Постанова

від 09.10.2013 по справі 821/2547/13-а

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" жовтня 2013 р. 14 год.00 хв.Справа № 821/2547/13-а

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Хом'якової В.В.,

при секретарі: Мельник О.О., за участю представника позивача Пасічніченка О.П., представника відповідача Мірошніченка О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Петропак" до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області про визнання недійсними податкових повідомлень - рішень,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Петропак" (позивач, ТОВ "Петропак") звернулось до адміністративного суду з позовом, в якому просить недійсними податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби від 02.04.13 № 0002422200 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 100527 грн. та нарахування штрафної санкції в сумі 50263 грн., №0002412200 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток на 105553 грн. та нарахування штрафної санкції в сумі 52776 грн.

Позовні вимоги ґрунтуються на тому, що перевірка господарської діяльності ТОВ "Петропак" була проведена з зловживанням службовим становищем, грубим порушенням матеріального права, підміною понять законодавства України, висновки в акті перевірки від 12.03.13 № 1567/22/4/37049628 не відповідають дійсності, є недоведеними і надуманими. ТОВ "Петропак" зазначає, що перевірка щодо підтвердження господарських взаємовідносин з ТОВ "Сіятс" є незаконною, оскільки порушує положення п. 75.1.3 ст. 75 ПК України, на перевірку позивачем були надані всі необхідні документи - договори, податкові накладні, акти виконаних робіт за вересень 2012 року, банківські виписки, реєстри податкових накладних, досліджуючи які ДПІ зазначила про відсутність документів та інформації щодо наявності основних фондів, договорів, частково надані банківські виписки, відсутні реєстри бухгалтерського обліку, що є недостовірними відомостями. Також позивач зазначив про неправомірне застосування ДПІ під час проведеної перевірки положень норм Цивільного кодексу України, яке не може застосовуватись до майнових відносин між платниками податків, договір з ТОВ "Сіятс" № 135 щодо перепакування продукції є таким, що відповідає вимогам ЦК України. ДПІ при перевірці підмінило сутність взаємовідносин між ТОВ "Петропак" та ТОВ "Сіятс" аргументуючи свою позицію перевіркою відносин останнього з контрагентом ТОВ "Крейстінг", між ТОВ "Крейстінг" та ТОВ "Автогруп Експрес", взаємовідносини між ТОВ "Автогруп Експрес" і ТОВ "Структум - Груп", які ніякого відношення до договору позивача з ТОВ "Сіятс" про надання послуг не мають.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги, просив суд позов задовольнити в повному обсязі.

Державна податкова інспекція у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області, яка є правонаступником Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби (відповідач) проти позову заперечує з мотивів викладених в наданих суду запереченнях. Відповідач вважає законними прийняті податкові повідомлення - рішення від 02.04.13 № 0002422200, №0002412200, оскільки під час проведеної перевірки господарської діяльності ТОВ "Петропак" був використаний акт від 25.01.13 № 357/22-4/37046433 перевірки контрагента позивача ТОВ "Сіятс" за період з 01.09.12 по 31.09.12. ДПІ не встановлено місцезнаходження ТОВ "Сіятс", перевіряючи податкову звітність останнього вбачається, що підприємством не підтверджено реальність здійснення господарських відносин із постачальником ТОВ "Крейстінг" та контрагентами - покупцями за вересень 2012 року. Із наданих ТОВ "Петропак" до перевірки актів здачі-прийняття робіт, вбачається, що вони не містять в собі відомості щодо розташування підприємств, у зв'язку з чим не можливо встановити де саме надавались послуги по перепакуванню товару. ДПІ вважає надані позивачем податкові накладні такими, що заповнені з порушенням податкового законодавства та не містять в собі достовірної інформації, оскільки контрагент позивача ТОВ "Сіятс" не знаходиться за юридичною адресою, задекларовані операції не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, у ТОВ "Сіятс" відсутні економічно необхідні для виконання таких робіт технічний персонал, основні фонди, виробничі активи, складські приміщення і транспортні засоби, у зв'язку з чим сформований ТОВ "Петропак" податковий кредит та валові витрати у вересні 2012 року нічим не підтверджені.

В судовому засіданні представник відповідача просив суд відмовити в задоволенні позову за необґрунтованістю.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд встановив наступне.

ТОВ "Петропак" є юридичною особою, зареєстровано в травні 2010 року, перебуває на обліку як платник податків в ДПІ у м. Херсоні, є платником ПДВ та податку на прибуток. Надає послуги з пакування продукції.

Спірні відносини виникли між сторонами внаслідок проведеної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Петропак" з питання підтвердження господарсько-правових відносин з ТОВ "Сіятс" за вересень 2012 року про що складено акт від 12.03.13 № 1567/22.4, в якому було зафіксовано про встановлені порушення підприємством:

- ч. 1-5 ст. 203, ч. 1-2 ст. 215, ч. 1 ст. 216, ч. 1-2 ст. 234, 626, 629 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ "Петропак" при придбання послуг у ТОВ "Сіятс" у вересні 2012 року;

- п. 185.1 ст. 185, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.6 ст. 198 ПК України в результаті чого завищено суму податкового кредиту, що призвело до заниження суми податку на додану вартість в вересні 2012 року ПДВ 100527 грн.;

- пп. 138.8.1 п. 138.8 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139, п. 144.1, п. 144.3 ст. 144, п. 146.5 ст. 146 розділу ІІІ, п. 7 підрозділу 4 розділу ХХ Перехідних положень ПК України в результаті чого занижено податок на прибуток за 9 місяців 2012 року у сумі 105553 грн.

Перевіряючою особою в акті перевірки зазначено про те, що 13.05.12 між позивачем та ТОВ "Сіятс" (м. Київ) був укладений договір про надання послуг з перепакування продукції ТОВ "Петропак" з метою підвищення привабливості продукції для споживача і підвищення обсягів продажів продукції.

У вересні 2012 року ТОВ "Петропак" відповідно формує податковий кредит на суму ПДВ 100526,98 грн. на підставі податкових накладних, які перелічені на стор. 4 акту перевірки. Дані суми відображені в реєстрі податкових накладних за вересень 2012 року, розрахунки між підприємствами проводились у безготівковій формі. До складу валових витрат позивачем включена сума 502635 грн. вартості послуг перепакування.

ДПІ у м. Херсоні було використано акт ДПІ у Печерському районі м. Києва від 25.01.13 № 357/22-4/37046433 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Сіятс" (код ЄДРПОУ 37046433) щодо підтвердження господарських відносин з ТОВ "Крейстінг" (код ЄДРПОУ 37194190) за період з 01.09.12 по 31.09.12 (даний акт наявний в матеріалах справи), з якого вбачається, що звірку не можливо було провести у зв'язку із не встановлення місцезнаходження ТОВ "Сіятс". На податкову адресу даного підприємства вул. В. Гетьмана, 38, в м. Києві було здійснено виїзд та складено відповідний акт невстановлення місцезнаходження від 24.10.12.

При проведення аналізу податкової звітності ТОВ "Сіятс" згідно деталізованої інформації по платнику ПДВ щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України" та додатку №5 "Розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів" встановлено, що єдиним постачальником товарів (послуг) у вересні 2012 року було ТОВ "Крейстінг" (м. Київ) на суму 1 803720,11 грн., у т.ч. ПДВ 300620,02 грн.

Проводячи перевірку діяльності ТОВ" Сіятс" з ТОВ "Крейстінг" було використано також акт перевірки ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС від 19.12.12 № 5561/22-4/37194190 "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Крейстінг" з питання дотримання вимог податкового законодавства по взаєморозрахункам з ТОВ "Автогруп Експрес" (код ЄДРПОУ 33830691) за вересень 2012 року та ТОВ "Структум-Груп" (код ЄДРПОУ 37318149) за жовтень 2012 року", я кому зазначено, що ТОВ "Крейстінг" має стан "9" - направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням, у зв'язку з чим отримати документальне підтвердження порядку відображення в бухгалтерському та податковому обліках господарських відносин з ТОВ "Автогруп-Експрес" за вересень 2012 року не має можливості, встановлено відсутність поставок від ТОВ "Автогруп-Експрес" до ТОВ "Крейстінг" у вересні 2012 року на загальну суму 1 993044 грн., у т.ч. ПДВ 332174грн., що як наслідок відсутні поставки послуг від ТОВ "Крейстінг" до контрагентів-покупців.

ТОВ "Сіятс" здійснювало діяльність спрямовану на здійснення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди третіх осіб, підприємством документально не підтверджено реальність здійснення господарських операцій з постачальником ТОВ "Крейстінг" та контрагентами - покупцями за вересень 2012 року. На підтвердження даних висновків, ДПІ було використано інформацію з акту перевірки ДПІ у Печерському районі м. Києва від 06.12.12 № 5288/22-9 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Автогруп- Експрес" за період з 01.09.12 по 31.10.12.

Таким чином, перевіряючою особою зафіксовано відсутність у ТОВ "Крейстінг" об'єктів оподаткування за вересень 2012 року та документального підтвердження подальшого продажу послуг підприємствам - покупцям, у зв'язку з чим відсутній факт поставок товарів по ланцюгу постачання від ТОВ "Крейстінг" до ТОВ "Сіятс" у вересні 2012 року на загальну суму 1803720,11 грн. у т.ч. ПДВ 300620,02грн. та відповідно відсутні поставки товарів від ТОВ "Сіятс" до ТОВ "Петропак".

Перевіряючою особою ДПІ у м. Херсоні також відмічено в акті перевірки ТОВ "Петропак" про те, що надані до перевірки первинні документи не відповідають вимогам до їх заповнення, акти здачі-прийняття робіт не містять інформації щодо місць розташування підприємств, у зв'язку з чим неможливо встановити де саме надавались послуги по перепакуванню товару. Отримані податкові накладні від ТОВ "Сіятс" є такими, що складені з порушенням діючого законодавства, оскільки ТОВ "Сіятс" не знаходиться за юридичною адресою, відповідно відомості зазначені в податкових накладних про адресу є недостовірними. Також, операції між ТОВ "Петропак" та ТОВ "Сіятс" не підтверджуються стосовно врахування реального часу їх здійснення, місцезнаходження майна, у контрагента позивача відсутні економічно необхідні для виконання таких робіт технічний персонал, основні фонди, виробничі активи, складські приміщення та транспортні засоби. Таким чином, ТОВ "Петропак" у вересні 2012 року занижено суму ПДВ на 100527 грн. та завищено валові витрати на 2132755 грн. та занижено податок на прибуток на 105553 грн.

Як наслідок ДПІ у м. Херсоні ХО ДПС приймає спірні податкові повідомлення - рішення від 02.04.13:

№ 0002422200 про збільшення ТОВ "Петропак" суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 100527 грн. та нарахування штрафної санкції в сумі 50263 грн.,

№ 0002412200 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток на 105553 грн. та нарахування штрафної санкції в сумі 52776 грн.

Позивач по справі оскаржував в адміністративному порядку спірні податкові повідомлення - рішення. Рішенням ДПС у Херсонській області від 19.04.13 № 1036/10/10.2-06 про результати розгляду первинної скарги податкові повідомлення - рішення від 02.04.13 № 0002422200, №0002412200 залишені без змін. Рішенням Міністерства доходів і зборів України від 11.06.13 № 4643/6/99-99-10-01-15 про результати розгляду повторної скарги вказані рішення залишені без змін.

Враховуючи вищевикладене та дослідивши наявні у справі докази суд приходить до висновку, що позовні вимоги ТОВ "Петропак" не підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку (п.198.3). Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу (п. 198.6).

Податкова звітність кожного платника податків повинна підтверджуватися первинними документами, даними бухгалтерського обліку і відповідати податковому обліку. За відсутності відповідних первинних документів або їх неналежного оформлення підприємство не може включити до валових витрат понесені при виконанні угод витрати. Пункт 138.2 статті 138 Податкового кодексу України передбачає, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу. Не включаються до складу валових витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку (п. 139.1.9 ст. 139 ПКУ). Дані, наведені в декларації, повинні також підтверджуватися первинними документами, даними бухгалтерського обліку і відповідати податковому обліку. Отже, за відсутності відповідних первинних документів або їх неналежного оформлення підприємство не може включити до валових витрат понесені при виконанні угод витрати. Вимоги до складання первинних бухгалтерських документів викладені в Положенні про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 р. № 88, Законі України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.99 р. N 996-XIV, зокрема, первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, і одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Суд вважає, що для встановлення обґрунтованості декларування зобов'язань по податку на додану вартість та формування валових витрат необхідно встановити такі факти, як реальність здійснення господарських операцій, наявність у продавців товарів спеціальної податкової правосуб'єктності; віднесення до складу валових витрат та податкового кредиту лише сум, сплачених (нарахованих) у зв'язку з придбанням товарів (послуг), що підлягають використанню у господарській діяльності платника податку.

Згідно з ч. 1 ст. 69 КАС доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Ознаками відсутності реального характеру операції є: неможливість здійснення платником податку зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг; відсутність у платника податку необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів; облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов'язані з виникненням права на податковий кредит або бюджетне відшкодування, якщо для даного виду діяльності також потрібне здійснення і облік інших господарських операцій; здійснення операцій з товарно-матеріальними цінностями, які не вироблялися або не могли бути вироблені в обсязі, зазначеному платником податку в документах обліку.

Податкова звітність позивача свідчить про те, що податковий кредит був сформований, в основному, за рахунок такого постачальника послуг як ТОВ "Сіятс". В даному спорі про необґрунтованість формування податкового кредиту за документами ТОВ "Сіятс" свідчать підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема, про наявність таких обставин, як-то відсутність у позивача приміщення (крім найманого офісу), трудових ресурсів, обладнання та витратних матеріалів для здійснення господарської діяльності, які він зобов'язаний був надати ТОВ "Сіятс" як виконавцю робіт з перепакування згідно договору від 13.05.12, відсутність у ТОВ "Сіятс" необхідних умов для виконання робіт (трудових ресурсів, обладнання тощо, транспортних засобів). Крім того, суд приймає до уваги, що надіслана на адресу ТОВ "Петропак" поштова кореспонденція двічі поверталась з відміткою пошти про закінчення терміну зберігання, що також може свідчити про відсутність підприємства за юридичною адресою.

З договору, укладеного між позивачем та ТОВ "Сіятс", вбачається, що він є неукладеним, оскільки змісту договору не дає розуміння про виконання яких робіт домовились сторони; умови договору невизначені, відсутні суттєві умови для такого виду договору, як ціна роботи (або кошторис) чи способи її визначення, обсяг робіт, строки виконання робіт кількість не визначена, не вказано місце надання робіт, послуг. Керівник ТОВ "Петропак" Маслянік Ю.П. викликався в судове засідання для надання пояснень по питанням господарської діяльності, але не прибув.

Суд дослідив документи, на підставі яких позивач відніс витрати до валових, а сплачений в ціні товарів ПДВ до податкового кредиту. Акти здачі - приймання робіт не відповідають вимогам, які пред'являються до первинних бухгалтерських документів, вони містять тільки загальну вартість послуг, не вказано переліку та найменування робіт, їх ціну за одиницю робіт, трудомісткість, відсутні відомості про кількісний обсяг послуг та залежність розміру цих послуг від будь-яких факторів, наприклад, від виду пакування чи перепакування, складності виконаних робіт. Додатків до актів з розрахунками вартості наданих послуг до перевірки не надано. Отже, такі документи є неналежними доказами отримання послуг, а тому не є підставою для віднесення сплачених сум ПДВ до податкового кредиту, а вартості послуг до валових витрат.

Позивачем не надано суду документи, які б містили достатню доказовість виконання робіт по перепакуванню, наприклад, факт надання приміщення та витратних матеріалів, як це передбачено п. 2.3 договору. Відсутні документи, по яких відбувалась передача товарів на пакування або з пакування (акти приймання або здачі продукції, тощо), документи, що засвідчують транспортування, зберігання товарів, документи, з яких можна встановити конкретних осіб, які безпосередньо пакували товари, коло їх обов'язків, їх кількість, місце проведення робіт, кількість днів, протягом яких надавались послуги. До перевірки не надана інформація про місце розташування виробничого приміщення, оскільки вбачається що пакувалась продукція ТОВ "Данон", м. Київ, так і ТОВ "Данон Дніпро", м. Херсон. Відсутні інформація щодо транспортування товарно-матеріальних цінностей до місця перепакування, їх складування, вантажно-розвантажувальних робіт, не надано документів складського обліку, перелік відповідальних осіб за облік продукції.

У контрагента позивача ТОВ "Сіятс" податковою службою встановлено відсутність фінансово-господарської діяльності факту надання послуг з перепакування продукції для ТОВ "Петропак" у обсязі, який декларує позивач, а вказано суму ПДВ тільки 98 грн., що підтверджується змістом наданого суду акту ДПІ у Печерському районі м. Києва від 25.01.13 № 357/22-4/37046433 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Сіятс".

Твердження представника позивача про те, що послуги надавало ТОВ "Сіятс", а не інші суб'єкти господарювання, які наймались ТОВ "Сіятс", також не знайшло свого підтвердження в ході судового розгляду справи. По ТОВ "Сіятс" не встановлено місцезнаходження, через що податкова інспекція не може дослідити бухгалтерські та податкові документи. Єдиний контрагент даного товариства це ТОВ "Крейстінг", яке відсутнє за юриичною адресою, має таких же сумнівних постачальників товарів, робіт, послуг.

Показники податкової звітності позивача, хоч і ґрунтуються на первинних бухгалтерських та податкових документах, але не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи, спростовані наявними у справі доказами щодо перевірки контрагента позивача ТОВ "Сіятс". Наявність лише актів виконаних робіт та податкових накладних не може бути беззаперечним доказом проведення самої господарської операції. Факт реальності надання послуг пакування ТОВ "Сіятс" позивачу є недоведеним. Суд вважає, що ТОВ "Петропак" під час укладання договірних відносин з даним контрагентом мав пересвідчитись у правосуб'єктності підприємства, його правовому статусі на економічному ринку, оскільки укладання договору та складання актів виконаних робіт і податкових накладних не може бути достатнім доказом та підставою вважати укладені угоди вчиненими відповідно до прав та обов'язків сторін договору. Суб'єкту господарювання належить бути зареєстрованим юридичною особою та платником податку на додану вартість, податку на прибуток та інших платежів, відповідно дані відомості є відображенням в реєстраційних документах, як то Єдиний державний реєстр юридичних осіб (п. 181.1 ст. 181, ст. 183 ПК України). Зареєструватись юридична особа має за своїм місцезнаходженням чи проживанням. Суд вважає, що позивач мав приділити увагу належному оформленню первинних бухгалтерських та податкових документів, які були надані ТОВ "Сіятс", оскільки юридичним фактом, який породжує право платника на податкову вигоду (зокрема, у вигляді права на зменшення об'єкта оподаткування ПДВ на суму податкового кредиту та об'єкта оподаткування податком на прибуток на суму здійснених витрат), є реальність господарської операції. За відсутності факту придбання товарів (послуг) відповідні суми не можуть включатися до складу валових витрат та податкового кредиту навіть за наявності формально складених первинних документів або сплати грошових коштів.

Посилання відповідача на нікчемність правочинів, укладених позивачем з його контрагентом ТОВ "Сіятс", суд вважає передчасним. Судом встановлено, що укладений між позивачем та його контрагентом договір не віднесено законом до нікчемних, також відсутні судові рішення про визнання їх недійсними. Суд вважає, що відповідач не міг керуватися лише припущеннями щодо фіктивності (нікчемності) укладеного договору, його позиція про те, що даний договір очевидно суперечать інтересам держави та суспільства не підкріплена належними доказами та рішеннями суду про визнання його таким. За таких обставин, суд не може погодитися з висновком відповідача, викладеним у акті перевірки відносно нікчемності укладених договорів, оскільки в силу ст. 204 ЦКУ правочин є провомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Разом з тим, наслідки порушення податкового законодавства повинні застосовуватися незалежно від того, чи визнані відповідні цивільні чи господарські зобов'язання недійсними, оскільки відповідальність за порушення норм податкового законодавства є самостійним видом юридичної відповідальності і застосовується незалежно від відповідальності за порушення правил здійснення господарської діяльності. У разі встановлення факту протиправних дій платника податків, невизнання судами недійсними правочинів не є перешкодою для відмови у задоволенні позову.

Оцінюючи докази по справі у їх сукупності, суд вважає, що позивач є суб'єктом господарювання, повинен бути обізнаним з порядком укладання договорів та складання і оформлення первинних бухгалтерських та податкових документів. Отже, всі наслідки необачних дій позивача покладаються тільки на нього, а не на державний бюджет. За таких обставин, суд вважає правомірними дії податкової інспекції по донарахуванню позивачу податкових зобов'язань по податку на додану вартість та податку на прибуток.

Суд вважає спірні податкові повідомлення-рішення обґрунтованими, позивач не надав суду доказів, які б спростували доводи податкової інспекції, відмовляє в задоволенні позовних вимог. Судові витрати відносяться на позивача. В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови суду.

Керуючись ст.ст. 158-163, 167 КАС України, суд -

постановив :

Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Петропак" в задоволенні позову про визнання недійсними податкових повідомлень - рішень Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби від 02.04.13 № 0002422200, №0002412200.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 16 жовтня 2013 р.

Суддя Хом'якова В.В.

кат. 8.2.6