Ухвала

від 17.10.2013 по справі 826/4228/13-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/4228/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Погрібніченко І.М. Суддя-доповідач: Земляна Г.В.

У Х В А Л А

Іменем України

17 жовтня 2013 року м. Київ

колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Земляної Г.В.

суддів Сорочко Є.О., Межевича М.В.

за участю секретаря Рижкової Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Подільському районі міста Києва Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 червня 2013 року у справі за адміністративним позовом Комунального підприємства "Житній ринок" до Державної податкової інспекції у Подільському районі міста Києва Державної податкової служби за участю прокуроратури Подільського району м. Києва про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И Л А :

Позивач, Комунальне підприємство «Житній ринок», звернулось до суду з адміністративним позовом про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 21 листопада 2012 року № 0005442250, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на прибуток підприємств та фінансових установ комунальної власності на загальну суму 140 429 грн. та № 0005452250, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість по вітчизняних товарах (роботах, послугах) на загальну суму 133 743 грн., прийнятих Державною податковою інспекцією у Подільському районі міста Києва Державної податкової служби.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 червня 2013 року позов задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва Державної податкової служби від 21 листопада 2012 року № 0005442250, № 0005452250.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, представник Державної податкової інспекції у Подільському районі міста Києва Державної податкової служби подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необґрунтованість та необ'єктивність рішення суду, неповне з'ясування всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, порушення судом норм процесуального права, що є підставою для скасування судового рішення.

Заслухавши суддю-доповідача, осіб, що з'явились в судове засідання, прокурора прокуратури Подільського району м. Києва, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а постанова суду залишенню без змін, з наступних підстав.

Згідно зі п.1 ч.1 ст. 198, ст.200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ч. 1 статі 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд першої інстанції всебічно, повно та об'єктивно розглянув справу, правильно встановив обставини справи, наданим доказам дав правильну правову оцінку і прийшов до обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, Комунальне підприємство «Житній ринок» (код ЄДРПОУ 05587843) зареєстроване Подільською районною у місті Києві державною адміністрацією 25 червня 1990 року за № 10711200000004215. Вказане підприємство розташоване за адресою: 04071, м. Київ, вулиця Верхній Вал, будинок 16 (Виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії ААБ № 424485).

КП «Житній ринок» взято на податковий облік в органах державної податкової служби 19 червня 2001 року за № 2451 та перебуває на обліку у ДПІ у Подільському районі м. Києва ДПС.

Згідно Свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість № 200030265 від 02 березня 2012 року КП «Житній ринок» є платником податку на додану вартість.

В період з 17 жовтня 2012 року по 23 жовтня 2012 року Державною податковою інспекцією у Подільському районі міста Києва ДПС проведено документальну позапланову виїзну перевірку КП «Житній ринок» (код за ЄДРПОУ 05587843) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства по взаємовідносинах з ТОВ «КОЛОС-К» (код за ЄДРПОУ 30522682) за квітень 2012 року, за результатами якої складено Акт № 499/22-511/05587843 від 30 жовтня 2012 року.

Вказаною перевіркою встановлено порушення наступних вимог: пп. 16.1.2 п 16.1 ст. 16 , п. 22.1 ст. 22 , п. 185.1 ст. 185 , п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (із змінами та доповненнями), що призвело до заниження податку на додану вартість, що підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет на загальну суму 106 994 грн., в тому числі: за квітень 2012 року в сумі 106 994 грн.; пп. 16.1.2 п 16.1 ст. 16 , п. 22.1 ст. 22 , пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 , п. 138.1, п. 138.2 ст. 138 , пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (із змінами та доповненнями), що призвело до заниження податку на прибуток підприємства, що підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет на загальну суму 112 343 грн., в тому числі: за півріччя 2012 року в сумі 112 343 грн.

09 листопада 2012 року позивач до податкового органу подав заперечення на Акт № 499/22-511/05587843 від 30 жовтня 2012 року.

21 листопада 2012 року ДПІ у Подільському районі м. Києва ДПС, на підставі Акта перевірки № 499/22-511/05587843 від 30 жовтня 2012 року, прийняла податкове повідомлення-рішення форми «Р» № 0005442250, яким згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 та відповідно до абз. 1,2 п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI за порушення вимог пп. 16.1.2 п 16.1 ст. 16 , п. 22.1 ст. 22 , пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 , п. 138.1, п. 138.2 ст. 138 , пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (із змінами та доповненнями) збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на прибуток підприємств та фінансових установ комунальної власності на загальну суму 140 429 грн., з якої сума грошового зобов'язання за основним платежем складає 112 343 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 28 086 грн.

21 листопада 2012 року ДПІ у Подільському районі м. Києва ДПС, на підставі Акта перевірки № 499/22-511/05587843 від 30 жовтня 2012 року, прийняла податкове повідомлення-рішення форми «Р» № 0005452250, яким згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 та п. 7 підрозділу 10 розділу XX та відповідно до абз. 1,2 п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI за порушення вимог пп. 16.1.2 п 16.1 ст. 16 , п. 22.1 ст. 22 , п. 185.1 ст. 185 , п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (із змінами та доповненнями) збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість по вітчизняних товарах (роботах, послугах) на загальну суму 133 743 грн., з якої сума грошового зобов'язання за основним платежем складає 106 994 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 26 749 грн.

Зазначені податкові повідомлення-рішення оскаржені позивачем в порядку процедури адміністративного оскарження до ДПС у м. Києві та ДПС України, які своїми рішеннями відповідно від 31 січня 2013 року № 1021/10/12-1-03 та від 05 березня 2013 року № 3386/6/10-2115 його скарги залишили без задоволення, а податкові повідомлення-рішення - без змін.

Не погоджуючись з прийнятим податковим повідомленням рішенням позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що ДПІ у Подільському районі м. Києва Державної податкової служби не доведено, що зміст зазначених вище угод не відповідають дійсним намірам сторін щодо набуття цивільних прав і обов'язків чи свідчить про намір сторін ухилитися від оподаткування доходів, отриманих внаслідок виконання договорів або приховування дійсного об'єкту оподаткування, зменшення бази оподаткування, створення штучних підстав для незаконного відшкодування сум сплачених податків за рахунок коштів бюджету, отримання незаконних пільг з оподаткування тощо.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, оскільки вони знайшли своє підтвердження під час апеляційного розгляду.

Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, колегія суддів зважає на наступне.

Так, з матеріалів справи вбачається, 05 березня 2012 року між КП «Житній ринок» (далі - Покупець) та ТОВ «КОЛОС-К» (далі - Продавець) було укладено Договір купівлі-продажу № 5/03 (далі - Договір № 5/03), по умовам якого, Продавець зобов'язується передати у власність Покупця, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити шкіряний напівфабрикат «вет-блу» із шкір ВРХ 2,6 м2/шт несортований (далі - товар) за ціною, вказаною в видатковій накладній(пп. 1.1 Договору № 5/03).

Продавець поставляє товар Покупцю за адресою: 39612, м. Кременчук, вул. Леонова, 1 (пп. 1.2 Договору № 5/03).

20 березня 2012 р. між позивачем та його контрагентом була укладена та підписана додаткова угода № 1 до Договору № 5/03, якою розділ 1 «Загальні положення» Договору № 5/03 було доповнено пунктом 1.3 наступного змісту:

« 1.3 Ціна, вказана в видатковій накладній є фіксованою та не підлягає зміні без письмової згоди Покупця. При цьому ціна, вказана в видатковій накладній, включає в себе витрати, пов'язані із транспортуванням товару та інші пов'язані з цим процесом витрати, зокрема, але не виключно, витрати на тару, упаковку, маркування тощо».

05 квітня 2012 р. між позивачем та його контрагентом була укладена та підписана додаткова угода № 2 до Договору № 5/03, якою пп. 1.2 Договору № 5/03 було викладено в наступній редакції:

« 1.2 Продавець поставляє товар Покупцю за наступними адресами шкірзаводів:

ТОВ «Кременчуцький шкірзавод» 39612, м. Кременчук, вул. Леонова, 1;

ТОВ «Шкірзавод Златопіль», м. Новомиргород, вуд. Комсомольська, 105.

На виконання умов Договору № 5/03, Продавцем були виписані податкові накладні: № 1 від 05.04.2012 р. на суму 175 929,60 грн., ПДВ - 35 185,92 грн., всього на суму - 211 115,52 грн.; № 2 від 19.04.2012 р. на суму 359 039,00 грн., ПДВ - 71 807,80 грн., всього на суму - 430 846,80 грн. та підписані видаткові накладні № PH-0000008 від 05.04.2012 р. на суму 175 929,60 грн., ПДВ - 35 185,92 грн., всього на суму - 211 115,52 грн. (специфікація № 2 від 05.04.2012 р.), № PH-0000009 від 19.04.2012 р. на суму 359 039,00 грн., ПДВ - 71 807,80 грн., всього на суму - 430 846,80 грн. (специфікація № 3 від 19.04.2012 р.)

Виконання Договору № 5/03 підтверджено Актами приймання-передачі № 2 від 05.04.2012 р. на загальну суму 211 115,52 грн., № 3 від 19.04.2012 р. на загальну суму 430 846,80 грн. та квитанціями про прийняття № 1 від 12.04.2012 р., № 1 від 20.04.2012 р.

Договір № 5/03 та додаткові угоди №№ 1, 2 від імені КП «Житній ринок» підписані генеральним директором Цеханським І.Е., а від імені ТОВ «КОЛОС-К» - директором Якименком М.О.

Дослідивши вказані первинні документи, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про їх відповідність вимогам Закону № 996-XIV та про підтвердження факту реальності господарських операцій позивача, які є підставою для формування об'єкта оподаткування податком на прибуток та виникнення права на податковий кредит.

Крім того, судом першої інстанції встановлено, що використання складських приміщень та транспортних засобів для виконання позивачем своїх зобов'язань за Договором № 5/03 не передбачено.

Так, зберігання отриманого за Договором № 5/03 товару забезпечувало ТОВ «КОЛОС-К» на підставі Договору відповідального зберігання № 28/3 від 28.03.2012 р.

З метою здійснення оптової торгівлі шкірсировиною, шкурами та шкірою, КП «Житній ринок» купувало у ТОВ «КОЛОС-К» шкіряний напівфабрикат «вет-блу» із шкір ВРХ несортований, з метою його подальшого експортування.

Для купівлі кожної партії товару у ТОВ «КОЛОС-К», керівник КП «Житній ринок» на власному автотранспорті за власний рахунок приїжджав на заводи, на яких зберігалися шкіряні напівфабрикати, зокрема, це: ТОВ «Кременчуцький шкірзавод» (м. Кременчук, вул. Леонова, 1); ТОВ «Шкірзавод Златопіль» (м. Новомиргород, вуд. Комсомольська, 105).

Право власності на такий товар від ТОВ «КОЛОС-К» до КП «Житній ринок» переходив в момент підписання сторонами відповідних видаткових накладних та актів приймання-передачі.

Товар фактично не переміщувався, оскільки вироблявся та купувався позивачем на території заводу, без будь-яких переміщень товару.

З цих підстав, суд першої інстанції правомірно зазначає, що оформлення будь-яких документів, які б підтверджували транспортування товару, зокрема, й товарно-транспортних накладних, не вимагалося.

Здійснюючи експортні операції з оптової торгівлі шкірсировиною, шкурами та шкірою, оформлювати товарно-транспортні накладні Позивачеві також не має необхідності, оскільки завантаження товару відбувається безпосередньо на території заводів.

Підтвердженням того, що товар, який був придбаний КП «Житній ринок» у ТОВ «КОЛОС-К» був використаний в господарській діяльності позивача, шляхом його продажу на міжнародному ринку, є Контракт № 3 від 10.04.2012 р., укладений між КП «Житній ринок» (Продавець) та фірмою NDX PRODUCTION LTD, LONDON (Покупець), по умовам якого Продавець продає, а Покупець купує на умовах EXW, м. Новомиргород, Україна (ІНКОТЕРМС-2000 ) шкіряний напівфабрикат із шкір ВРХ «вет-блу» (Товар) несортований (Специфікація № 1). Вартість тари, упаковки, маркування включається в вартість товару. Вся сировина українського походження. Загальна сума контракту складає 45 402,80 дол. США (пп. 1.1 Контракту № 3).

Вантажоодержувач Товару є фірма: Leather and Co Trading Ltd, 56029, Santa Crouce sull, Arno (Pisa) ITALY (пп. 1.2 Контракту № 3).

Під час продажу товару іноземній компанії, згідно з умовами укладеного Контракту № 3, відбувався самовивіз товару із територій заводів, на яких фактично знаходився товар.

Вказані обставини також підтверджуються міжнародними товарно-транспортними накладними від 05.04.2012 р. та від 19.04.2012 р., з яких вбачається, що завантаження товару відбувалося в м. Кременчук та в м Новомиргород.

Відповідно до митних декларацій № 203 від 06.04.2012 р. та № 213 від 20.04.2012 р. умовами поставки є EXW-EX WORKS ФРАНКО завод, під час якої також застосовується визначення «самовивіз».

Відповідно до міжнародних правил ІНКОТЕРМС-2000 , умова EXW та термін «ФРАНКО завод», передбачає, що продавець вважається таким, що виконав свої зобов'язання по поставці, коли він надав товар у розпорядження покупця на своєму підприємстві або в іншому вказаному місці (наприклад, на заводі, фабриці, складі тощо). Продавець не відповідає за завантаження товару на транспортні засоби, а також за митне оформлення товару для експорту.

Окрім цього, судом першої інстанції встановлено, що на момент підписання податкових накладних, контрагент позивача за Договором № 5/03 був зареєстрований як платник податку.

Крім того, як слідує з обставин встановлених судом першої інстанції, висновок відповідача про порушення Позивачем вимог податкового законодавства, ґрунтується на аналізі господарської діяльності контрагента позивача з іншими суб'єктами господарювання, зазначене, на думку колегії суддів, не дає достатніх підстав для висновку про безтоварність вищенаведених господарських операцій з огляду на наступне.

Так, єдиною підставою визнання угод позивача з ТОВ «КОЛОС-К» нікчемними в Акті № 499/22-511/05587843 від 30 жовтня 2012 року є висновки Акту ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС «Про неможливість проведення зустрічної звірки Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛОС-К» (код ЄДРПОУ 30522682) щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період квітень 2012 року» від 12.09.2012 року № 3704/22-9/30522682, в якому є посилання на те, що відповідно до поданих ТОВ «КОЛОС-К» до ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС декларацій з податку на прибуток, розшифровок до них та іншої податкової звітності встановлено відсутність основних засобів, виробничого обладнання, транспортного та торгівельного обладнання, матеріалів (сировини), товарних запасів, трудових ресурсів для здійснення основного виду діяльності.

З вищезазначених фактів, ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС в своєму Акті № 3704/22-9/30522682 від 12.09.2012 року дійшла висновку, що фінансово-господарська діяльність ТОВ «КОЛОС-К» здійснюється поза межами правового поля, що в свою чергу свідчить про ненабуття належним чином цивільної праводієздатності ТОВ «КОЛОС-К», фінансово-господарські взаємовідносини між ТОВ «КОЛОС-К» та контрагентами є фіктивними правочинами, та такими, що вчинені без наміру створення правових наслідків, які обумовлювались цими правочинами.

Оцінивши вказаний висновок податкового органу, який ліг в основу висновку відповідача в Акті № 499/22-511/05587843 від 30 жовтня 2012 року, суд першої інстанції обгрнутовано зазначає, що досліджені в судовому засіданні документи бухгалтерського та податкового обліку позивача по взаєморозрахунках із ТОВ «КОЛОС-К» підтверджують факт здійснення господарських операцій, а отже, всі наведені вище обставини свідчать про те, що укладений між КП «Житній ринок» та ТОВ «КОЛОС-К» договір купівлі-продажу був спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним, укладений з метою здійснення передбаченої законодавством підприємницької діяльності.

Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини від 22.01.2009 у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява № 3991/03) зазначено, що у разі якщо національні органи за відсутності будь-яких вказівок на безпосередню участь фізичної або юридичної особи у зловживанні, пов'язаним зі сплатою ПДВ, який нараховується у ланцюгу поставок, або будь-яких вказівок на обізнаність про таке оподатковуваної ПДВ поставки, який повністю виконав свої зобов'язання, за дії або бездіяльність постачальника, який перебував поза межами контролю отримувача і у відношенні якого у нього не було засобів перевірки та забезпечення його виконання, то такі владні органи порушують справедливий баланс, який має підтримуватися між вимогами суспільних інтересів та вимогами захисту права власності.

Наявності у позивача та його контрагента умислу на укладення будь-яких договорів з метою, що завідомо суперечить інтересам держави та суспільства, судом першої інстанції не встановлено

Як було встановлено під час розгляду справи в суді першої інстанції та підтверджено письмовими доказами і показами допитаного свідка в суді апеляційної інстанції, між КП «Житній ринок» і TOB Колос-К» дійсно існували договірні відносини.

Вказаний договір ніким не оскаржувався, не визнаний судом недійсним та є чинним.

Всі умови даного договору купівлі-продажу виконані сторонами у повному обсязі.

Зобов'язання за укладеним договором між Позивачем та TOB «Колос-К» виконувались сторонами у повному обсязі, що підтверджується відповідними податковими та видатковими накладними, банківськими виписками, що надавалися Відповідачеві.

З метою встановлення обставин, необхідних для правильного вирішення справи, судом першої інстанції викликався свідок: директор підприємства-контрагента - Загородній Максим Ігорович, який підтвердив факт реальності господарських операцій з позивачем та правомірності їх здійснення.

Також, ним зазначено, що у ТОВ «КОЛОС-К» наявні складські приміщення, матеріально-технічний та людський ресурси.

За спірними угодами, ТОВ «КОЛОС-К» повністю виконало взяті на себе зобов'язання, а позивач, в свою чергу, провів відповідні розрахунки.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що Товариством з обмеженою відповідальністю «КОЛОС-К» виконані свої зобов'язання по продажу позивачу товару (шкіряного напівфабрикату «вет-блу» із шкір ВРХ 2,6 м2/шт несортованого), що підтверджується виписаними, належним чином оформленими, податковими накладними.

Разом з тим, з пояснень допитаного в якості свідка в суді апеляційної інстанції генерального директора Позивача - Цеханського Ігора Ернестовича, судом апеляційної інстанції встановлено, що КП «Жтній ринок» належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва, підпорядкований Департаменту промисловості та розвитку підприємництва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), а його фінансування здійснюється з міського бюджету м. Києва та станом на грудень 2011 р. боргові зобов'язання ринку Позивача складали близько 2, 00 млн. грн. Оскільки, у міському бюджеті відсутні кошти на фінансування позивача, він був змушений зайнятись даним видом діяльності, з метою сприяння збільшення доходної частини підприємства та подальшого погашення заборгованості (минулих періодів) перед міським бюджетом.

Крім того, з наданих свідком пояснень, колегія суддів встановила, що діяльність була спрямована на реальне настання правових наслідків, принесла дохід Позивачу, а укладені з контрагентом договори, укладені з метою здійснення передбаченої законом підприємницької діяльності.

З урахуванням викладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що ДПІ у Подільському районі м. Києва Державної податкової служби не доведено, що зміст зазначених вище угод не відповідають дійсним намірам сторін щодо набуття цивільних прав і обов'язків чи свідчить про намір сторін ухилитися від оподаткування доходів, отриманих внаслідок виконання договорів або приховування дійсного об'єкту оподаткування, зменшення бази оподаткування, створення штучних підстав для незаконного відшкодування сум сплачених податків за рахунок коштів бюджету, отримання незаконних пільг з оподаткування тощо.

Суд першої інстанції правомірно звертає увагу на те, що позивач, як покупець, не може нести відповідальності ні за несплату податків контрагентом (ТОВ «КОЛОС-К»), ні за можливу недостовірність відомостей про нього, наведених у реєстрі, за умови необізнаності щодо неї.

Крім того, чинне законодавство не покладає на платника податків обов'язку перевіряти безпосереднього контрагента на предмет виконання ним вимог податкового законодавства перед тим, як відносити відповідні суми ПДВ до податкового кредиту та заявляти відповідні суми до бюджетного відшкодування та/або формувати об'єкт оподаткування податком на прибуток.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що господарські операції КП «Житній ринок» з його контрагентом ТОВ «КОЛОС-К» здійснювалися в межах звичайної господарської діяльності обох підприємств, є реальними, відповідають дійсному економічному змісту та підтверджуються необхідними документами, що є свідченням добросовісності позивача при здійсненні вказаних операцій.

Разом з тим, в порушення ст. 71 КАС України відповідачем ні в суду першої інстанції ні в суді апеляційної інстанції не надано доказів правомірності винесеного податкового повідомлення-рішення.

З огляду на вищезазначене апеляційна інстанція приходить до висновку, що суд першої інстанції правомірно задовольнив позов.

При цьому апеляційна скарга не містить посилання на обставини, передбачені статтями 202 - 204 Кодексу адміністративного судочинства України, за яких рішення суду підлягає скасуванню.

Доводи, викладені заявником в апеляційній скарзі були предметом дослідження суду першої інстанції і не знайшли свого належного підтвердження.

Вказані в апеляційній скарзі процесуальні порушення не призвели до неправильного вирішення справи і не є підставою для скасування судового рішення.

Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, в зв'язку з чим апеляційна скарга залишається без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.4, 8-11, 160, 196, 198, 200, 205, 207, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Подільському районі міста Києва Державної податкової служби - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 червня 2013 року - залишити без змін .

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів із дня складання у повному обсязі, тобто з 22 жовтня 2013 року шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України у порядку ст.212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя : Г.В.Земляна

Судді: Є.О. Сорочка

М.В. Межевич

Головуючий суддя Земляна Г.В.

Судді: Сорочко Є.О.

Межевич М.В.