведення планових виїзних перевірок суб'єктів господарювання на вересень 2010 р. було проведено планову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Ленді» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2009 р. по 30.06.2010 р., валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2009 р. по 30.06.2010 р.

За результатами вищенаведеної перевірки було складено акт № 14738/23-02/20704648 від 18.10.2010 року, за висновком якого встановлено:

- порушення п. 1.32 ст. 1, п.п. 5.1, п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 року № 334/94-ВР в редакції Закону України від 22.05.199 року № 283/9-ВР зі змінами та доповненнями, в результаті чого занижено податкові зобов'язання з податку на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 163 824 грн., у тому числі за 4 квартал 2009 р. в сумі 61 457 грн., за 1 квартал 2010 р. 10 347 грн., за 2 квартал 2010 р. 92 020 грн.;

- порушення п.п. 7.4.1., 7.4.4.п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» № 168/97-ВР від 03.04.1997 року зі змінами та доповненнями, в результаті чого завищена сума податкового кредиту за період, що перевірявся, на суму 147 659 грн., у тому числі за жовтень 2009 р. в сумі 27 008 грн., за листопад 2009 р. в сумі 29 750 грн., за грудень 2009 р. в сумі 9 007, за січень 2010 р. 16 497 грн., за лютий 2010 р. в сумі 8 062 грн., за березень 2010 р. в сумі 13 580 грн., за квітень 2010 р. в сумі 28 755 грн., за травень 2010 р. в сумі 15 000 грн. (т.с. 1 а.с. 12-26).

26.10.2010 р. позивачем до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі надіслані заперечення на акт № 14785/23-2/20704648 від 18.10.2010 р. планової виїзної перевірки ТОВ «Ленді» (т.с. 1 а.с. 27-29).

28.10.2010 р. Державною податковою інспекцією в м. Сімферополі АР Крим на адресу позивача надіслана відповідь на заперечення, згідно з якою порушення, вказані в акті документальної перевірки № 14783/23-2/20704648 від 18.10.2010 р. залишені без змін, оскільки встановлені згідно вимог діючого законодавства України (т.с. 1 а.с. 30-34).

На підставі зазначеного акту № 14783/23-2/20704648 від 18.10.2010 р. були прийняті податкові повідомлення - рішення 0024502301/0 від 29.10.2010 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у сумі 209 914,90 грн., у тому числі 163 824,00 грн. за основаним платежем, 46 090,9 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями; 0024512301/0 від 29.10.2010 року, яким збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 221 488,50 грн., у тому числі 147 659 грн. за основним платежем, 73 829,5 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (т.с. 1 а.с. 10-11).

Не погодившись з податковими повідомленнями-рішеннями № 0024502301/0 та 0024512301/0 від 29.10.2010 року позивач оскаржив їх до суду.

В ході розгляду справи судом перевірено правомірність висновків відповідача щодо порушення позивачем вимог податкового законодавства в частині завищення податкового кредиту, податку на прибуток підприємств, та встановлено наступне.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органу власних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст. 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного суб'єкта, встановлюючи чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

З матеріалів справи вбачається, що 31.08.2009 року між ТОВ «ТК Сигма Груп» (Орендодавець) та ТОВ «Ленді» (Орендар) укладено договір оренди балонів № 03/09, за умовами якого Орендодавець зобов'язується передати Орендарю, а Орендар зобов'язується прийняти в платне користування балони згідно з актом приймання-передачі, який є його невід'ємною частиною. За користування балонами Орендар сплачує орендодавцю орендну плату в строки та розміри, зазначені в договорі. Місцем зберігання балонів є склади ТОВ «Ленді». Договір укладено строком до 31.12.2009 року (т.с. 1 а.с. 35).

Додатковою угодою № 1 від 28.12.2009 р. до договору оренди балонів від 31.08.2009 р. № 03/09 продовжено дію договору до 31.05.2010 р. (т.с. 1 а.с. 36).

Згідно з актом приймання-передачі балонів № 1 від 31.08.2009 р. до договору 03/09 від 31.08.2009 р. Орендодавцем були здані, а Орендарем прийняти в платне користування балони для промислових газів у кількості 4 000 штук. (т.с. 1 а.с. 37)

Відповідно до вищезазначеного договору № 03/09 за період жовтень 2009 р. - березень 2010 р. ТОВ «Ленді» здійснило господарські операції з придбання у ТОВ «ТК Сігма Груп» послуг з оренди балонів для промислових газів на загальну суму 623 420,00 грн., у тому числі ПДВ 103 903,34 грн., що підтверджується актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 17 від 30.10.2009 р., № 49 від 30.11.2009 р., № 78 від 30.12.2009 р., № 21 від 29.01.2010 р., № 66 від 28.02.2010 р., № 132 від 31.03.2010 р. (т.с. 1 а.с. 41,43, 45, 47, 49,51).

ТОВ «ТК Сігма Груп» на підтвердження фактичного здійснення господарських операцій з ТОВ «Ленді» були виписані податкові накладні № 95 від 30.10.2009 р. на суму 162 050,00 грн., у тому числі ПДВ 27 008,33 грн.; № 190 від 30.11.2009 р. на суму 178 500,00 грн., у тому числі ПДВ 29 750,00 грн.; № 350 від 30.12.2009 р. на суму 54 040,00 грн., у тому числі ПДВ 9 006,67 грн.; № 212 від 29.01.2010 р. на суму 98 980 грн., у тому числі ПДВ16 496,67 грн.; № 505 від 28.02.2010 р. на суму 48 370,00 грн., у тому числі ПДВ8 061,57 грн., № 918 від 31.03.2010 р. на суму 81 480,00 грн., у тому числі ПДВ 13 580,00 грн. (т.с. 1 а.с. 42, 44, 46, 48, 50, 52).

Отримані послуги з оренди балонів були у повному обсязі оплачені позивачем за період листопад 2009 р. - травень 2010 р. шляхом перерахування грошових коштів у безготівковій формі у сумі 623 420,00 грн. з ПДВ на користь ТОВ «ТК Сігма Груп», що підтверджується виписками з поточного банківського рахунку (т.с. 2 а.с. 1-17).

Згідно з актом приймання-передачі балонів № 2 від 31.03.2010 р. Орендарем були здані, а Орендодавцем прийняті балони для промислових газів у кількості 4 000 штук. (т.с. 1 а.с. 38).

06 квітня 2010 року між ТОВ «ТД Архіп» (Орендодавець) та ТОВ «Ленді» (Орендар) укладено договір оренди балонів № 04/10, за умовами якого Орендодавець зобов'язується передати Орендарю, а Орендар зобов'язується прийняти в платне користування балони згідно з актом приймання-передачі, який є його невід'ємною частиною. За користування балонами Орендар сплачує орендодавцю орендну плату в строки та розміри, зазначені в договорі. Місцем зберігання балонів є склади ТОВ «Ленді». Договір укладено строком до 31.12.2010 року (т.с. 1 а.с. 54-55).

Згідно з актом приймання-передачі балонів № 1 від 06.04.2010 р. Орендодавцем були здані, а Орендарем прийняти в платне користування балони для промислових газів у кількості 3 600 штук. (т.с. 1 а.с. 56).

Відповідно до вищезазначеного договору № 04/10 від 06.04.2010 р. за період квітень-травень 2010 року ТОВ «Ленді» здійснило господарські операції з придбання у ТОВ «Торговий дім «Архіп» послуг з оренди балонів для промислових газів на загальну суму 253 125 грн., у тому числі ПДВ 42 187,50 грн., що підтверджується актами здачі-приймання робіт (надання послуг) № 8 від 30.04.2010 р., № 27 від 31.05.2010 р. (т.с. 1 а.с. 58, 60).

ТОВ «Торговий дім «Архіп» на підтвердження фактичного здійснення господарських операцій з ТОВ «Ленді» були виписані податкові накладні № 202 від 30.04.2010 р. на суму 163 125,00 грн., у тому числі ПДВ 27 187,50 грн., № 490 від 31.05.2010 р. на суму 90 000,00 грн., у тому числі ПДВ 15 000,00 грн. (т.с. 1 а.с. 59, 61).

Отримані послуги з оренди балонів були у повному обсязі оплачені ТОВ «Ленді» за період травень-червень 2010 р. шляхом перерахування грошових коштів у безготівковій формі у сумі 253 125,00 грн. з ПДВ на користь ТОВ «Торговий дім «Архіп», що підтверджується виписками з поточного банківського рахунку (т.с. 2 а.с. 18-21).

Згідно з актом приймання-передачі балонів № 2 від 31.05.2010 р. Орендарем були здані, а Орендодавцем прийняті балони для промислових газів у кількості 3 600 штук. (т.с. 1 а.с. 38).

ТОВ «Ленді» придбало у ТОВ «Торговий дім «Архіп» товари (пропан) у кількості 57 балонів вартістю 9 405,00 грн., у тому числі 1 567,50 грн., що підтверджується видатковою накладною № 167 від 06.04.2010 р. (т.с. 1 а.с. 62).

ТОВ «Торговий дім «Архіп» на підтвердження фактичного здійснення господарських операцій з ТОВ «Ленді» була виписана податкова накладна № 176 від 06.04.2010 р. на суму 9 405,00 грн., у тому числі ПДВ 1 567,50 грн. (т.с. 1 а.с. 63).

Отримані балони з газом були оплачені ТОВ «Ленді» у травні 2010 року шляхом перерахування грошових коштів у безготівковій формі у сумі 9 405,00 грн. з ПДВ на користь ТОВ «Торговий дім «Архіп», що підтверджується випискою банку з поточного банківського рахунку (т.с. 2 а.с. 20-21).

Приймаючи до уваги те, що відповідачем перевірялись питання дотримання вимог податкового законодавства за період 01.10.2009 р. по 30.06.2010 р. суд вважає, що підлягають застосуванню норми Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28 грудня 1994 року N 334/94-ВР, Закону України «Про податок на додану вартість» №168/97-ВР від 03.04.1997 р.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 р. № 334/94ВР (далі - Закон № 334/94), який діяв на час спірних взаємовідносин валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до п.п. 5.2.1. п. 5.2. ст. 5 зазначеного закону до складу валових витрат включаються: суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Відповідно до п.п. 5.3.9.п. 5.3 ст. 5 Закону № 334/94 не включаються до складу валових витрат витрати на виплату винагород або інших видів заохочень пов'язаним з таким платником податку фізичним чи юридичним особам у разі, якщо немає документальних доказів, що таку виплату або заохочення було проведено як компенсацію за фактично надану послугу (відпрацьований час). За наявності зазначених документальних доказів віднесенню до складу валових витрат підлягають фактичні суми виплат (заохочень), але не більші ніж суми, розраховані за звичайними цінами.

Не підлягають віднесенню до складу валових витрат суми збитків платника податку, понесених у зв'язку з продажем товарів (робіт, послуг) або їх обміном за цінами, що нижчі за звичайні, пов'язаним з таким платником податку особам.

У разі коли сума виплат (заохочень) або її частина пов'язаним фізичним особам не визнаються валовими витратами, така сума (або її частина) є базою для нарахування внесків на соціальні заходи, передбачені пунктом 5.7 цієї статті.

Не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

У разі втрати, знищення або зіпсуття зазначених документів, платник податку має право письмово заявити про це податковому органу та здійснити заходи, необхідні для поновлення таких документів. Письмова заява має бути надіслана до/або разом з поданням розрахунку податкових зобов'язань звітного періоду. Якщо платник податку не подасть у такий строк письмову заяву та не поновить зазначених документів до закінчення податкового періоду, що настає за звітним, непідтверджені відповідними документами витрати не визнаються валовими витратами і на суму недосплаченого податку нараховується пеня у розмірі облікової ставки Національного банку України, збільшеної в 1,2 рази.

Якщо платник податку поновить зазначені документи у наступних періодах, підтверджені витрати (з урахуванням сплаченої пені) включаються до валових витрат податкового періоду, на який припадає таке поновлення.

Перелік витрат, що не включаються до складу валових надано у п. 3 ст. 3 Закону № 334/94, у тому числі за даним пунктом не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Згідно з п. 5.11 ст. 5 вищевказаного Закону установлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені у цьому Законі, не дозволяється.

Пунктом 1.7. статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість» №168/97-ВР від 03.04.1997 р. (далі Закон № 168) встановлено, що податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до п.п. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 вищевказаного Закону об'єктом оподаткування є операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце надання яких знаходиться на митній території України, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору) для погашення заборгованості заставодавця, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу у користування лізингоотримувачу (орендарю).

Згідно пп.7.4.1. п.7.4. ст.7 Закону №168 податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Якщо у подальшому такі товари (послуги) починають використовуватися в операціях, які не є об'єктом оподаткування згідно зі статтею 3 цього Закону або звільняються від оподаткування згідно зі статтею 5 цього Закону, чи основні фонди переводяться до складу невиробничих фондів, то з метою оподаткування такі товари (послуги), основні фонди вважаються проданими за їх звичайною ціною у податковому періоді, на який припадає початок такого використання або переведення, але не нижче ціни їх придбання (виготовлення, будівництва, спорудження).

Пунктом 7.4.5. п.7.4. ст.7 Закону № 168 встановлено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Відповідно до пп. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону №168 податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Для операцій, що оподатковуються і звільнені від оподаткування, складаються окремі податкові накладні.

Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). У разі коли частка товару (робіт, послуг) не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби України, та враховується у визначенні загальних податкових зобов'язань.

Платники податку повинні зберігати податкові накладні протягом строку, передбаченого законодавством для зобов'язань із сплати податків.

Згідно п.п. 7.2.6. п.7.2. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» Податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. Як виняток з цього правила, підставою для нарахування податкового кредиту при поставці товарів (послуг) за готівку чи з розрахунками картками платіжних систем, банківськими або персональними чеками у межах граничної суми, встановленої Національним банком України для готівкових розрахунків, є належним чином оформлений товарний чек, інший платіжний чи розрахунковий документ, що підтверджує прийняття платежу постачальником від отримувача таких товарів (послуг), з визначенням загальної суми такого платежу, суми податку та податкового номера постачальника.

У разі відмови з боку постачальника товарів (послуг) надати податкову накладну або при порушенні ним порядку її заповнення отримувач таких товарів (послуг) має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву зі скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум цього податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку внаслідок придбання таких товарів (послуг).

Отримання такої скарги є підставою для проведення позапланової виїзної перевірки такого постачальника для з'ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов'язань з цього податку за такою цивільно-правовою операцією.

Підставою для нарахування податкового кредиту без отримання податкової накладної також є:

транспортний квиток, готельний рахунок або рахунок, який виставляється платнику податку за послуги зв'язку, інші послуги, вартість яких визначається за показниками приладів обліку, що містять загальну суму платежу, суму податку та податковий номер продавця, за винятком тих, в яких форма встановлена міжнародними стандартами;

касові чеки, які містять суму поставлених товарів (послуг), загальну суму нарахованого податку (з визначенням фіскального номера, але без визначення податкового номера постачальника). При цьому з метою такого нарахування загальна сума поставлених товарів (послуг) не може перевищувати 200 гривень за день (без урахування податку на додану вартість).

Відповідно п.п. 7.5. ст. 7 вказаного Закону датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Згідно п.п.7.2.1.п. 7.2. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками:

а) порядковий номер податкової накладної;

б) дату виписування податкової накладної;

в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість;

г) податковий номер платника податку (продавця та покупця);

д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість;

е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм);

є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача;

ж) ціну поставки без врахування податку;

з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні;

и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). У разі коли частка товару (робіт, послуг) не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби України, та враховується у визначенні загальних податкових зобов'язань.

Платники податку повинні зберігати податкові накладні протягом строку, передбаченого законодавством для зобов'язань із сплати податків.

Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Таким чином, суд вважає, що первинними документами податкового та бухгалтерського обліку Товариства з обмеженою відповідальністю «Ленді» (податкові накладні, акти приймання-передачі, виписками з поточного банківського рахунку) не підтверджуються висновки, встановлені за актом перевірки ДПІ в м. Сімферополі АР Крим № 14783/23-2/20704648 від 18.10.2010 року щодо заниження позивачем податкових зобов'язань з податку на прибуток на загальну суму 163 824,00 грн., та завищення суми податкового кредиту на суму 147 659,00 грн.

Зазначене також підтверджується висновком № 74/11 судово-економічної експертизи від 30.09.2013 року, з яким суд погоджується (т.с. 2 а.с. 82-173).

За таких умов, податкові повідомлення-рішення № 0024502301/0, 002451230/0 від 29.10.2010 року, є такими, що прийняті Державною податковою інспекцією в м. Сімферополі АР Крим протиправно, у зв'язку з чим підлягають скасуванню.

Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 94,158-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Сімферополі Автономної Республіки Крим № 0024502301/0 від 29.10.2010 року, 002451230/0 від 29.10.2010 року.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ленді» (ЄДРПОУ 20704648) витрати зі сплати судового збору у сумі 6,80 грн. (шість грн. вісімдесят коп.).

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя підпис Кірєєв Д.В.